Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 2–7 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова

Анотація

У цій публікації представлено український переклад глав 2–7 третьої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 2 Нісіда продовжує аналізувати поведінку та волю, яка її визначає. Він критикує матеріалістичний підхід і стверджує про єдність дії та волі. Глава 3 присвячена проблемі свободи волі. Розглянувши критично аргументи детерміністів та волюнтаристів, Нісіда обстоює тезу, що свобода – це дія згідно з власною природою. Він доходить висновку, що воля – це вияв об’єднувальної діяльності, сили, як є фундаментом реальності, і тому воля “свобідна й непідвладна законам природи”. Глава 4 присвячена проблемі цінностей. У ній Нісіда відкидає пояснення людських цінностей через закони природи та інші зовнішні чинники. Цінності, на його думку, визначені нашими прагненнями, а вони – факти безпосереднього досвіду. У наступних главах Нісіда стисло розглядає різні етичні теорії. Глава 5 присвячена інтуїтивізму. Нісіда критикує його за внутрішню суперечливість та розбіжності в розумінні інтуїції. У главі 6 розглянуто гетерономну, або ж авторитарну, етику. Цей напрям Нісіда поділяє на два різновиди – теократичний, прикладом якого слугує Дунс Скот, та автократичний, розглянутий на прикладі вчення Гоббса та Сюнь-цзи. Особливу увагу приділено поглядам Кірхмана. Нісіда вважає, що авторитарна етика позбавляє сенсу моральні закони й нездатна дати чіткий критерій розрізнення добра і зла. Глава 7 присвячена одному з різновидів автономної етики – раціоналізму. Його розглянуто на прикладі Семюела Кларка, а також кініків та стоїків. Нісіда доходить висновку, що, хоча раціоналізм і може обґрунтувати універсальність моральних законів, сам по собі він нездатний надати їм жодного позитивного змісту.