ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯНМІНІЗМУ В ПІЗНІЙ ТВОРЧОСТІ МІСІМИ ЮКІО
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Статтю присвячено інтерпретації вчення великого китайського філософа Ван Янміна (1472–1529) та його японських послідовників у пізній творчості видатного японського письменника й мислителя Місіми Юкіо. Вона знайшла відображення в романі “Прудконогі коні” (1966–1968) та есеї “Янмінізм як революційна філософія” (1970). Незадоволення сучасним йому станом японського суспільства, зокрема вестернізацією, привело Місіму до думки про необхідність революції. Внаслідок роздумів над філософською спадщиною минулого Місіма дійшов висновку, що філософією майбутньої революції може стати лише янмінізм – учення китайського походження, яке, проте, мало тривалу традицію в Японії й було засвоєне японською культурою. В аналізі ідей Ван Янміна Місіма значною мірою спирався на дослідження філософа Іноуе Тецудзіро (1855–1944). Китайські послідовники Ван Янміна Місіму не цікавили, натомість значну увагу він приділив японській школі янмінізму (ойомейґакуха). Він особливо виділяє трьох її представників: Осіо Хейхаціро (1796–1837), Сайґо Такаморі (1828–1877) та Йосіду Сьоїна (1830–1859). Місіма спромігся створити оригінальну інтерпретацію янмінізму, яку виклав в есеї “Янмінізм як революційна філософія”. Він розглядає янмінізм у контексті власних розробок “філософії дії”, і тому на перший план виходить ідея єдності знання та дії. У його інтерпретації янмінізм має підкреслено ірраціональний, містичний характер, для чого він використовує ніцшеанські поняття “діонісійського” та “активного нігілізму”. Отже, його інтерпретація має ніцшеанський характер. Крім того, у тлумаченні ключових філософських категорій янмінізму – благосмислія та Великої Порожнечі – Місіма використовує терміни, запозичені з індійської філософії, причому не з буддизму, а з упанішад (Брахман, атман).
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ван Янмін, Місіма Юкіо, філософія дії, янмінізм, японська філософія
Велике вчення. Канонічна та коментуюча частина. З китайської переклали Артем Кобзєв, Григорій Хорошилов та Микола Рябчук // Всесвіт, 1989, № 10.
Дзюба І. Поет філософської думки (Сергій Кримський) // Слово і Час, 2011, № 7.
Капранов С. В. Місіма Юкіо як мислитель (на матеріалі соціально-філософських праць пізнього періоду) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 65. Львів, 2017.
Кобзев А. И. Ван Янмин и даосизм // Дао и даосизм в Китае. Москва, 1982.
Кобзев А. И. Философия китайского неоконфуцианства. Москва, 2002.
Мисима Юкио. Мчащиеся кони. Москва, 2005.
Мисима Юкио. Учение Ван Янмина как революционная философия // Мисима Юкио. Голоса духов героев / Пер. А. Г. Фесюна. Москва, 2002.
Моррис А. Благородство поражения: Трагический герой в японской истории / Пер. с англ. А. Г. Фесюна. Москва, 2001.
Российское китаеведение – устная история. Сборник интервью с ведущими российскими китаеведами XX–XXI вв. Т. 2. Москва, 2015.
Словник мови Шевченка: В двох томах. Київ, 1964.
Steben B. Moral and Philosophical Idealism in Late-Edo Confucian Thought: Ōshio Chūsai and the Working Out of His “Great Aspiration” // Dao Companion to Japanese Confucian Philosophy. Springer, 2014. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2921-8_11
三島由紀夫。革命哲学としての陽明学 // 三島由紀夫。行動学入門。 – 東京、2013.
三島由紀夫。奔馬。東京、1977.
吳震。王阳明著述选评。上海, 2004.
REFERENCES
“Velyke vchennya. Kanonichna ta komentuyucha chastyna. Translated from the Chineese by Artem Kobzyev, Hryhoriy Khoroshylov and Mykola Ryabchuk” (1989), Vsesvit, No. 10, pp. 70–77. (In Ukrainian).
Dzyuba I. (2011), “Poet filosofs’koyi dumky (Serhiy Kryms’kyy)”, in Slovo i Chas, No. 7, pp. 4–15. (In Ukrainian).
Kapranov S. V. (2017), “Misima Yukio yak myslytel’ (na materiali sotsial’no-filosofs’kykh prats’ pizn’oho periodu)”, Visnyk l’vivs’koho universytetu. Seriya filolohichna, Issue 65, Lviv, pp. 150–157. (In Ukrainian).
Kobzev A. Y. (1982), “Van Yanmyn i daosizm”, in Dao i daosizm v Kitaye, Nauka, Moscow, pp. 80–106. (In Russian).
Kobzev A. Y. (2002), Filosofiya kitayskogo neokonfutsianstva, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Misima Yukio (2005), Mchashchiyesya koni, Transl. by Krasil’nikova T. V., ZAO Tsentr poligraf, Moscow. (In Russian).
Misima Yukio (2002), “Ucheniye Van Yanmina kak revolyutsionnaya filosofiya”, in Misima Yukio, Golosa dukhov geroyev , Transl. by Fesyun A. G., Letniy sad, Moscow, pp. 164–215. (In Russian).
Morris, Ayvan (2001), Blagorodstvo porazheniya: Tragicheskiy geroy v yaponskoy istorii, Transl. by A. G. Fesyun, Serebryanyye niti, Moscow. (In Russian).
Rossiyskoye kitayevedeniye – ustnaya istoriya. Sbornik interv’yu s vedushchimi rossiyskimi kitayevedami XX–XXI vv. (2015), Vol. 2, Institut vostokovedeniya RAN, Moscow. (In Russian).
Slovnyk movy Shevchenka: V dvokh tomakh (1964), Vashchenko V. S. (ed.), AN URSR, In-t movoznavstva im. O. O. Potebni; Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Steben B. (2014), “Moral and Philosophical Idealism in Late-Edo Confucian Thought: Ōshio Chūsai and the Working Out of His ‘Great Aspiration’ ”, in Dao Companion to Japanese Confucian Philosophy, Springer, Dodrecht etc., pp. 277–314. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2921-8_11
Mishima Yukio (2013), “Kakumei tetsugaku to shite no yōmeigaku”, in Mishima Yukio, Kōdō-gaku nyūmon, Bungeishunjū, Tokyo, pp. 191–228. (In Japanese).
Mishima Yukio (1977), Honba, Shinchōsha, Tokyo. (In Japanese).
Wú Zhèn (2004), Wáng Yángmíng zhùshù xuǎnpíng, Shànghǎi gǔjí chūbǎnshè, Shànghǎi. (In Chinese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.