КАВКАЗЬКИЙ ВПЛИВ В АНТРОПОНІМІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті акцентовано увагу на походженні суфіксів -ко та -енко, що є складовими багатьох патронімічних українських прізвищ. Автор статті погоджується з тими дослідниками, які вважають, що суфікс -енко пов’язаний своїм походженням із суфіксом -ко, який має семантичне значення “син”. Проте у статті висловлюються сумніви, що патронімічний суфікс -ко походить від слов’янських зменшувальних суфіксів -ко або -ка. Більш обґрунтованою видається гіпотеза про північнокавказьке походження -ко в українських прізвищах, бо суфікс -ко в черкеській мові не лише відіграє роль твірного закінчення, а й зберіг своє самостійне значення: слово -ко означає “син”. Проте не можна погодитися з тією думкою, що це запозичення потрапило на територію України за часів пізнього Середньовіччя, бо в цей період письмовими джерелами не зафіксовано масового переселення черкесів до української Наддніпрянщини. Тому більш привабливою видається гіпотеза про суфікс -ко як про релікт стародавнього адиго-кавказького субстрату, що підтверджується даними топонімії в Лівобережній Україні.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
антропонімія, Кавказ, Наддніпрянщина
Адыги, балкарцы и карачаевцы в известиях европейских авторов XIII–XIX вв. Нальчик, 1974.
Архивъ Юго-Западной Росіи. Ч. VII. Т. I. Кіевъ, 1886.
Барбаро И. Путешествие в Тану // Барбаро и Контарини о России. Ленинград, 1971.
Волкова Н. Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. Москва, 1973.
Горленко В. Ф. Об этнониме черкасы в отечественной науке конца XVIII – первой половины XIX вв. // Советская этнография, 1982, № 3.
Єфименко І. В. Українські прізвищеві назви XVI ст. Київ, 2003.
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Документы и материалы в 2-х томах. Москва, 1957.
Кабардинско-русский словарь. Москва, 1957.
Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.
Київська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1971.
Кобычев В. П. В поисках прародины славян. Москва, 1973.
Коков Дж. Н. Адыгская (черкесская) топонимия. Нальчик, 1974.
Котович В. Найменш поширені словотворні моделі прізвищ українців, переселених з Польщі на Тернопільщину // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету, 2 (21) 2011 – 1 (22) 2012.
Лопатинский А. Суффиксы русского языка. Влияние кавказских языков на их образова-ние // Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. Вып. 31. Отдел четвертый. Тифлис, 1902.
Масенко Л. Т. Українські імена і прізвища. Київ, 1990.
Никонов В. А. География фамилий. Москва, 1988.
Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. ІІІ. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1905.
Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. Київ, 1966.
Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. Київ, 1968.
Реєстр Війська Запорозького 1649 р. Київ, 1995.
Сімович В. Українські іменники чоловічого роду на -о в історичному розвитку й освітленні // Наук. збірник Укр. пед. інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Т. І. Прага, 1929.
Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. I. Санкт-Петербург, 1884.
Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. II. Москва – Ленинград, 1941.
Тищенко К. М. Мовні контакти: свідки формування українців. Київ, 2006.
Ткаченко Б. Українські прізвища з суфіксом -енко та споріднені утворення // Слов’янське мовознавство. Т. 2. Київ, 1948.
Трубачев О. Н. История славянских терминов родства и некоторых древнейших терминов общественного строя. Москва, 1959.
REFERENCES
Adygi, balkartsy i karachayevtsy v izvestiyakh evropeyskikh avtorov XIII–XIX vv. (1974), Nalchik. (In Russian).
Arkhiv” Yugo-Zapadnoy Rosii (1886), Part VII, Vol. I, Kyiv. (In Russian).
Barbaro I. (1971), “Puteshestviye v Tanu”, in Barbaro i Kontarini o Rossii, Leningrad. (In Russian).
Volkova N. G. (1973), Etnonimy i plemennyye nazvaniya Severnogo Kavkaza, Moscow. (In Russian).
Gorlenko V. F. (1982), “Ob etnonime cherkasy v otechestvennoy nauke kontsa XVIII – pervoy poloviny XIX vv.”, Sovetskaya etnografiya, No. 3. (In Russian).
Yefymenko I. V. (2003), Ukrayins”ki prizvyshchevi nazvy XVI st., Kyiv. (In Ukrainian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. Dokumenty i materialy v 2-kh tomakh (1957), Moscow. (In Russian).
Kabardinsko-russkiy slovar’ (1957), Moscow. (In Russian).
Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, in Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Moscow and Leningrad. (In Russian).
“Kyyivs”ka oblast”” (1971), in Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Kobychev V. P. (1973), V poiskakh prarodiny slavyan, Moscow. (In Russian).
Kokov Dzh. N. (1974), Adygskaya (cherkesskaya) toponimiya, Nalchik. (In Russian).
Kotovych V. (2011–2012), “Naymensh poshyreni slovotvorni modeli prizvyshch ukrayintsiv, pereselenykh z Pol”shchi na Ternopil”shchynu”, in Naukovi zapysky Ternopil”s”koho natsional”noho pedahohichnoho universytetu, No. 2 (21), No. 1 (22). (In Ukrainian).
Lopatinskiy A. (1902), “Suffiksy russkogo yazyka. Vliyaniye kavkazskikh yazykov na ikh obrazovaniye”, in Sbornik materialov dlya opisaniya mestnostey i plemen Kavkaza, Issue 31, Otdel chetvertyy, Tbilisi. (In Russian).
Masenko L. T. (1990), Ukrayins”ki imena i prizvyshcha, Kyiv. (In Ukrainian).
Nikonov V. A. (1988), Geografiya familiy, Moscow. (In Russian).
Radlov V. V. (1905), Opyt slovarya tyurkskikh narechiy, Vol. III, Part 2, Saint Petersburg. (In Russian).
Red”ko Yu. K. (1966), Suchasni ukrayins”ki prizvyshcha, Kyiv. (In Ukrainian).
Red”ko Yu. K. (1968), Dovidnyk ukrayins”kykh prizvyshch, Kyiv. (In Ukrainian).
Reyestr Viys”ka Zaporoz”koho 1649 r. (1995), Kyiv. (In Ukrainian).
Simovych V. (1929), “Ukrayins”ki imennyky cholovichoho rodu na -o v istorychnomu rozvytku y osvitlenni”, in Nauk. zbirnyk Ukr. ped. instytutu im. M. Drahomanova v Prazi, Vol. I, Prague. (In Ukrainian).
Tizengauzen V. G. (1884), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).
Tizengauzen V. G. (1941), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. II, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Tyshchenko K. M. (2006), Movni kontakty: svidky formuvannya ukrayintsiv, Kyiv. (In Ukrainian).
Tkachenko B. (1948), “Ukrayins”ki prizvyshcha z sufiksom -enko ta sporidneni utvorennya”, in Slov”yans”ke movoznavstvo, Vol. 2, Kyiv. (In Ukrainian).
Trubachev O. N. (1959), Istoriya slavyanskikh terminov rodstva i nekotorykh drevneyshikh terminov obshchestvennogo stroya, Moscow. (In Russian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.