ВІД ЯПОНІЗМУ ДО АНІМЕ: З ІСТОРІЇ РЕЦЕПЦІЇ НІЦШЕ В ЯПОНІЇ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті аналізуються історія сприйняття філософії Фрідріха Ніцше в Японії, її вплив на японську філософську думку та культуру загалом, починаючи від першого знайомства японців з його працями до сьогодення. Першим ввів ім’я Ніцше до японського філософського дискурсу випускник Київської духовної академії Конісі Масутаро в 1893 р., а перші переклади з’явилися в 1902–1911 рр., проте деякі японські інтелектуали раніше ознайомилися з творами Ніцше в оригіналі або в перекладах європейськими мовами. Насамперед у статті розглянуто перший етап рецепції ідей Ніцше в Японії, характерною особливістю якого були дискусії щодо проблем моралі. Центральною постаттю цього етапу є Такаяма Цьоґю. Далі особливу увагу приділено інтерпретації Ніцше у працях філософів школи Кіото – Нісіди Кітаро, Вацудзі Тецуро, Мікі Кійосі, Нісітані Кейдзі – та у творчості видатних письменників, як-от Морі Огай та Місіма Юкіо. Особливістю сучасного етапу рецепції Ніцше є поява коміксів-манґа, де так чи інакше обігрують його ідеї. Проведений аналіз свідчить, що ідеї Ніцше стали невід’ємною частиною сучасної японської культури – як елітарної, так і масової (манґа, аніме тощо). Ці ідеї японці сприйняли безпосередньо з німецької філософської культури – від професорів-німців Р. фон Кебера та К. Флоренца, які викладали в Токійському імператорському університеті, або завдяки навчанню в Німеччині, як-от Анесакі Масахару, Іноуе Тецудзіро та Морі Оґай. Важливу роль відіграли й переклади Ніцше японською мовою, першим з яких був переклад книги “Так казав Заратустра” Ікути Цьоко (1911). У статті виділено своєрідні “лінії передачі” інтересу до Ніцше: від Морі Оґая та Ікути Цьоко до Сато Харуо й далі до Місіми або від Тобарі Сін’іціро до Нісіди Кітаро й далі до Вацудзі Тецуро, Мікі Кійосі та Нісітані Кейдзі. Особливістю японської рецепції філософії Ніцше є її прочитання крізь призму буддизму, ніцшеансько-буддійський синтез, який можна вважати головним внеском японських філософів до світового ніцшезнавства.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
ніцшеанство, ніцшезнавство, Фрідріх Ніцше, японська культура, японська філософія
Грот Н. Я. Нравственные идеалы нашего времени: Фридрих Ницше и Лев Толстой. Москва, 1893.
Ницше Ф. Сочинения в 2 тт. Москва, 1990.
Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. Львів, 2002.
Радуль-Затуловский Я. Б. Конфуцианство и его распространение в Японии. Москва – Ленинград, 1947.
Brobjer T. Nietzsche’s Reading about China and Japan // Nietzsche-Studien. Internationales Jahrbuch für die Nietzsche-Forschung. Vol. 34. 2005. https://doi.org/10.1515/9783110182620.329
Carter R. E. The Kyoto Schol: An Introduction. Albany, 2013.
Clark T. The Theory of Inspiration: Composition as a Crisis of Subjectivity in Romantic and Post-romantic Writing. Manchester and New York, 2000.
Konishi S. Translation and Conversion Beyond Western Modernity: Tolstoian Religion in Meiji Japan // Converting Cultures: Religion, Ideology, and Transformations of Modernity. Leiden, 2007. https://doi.org/10.1163/ej.9789004158221.i-507.49
Marra M. Introduction // A History of Modern Japanese Aesthetics. Honolulu, 2001. https://doi.org/10.1097/00004850-200101001-00001
Melanowicz M. Literatura Japońska: Poezja XX wieku. Teatr XX wieku. Warszawa, 1996.
Mishima K. Nietzsche in Japan from right to left. Rethinking the East – West dichotomy in entangled modernity // European Review. Vol. 8, No. 4. 2000. https://doi.org/10.1017/S1062798700005111
Murray P. D. Nietzsche’s Affirmative Morality: A Revaluation Based in the Dionysian World-View. Berlin and New York, 1999. https://doi.org/10.1515/9783110800517
Nathan J. Mishima: A Biography. Da Capo Press, 2000.
