ОГЛЯД ІСТОРІЇ АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ В КИТАЇ (XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У роботі розглянуто розвиток аналітичної філософії в Китаї, специфіку її дослідження та поширення у XX – на початку ХХІ століття. Запропонована уточнена та більш деталізована періодизація драматичної історії поширення, заборони та відновлення аналітичної філософії в Китаї: 1) західний науковий метод проти метафізики традиційної китайської філософії (1920–1940); 2) діалектичний матеріалізм проти аналітичної філософії: конкуренція західних ідей у Китаї (1950–1970); 3) повернення аналітичної філософії в Китай (1980 – по теперішній час). Спочатку китайські прибічники аналітичного напрямку спиралися на роботи Дж. Мура, Б. Рассела, А. Вайтхеда, У. Джеймса і Дж. Дьюї, чиї філософські системи сприймалися як сильна теоретична зброя в боротьбі з метафізикою. Китайські філософи не тільки вивчають західну аналітичну філософію, а й намагаються використовувати її методологію для дослідження і розвитку традиційної китайської філософії. Особливу увагу приділено внеску китайських вчених у вивчення широкого спектра теорій аналітичної філософії, представлених у класичних роботах Ф. Фреге, Б. Рассела, Л. Вітгенштейна, представників “Віденського гуртка”, а також у більш сучасних дослідженнях представників цього напрямку – П. Стросона, М. Дамміта, У. Куайна, Х. Патнема, Д. Девідсона. Показано складний процес трансформації китайської філософії в зіткненні із західною культурою, що призвело до специфічного сприйняття наукових методів і раціонального духу аналітичної філософії. Відзначено, що аналітична філософія, як і раніше, не займає належного місця в сучасній китайській філософії, у якій більшою мірою досліджуються і використовуються ідеї німецького ідеалізму, сучасної континентальної філософії (Е. Гуссерль, М. Хайдеггер та ін.), постмодернізму (М. Фуко, Ж. Дерріда та ін.) та американського прагматизму (Р. Рорті та ін.).

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2022). ОГЛЯД ІСТОРІЇ АНАЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ В КИТАЇ (XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ). Східний світ, (2), 17-29. https://doi.org/10.15407/orientw2018.02.017
Переглядів статті: 35 | Завантажень PDF: 8

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

аналітична філософія, Китай, китайська філософія, прагматизм, філософія, філософія мови, філософський аналіз

Посилання

Кіктенко В. О. Огляд розвитку філософії науки і техніки в Китаї // Китаєзнавчі дослідження, 2017, № 1–2.

Bunnin N., Yu J. Dictionary of Western Philosophy: English-Chinese. Beijing, 2001.

Bunnin N., Cheng Chung-Ying (Eds.). Contemporary Chinese Philosophy. Malden and Oxford, 2002.

Chen B. A Study of Quine’s Philosophy. Beijing, 1998.

Cheng Chung-Ying. New Dimensions of Confucian & Neo-Confucian Philosophy. Albany, 1991.

Cheng Chung-Ying. A Treatise on Confucian Philosophy: The Way of Uniting the Outer and the Inner. Beijing, 2001.

Furth C. Ting Wen-chiang: Science and China’s New Culture. Cambridge, 1970. https://doi.org/10.4159/harvard.9780674332980

Hu Jun. Jin Yuelin’s Theory of Dao // Bunnin N., Cheng Chung-Ying (Eds.). Contemporary Chinese Philosophy. Malden and Oxford, 2002. https://doi.org/10.1002/9780470753491.ch6

Jiang Yi, Bai Tongdong. Studies in Analytic Philosophy in China // Synthese. Vol. 175. 2009.

Shwarcz V. Between Russell and Confucius: China’s Russell Expert, Zhang Shenfu (Chang Sung-Nian) // The Journal of the Bertrand Russell Archives, winter 1991–1992, n. s. 11.

陈波。奎因哲学研究:从逻辑和语言的观点看。 北京, 1998.

陈亚军。实用主义: 从皮尔士到普特南。长沙, 1999.

成中英 。中国哲学与中国文化。 台北, 1974a.

成中英 。科学知识与人类价值。台北, 1974b.

成中英。中国哲学的现代化与世界化。台北, 1985.

成中英。 知识与价值:和谐,真理与正义的探索。台北, 1986.

成中英。中国现代化的哲学省思——「传统」与「现代」理性的结合。台北, 1988.

成中英。中国哲学的现代化与世界化。北京, 1989.

成中英。世纪之交的抉择。上海, 1991a.

成中英。文化、伦理与管理。贵州, 1991b.

成中英。 中西哲学的会面对话。台北, 1994.

成中英。C理论:易经管理哲学。台北, 1995.

成中英。知识与价值——成中英新儒学论著辑要, (论文集, 李翔海编)。 北京, 1996a.

成中英 。论中西哲学精神。上海, 1996b.

成中英。21世纪:经济竞争力与文明说服力。武汉, 1996c.

成中英。智慧之光:中国管理哲学的现代应用。上海, 1999a.

