СЛІДИ ЗНИКЛИХ ТОРКІВ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Статтю присвячено історичній долі торків Південної Русі та північнопричорноморських степів. Завдяки порівняльному аналізу даних топонімії з результатами археологічних досліджень та відомостями письмових джерел авторові статті вдалося дійти до таких висновків. Передусім торки Переяславського і Чернігівського князівств були асимільовані слов’янами вже до монгольської експансії. Крім того, при монголах торки залишалися на території Галицько-Волинського князівства та суміжних територіях Південної Русі. Залишалися торки в монгольський час і на землях Болохівщини. Згодом нащадки цих торків були асимільовані слов’янами. Тільки незначна частина торків, які складали основу чорних клобуків, залишилася в Пороссі, а основна маса їх була переселена монголами до Придністров’я та Поволжя. Абсолютно немає ніяких підстав говорити про тривале перебування торків у середній течії Сіверського Дінця.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Північне Причорномор’я, Торки
Баскаков Н. А. Модели тюркских этнонимов и их типологическая классификация // Ономастика Востока. Москва, 1980.
Баскаков Н. А. Тюркская лексика в “Слове о полку Игореве”. Москва, 1985.
Березин И. Нашествие Батыя на Россию // Журнал министерства народного просвещения, 1855, № 86 (апрель), II отделение.
Брун Ф. Черноморье. Т. I. Одесса, 1879.
Ваденюк П. Е. Где нужно искать ту реку...? // Труды Третьего археологического съезда в России. Т. II. Киев, 1978.
Вінницька область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1972.
Волинська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1970.
Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). Т. VII. Санкт-Петербург, 1856.
Головко О. Б. Торки в історії причорноморських степів // Східний світ, 1999, №1–2 (Etymon. До 80‑річчя академіка О. Пріцака).
Головко О. Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ, 2006.
Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. История южнорусских степей ІХ–ХІІІ вв. Киев, 1884.
Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т. II. Київ, 1992.
Гундогдыев О. Прошлое туркмен. Москва, 1998.
Еремеев Д. Е. К семантике тюркской этнонимии // Этнонимы. Москва, 1970.
Житомирська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1973.
Иванов П. П. Каракалпаки // Советская этнография. Т. 4. Москва – Ленинград, 1940.
Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1843.
Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1871.
Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1908.
Карамзин Н. М. История государства Российского. Т. II. Санкт-Петербург, 1818.
Карамзин Н. М. История государства Российского. Т. V. Санкт-Петербург, 1892.
Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.
КБЧ 1950. – Книга Большому Чертежу. Москва – Ленинград, 1950.
Київська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1971.
Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 гг. Харьков, 1956.
Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Г. Г. Литаврина и А. П. Новосельцева. Москва, 1991.
Кудряшов К. В. Половецкая степь. Москва, 1948.
Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. Т. I. Санкт-Петербург, 1846.
Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. Т. І. Ленинград, 1926–1928.
Львівська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1968.
Ляскоронский В. Г. К вопросу о переяславских торках. Санкт-Петербург, 1905.
Масальский В. И. Туркестанский край // Россия. Т. 19. Санкт-Петербург, 1913.
Материалы по истории туркмен и Туркмении. Т. I. Москва – Ленинград, 1939.
Менгенс К. Г. Восточные элементы в “Слове о полку Игореве”. Ленинград, 1979.
МИКБСОМГ 1886. – Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI–XVIII столетии / Под. ред. Д. И. Багалея. Харьков, 1886.
Моргунов Ю. Ю. Еще раз о “переяславских торках” // Российская археология, 2000, № 1.
Никитин А. Л. Основания русской истории. Москва, 2001.
Отин Е. С. Тор и Краматорск // Е. С. Отин. Избранные работы. Донецк, 1997.
Отрощенко В. В., Вовк Т. А. Золотоординський період в історії половців // Етноси України. Тюркський світ. Київ, 2000.
Повесть временных лет / Под ред. Д. С. Лихачева. Ч. I. Москва – Ленинград, 1950.
Повість врем’яних літ. Літопис (за Іпатським списком). Київ, 1990.
Плетнева С. А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // Материалы и исследования по археологии СССР (МИА). № 62. Москва, 1958.