Nietzsche F. Brief an Elisabeth Förster: 20/12/1885 // F. Nietzsche. Digitale Kritische Gesamtausgabe Werke und Briefe. 2009a. URL: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB/BVN-1885,653 (дата звернення: 13.03.2019).
Nietzsche F. Digitale Kritische Gesamtausgabe Werke und Briefe. 2009b. URL: http://www.nietzschesource.org/#eKGWB (дата звернення: 13.03.2019).
Nishida K. Last Writings: Nothingness and the Religious Worldview. Honolulu, 1987.
Oishi K. Nietzsche als Philologe in Japan: Versuch einer Rekonstruktion der Rezeptionsges-chechte // Nietzsche-Studien. Internationales Jahrbuch für die Nietzsche-Forschung. Vol. 17, No. 1. 1988. https://doi.org/10.1515/9783110244366.315
Olivier M. Nihilism in Japanese Anime // South African Journal of Art History. Vol. 22, No. 3. 2007.
Otabe T. The “Aesthetic Life”: a Leitmotif in Modern Japanese Aesthetics // Contemporary Aesthetics, 2018, No. 6. URL: https://contempaesthetics.org/newvolume/pages/article.php?articleID=821 (дата звернення: 17.12.2018).
Parkes G. The Early Reception of Nietzsche’s Philosophy in Japan // Nietzsche and Asian Thought. Chicago and London, 1991.
Parkes G. Nietzsche and Nishitani on the Self-Overcoming of Nihilism // International Studies in Philosophy. Vol. XXV, No. 2. 1993. https://doi.org/10.5840/intstudphil199325263
Parkes G. Nietzsche and East Asian thought: Influences, impacts and resonances // The Cambridge Companion to Nietzsche. Cambridge, 1996. https://doi.org/10.1017/CCOL0521365864.012
Pineda R. A. Live-Action Mr. Nietzsche in the Convenience Store Show Casts Shōtarō Mamiya, Kenji Urai // Anime News Network. 2015. URL: https://www.animenewsnetwork.com/news/2015-10-27/live-action-mr-nietzsch. (дата звернення: 7.01.2019).
Piovesana G. Recent Japanese Philosophical Thought 1862–1994: A Survey. London and New York, 2013. https://doi.org/10.4324/9781315073408
Sato H. Nichiren Thought in Modern Japan: Two Perspectives // Journal of Oriental Studies, 2000, No. 10.
Starrs R. Nietzschean Dialectics in the Novels of Yukio Mishima // Nachrichten der Gesellschaft für Natur- und Völkerkunde Ostasiens / Hamburg, 1991, No. 149–150.
Townsend S. Miki Kiyoshi, 1897–1945: Japan’s Itinerant Philosopher. Leiden, 2009. https://doi.org/10.1163/ej.9789004175822.i-270
Young J. Philosophy of Tragedy from Plato to Žižek. New York, 2013. https://doi.org/10.1017/CBO9781139177238
Yusa M. Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitarō. Honolulu, 2002.
雨宮孝. フリードリヒ・Ｗ・ニーチェ Friedrich W. Nietzsche // Ameqlist 翻訳作品集成(Japanese Translation List). 2018. URL: http://ameqlist.com/sfn/nietz.htm#zhaku13 (дата звернення: 14.03.2019).
桑木厳翼。ニーチエ氏倫理説一斑。東京, 1902.
高山樗牛 斉藤野の人 姉崎嘲風 登張竹風 集。東京, 1970.
タケダノリヒロ.『ニーチェが京都にやってきて17歳の私に哲学のこと教えてくれた』感想. 2016. URL: http://タケダノリヒロ.com/blog/2016/12/02/nietzsche-kyoto-17-philosophy/ (дата звернення: 17.01.2019).
登張信一郎。 如是経: 一名光炎菩薩大師子吼経。東京, 1921.
登張竹風 訳者。如是説法ツァラトゥストラー。東京, 1935.
西田幾多郎。場所的論理と宗教的世界観 // 西田幾多郎哲学論集ІІІ。東京, 2000.
