Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 8–9 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Нісіда Кітаро

  С. В. Капранов

Анотація

У цій публікації представлено український переклад глав 8–9 третьої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 8 Нісіда продовжує аналізувати різноманітні етичні теорії. Він розглядає гедонізм, у якому виділяє два різновиди – егоїстичний та соціоцентричний. До першого він зараховує античну школу кіренаїків та Епікура, до другого – Бентама та Мілла. Нісіда доходить висновку, що це вчення “не може ані дати правильного об’єктивного критерію, ані пояснити необхідних імперативних елементів морального блага”. Але головне, що Нісіда не згоден з головною засадою гедонізму, а саме з тим, що єдина мета людського життя – це насолода. У главі 9 Нісіда переходить від критики до формулювання власної позиції. Її він називає енергетизмом. Її головне положення Нісіда формулює в такий спосіб: “Благо – це здійснення наших внутрішніх вимог, себто здійснення ідеалу, інакше кажучи, завершення розгортання волі”. Витоки енергетизму японський філософ знаходить у Платона та Арістотеля, а також в упанішадах. Розглядаючи благо в цій перспективі, Нісіда доводить, що воно збігається з поняттями краси та істинної реальності, фактично приходячи до класичної тріади “істина – добро – краса”. У цих главах Нісіда активно звертається до західної філософії: крім Арістіппа, Епікура, Платона, Арістотеля, Бентама та Мілла, він цитує Тому Аквінського, Спінозу та данського філософа Гаральда Геффдінґа, а також посилається на популярну в тогочасній Японії теорію самореалізації Томаса Гілла Ґріна (1836–1882), хоча й не згадує ім’я цього філософа – втім, воно було добре відоме читачам. Зі східної філософії Нісіда, крім згадки про упанішади, цитує Конфуція.

Як цитувати

Кітаро, Н., & Капранов, С. В. (2025). Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 8–9 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. Східний світ, (1 (126), 182–191. https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.182
Переглядів статті: 22 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Кіотська школа; Нісіда Кітаро; чистий досвід; Японія; японська філософія

Посилання

Нісіда К. (2024a), “Дослідження блага. Частина ІІ, глави 8–10. Частина ІІІ, глава 1. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 3, c. 266–280. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.266

Нісіда К. (2024b), “Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 2–7. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 4, c. 177–192. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.177

Платон (2000), Держава, переклад з давньогрецької Д. Коваль, Основи, Київ.

Green T. H. (1884), Prolegomena to Ethics, Clarendon Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/oseo/instance.00197953

Hōffding H. (1904), Outlines of Psychology, Translated by Mary E. Lowndes, Macmillan and Co., London and New York.

Spinoza B. (1905), Ethica ordine geometrico demonstrata, Martin Nijhoff, Haga.

Stone R. (2018), “Independence and Self-Realization. The Historical Background of the Early Nishida’s Individualism”, European Journal of Japanese Philosophy, Vol. 3, pp. 31–56.

Yusa M. (2002), Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitarō, University of Hawai‘i Press, Honolulu.

西田幾多郎 (2001), 善の研究, 岩波書店, 東京.

論語 (2004), 金谷治注, 岩波書店, 東京.

REFERENCES

Nisida K. (2024a), “Doslidzhennya blaha. Chastyna IІ, hlavy 8–10, Chastyna IІI, hlava 1. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 266–280. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.266

Nisida K. (2024b), “Doslidzhennya blaha. Chastyna IІI, hlavy 2–7. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 177–192. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.177

Platon (2000), Derzhava, Transl. from ancient Greek by D. Koval, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).

Green T. H. (1884), Prolegomena to Ethics, Clarendon Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/oseo/instance.00197953

Hōffding H. (1904), Outlines of Psychology, Translated by Mary E. Lowndes, Macmillan and Co., London and New York.

Spinoza B. (1905), Ethica ordine geometrico demonstrata, Martin Nijhoff, Haga.

Stone R. (2018), “Independence and Self-Realization. The Historical Background of the Early Nishida’s Individualism”, European Journal of Japanese Philosophy, Vol. 3, pp. 31–56.

Yusa M. (2002), Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitarō, University of Hawai‘i Press, Honolulu.

Nishida K. (2001), Zen no kenkyū, Iwanami shoten, Tokyo. (In Japanese).

Rongo (2004), Kanaya Osamu chū, Iwanami shoten, Tokyo. (In Japanese).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають