АЛАНИ ПІВНІЧНОГО КАВКАЗУ І РУСЬ У ПІСЛЯХОЗАРСЬКИЙ ПЕРІОД

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

У радянській історичній науці неодноразово порушувалося питання про нібито дружні зв’язки аланів Північного Кавказу і Русі в передмонгольський період. Слід зазначити, що це питання було порушене в тих розділах монографії В. Т. Пашуто “Зовнішня політика Давньої Русі”, які написав А. П. Новосельцев. Однак ці твердження потребують підтвердження з боку як письмових, так і археологічних джерел.
Радянські дослідники вважали, що в “Повісті минулих літ” контакти русів і північнокавказьких аланів-ясів зафіксовані при згадці подій 965, 1117 та 1182 рр. Проте немає жодної вказівки літописів на будь-який зв’язок цих ясів з Аланією Північного Кавказу. Тому прийнятнішою видається версія про їхнє східноєвропейське походження.
Крім того, А. П. Новосельцев, спираючись на дані арабомовної “Історії ал-Баба і Ширвана”, вважав, що безпосередні контакти русів та північнокавказьких аланів могли встановитися в 1032 р. на Східному Кавказі. Однак дві самостійні частини цієї хроніки написали різні автори, і тому описи подій 423/1032 р. там дуже відмінні, що ставить під великий сумнів твердження про такі контакти.
Проте, відповідно до даних археологічних розкопок, контакти русів та аланів були можливі лише в XI ст. саме там, де західний кордон північнокавказької Аланії стикався зі східною межею Тмутараканського князівства.
Цю незначність контактів можна пояснити тим, що жителів Русі мало цікавили землі Центрального Передкавказзя, де мешкали алани. Як відомо, основною сферою діяльності русів було здійснення контролю над водними шляхами з Чорного моря в Каспійське.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2022). АЛАНИ ПІВНІЧНОГО КАВКАЗУ І РУСЬ У ПІСЛЯХОЗАРСЬКИЙ ПЕРІОД. Східний світ, (3), 11-19. https://doi.org/10.15407/orientw2018.03.011
Переглядів статті: 47 | Завантажень PDF: 7

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

А. П. Новосельцев, Аланія, алани, В. Т. Пашуто, контакти, Північний Кавказ, Повість минулих літ, Русь, Тмутараканське князівство, Ширван і ал-Баб

Посилання

Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. Москва, 2003.

Артамонов М. И. История хазар. Ленинград, 1962.

Бартольд В. В. Арабские известия о русах // Советское востоковедение, 1940, вып. 1.

Бубенок О. Б. Аланы Северного Кавказа в истории Руси послехазарского периода // Восточная Европа в древности и средневековье. ХХХ Юбилейные чтения памяти члена-корреспондента АН СССР Владимира Терентьевича Пашуто. Москва, 17–20 апреля 2018 г. Материалы конференции. Москва, 2018.

Бутков П. О браках князей Русских с Грузинками и Ясынями в XII веке // Северный архив, 1825, № 4.

Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей (далее – ПСРЛ). Т. VII. Санкт-Петербург, 1856.

Гадло А. В. Этническая история Северного Кавказа X–XIII вв. Санкт-Петербург, 1994.

Добродомов И. Г. Об одном алано-буртасском имени в эпитафиях волжских булгар XIV века // Ономастика и эпиграфика средневековой Восточной Европы и Византии. Москва, 1993.

Егишэ. О Вардане и войне армянской / Пер. с древнеарм. И. А. Орбели. Єреван, 1971.

Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1843.

Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Литаврина Г. Г. и Новосельцева А. П. Москва, 1991.

Калинина Т. М. Сведения Ибн Хаукала о походах руси времен Святослава // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. 1975 г. Москва, 1976.

Карсанов А. Н. Ясыня из Волжской Болгарии // Герменевтика древнерусской литературы. Сб. 6. Ч. II. Москва, 1994.

Книга Степенная царского родословия // ПСРЛ. Т. XXI. Санкт-Петербург, 1908.

Коновалова И. Г. Ал-Идриси о странах и народах Восточной Европы. Москва, 2006.

Кузнецов В. А. Очерки истории алан. Орджоникидзе, 1984.

Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. Т. І. Ленинград, 1926–1928.

Мазурский летописец // ПСРЛ. Т. XXXI. Москва, 1968.

Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербента X–XI вв. Москва, 1963.

Новгородская IV летопись // ПСРЛ. Т. IV. Санкт-Петербург, 1848.

Новгородская V летопись // ПСРЛ. Т. IV. Петроград, 1917.

Новосельцев А. П. Восточные источники о разгроме Хазарского каганата // Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968a.

Новосельцев А. П. Русь и государства Кавказа и Азии // Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968b.

Новосельцев А. П. Русь и государства Кавказа // Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968c.

Патканов К. Из нового списка географии, приписываемой Моисею Хоренскому // Журнал министерства народного просвещения. 1883. Ч. CCXXVI.

Пашуто В. Г. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968.

ПВЛ. – Повесть временных лет. Ч. I. Москва – Ленинград, 1950.

Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1862.

Пчелина Е. Г. Упоминания о ясах в русских летописях // Материалы и исследования по археологии СССР. № 114. Москва, 1963.

Радзивиловская летопись // ПСРЛ. Т. XXXVIII. Ленинград, 1989.

Татищев В. Н. История Российская. Т. III. Москва – Ленинград, 1964.

Тверская летопись // ПСРЛ. Т. XV. Санкт-Петербург, 1863.

Толочко П. Київська Русь. Київ, 1996.