成中英。C理论─中国管理哲学, (修订本)。 上海, 1999b.

成中英。合内外之道——儒家哲学论。北京, 2001.

成中英。创造和谐, (专书,论文摘录)。上海, 2002.

成中英。道与心:成中英自选集。济南, 2003.

成中英。成中英自选集。济南, 2005a.

成中英。从中西互释中挺立:中国哲学与中国文化的新定位。北京, 2005b.

冯耀明。 中国哲学的方法论问题。台北, 1989.

胡军。分析哲学在中国。北京, 2002.

金岳霖。逻辑。北京, 1935.

金岳霖。知识论。 北京, 1983.

洪谦。维也纳学派哲学。北京, 1945.

洪谦。逻辑经验主义文集。香港, 1990.

江怡。分析哲学在中国, 2014, available at: https://www.douban.com/group/topic/48535902/ (дата звернення: 8.03.2018).

江天骥。逻辑经验主义的认识论。上海, 1958.

江天骥。分析哲学的发展 // 现代外国哲学论文集。北京, 1982.

江天骥。当代西方科学哲学。北京, 1984.

江怡。维特根斯坦:一种后哲学文化。北京, 1996.

涂纪亮。分析哲学及其在美国的发展。北京, 1987.

涂纪亮编。英美语言哲学概论。北京, 1988.

涂纪亮。英美语言哲学。北京, 1993.

涂纪亮编。现代欧洲大陆语言哲学。北京, 1994.

涂纪亮。现代西方语言哲学比较研究。北京, 1996.

涂纪亮等。维特根斯坦全集。石家庄, 2003.

涂纪亮。维特根斯坦后期哲学思想研究。南京, 2005.

涂纪亮等。蒯因著作集。北京, 2007.

徐友渔。 “哥白尼式” 的革命—哲学中的语言转向。上海, 1994.

张岱年。张岱年学术论著自选集。北京, 1993.

中国社会科学院概况。赵敦华, 2015, available at: http://www.cssn.cn/zjx/zjx_xzzl/201502/t20150211_1513238.shtml (дата звернення: 18.03.2018).

REFERENCES

Kiktenko V. O. (2017), “Ohlyad rozvytku filosofiyi nauky i tekhniky v Kytayi”, Kytayeznavchi doslidzhennya, No. 1–2, pp. 12–21. (In Ukrainian).

Bunnin N. and Yu J. (2001), Dictionary of Western Philosophy: English-Chinese, People Publishing House, Beijing.

Bunnin N. and Cheng Chung-Ying (Eds.) (2002), Contemporary Chinese Philosophy, Blackwell Publishing, Malden and Oxford.

Chen B. (1998), A Study of Quine’s Philosophy, Shanlian Books, Beijing.

Cheng Chung-Ying (1991), New Dimensions of Confucian & Neo-Confucian Philosophy, New York University Press, Albany.

Cheng Chung-Ying (2001), A Treatise on Confucian Philosophy: The Way of Uniting the Outer and the Inner, China Social Sciences Publishers, Beijing.

Furth C. (1970), Ting Wen-chiang: Science and China’s New Culture, Harvard University Press, Cambridge. https://doi.org/10.4159/harvard.9780674332980

Hu Jun (2002), “Jin Yuelin’s Theory of Dao”, in Bunnin N. and Cheng Chung-Ying (Eds.), Contemporary Chinese Philosophy, Blackwell Publishers, Malden and Oxford, pp. 102–23. https://doi.org/10.1002/9780470753491.ch6

Jiang Yi and Bai Tongdong (2009), “Studies in Analytic Philosophy in China”, Synthese, Vol. 175, pp. 3–4.

Shwarcz V. (1991–1992), “Between Russell and Confucius: China’s Russell Expert, Zhang Shenfu (Chang Sung-Nian)”, The Journal of the Bertrand Russell Archives, n. s. 11, pp. 117–46.

Chen Bo (1998), Kui yin zhexue yanjiu: cong luoji he yuyan de guandian kan, Sanlian shudian, Beijing. (In Chinese).

Chen Yajun (1999), Shiyong zhuyi: Cong pí’er shi dao pu te nan, Hunan jiaoyu chuban she, Zhangsha. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1974a), Zhongguo zhexue yu zhongguo wenhua, Sanmin shuju, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1974b), Kexue zhishi yu renlei jiazhi, Sanmin shuju, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1985), Zhongguo zhexue de xiandaihu yu shijie hua, Lian jing chuban shiye gongsi, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1986), Zhishi yu jiazhi: hexie, zhenli yu zhengyi de tansuo, Lian jingshi chuban gongsi shiye, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1988), Zhongguo xiandaihua de zhexue xǐng si – `chuantong` yu `xiandai` lixing de jiehe, Sanmin shuju, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1989), Zhongguo zhexue de xiandaihua yu shijie hua, Zhongguo heping chuban she, Beijing. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1991a), Shiji zhi jiao de jueze, Shanghai zhishi chuban she, Shanghai. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1991b), Wenhua, lunli yu guanli, Guizhou renmin chuban she, Guizhou. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1994), Zhongxi zhexue de huimian duihua, Wen jin chuban gongsi, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1995), C lilun: Yi jing guanli zhexue, dong da shuju, Taibei. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1996a), Zhishi yu jiazhi – cheng zhong ying xin ruxue lunzhu ji yao, (lunwenji, lixianghai bian), Zhongguo guangbo dianshi chuban she, Beijing. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1996b), Lun zhongxi zhexue jingshen, Dongfang chuban zhongxin, Shanghai. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1996c), 21 shiji: jingji jingzheng li yu wenming shuofu li, Huazhong ligong daxue chuban she, Wuhan. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1999a), Zhihui zhi guang: zhongguo guanli zhexue de xiandai yingyong, yu zhou han guanghezhu, Zhongguo fangzhi gongye daxue chuban she, Shanghai. (In Chinese).

