ПРОБЛЕМА ЧОРНИХ КЛОБУКІВ У СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ВІД XVIII СТ. ДО НАШИХ ДНІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Історія вивчення огузьких племен київського Поросся – чорних клобуків налічує не одне століття. У XVIIIXIX ст. вивченням чорних клобуків займалися російські вчені В. М. Татищев, М. М. Карамзін, М. П. Погодін, І. Смачевський, П. В. Голубовський та ін. Тоді російські вчені дотримувалися ідей великодержавної школи про цивілізаторську місію слов’ян у Євразії, і тому середньовічні кочові народи степів розглядалися ними як джерело гальмування прогресу. Проте коли справа доходила до чорнихклобуків, то цей приклад вступав у повне протиріччя з ідеями про одвічну ворожість Степу і землеробської Русі. У той же час український історик М. С. Грушевський, навпаки, бачив у чорних клобуках одну з рушійних сил у розвитку південноруських земель.

У першій половині ХХ ст. Д. А. Расовський в еміграції написав серію досліджень про чорних клобуків, де показав їхню провідну роль у розвитку південноруських земель у передмонгольський період. Такий підхід багато в чому перегукувався з ідеями істориків-“євразійців”, які перебували також в еміграції.

В СРСР радянські історики продовжували розвивати ідеї дореволюційної російської науки про одвічну ворожнечу Лісу і Степу. Крім того, вони розглядали взаємовідносини між кочівниками і Руссю з позицій марксистського формаційного підходу. У відповідності до цього запанувала концепція про “феодалізм” не лише на Русі, а й у середньовічних кочівників. Такого підходу при вивченні чорних клобуків дотримувалися Б. Д. Греков, В. Т. Пашуто, Г. О. Федоров-Давидов та ін. Вивченням чорних клобуків займалася також археолог С. О. Плетньова, яка намагалася довести, що процес осідання кочівників на землю (седентаризація) є закономірністю в розвитку кочових суспільств. Як приклад цього вона наводила чорних клобуків.

Після 1991 р. українські вчені продовжували дослідження чорних клобуків. При цьому одні дотримувалися традицій радянської школи (П. П. Толочко, О. П. Моця), а інші стояли на нових немарксистських позиціях і підтримували ідеї про циклічний розвиток кочових суспільств, вважаючи при цьому стосунки Русі і чорних клобуків в основному мирними (О. Б. Головко, Т. Тайді та ін.).

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2014). ПРОБЛЕМА ЧОРНИХ КЛОБУКІВ У СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ВІД XVIII СТ. ДО НАШИХ ДНІВ. Східний світ, (4), 45-64. https://doi.org/10.15407/orientw2014.04.045
Переглядів статті: 61 | Завантажень PDF: 14

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

огузи, Русь, східноєвропейська історіографія, чорні клобуки

Посилання

Аристов Н. Я. О земле Половецкой // Известия историко-филологического института князя Безбородко в Нежине за 1877 г. Киев, 1877.

Бобринский А. Курганы и случайные находки близ местечка Смелы. Санкт-Петер-бург, 1887.

Бранденбург Н. Е. Какому племени могут быть приписаны те из языческих могил Киевской губернии, в которых вместе с покойником погребены остовы убитых лошадей? Москва, 1899.

Владимирцов Б. Я. Общественный строй монголов. Ленинград, 1934.

Головко О. Б. Торки в історії причорноморських степів // Східний світ, 1999, № 1–2 (Etymon. До 80-річчя академіка О. Пріцака).

Головко О. Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006.

Голубовский П. В. Об узах и торках // Журнал министерства народного просвещения, июнь 1884.

Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южнорусских степей ІХ–ХІІІ вв. Киев, 1884а.

Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. Москва – Ленинград, 1950.

Греков Б. Д. Киевская Русь. Москва, 1953.

Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т. II. Київ, 1992.

Гумилев Л. Н. Ритмы Евразии: эпохи и цивилизации. Москва, 1993.

Гундогдыев О. Прошлое туркмен. Москва, 1998.

Іванченко Л. І., Покас П. М. Комплекс пам’яток XII–XIII ст. біля с. Буки в Пороссі // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. Тези доповідей ХХ Республіканської конференції. Одеса, жовтень 1989 р. Київ, 1989.

Іванченко Л. І. Городище в с. Буки – форпост давньоруського кордону Західного Поросся // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII–X ст. Київ, 2004.

Іванченко Л. І. Пороська оборонна лінія Південної Русі // Нариси воєнної історії Давньої України. Київ, 2005.

Карамзин Н. М. История государства Российского. Кн. 1. Т. I. Москва, 1989.

Князький И. О. Русь и Степь. Москва, 1996.

Лебединцев П. Г. О местоположении древнего Киевского города Торчеська // Чтения в историческом обществе Нестора Летописца / Под ред. Н. П. Дашкевича и Л. И. Соболевского. Кн. 2. Киев, 1888.

