КИТАЙСЬКИЙ ВЕКТОР ЯПОНСЬКОГО ПАНАЗІАТИЗМУ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Відродження на початку ХХІ ст. ідей і тенденцій інтеграції країн Азії робить актуальним дослідження паназіатизму. Ця стаття присвячена японському варіанту паназіатизму і місцю в ньому Китаю. Паназіатизм проявляється не лише у сфері політики, а й у культурі, економіці, релігії тощо. Він може сполучатися з різною ідеологією – “правою” та “лівою”, імперіалістичною та антиколоніальною, ліберальною та консервативною. У статті показано, що виникнення паназіатизму в Японії наприкінці ХІХ ст. було обумовлене не лише загрозою колоніального поневолення з боку Заходу, а й метагеографічною революцією – переходом від синоцентричної моделі світу до європоцентричної, який зробив концепт “Азії” фактом суспільної свідомості й наповнив його геополітичним і геокультурним змістом. У думці японських паназіатистів цей концепт мав різне значення, але ядро його складала Східна Азія, тобто китайсько-східноазійська макроцивілізаційна система, а її ядром, у свою чергу, був і є Китай. Тому китайський вектор слід вважати магістральним напрямом японського паназіатизму.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
ідеологія, Китай, метагеографія, паназіатизм, Японія
Бородіна О. Б. Маніпулювання масовою свідомістю японців у період раннього Сьова (1946–1941) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. № 908: Сер. “Історія”. Вип. 42. Харків, 2010.
Брюсов В. Мировое состязание. Москва, 2003.
Замятин Д. Н. Метагеографические оси Евразии // Полис: Политические исследования, 2010, № 4.
Колесник І. Ментальні мапи як інструментарій історика // Ейдос, 2013, № 7.
Курілло В. Є. Латентна політика. Потайні напрями політичної діяльності. Миколаїв, 2009.
Ленин В. И. Отсталая Европа и передовая Азия // Ленин В. И. Полное собрание сочинений. Т. 23. Москва, 1973.
Молодяков В. Э. Россия и Япония: поверх барьеров. Неизвестные и забытые страницы российско-японских отношений (1899–1929). Москва, 2005.
Молодяков В. Э. Россия и Япония: рельcы гудят. Железнодорожный узел российско-японских отношений (1891–1945). Москва, 2006.
Отрощенко І. В. На шляху до Великої Монголії (панмонгольський рух у 1920–1930-ті роки). Київ, 2011.
Павленко Ю. В. История мировой цивилизации. Киев, 2002.
Рерих Ю. Н. Культурное единство Азии // Рерих Ю. Н. Тибет и Центральная Азия: Статьи, лекции, переводы. Самара, 1999.
Рерих Ю. Н. Буддизм и культурное единство Азии. Москва, 2002.
Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова: В 4 т. Т. 3. Москва, 1935–1940.
Турчина Л. В. Роль України в теорії “азіатського ренесансу” М. Хвильового // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Вип. XX. Запоріжжя, 2006.
Шмелев Б. А. Современные международные отношения 1991–2011 г. Учебно-методическая документация. Москва, 2011.
Шудрик І. О. Історія філософської думки в Харківському університеті. Харків, 2013.
Bhatte P. Activities of Indian Freedom Revolutionaries and the Rising Sun // 歴史文化社会 論講座紀要, 2014, 11.
Botz-Bornstein T. Russia, Japan, China, and the Resistance to Modernity: Eurasianism and Pan-Asianism Revisited // The International Journal of Asian Philosophical Association. Vol. 1, No. 1. 2008.
Fogel J. A. New Thoughts on an Old Controversy: Shina as a Toponym for China // Sino-Platonic Papers, 2012, No. 229.
Harif H. Asiatische Brüder, europäische Fremde: Eugen Hoeflich und der “panasiatische Zionismus” in Wien // Zeitschrift für Geschichtswissenschaft, 2012, Heft 7–8.
Hotta E. Pan-Asianism and Japan’s War 1931–1945. New York, 2007. https://doi.org/10.1057/9780230609921
Huang Chun-chieh. Dr. Sun Yat-sen’s Pan-Asianism Revisited: Its Historical Context and Contemporary Relevance // Journal of Cultural Interaction in East Asia. Vol. 3. 2012.
