КИТАЙСЬКИЙ ВЕКТОР ЯПОНСЬКОГО ПАНАЗІАТИЗМУ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  С. В. Капранов

Анотація

Відродження на початку ХХІ ст. ідей і тенденцій інтеграції країн Азії робить актуальним дослідження паназіатизму. Ця стаття присвячена японському варіанту паназіатизму і місцю в ньому Китаю. Паназіатизм проявляється не лише у сфері політики, а й у культурі, економіці, релігії тощо. Він може сполучатися з різною ідеологією – “правою” та “лівою”, імперіалістичною та антиколоніальною, ліберальною та консервативною. У статті показано, що виникнення паназіатизму в Японії наприкінці ХІХ ст. було обумовлене не лише загрозою колоніального поневолення з боку Заходу, а й метагеографічною революцією – переходом від синоцентричної моделі світу до європоцентричної, який зробив концепт “Азії” фактом суспільної свідомості й наповнив його геополітичним і геокультурним змістом. У думці японських паназіатистів цей концепт мав різне значення, але ядро його складала Східна Азія, тобто китайсько-східноазійська макроцивілізаційна система, а її ядром, у свою чергу, був і є Китай. Тому китайський вектор слід вважати магістральним напрямом японського паназіатизму.

Як цитувати

Капранов, С. В. (2015). КИТАЙСЬКИЙ ВЕКТОР ЯПОНСЬКОГО ПАНАЗІАТИЗМУ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ. Східний світ, (3 (88), 98-105. https://doi.org/10.15407/orientw2015.03.098
Переглядів статті: 207 | Завантажень PDF: 43

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>