Cheng Zhongying (1999b), C lilun – zhongguo guanli zhexue, (xiuding ben), Xue lin chuban she, Shanghai. (In Chinese).

Cheng Zhongying (2001), He neiwai zhi dao – rujia zhexue lun, Zhongguo shehui kexueyuan chuban she, Beijing. (In Chinese).

Cheng Zhongying (2002), Chuangzao hexie, (zhuan shu, lunwen zhailu), Shanghai wenyi chuban she, Shanghai. (In Chinese).

Cheng Zhongying (2003), Dao yu xin: Cheng zhong ying zixuan ji, Shandong jiaoyu chuban she, Jinan. (In Chinese).

Cheng Zhongying (2005a), Cheng zhong ying zixuan ji, Shandong jiaoyu chuban she, Jinan. (In Chinese).

Cheng Zhongying (2005b), Cong zhongxi hu shi zhong tingli: zhongguo zhexue yu zhongguo wenhua de xin dingwei, Renmin daxue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Feng Yaoming (1989), Zhongguo zhexue de fangfalun wenti, Yun chen wenhua shiye gongsi, Taibei. (In Chinese).

Hu Jun (2002), Fenxi zhexue zai zhongguo, Shoudu shifan daxue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Jin Yuelin (1935), Luójí, Qinghua daxue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Jin Yuelin (1983), Zhishi lun, Shangwu yin shuguan, Beijing. (In Chinese).

Hong Qian (1945), Weiyena xuepai zhexue, Shangwu yin shuguan, Beijing. (In Chinese).

Hong Qian (1990), Luoji jingyan zhuyi wen ji, Sanlian shudian (Xianggang) gongsi, Xianggang. (In Chinese).

Jiang Yi (2014), “Fenxi zhexue zai zhongguo”, available at: www.douban.com/group/topic/48535902/ (accessed March 8, 2018). (In Chinese).

Jiang Tianji (1958), Luoji jingyan zhuyi de renshilun, Shanghai renmin chuban she, Shanghai. (In Chinese).

Jiang Tianji (1982), “Fenxi zhexue de fa zhan”, xiandai waiguo zhexue lunwen ji, Shangwu yin shuguan, Beijing. (In Chinese).

Jiang Tianji (1984), Dangdai xifang kexue zhexue, Zhongguo shehui kexue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Jiang Yi (1996), Weite gen sitan: yi zhong hou zhexue wenhua, Shehuì kexue wenxian chuban she, Beijing. (In Chinese).

Tu Jiliang (1987), Fenxi zhexue ji qi zai meiguo de fa zhan, Zhongguo shehui kexue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Tu Jiliang bian (1988), Yingmei yuyan zhexue gailun, Renmin chuban she, Beijing. (In Chinese).

Tu Jiliang (1993), Yingmei yuyan zhexue, Zhongguo shehui kexue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Tu Jiliang bian (1994), Xiandai ouzhou dalu yuyan zhexue, Zhongguo shehui kexue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Tu Jiliang (1996), Xiandai xifang yuyan zhexue bijiao yanjiu, Zhongguo shehui kexue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Tu Jiliang deng (2003), Weite gen sitan quanji, Hebei jiaoyu chuban she, Shijiazhuang. (In Chinese).

Tu Jiliang (2005), Weite gen sitan houqi zhexue sixiang yanjiu, Jiangsu renmin chuban she, Nanjing. (In Chinese).

Tu Jiliang deng (2007), Kuai yin zhuzuo ji, Zhongguo renmin daxue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Xu Youyu (1994), “Ge bai ni shi” de geming – zhexue zhong de yuyan zhuanxiang, Sanlian shudian shanghai fendian, Shanghai. (In Chinese).

Zhang Dainian (1993), Zhangdainian xueshu lunzhu zixuan ji, Shoudu shifan daxue chuban she, Beijing. (In Chinese).

Zhongguo shehui kexueyuan gaikuang (2015), Zhao Dunhua, available at: www.cssn.cn/zjx/zjx_xzzl/201502/t20150211_1513238.shtml (accessed March 18, 2018). (In Chinese).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>