Li Narangoa. Universal Values and Pan-Asianism: the Vision of Omotokyo // Pan-Asianism in Modern Japanese History: Colonialism, Regionalism and Borders. London and New York, 2007.
Malony R. Pan-Asianism and Rabindranath Tagore’s Ideal of a Common Asian civilization. Penang Story Lectures, 21 September 2013. – http://www.pht.org.my/panasian/pan_asianism.pdf
Matsuda Koichiro. The Concept of ‘Asia’ before Pan-Asianism // Pan-Asianism: A Documentary History, 1850–1920. Plymouth, 2011.
Matten M. A. Li Dazhao: “Greater Asianism and New Asianism”, 1919 // Pan-Asianism: A Documentary History, 1850–1920. Plymouth, 2011.
Saaler S. Pan-Asianism in Modern Japanese History: A Preliminary Framework. Tokyo, 2002.
Saaler S., Szpilman C. W. A. Introduction: The Emergence of Pan-Asianism as an Ideal of Asian Identity and Solidarity // Pan-Asianism: A Documentary History, 1850–1920. Plymouth, 2011. https://doi.org/10.1007/978-3-7908-2792-7_1
Shin Gi-Wook. Ethnic Nationalism in Korea: Genealogy, Politics and Legacy. Stanford University Press, 2006.
Tankha B. Aurobindo Ghose: “The Logic of Asia”, 1908–1909 // Pan-Asianism: A Documentary History, 1850–1920. Plymouth, 2011.
Ubaidulloev Z. Jawaharlal Nehru’s Asianism and Japan // Journal of International and Advanced Japanese Studies. Vol. 3. 2011.
Yoshikawa Yu. Japan’s Asianism, 1868–1945. Dilemmas of Japanese Modernization. Washington, 2009.
Zachmann U. M. The Foundation Manifesto of the Koakai (Raising Asia Society) and the Ajia Kyokai (Asia Association), 1880–1883 // Pan-Asianism: A Documentary History, 1850–1920. Plymouth, 2011.
Саґа Такасі 嵯峨隆。頭山満とアジア主義 [Тояма Міцуру та паназіатизм] 国際関係・比較文化研究, 2012, 11 (1).
Судзумура Юсуке 鈴村裕輔。『東洋の理想』における岡倉覚三のアジア論の構造[Структура міркувань про Азію в “Ідеалах Сходу” Окакури Какудзо] 国際日本学 : 文部科学省21世紀COEプログラム採択日本発信の国際日本学の構築研究成果報告集, 2013, 10.
Тоґава Масахіко 外川昌彦。藤井日達の仏教アジア主義とマハトマ・ガンディーの近代文明批判 [Буддійський паназіатизм Ніцідацу Фудзії та критика модерної цивілізації Махатми Ґанді] 宗教研究, 2013, 86巻 4輯.
Усукі Акіра 臼杵陽。ある日本人アジア主義者のイスラム: 観大川周明の場合 [Погляди на іслам одного японця-паназіатиста: випадок Окави Сюмея] // Annals of Japan Association for Middle East Studies. Vol. 28, No. 2. 2013.
[Фукудзава Юкіці 福澤諭吉]。 脱亜論 [Геть від Азії!] // 時事新報, 明治18年 (1885年) 3月16日https://ja.wikisource.org/wiki/%E8%84%B1%E4%BA%9C%E8%AB%96
REFERENCES
Borodina O. (2010), “Manipulyuvannya masovoyu svidomistyu yapontsiv u period rann”oho S”ov (1946–1941)”, Visnyk Kharkivs”koho natsional”noho universytetu imeni V. N. Karazina, No. 908: Ser. Istoriya, Issue 42, pp. 157–166. (In Ukrainian).
Bryusov V. (2003), Mirovoye sostyazaniye, AIRO-XX, Moscow. (In Russian).
Zamyatin D. N. (2010), “Metageograficheskiye osi Evrazii”, in Polis: Politicheskiye issledovaniya, No. 4, pp. 22–47. (In Russian).
Kolesnyk I. (2013), “Mental”ni mapy yak instrumentariy istoryka”, Eydos, No. 7, pp. 159–168. (In Ukrainian).
Kurillo V. Ye. (2009), Latentna polityka. Potayni napryamy politychnoyi diyal”nosti, Ilion, Mykolaiv. (In Ukrainian).
Lenin V. I. (1973), “Otstalaya Evropa i peredovaya Aziya”, in Lenin V. I., Polnoye sobraniye sochineniy, Izdatel’stvo politicheskoy literatury, Vol. 23, Moscow, pp. 166–167. (In Russian).
Molodyakov V. E. (2005), Rossiya i Yaponiya: poverkh bar’yerov. Neizvestnyye i zabytyye stranitsy rossiysko-yaponskikh otnosheniy (1899–1929), AST: Astrel’, Moscow. (In Russian).
Molodyakov V. E. (2006), Rossiya i Yaponiya: rel’cy gudyat. Zheleznodorozhnyy uzel rossiysko-yaponskikh otnosheniy (1891–1945), AST: Astrel’: Khranitel’, Moscow. (In Russian).
Otroshchenko I. V. (2011), Na shlyakhu do Velykoyi Monholiyi (panmonhol”s”kyy rukh u 1920–1930-ti roky), NAN Ukrayiny, In-t skhodoznavstva im. A. Yu. Kryms”koho, Kyiv. (In Ukrainian).
Pavlenko Yu. V. (2002), Istoriya mirovoy tsivilizatsii, Feniks, Kyiv. (In Russian).
Rerikh Yu. N. (1999), “Kul’turnoye edinstvo Azii”, in Rerikh Yu. N., Tibet i Tsentral’naya Aziya: Stat’i, lektsii, perevody, Izdatel’skiy dom “Agni”, Samara, pp. 20–27. (In Russian).
Rerikh Yu. N. (2002), Buddizm i kul’turnoye edinstvo Azii, Mezhdunarodnyy Tsentr Rerikhov, Moscow. (In Russian).
Tolkovyy slovar’ russkogo yazyka (1935–1940), Ushakov D. N. (Ed.), Sovetskaya entsiklopediya, Vol. 3, OGIZ, Moscow. (In Russian).
Turchyna L. V. (2006), “Rol” Ukrayiny v teoriyi ‘aziats”koho renesansu’ M. Khvyl”ovoho”, in Naukovi pratsi istorychnoho fakul”tetu Zaporiz”koho derzhavnoho universytetu, Issue XX, Zaporizhia, pp. 226–231. (In Ukrainian).
Shmelev B. A. (2011), Sovremennyye mezhdunarodnyye otnosheniya 1991–2011 g. Uchebno-metodicheskaya dokumentatsiya, Moscow. (In Russian).
Shudryk I. O. (2013), Istoriya filosofs”koyi dumky v Kharkivs”komu universyteti, Kharkivs”kyy derzh. un-t kharch. ta torhivli, Kharkiv. (In Ukrainian).
Bhatte P. (2014), “Activities of Indian Freedom Revolutionaries and the Rising Sun”, in Rekishi bunka shakai-ron kōza kiyō, No. 11, pp. 117–136.
Botz-Bornstein T. (2008), “Russia, Japan, China, and the Resistance to Modernity: Eurasianism and Pan-Asianism Revisited”, The International Journal of Asian Philosophical Association, Vol. 1, No. 1, pp. 50–61.
Fogel J. A. (2012), “New Thoughts on an Old Controversy: Shina as a Toponym for China”, in Sino-Platonic Papers, No. 229, pp. 1–25.
Harif H. (2012), “Asiatische Brüder, europäische Fremde: Eugen Hoeflich und der ‘panasiatische Zionismus’ in Wien”, in Zeitschrift für Geschichtswissenschaft, Heft 7–8, pp. 646–660.
Hotta E. (2007), Pan-Asianism and Japan’s War 1931–1945, Palgrave Macmillan, New York. https://doi.org/10.1057/9780230609921
Huang Chun-chieh (2012), “Dr. Sun Yat-sen’s Pan-Asianism Revisited: Its Historical Context and Contemporary Relevance”, Journal of Cultural Interaction in East Asia, Vol. 3, pp. 69–74.
