Дослідження блага. Частина ІІ, глави 4–7 / переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій публікації представлено український переклад глав 4–7 другої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У цих главах Нісіда продовжує аналізувати поняття реальності з огляду на поняття чистого досвіду, яке було впроваджене й докладно роз’яснене в першій частині праці. Четверта глава називається “Істинна реальність завжди має однакову форму”. У ній Нісіда розглядає, у який спосіб з єдиної реальності, у якій немає протиставлення суб’єкта та об’єкта, у якій нероздільні знання, почуття і воля, постає розмаїття емпіричного світу. Він доводить, що це відбувається в такій формі: невиявлене єдине само собою розділяється і в такий спосіб розгортається, поки не досягне довершеності. П’ята глава називається “Фундаментальна форма істинної реальності”. У ній автор виходить з думки, що якщо всі речі виникають шляхом протиставлення одна одній, то в основі цього має лежати “певний об’єднувальний чинник”, той самий як в основі нашого мислення, так і в основі феноменів космосу. За Нісідою, “фундаментальна форма реальності така, що реальність єдина і водночас множинна, реальностей багато і водночас вони єдині”. Крім того, реальність неодмінно повинна мати системний і динамічний характер. Шоста глава називається “Єдина реальність”. У ній Нісіда з’ясовує, на чому ґрунтується єдність різних феноменів. Він, зокрема, стверджує, що час – лише “форма, яка впорядковує зміст нашого досвіду”, а отже, “в основі свідомості лежить деяка незмінна сутність, трансцендентна щодо часу”. Філософ вважає також, що в космосі існує незмінний принцип, завдяки якому виникає все суще. Він не підвладний ані матерії, ані духу. Сьома глава називається “Розділення й розгортання реальності”. Тут Нісіда шукає відповідь на питання, у який спосіб єдина реальність породжує різноманітні протилежності – суб’єкт та об’єкт, духовне та матеріальне, активне та пасивне, свідоме та несвідоме, феномен та ноумен.