Плетнева С. А. Древности Черных Клобуков. Москва, 1973.
Плетнева С. А. Печенеги, торки, половцы // Степи Евразии в эпоху средневековья (Археология СССР). Москва, 1981.
Плетнева С. А. Половцы. Москва, 1990.
Попов А. И. Названия народов СССР. Ленинград, 1973.
Радзивиловская летопись // ПСРЛ. Т. XXXVIII. Ленинград, 1989.
Расовский Д. А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Seminarium Kondakovia-num. T. 6. Praga, 1933.
Расовский Д. А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Д. А. Расовский. Половцы, Черные Клобуки: печенеги, торки и берендеи на Руси и в Венгрии (работы разных лет). Москва, 2012.
Рашид-ад-дин. Сборник летописей. Т. I. Кн. I. Москва – Ленинград, 1952.
Рашид-ад-Дин. Сборник летописей. Т. II. Москва – Ленинград, 1960.
Рашид ад-Дин. Джами‘ ат-Таварих. Критический текст. Т. II. Ч. I. Москва, 1980.
Росляков А. А. Краткий очерк истории Туркменистана (до присоединения к России). Ашхабад, 1956.
Стороженко А. В. Где жили Переяславские Торки? Киев, 1899.
Стороженко А. В. Очерки Переяславской старины. Киев, 1900.
Толочко П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. Киев, 1999.
Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. Москва, 1987.
Федоров-Давыдов Г. А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Москва, 1966.
Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. Харьков, 1962.
Vasmer M. Iranier in Sudrussland. Leipzig, 1923.
REFERENCES
Baskakov N. A. (1980), “Modeli tyurkskikh etnonimov i ikh tipologicheskaya klassifikatsiya”, in Onomastika Vostoka, Moscow. (In Russian).
Baskakov N. A. (1985), Tyurkskaya leksika v “Slove o polku Igoreve”, Moscow. (In Russian).
Berezin I. (1855), “Nashestviye Batyya na Rossiyu”, in Zhurnal ministerstva narodnogo prosveshcheniya, No. 86 (aprel’), II otdeleniye. (In Russian).
Brun F. (1879), Chernomor’ye, Vol. I, Odessa. (In Russian).
Vadenyuk P. E. (1978), “Gde nuzhno iskat’ tu reku...?”, in Trudy Tret’yego arkheologicheskogo s”yezda v Rossii, Vol. II, Kyiv. (In Russian).
“Vinnyts’ka oblast’” (1972), in Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
“Volyns’ka oblast’” (1970), in Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
“Voskresenskaya letopis’” (1856), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey (PSRL), Vol. VII, Saint Petersburg. (In Russian).
Holovko O. B. (1999), “Torky v istoriyi prychornomors’kykh stepiv”, Shìdnij svìt, No. 1–2. (In Ukrainian).
Holovko O. B. (2006), Korona Danyla Halyts’koho: Volyn’ i Halychyna v derzhavno-politychnomu rozvytku Tsentral’no-Skhidnoyi Yevropy rann’oho ta klasychnoho seredn’ovichchya, Kyiv. (In Ukrainian).
Golubovskiy P. (1884), Pechenegi, torki i polovtsy do nashestviya tatar. Istoriya yuzhnorusskikh stepey ІX–XІІІ vv., Kyiv. (In Russian).
Hrushevs’kyy M. (1992), Istoriya Ukrayiny-Rusy, Vol. II, Kyiv. (In Ukrainian).
Gundogdyyev O. (1998), Proshloye Turkmen, Moscow. (In Russian).
Eremeyev D. E. (1970), “K semantike tyurkskoy etnonimii”, in Etnonimy, Moscow. (In Russian).
“Zhytomyrs’ka oblast’” (1973), in Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Ivanov P. P. (1940), “Karakalpaki”, in Sovetskaya etnografiya, Vol. 4, Moscow and Leningrad. (In Russian).
“Ipat’yevskaya letopis’” (1843), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).
“Ipat’yevskaya letopis’” (1871), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).
“Ipat’yevskaya letopis’” (1908), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).
Karamzin N. M. (1818), Istoriya gosudarstva Rossiyskogo, Vol. II, Saint Petersburg. (In Russian).