Li Narangoa (2007), “Universal Values and Pan-Asianism: the Vision of Omotokyo”, in Saaler S. and Koschmann J. V. (Eds.), Pan-Asianism in Modern Japanese History: Colonialism, Regionalism and Borders, Routledge, London and New York, pp. 52–66.
Malony R. (2013), Pan-Asianism and Rabindranath Tagore’s Ideal of a Common Asian civilization, Penang Story Lectures, 21 September, available at: www.pht.org.my/panasian/pan_asianism.pdf (accessed May 7, 2015).
Matten M. A. (2011), “Li Dazhao: ‘Greater Asianism and New Asianism’, 1919”, in Saaler S. and Szpilman C. W. A. (Eds), Pan-Asianism: A Documentary History, Vol. 1: 1850–1920, Rowman & Littlefield, Lanham, MD, pp. 217–222.
Matsuda Koichiro (2011), “The Concept of ‘Asia’ before Pan-Asianism”, in Pan-Asianism: A Documentary History, Vol. 1: 1850–1920, Rowman & Littlefield, Lanham, MD, pp. 45–52.
Saaler S. (2002), Pan-Asianism in Modern Japanese History: A Preliminary Framework, Deutsches Institut für Japanstudien, Tokyo.
Saaler S. and Szpilman C. W. A. (2011), “Introduction: The Emergence of Pan-Asianism as an Ideal of Asian Identity and Solidarity”, in Pan-Asianism: A Documentary History, Vol. 1: 1850–1920, Rowman & Littlefield, Lanham, MD, pp. 1–42. https://doi.org/10.1007/978-3-7908-2792-7_1
Shin Gi-Wook (2006), Ethnic Nationalism in Korea: Genealogy, Politics and Legacy, Stanford University Press, Stanford, California.
Tankha B. (2011), “Aurobindo Ghose: ‘The Logic of Asia’, 1908–1909”, in Pan-Asianism: A Documentary History, Vol. 1: 1850–1920, Rowman & Littlefield, Lanham, MD, pp. 185–190.
Ubaidulloev Z. (2011), “Jawaharlal Nehru’s Asianism and Japan”, Journal of International and Advanced Japanese Studies, Vol. 3, pp. 15–34.
Yoshikawa Yu. (2009), Japan’s Asianism, 1868–1945. Dilemmas of Japanese Modernization, Edwin O. Reischauer Center foe East Asian Studies, Washington.
Zachmann U. M. (2011), “The Foundation Manifesto of the Koakai (Raising Asia Society) and the Ajia Kyokai (Asia Association), 1880–1883”, in Pan-Asianism: A Documentary History, Vol. 1: 1850–1920, Rowman & Littlefield, Lanham, MD, pp. 115–120.
Saga Takashi (2012), “Tōyama Mitsuru to ajiashugi”, in Kokusai kankei - hikaku bunka kenkyū, Vol. 11, No. 1, pp. 1–19. (In Japanese).
Suzumura Yūsuke (2013), “’Tōyō no risō’ ni okeru Okakura Kakuzō no Ajia-ron no kōzō”, Kokusai Nihon-gaku: Bun bukagakushō 21 seiki koe puroguramu saitaku Nihon hasshin no kokusai Nihon-gaku no kōchiku kenkyū seika hōkoku-shū, No. 10, pp. 69–82. (In Japanese).
Togawa Masahiko (2013), “Fujii Nittatsu no bukkyō ajiashugi to Mahatoma Gandī no kindai bunmei hihan”, Shūkyō kenkyū, Vol. 86, No. 4, pp. 288–289. (In Japanese).
Usuki Akira (2013), “Aru nihonjin ajiashugisha no isuramu-kan: Ōkawa Shūmei no baai”, Annals of Japan Association for Middle East Studies, Vol. 28, No. 2, pp. 59–84. (In Japanese).
Fukuzawa Yukichi (1885), “Datsuaron”, in Jiji shinpō, Meiji 18-nen (1885-nen) 3 tsuki 16-nichi, available at: https://ja.wikisource.org/wiki/%E8%84%B1%E4%BA%9C%E8%AB%96, (accessed May 3, 2015). (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.