Нісіда К. Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 10–11 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій публікації представлено український переклад глав 10–11 третьої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 10 Нісіда аналізує особисте благо. Він доходить думки, що благом слід назвати гармонію різних активностей свідомості. Щоб визначити цю гармонію, Нісіда звертається до поняття глибинної об’єднувальної сили свідомості, яку він ототожнює з особистістю. На думку мислителя, істинна особистість людини виявляється в стані, де ще “немає поділу на знання, почуття та волю, немає відокремлення суб’єкта від об’єкта”. Врешті, виходить, що людська особистість – це вияв об’єднувальної сили, що лежить у підґрунті реальності. Отже, реалізація особистості і є для неї абсолютним благом. Глава 11 присвячена проблемі форми блага, тобто мотивації доброї поведінки. З огляду на те, що абсолютно добра поведінка має бути спрямована на реалізацію особистості, Нісіда робить висновок, що така поведінка має випливати із внутрішньої необхідності “Я”, а ця необхідність може виявитися лише в стані безпосереднього досвіду. Голос такої глибинної потреби Нісіда називає щирістю. Він застерігає, що бути щирим не значить сліпо коритися своїм забаганкам. Навпаки, йдеться про сувору працю над собою. За Нісідою, добра поведінка неодмінно має бути обумовлена любов’ю в її найвищому сенсі – як подолання межі між собою та іншим, між суб’єктом та об’єктом. У запропонованих читачеві главах Нісіда, як і раніше, активно звертається до західних джерел – філософії (Платона, Канта, Арістотеля, Спенсера, Шефтсбері), християнської релігії (Євангеліє від Матвія та Послання апостола Павла до галатів), а також поезії (Ґете). Зі східної філософії Нісіда цитує Конфуція, упанішади, “Чжун юн”, дзен-буддійський збірник коанів “Застава без брами” (кит. “У мень ґуань”, япон. “Мумонкан”) та Сенчжао, згадує також художника – дзен-буддиста Сессю Тойо.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Кіотська школа; Нісіда Кітаро; чистий досвід; Японія; японська філософія
Гамянін В. (1999), «Конфуціанський трактат “Чжун юн” (до питання перекладу категорії “чжун-юн”)», Східний світ, № 1–2, с. 87–111.
Ґете Й.-В. (1997), Невгасима любов. Вибрані поезії, переклад П. Тимочка, Академія, Київ.
Кант І. (2004), Критика практичного розуму, переклад з німецької, примітки і післямова Ігоря Бурковського, Юніверс, Київ.
Нісіда К. (2024), “Дослідження блага. Частина ІІ, глави 8–10. Частина ІІІ, глава 1. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 3, c. 266–280. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.266
Нісіда К. (2025), “Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 8–9 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 1, c. 182–191. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.182
Платон (2000), Держава, переклад з давньогрецької Д. Коваль, Основи, Київ.
Платон (2018), Бенкет, переклад з давньогрецької і коментарі У. Головач, вступна стаття Дж. Реале, Видавництво Українського католицького університету, Львів.
Покотило К. (2015), “Категоричний імператив та лідерство в освіті”, Університети і лідерство = Universities and leadership, № 1, с. 44–47.
西田幾多郎 (2001),善の研究, 岩波書店, 東京.
南華真經註疏 (1998), [晉]郭象註, [唐]成玄英疏, 中華書局, 北京,上.
蘇美文 (2021), “僧肇「會萬物以成己者」、「天地同根萬物一體」在禪門的公案傳衍與啟悟”, Dharma Drum Journal of Buddhist Studies, No. 29, pp. 1–48.
論語 (2004),金谷治注, 岩波書店, 東京.
REFERENCES
Aristotel (2002), Nikomakhova etyka, Transl. from ancient Greek by V. Stavniuk, Akvilon-Plius, Kyiv. (In Ukrainian).
Hamianin V. (1999), “Konfutsianskyi traktat ‘Chzhun yun’ (do pytannia perekladu katehorii ‘chzhun-iun’)”, Shìdnij svìt, No. 1–2, pp. 87–111. (In Ukrainian).
Gete Y.-V. (1997), Nevhasyma liubov. Vybrani poezii, Transl. by P. Tymochko, Akademiia, Kyiv. (In Ukrainian).
Kant I. (2004), Krytyka praktychnoho rozumu, Transl. from German, Notes and afterword by Ihor Burkovskyi, Yunivers, Kyiv. (In Ukrainian).
Nisida K. (2024), “Doslidzhennya blaha. Chastyna IІ, hlavy 8–10. Chastyna IІI, hlava 1. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 266–280. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.266
Nisida K. (2025), “Doslidzhennia blaha. Chastyna III, hlavy 8–9 / Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 182–191. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.182
Platon (2000), Derzhava, Transl. from ancient Greek by D. Koval, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).
Platon (2018), Benket, Transl. from ancient Greek and commentaries by U. Holovach, Preface by Dzh. Reale, Ukrainian Catholic University, Lviv. (In Ukrainian).
Pokotylo K. (2015), “Katehorychnyi imperatyv ta liderstvo v osviti”, Universytety i liderstvo = Universities and leadership, No. 1, pp. 44–47. (In Ukrainian).
Nishida K. (2001), Zen no kenkyū, Iwanami shoten, Tokyo. (In Japanese).
Nánhuá zhēn jīng zhùshù (1998), [Jìn] Guō Xiàng zhù, [Táng] Chéng Xuányīng shū, Zhōnghuá shūjú, Běijīng. (In Chinese).
Sū Měiwén (2021), “Sēngzhào ‘huì wànwù yǐ chéng jǐ zhě’, ‘tiāndì tónggēn wànwù yītǐ’ zài chánmén de gōng’àn chuán yǎn yǔ qǐ wù”, Dharma Drum Journal of Buddhist Studies, No. 29, pp. 1–48. (In Chinese).
Rongo (2004), Kanaya Osamu chū, Iwanami shoten, Tokyo. (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.