西谷啓治。ニヒリズム。東京, 1958.
西谷啓治。 宗教と非宗教の間。東京, 2001.
修 斌。魯迅のニーチェ理解について--高山樗牛との比較検討を通じて // 敬和学園大学研究紀要, 2003, 12号.
三島由紀夫。革命哲学としての陽明学 // 三島由紀夫。行動学入門。 東京, 2013.
森鴎外集。東京, 1962.
REFERENCES
Grot N. Ya. (1893), Nravstvennyye idealy nashego vremeni: Fridrikh Nitsshe i Lev Tolstoy, Tipo-litografiya Vysochayshe utver. T-va I. N. Kushnerev i Ko, Moscow. (In Russian).
Nitsshe F. (1990), Sochineniya v 2 tt., Mysl’, Moscow. (In Russian).
Nitsshe F. (2002), Po toy bik dobra i zla. Henealohiya morali, Litopys, Lviv. (In Ukrainian).
Radul’-Zatulovskiy, Ya. B. (1947), Konfutsianstvo i ego rasprostraneniye v Yaponii, Izd-vo Akademii nauk SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Brobjer T. (2005), “Nietzsche’s Reading about China and Japan”, in Nietzsche-Studien. Internationales Jahrbuch für die Nietzsche-Forschung, Vol. 34, pp. 329–336. https://doi.org/10.1515/9783110182620.329
Carter R. E. (2013), The Kyoto Schol: An Introduction. State University of New York Press, Albany, NY.
Clark T. (2000), The Theory of Inspiration: Composition as a Crisis of Subjectivity in Romantic and Post-romantic Writing, Manchester University Press, Manchester and New York.
Konishi S. (2007), “Translation and Conversion Beyond Western Modernity: Tolstoian Religion in Meiji Japan”, in Washburn D. and Reihardt K. (Eds.), Converting Cultures: Religion, Ideology, and Transformations of Modernity, Brill, Leiden, pp. 235–265. https://doi.org/10.1163/ej.9789004158221.i-507.49
Marra M. (2001), “Introduction”, in Marra M. (Ed.), A History of Modern Japanese Aesthetics, University of Hawaii Press, Honolulu, pp. 1–22. https://doi.org/10.1097/00004850-200101001-00001
Melanowicz M. (1996), Literatura Japońska: Poezja XX wieku. Teatr XX wieku, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.
Mishima K. (2000), “Nietzsche in Japan from right to left. Rethinking the East – West dichotomy in entangled modernity”, European Review, Vol. 8, No. 4, pp. 569–589. https://doi.org/10.1017/S1062798700005111
Murray P. D. (1999), Nietzsche’s Affirmative Morality: A Revaluation Based in the Dionysian World-View, Walter de Gruyter, Berlin and New York. https://doi.org/10.1515/9783110800517
Nathan J. (2000), Mishima: A Biography, Da Capo Press.
Nietzsche F. (2009a), “Brief an Elisabeth Förster: 20/12/1885”, in Nietzsche F., Digitale Kritische Gesamtausgabe Werke und Briefe, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB/BVN-1885,653 (accessed March 13, 2019).
Nietzsche F. (2009b), Digitale Kritische Gesamtausgabe Werke und Briefe, available at: www.nietzschesource.org/#eKGWB (accessed March 13, 2019).
Nishida K. (1987), Last Writings: Nothingness and the Religious Worldview, Univesity of Hawaii Press, Honolulu.
Oishi K. (1988), “Nietzsche als Philologe in Japan: Versuch einer Rekonstruktion der Rezeptionsgeschechte”, Nietzsche-Studien. Internationales Jahrbuch für die Nietzsche-Forschung, Vol. 17, No. 1, pp. 315–335. https://doi.org/10.1515/9783110244366.315
Olivier M. (2007), “Nihilism in Japanese Anime”, South African Journal of Art History, Vol. 22, No. 3, pp. 55–69.
Otabe T. (2018), “The ‘Aesthetic Life’: a Leitmotif in Modern Japanese Aesthetics”, in Contemporary Aesthetics, No, 6, available at: https://contempaesthetics.org/newvolume/pages/article.php?articleID=821 (accessed December 17, 2018).
