ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ УКРАЇНСЬКОГО КИТАЄЗНАВСТВА (1991 – ПОЧАТОК XXI СТ.)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У статті описується інституційний аспект створення національної школи китаєзнавства в Україні, який визначається як науково-освітній і триває дотепер. У цей період були закладені основи викладання і вивчення китайської мови в низці українських університетів. Основними аспектами досліджень є текстова лінгвістика, теоретичні проблеми лінгвістики, лексична семантика, жанрові і стилістичні аспекти перекладу, порівняльна і контрастивна лінгвістика, історія літератури, польова та корпусна лінгвістика (укладання словників). У деяких освітніх установах були створені Інститути та Класи Конфуція. Прогрес у розвитку китаєзнавства став можливий завдяки таким науковим центрам, як Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Також важливу роль у цьому процесі відіграє Українська асоціація китаєзнавців, спадкоємиця Українського відділення Всесоюзної асоціації китаєзнавців. У роботі проаналізовано значні наукові досягнення українських китаєзнавців у таких напрямках, як історія (Л. Лещенко, В. Седнєв, C. Нікішенко, В. Кіктенко, В. Гамянін, В. Урусов, І. Кіпцар, М. Карпенко, М. Таран, В. Смоліна, С. Кошовий), мовознавство (І. Чирко, Г. Карпенко, С. Колодко, Т. Демчук, В. Малицька, О. Шевченко, Є. Гобова, О. Тихонова, І. Костанда, Н. Коломієць, О. Козоріз, Б. Нечипоренко, А. Остапчук, Л. Пойнар, М. Андрієць, О. Трубіцина, Ю. Любимова, О. Нестеренко, Н. Руда, С. Цимбал, К. Геворгян, А. Смирнова, С. Бочарова, М. Панасенко, О. Донцова, В. Сорочан, О. Рудік, О. Мельникова, Д. Мерзлюк), літературознавство (Н. Ісаєва, Н. Кірносова, Н. Черниш, Я. Шекера, Є. Мурашевич, О. Воробей, А. Акімова, Д. Підмогильна, Н. Нікоряк, В. Гамянін, В. Урусов, Є. Гобова, І. Костанда, А. Кучинська, Д. Мерзлюк, Ю. Панасюк, М. Савченко, О. Самара та ін.), філософія (А. Усик, О. Бойченко, В. Михайлов, В. Кіктенко, В. Беля, Ю. Бутко, Г. Гіоргадзе, І. Родичева, А. Стрелкова), політичні науки (С. Федоренко, О. Шевчук, М. Гримська, П. Ленський, П. Білак, І. Вишневська-Черкас, С. Бут, М. Кононенко), економіка (В. Величко, О. Олійник, М. Алексієнко, В. Голод, З. Макогін, О. Хоменко, Л. Шевчук), педагогіка (О. Шпарик, О. Малишева, О. Попова), музейна справа (Г. Біленко, В. Гамянін, М. Логвин, О. Новікова, В. Юнда, О. Вазілов, Т. Литовко, Т. Олейнікова).

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2019). ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ УКРАЇНСЬКОГО КИТАЄЗНАВСТВА (1991 – ПОЧАТОК XXI СТ.). Східний світ, (4 (105), 27-61. https://doi.org/10.15407/orientw2019.04.027
Переглядів статті: 300 | Завантажень PDF: 99

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>