Нісіда К. Дослідження блага. Частина IV, глава 3 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій публікації представлено український переклад глави 3 четвертої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст. Ця глава присвячена поняттю Бога. Нісіда визначає Бога як основу Всесвіту. Він відкидає креаціонізм: Всесвіт – не творіння, а маніфестація Бога. Бог – це об’єднувальна сила, яка лежить у підґрунті як духу, так і природи. На думку Нісіди, дух і природа – два погляди на ту саму реальність, себто на ті самі факти безпосереднього досвіду або ж феномени свідомості. Отже, Бог – основа нашої свідомості, а наша свідомість – частка свідомості Бога. За Нісідою, Бог не є безособовим Абсолютом, він – “велика особистість”. Як у будь-якої особистості, у Бога є самосвідомість, свобода волі та любов. Проте вони відрізняються від однойменних людських якостей. Самосвідомість Бога має включати усі феномени Всесвіту, але в нього немає свідомості свого “я”, бо «усе є “я”». Свобода волі Бога є абсолютною, але вона не є вибірковою волею, сваволею, оскільки остання – ознака недосконалості. Любов Бога також не вибіркова: Бог любить усе суще, бо Всесвіт – його маніфестація, у певному сенсі усе є частками Бога. Далі, звертаючись до поняття чистого досвіду, Нісіда розглядає Бога як “найбільшу інтелектуальну інтуїцію, що лежить в основі Всесвіту, а також як об’єднувача чистого досвіду, який охоплює Всесвіт”. На думку Нісіди, у чистому досвіді людина може подолати обмеження власного “я” і пізнати Дух Божий. У зазначеній главі Нісіда звертається до західних джерел, насамперед до християнської традиції: до Євангелія від Матвія, патристики (Августин), схоластики (Дунс Скот і Тома Аквінський), теології XVIII – початку ХХ ст. (Томас Ерскін з Лінлатена, Джон Річардсон Іллінґворт), містики (Майстер Екгарт та Якоб Беме). Звертається також до філософії Нового часу (Спіноза, Геґель) та психології релігії (Вільям Джеймс).
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Кіотська школа; Нісіда Кітаро; чистий досвід; Японія; японська філософія
Грибков Т. (2008), “Містичне вчення Майстра Екгарта” в Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології, вип. 12: Німецька традиція у філософії, гуманітаристиці та культурі, ОНУ ім. І. І. Мечникова, Одеса, с. 89–97.
Капранов С. В. (2021), «Поняття Бога в “Дослідженні блага” Нісіди Кітаро», Сходознавство, № 88, с. 157–170. DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.88.157
Нісіда К. (2022), “Дослідження блага. Частина І, глава 1. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 3, с. 204–212. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.03.204
Нісіда К. (2023), “Дослідження блага. Частина І, глава 2–4. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 3, с. 179–195. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.03.179
Нісіда К. (2024), “Дослідження блага. Частина ІІ, глави 8–10. Частина ІІІ, глава 1. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 3, с. 266–280. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.266
Нісіда К. (2026), “Дослідження блага. Частина ІV. Глави 1–2. Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова”, Східний світ, № 2, с. 166–174. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2026.02.166
Піч Р. (2021), “Майстер Екгарт: основні риси його містики й метафізики”, Sententiae, т. 40, № 3, c. 32–55. DOI: https://doi.org/10.31649/sent40.03.032
Святий Августин (1996), Сповідь, Переклад з латини Юрія Мушака, Основи, Київ.
Шабанова Ю. О. (2003), “Метафізичні обрії містичного вчення Майстра Екхарта”, Філософська і соціологічна думка, № 2, с. 73–82.
Böhme J. (1682), Aurora: Die Morgenröte im Aufgang, Amsterdam.
Böhme J. (1846), Jakob Böhme’s sämmtliche Werke herausgegeben von R. W. Schiebler, Sechster Band, Verlag von Johann Ambrosius Barth, Leipzig.
Deutscher Mystiker des vierzehnten Jahrhundert (1857), Herausgegeben von Franz Pfeiffer, Zweiter Band, Meister Eckhart, G. J. Göschen’sche Verlagshandlung, Leipzig.
Illingworth J. R. (1894), Personality, Human and Divine: Being the Bampton Lectures for the Year 1894, Macmillan and Co, London.