Моця А. П. Южная “Русская земля”. Киев, 2008.

Орлов Р. С., Моця А. П., Покас П. М. Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей // Земли Южной Руси в IX–XIV вв. Киев, 1985.

Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968.

Погодин М. П. Исследования, замечания и лекции о русской истории. Т. V. Моск-ва, 1857.

Плетнева С. А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // Материалы и исследования по археологии СССР. № 62. Москва, 1958.

Плетнева С. А. Древности Черных Клобуков. Москва, 1973.

Плетнева С. А. Печенеги, торки, половцы // Степи Евразии в эпоху средневековья (Археология СССР). Москва, 1981.

Плетнева С. А. Кочевники средневековья (поиски исторических закономерностей). Москва, 1982.

Плетнева С. А. Половцы. Москва, 1990.

Расовский Д. А. О роли Черных Клобуков в истории Древней Руси // Seminarium Kondakovianum. T. 1. Praga, 1927.

Расовский Д. А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Seminarium Kondakovianum. T. 6. Praga, 1933.

Рыбаков Б. А. Торческ – город Черных Клобуков // Археологические открытия 1966 го-да. Москва, 1967.

Смачевский И. Торки, берендеи и Черные Клобуки // Архив историко-юридических сведений, относящихся к России. Кн. II. Москва, 1855.

Спицын А. А. Курганы киевских торков и берендеев // Записки императорского Русского археологического общества. Т. XII. Вып. 1–2. Санкт-Петербург, 1899.

Тайди Т. Ю. Союз черных клобуков (тюркское объединение на Руси в XI–XIII вв.): Дис... канд. ист. наук: 07.00.02. Киев, 2005.

Тайди Т. Ю. Союз черных клобуков (тюркское объединение на Руси в XI–XIII вв.). Киев, 2005а.

Тайді Т. Ю. Союз чорних клобуків (тюркське об’єднання на Русі в ХІ–ХІІІ ст.). Автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ, 2005.

Татищев В. Н. История Российская. В 7-ми т. Т. 1. Москва – Ленинград, 1962.

Татищев В. Н. Лексикон Российской исторической, географической, политической и гражданской // Татищев В. Н. Избранные произведения. Ленинград, 1979.

Толочко П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. Киев, 1999.

Федоров-Давыдов Г. А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Москва, 1966.

Шушарин В. П. Современная буржуазная историография Древней Руси. Москва, 1964.

Nadgrodzka-Majchrzyk T. Czarni Kłobucy. Warszawa, 1985.

REFERENCES

Aristov N. Ya. (1877), “O zemle Polovetskoy”, in Izvestiya istoriko-filologicheskogo instituta knyazya Bezborodko v Nezhine za 1877 g., Kyiv. (In Russian).

Bobrinskiy A. (1887), Kurgany i sluchaynyye nakhodki bliz mestechka Smely, Saint Petersburg. (In Russian).

Brandenburg N. E. (1899), Kakomu plemeni mogut byt’ pripisany te iz yazycheskikh mogil Kiyevskoy gubernii, v kotorykh vmeste s pokoynikom pogrebeny ostovy ubitykh loshadey?, Moscow. (In Russian).

Vladimirtsov B. Ya. (1934), Obshchestvennyy stroy mongolov, Leningrad. (In Russian).

Holovko O. B. (1999), “Torky v istoriyi prychornomors’kykh stepiv”, Shìdnij svìt, No. 1–2. (In Ukrainian).

Holovko O. B. (2006), Korona Danyla Halyts’koho: Volyn’ i Halychyna v derzhavno-politychnomu rozvytku Tsentral’no-Skhidnoyi Yevropy rann’oho ta klasychnoho seredn’ovichchya, Kyiv. (In Ukrainian).

Golubovskiy P. V. (1884), “Ob uzakh i torkakh”, in Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, iyun’. (In Russian).

Golubovskiy P. (1884a), Pechenegi, torki i polovtsy do nashestviya tatar. Istoriya yuzhnorusskikh stepey IX–XIII vv., Kyiv. (In Russian).

Grekov B. D. and Yakubovskiy A. Yu. (1950), Zolotaya Orda i eye padeniye, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Grekov B. D. (1953), Kiyevskaya Rus’, Moscow. (In Russian).

Hrushevs’kyy M. (1992), Istoriya Ukrayiny-Rusy, Vol. II, Kyiv.

Gumilev L. N. (1993), Ritmy Evrazii: epokhi i tsivilizatsii, Moscow. (In Russian).

Gundogdyyev O. (1998), Proshloye turkmen, Moscow. (In Russian).