Parkes G. (1991), “The Early Reception of Nietzsche’s Philosophy in Japan”, in Parkes G. (Ed.), Nietzsche and Asian Thought, University of Chicago Press, Chicago and London, pp. 177–199.
Parkes G. (1993), “Nietzsche and Nishitani on the Self-Overcoming of Nihilism”, International Studies in Philosophy, Vol. XXV, No. 2, pp. 51–60. https://doi.org/10.5840/intstudphil199325263
Parkes G. (1996), “Nietzsche and East Asian thought: Influences, impacts and resonances”, in Magnus B. and Higgins K. M. (Eds.), The Cambridge Companion to Nietzsche, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 356–383. https://doi.org/10.1017/CCOL0521365864.012
Pineda R. A. (2015), “Live-Action Mr. Nietzsche in the Convenience Store Show Casts Shōtarō Mamiya, Kenji Urai”, in Anime News Network, available at: https://www.animenewsnetwork.com/news/2015-10-27/live-action-mr-nietzsch. (accessed January 7, 2019).
Piovesana G. (2013), Recent Japanese Philosophical Thought 1862–1994: A Survey, Routledge, London and New York. https://doi.org/10.4324/9781315073408
Sato H. (2000), “Nichiren Thought in Modern Japan: Two Perspectives”, Journal of Oriental Studies, No. 10, pp. 46–61.
Starrs R. (1991), “Nietzschean Dialectics in the Novels of Yukio Mishima”, in Nachrichten der Gesellschaft für Natur- und Völkerkunde Ostasiens / Hamburg, No. 149–150, pp. 17–40.
Townsend S. (2009), Miki Kiyoshi, 1897–1945: Japan’s Itinerant Philosopher, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/ej.9789004175822.i-270
Young J. (2013), Philosophy of Tragedy from Plato to Žižek, Cambridge University Press, New York. https://doi.org/10.1017/CBO9781139177238
Yusa M. (2002), Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitarō, University of Hawaii Press, Honolulu.
Amemiya Takashi (2018), “Friedrich W. Nietzsche”, in Ameqlist (Japanese Translation List), available at: http://ameqlist.com/sfn/nietz.htm#zhaku13 (accessed March 14, 2019). (In Japanese).
KuwakiGenyoku(1902), Nīche-shi rinri setsu ippan, Ikuseukai, Tokyo (In Japanese).
Takayama Chōgyū Saitō Nonohito Anesaki Chōfū Tobari Chkufū shū (1970), Chikuma shobō, Tokyo. (In Japanese).
Takeda Norihiro (2016). “Nīche-ga Kyōto-ni yattekite 17-sai-no watashi-ni tetsugaku-no koto oshietekureta” kansō”, available at: http://タケダノリヒロ.com/blog/2016/12/02/nietzsche-kyoto-17-philosophy/ (accessed January 17, 2019). (In Japanese).
Tobari Shin’ichirō (1921). Nyozekyō: ichimei Kōen bosatsu daishi shiku kyō, Seibunkan shobō, Tokyo. (In Japanese).
Tobari Chikufū yakusha (1935), Nyoze seppō Tsaratusutorā, Yamamoto shoten, Tokyo. (In Japanese).Nishida Kitarō 2000), “Bashōteki ronri to shūkyōteki sekaikan”, in Nishida Kitarō tetsugaku ronshū III, Iwanami shoten, Tokyo, pp. 299–397. (In Japanese).
Nishitani Keiji (1958), Nihirizumu, Kōbundō, Tokyo. (In Japanese).
Nishitani Keiji (2001), Shūkyō to hishūkyō-no aida, Iwanami shoten, Tokyo. (In Japanese).
Bin Xiu (2003), “Ro Jun-no Nīche rikai-ni tsuite: Takayama Chōgyū to no hikaku kentō-wo tsūjite”, in Keiwa gakuen daigaku kenkyū kiyō, No. 12, pp. 255–273. (In Japanese).
Mishima Yukio (2013), “Kakumei-to shite-no yōmeigaku”, in Mishima Yukio, Kōdōgaku nyūmon, Bungei shunjū, Tokyo, pp. 191–228. (In Japanese).
Mori Ōgai shū (1962), Shinchōsha, Tokyo. (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.