James W. (1902), The Varieties of Religious Experience, The Modern Library, New York.
Pfeiffer F. (1924), Meister Eckhart by Franz Pfeiffer, Translation with some omissions and additions by C. de B. Evans, John M. Watkins, London.
Royce J. (1904), The World and the Individual. Gifford Lectures Delivered before the University of Aberdeen. Second Series. Nature, Man, and the Moral Order, The Macmillan Company, New York and London.
Spinoza B. de. (1915), Ethica ordine geometrico demonstrata, Gius, Laterza & figli, Bari.
Storz J. (1882), Die Philosophie des hl. Augustinus, Herder’sche Verlagshandlung, Freiburg im Breisgau.
西田幾多郎 (2001), 善の研究, 岩波書店, 東京.
REFERENCES
Vytiahlovska A. (2015), “Traktuvannia terminu ‘Gottheit’ u Maistera Ekkharta”, in Dni nauky 2015. Tezy studentskoi naukovoi konferentsii filosofskoho fakultetu, LNU im. Ivana Franka, Lviv, pp. 19–21. (In Ukrainian).
Hrybkov T. (2008), “Mistychne vchennia Maistra Ekharta”, in Doksa. Zbirnyk naukovykh prats z filosofii ta filolohii, Iss. 12. Nimetska tradytsiia u filosofii, humanitarystytsi ta kulturi, ONU im. I. I. Mechnykova, Odesa, pp. 89–97. (In Ukrainian).
Kapranov S. V. (2021), “Poniattia Boha v “Doslidzhenni blaha” Nisidy Kitaro”, Skhodoznavstvo, No. 88, pp. 157–170. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2021.88.157
Nisida K. (2022), “Doslidzhennia blaha. Chastyna I, hlava 1. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 204–212. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.03.204
Nisida K. (2023), “Doslidzhennia blaha. Chastyna I, hlava 2–4. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 179–195. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.03.179
Nisida K. (2024), “Doslidzhennia blaha. Chastyna II, hlavy 8–10. Chastyna III, hlava 1. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 266–280. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.03.266
Nisida K. (2026), “Doslidzhennia blaha. Chastyna IV, hlavy 1–2. Pereklad z yaponskoi, vstupna stattia ta komentari S. V. Kapranova”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 166–174. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2026.02.166
Pich R. (2021), “Maister Ekhart: osnovni rysy yoho mistyky y metafizyky”, Sententiae, Vol. 40, No. 3, pp. 32–55. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.31649/sent40.03.032
Sviatyi Avhustyn (1996), Spovid, Translated from Latin by Yuri Mushak, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).
Shabanova Yu. O. (2003), “Metafizychni obrii mistychnoho vchennia Maistra Ekkharta”, Filosofska i sotsiolohichna dumka, No. 2, pp. 73–82. (In Ukrainian).
Böhme J. (1682), Aurora: Die Morgenröte im Aufgang, Amsterdam.
Böhme J. (1846), Jakob Böhme’s sämmtliche Werke herausgegeben von R. W. Schiebler, Sechster Band, Verlag von Johann Ambrosius Barth, Leipzig.
Deutscher Mystiker des vierzehnten Jahrhundert (1857), Herausgegeben von Franz Pfeiffer, Zweiter Band, Meister Eckhart, G. J. Göschen’sche Verlagshandlung, Leipzig.
Illingworth J. R. (1894), Personality, Human and Divine: Being the Bampton Lectures for the Year 1894, Macmillan and Co, London.
James W. (1902), The Varieties of Religious Experience, The Modern Library, New York.
Pfeiffer F. (1924), Meister Eckhart by Franz Pfeiffer, Translation with some omissions and additions by C. de B. Evans, John M. Watkins, London.
Royce J. (1904), The World and the Individual. Gifford Lectures Delivered before the University of Aberdeen. Second Series. Nature, Man, and the Moral Order, The Macmillan Company, New York and London.
Spinoza B. de. (1915), Ethica ordine geometrico demonstrata, Gius, Laterza & figli, Bari.
Storz J. (1882), Die Philosophie des hl. Augustinus, Herder’sche Verlagshandlung, Freiburg im Breisgau.
Nishida K. (2001), Zen no kenkyū, Iwanami shoten, Tokyo. (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.