Ivanchenko L. I. and Pokas P. M. (1989), “Kompleks pam”yatok XII–XIII st. bilya s. Buky v Porossi”, in Problemy istoriyi ta arkheolohiyi davn”oho naselennya Ukrayins”koyi RSR, Tezy dopovidey XX Respublikans”koyi konferentsiyi, Odesa, zhovten’ 1989 r., Kyiv. (In Ukrainian).

Ivanchenko L. I. (2004), “Horodyshche v s. Buky – forpost davn”orus”koho kordonu Zakhidnoho Porossya”, in Starodavniy Iskorosten” i slov”yans”ki hrady VIII–X st., Kyiv. (In Ukrainian).

Ivanchenko L. I. (2005), “Poros”ka oboronna liniya Pivdennoyi Rusi”, in Narysy voyennoyi istoriyi Davn”oyi Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Karamzin N. M. (1989), Istoriya gosudarstva Rossiyskogo, Book 1, Vol. I, Moscow. (In Russian).

Knyaz’kiy I. O. (1996), Rus’ i Step’, Moscow. (In Russian).

Lebedintsev P. G. (1888), “O mestopolozhenii drevnego Kiyevskogo goroda Torches’ka”, in Chteniya v istoricheskom obshchestve Nestora Letopistsa, Book 2, Kyiv. (In Russian).

Motsya A. P. (2008), Yuzhnaya “Russkaya zemlya”, Kyiv. (In Russian).

Orlov R. S., Motsya A. P. and Pokas P. M. (1985), “Issledovaniya letopisnogo Yur’yeva na Rosi i ego okrestnostey”, in Zemli Yuzhnoy Rusi v IX–XIV vv., Kyiv. (In Russian).

Pashuto V. T. (1968), Vneshnyaya politika Drevney Rusi, Moscow. (In Russian).

Pogodin M. P. (1857), Issledovaniya, zamechaniya i lektsii o russkoy istorii. Vol. V, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1958), “Pechenegi, torki i polovtsy v yuzhnorusskikh stepyakh”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No. 62, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1973), Drevnosti Chernykh Klobukov, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1981), “Pechenegi, torki, polovtsy”, in Stepi Evrazii v epokhu srednevekov’ya Arkheologiya SSSR, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1982), Kochevniki srednevekov’ya (poiski istoricheskikh zakonomernostey), Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1990), Polovtsy, Moscow. (In Russian).

Rasovskiy D. A. (1927), “O roli Chernykh Klobukov v istorii Drevney Rusi”, in Seminarium Kondakovianum, T. 1, Praga. (In Russian).

Rasovskiy D. A. (1933), “Pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Ugrii”, in Seminarium Kondakovianum, T. 6, Praga,. (In Russian).

Rybakov B. A. (1967), “Torchesk – gorod CHernykh Klobukov”, in Arkheologicheskiye otkrytiya 1966 goda, Moscow. (In Russian).

Smachevskiy I. (1855), “Torki, berendei i Chernyye Klobuki”, in Arkhiv istoriko-yuridicheskikh svedeniy, otnosyashchikhsya k Rossii, Book II, Moscow. (In Russian).

Spitsyn A. A. (1899), “Kurgany kiyevskikh torkov i berendeyev”, in Zapiski imperatorskogo Russkogo arkheologicheskogo obshchestva, Vol. XII, Issue 1–2, Sankt-Peterburg. (In Russian).

Taydi T. Yu. (2005), Soyuz chernykh klobukov (tyurkskoye ob”yedineniye na Rusi v XI–XIII vv.): Dis... kand. ist. nauk: 07.00.02, Kyiv. (In Russian).

Taydi T. Yu. (2005a), Soyuz chernykh klobukov (tyurkskoye ob”yedineniye na Rusi v XI–XIII vv.), Kyiv. (In Russian).

Taydi T. Yu. (2005), Soyuz chornykh klobukiv (tyurks’ke ob”yednannya na Rusi v XI–XIII st.), Avtoref. dys. ... kand. ist. nauk, Kyiv. (In Ukrainian).

Tatishchev V. N. (1962), Istoriya Rossiyskaya, in 7 vols., Vol. 1, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Tatishchev V. N. (1979), “Leksikon Rossiyskoy istoricheskoy, geograficheskoy, politicheskoy i grazhdanskoy”, in Tatishchev V. N., Izbrannyye proizvedeniya, Leningrad. (In Russian).

Tolochko P. (1999), Kochevyye narody stepey i Kiyevskaya Rus’, Kyiv. (In Russian).

Fedorov-Davydov G. A. (1966), Kochevniki Vostochnoy Evropy pod vlast’yu zolotoordynskikh khanov, Moscow. (In Russian).

Shusharin V. P. (1964), Sovremennaya burzhuaznaya istoriografiya Drevney Rusi, Moscow. (In Russian).

Nadgrodzka-Majchrzyk T. (1985), Czarni Kłobucy, Warszawa.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>