“Худуд ал-Алем”. Рукопись Туманского. С введением и указателем В. Бартольда. Ленинград, 1930.

REFERENCES

Aleman’ A. (2003), Alany v drevnikh i srednevekovykh pis’mennykh istochnikak, Menedzher, Moscow. (In Russian).

Artamonov M. I. (1962), Istoriya khazar, Gos. Ermitazh, Leningrad. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1940), “Arabskiye izvestiya o rusakh”, Sovetskoye vostokovedeniye, Issue 1, Moscow, pp. 15–50. (In Russian).

Bubenok O. B. (2018), “Alany Severnogo Kavkaza v istorii Rusi poslekhazarskogo perioda”, in Vostochnaya Evropa v drevnosti i srednevekov’ye, XXX Yubileynyye Chteniya pamyati chlena-korrespondenta AN SSSR Vladimira Terent’yevicha Pashuto, Moskva, 17–20 aprelya 2018 g., Materialy konferentsii, Moskva, pp. 32–36. (In Russian).

Butkov P. (1825), “O brakakh knyazey Russkikh s Gruzinkami i Yasynyami v XII veke”, in Severnyy arkhiv, No. 4, pp. 317–329. (In Russian).

“Voskresenskaya letopis’ ” (1856), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey (daleye – PSRL), Vol. VII, Saint Petersburg. (In Russian).

Gadlo A. V. (1994), Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza X–XIII vv., Saint Petersburg. (In Russian).

Dobrodomov I. G. (1993), “Ob odnom alano-burtasskom imeni v epitafiyakh volzhskikh bulgar XIV veka”, in Onomastika i epigrafika srednevekovoy Vostochnoy Evropy i Vizantii, Moscow, pp. 130–150. (In Russian).

Egishe (1971), O Vardane i voyne armyanskoy, Per. s drevnearm. I. A. Orbeli. AN Ar. SSR, Yerevan. (in Russian).

“Ipat’yevskaya letopis’” (1843), in PSRL, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).

Konstantin Bagryanorodnyy (1991), Ob upravlenii imperiyey, Litavrin G. G. and Novosel’tsev A. P. (Eds.), Nauka, Moscow. (In Russian).

Kalinina T. M. (1976), “Svedeniya Ibn KHaukala o pokhodakh rusi vremen Svyatoslava”, in Drevneyshiye gosudarstva na territorii SSSR, Materialy i issledovaniya, 1975 g., Nauka, Moscow, pp. 90–101. (In Russian).

Karsanov A. N. (1994), “Yasynya iz Volzhskoy Bolgarii”, in Germenevtika drevnerusskoy literatury, Book 6, Part II, Moscow, pp. 385–398. (In Russian).

“Kniga Stepennaya tsarskogo rodosloviya” (1908), in PSRL, Vol. XXI, Saint Petersburg, pp. 1–286. (In Russian).

Konovalova I. G. (2006), Al-Idrisi o stranakh i narodakh Vostochnoy Evropy, Vostocnaya literatura, Moscow. (In Russian).

Kuznetsov V. A. (1984), Ocherki istorii alan, Ir, Ordzhonikidze. (In Russian).

“Lavrent’yevskaya letopis’ ” (1926–1928), in PSRL, Vol. I, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

“Mazurskiy letopisets” (1968), in PSRL, Vol. XXXI, Moscow. (In Russian).

Minorskiy V. F. (1963), Istoriya SHirvana i Derbenta X–XI vv., Izd. Vost. Lit., Moscow. (In Russian).

“Novgorodskaya IV letopis’ ” (1848), in PSRL, Vol. IV, Saint Petersburg, pp. 1–165. (In Russian).

“Novgorodskaya V letopis’ ” (1917), in PSRL, Vol. IV, Petrograd, pp. 180–220. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1968a), “Vostochnyye istochniki o razgrome Khazarskogo kaganata”, in Pashuto V. T., Vneshnyaya politika Drevney Rusi, Nauka, Moscow, pp. 94–95. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1968b), “Rus’ i gosudarstva Kavkaza i Azii”, in Pashuto V. T., Vneshnyaya politika Drevney Rusi, Nauka, Moscow, pp. 104–105. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1968c), “Rus’ i gosudarstva Kavkaza”, in Pashuto V. T., Vneshnyaya politika Drevney Rusi, Nauka, Moscow, pp. 216–217. (In Russian).

Patkanov K. (1883), “Iz novogo spiska geografii, pripisyvayemoy Moiseyu KHorenskomu”, ZHurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, CH. CCXXVI, pp. 21–32. (in Russian).

Pashuto V. G. (1968), Vneshnyaya politika Drevney Rusi, Nauka, Moscow. (In Russian).

Povest’ vremennykh let (1950), Part I, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Poltavskaya guberniya. Spisok naselennykh mest po svedeniyam 1859 goda (1862), Saint Petersburg. (In Russian).

Pchelina E. G. (1963), “Upominaniya o yasakh v russkikh letopisyakh”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 114, AN SSSR, Moscow, pp. 160–161. (In Russian).

“Radzivilovskaya letopis’ ” (1989), in PSRL, Vol. XXXVIII, Nauka, Leningrad. (In Russian).

Tatishchev V. N. (1964), Istoriya Rossiyskaya, Vol. III, Nauka, Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Tverskaya letopis’ ” (1863), in PSRL, Vol. XV, Saint Petersburg. (In Russian).

Tolochko P. (1996), Kyyivs’ka Rus’, Abrys, Kyiv. (in Ukrainian).

“Khudud al-Alem”. Rukopis’ Tumanskogo (1930), Introduction and index by V. Bartol’d, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>