Karamzin N. M. (1892), Istoriya gosudarstva Rossiyskogo, Vol. V, Saint Petersburg. (In Russian).
Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, in Karpini P. Istoriya mongalov, Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Kniga Bol’shomu Chertezhu (1950), Moscow and Leningrad. (In Russian).
“Kyyivs’ka oblast’” (1971), Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Kovalevskiy A. P. (1956), Kniga Akhmeda ibn-Fadlana o ego puteshestvii na Volgu v 921–922 gg., Kharkiv. (In Russian).
Konstantin Bagryanorodnyy (1991), Ob upravlenii imperiyey, G. G. Litavrin and A. P. Novosel’tsev (Eds.), Moscow. (In Russian).
Kudryashov K. V. (1948), Polovetskaya step’, Moscow. (In Russian).
“Lavrent’yevskaya letopis’” (1846), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).
“Lavrent’yevskaya letopis’” (1926–1928), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. І, Leningrad. (In Russian).
“L’vivs’ka oblast’” (1968), Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Lyaskoronskiy V. G. (1905), K voprosu o pereyaslavskikh torkakh, Saint Petersburg. (In Russian).
Masal’skiy V. I. (1913), “Turkestanskiy kray”, in Rossiya, Vol. 19, Saint Petersburg. (In Russian).
Materialy po istorii turkmen i Turkmenii (1939), Vol. I, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Mengens K. G. (1979), “Vostochnyye elementy v ‘Slove o polku Igoreve’”, Leningrad. (In Russian).
Materialy dlya istorii kolonizatsii i byta stepnoy okrainy Moskovskogo gosudarstva (Khar’kovskoy i otchasti Kurskoy i Voronezhskoy gub.) v XVI–XVIII stoletii (1886), D. I. Bagaley (Ed.), Kharkiv. (In Russian).
Morgunov Yu. Yu. (2000), “Eshche raz o ‘pereyaslavskikh torkakh’”, in Rossiyskaya arkheologiya, No. 1. (In Russian).
Nikitin A. L. (2001), Osnovaniya russkoy istorii, Moscow. (In Russian).
Otin E. S. (1997), “Tor i Kramatorsk”, in E. S. Otin, Izbrannyye raboty, Donetsk. (In Russian).
Otroshchenko V. V. and Vovk T. A. (2000), “Zolotoordyns’kyy period v istoriyi polovtsiv”, in Etnosy Ukrayiny, Tyurks’kyy svit, Kyiv. (In Ukrainian).
Povest’ vremennykh let (1950), D. S. Likhachev (Ed.), Part I, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Povist’ vrem”yanykh lit (1990), Litopys (za Ipats’kym spyskom), Kyiv. (In Ukrainian).
Pletneva S. A. (1958), “Pechenegi, torki i polovtsy v yuzhnorusskikh stepyakh”, in Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR (MIA), No. 62, Moscow. (In Russian).
Pletneva S. A. (1973), Drevnosti Chernykh Klobukov, Moscow. (In Russian).
Pletneva S. A. (1981), “Pechenegi, torki, polovtsy”, in Stepi Evrazii v epokhu srednevekov’ya (Arkheologiya SSSR), Moscow. (In Russian).
Pletneva S. A. (1990), Polovtsy, Moscow. (In Russian).
Popov A. I. (1973), Nazvaniya narodov SSSR, Leningrad. (In Russian).
“Radzivilovskaya letopis’” (1989), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. XXXVIII, Leningrad. (In Russian).
Rasovskiy D. A. (1933), “Pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Ugrii”, in Seminarium Kondakovianum, T. 6, Praga. (In Russian).
Rasovskiy D. A. (2012), “Pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Ugrii”, in D. A. Rasovskiy. Polovtsy, Chernyye Klobuki: pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Vengrii (raboty raznykh let), Moscow. (In Russian).
Rashid-ad-din (1952), Sbornik letopisey, Vol. I, Book I, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Rashid-ad-Din (1960), Sbornik letopisey, Vol. II, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Rashid ad-Din (1980), Dzhami‘ at-Tavarikh. Kriticheskiy tekst, Vol. II, Part I, Moscow. (In Russian).
Roslyakov A. A. (1956), Kratkiy ocherk istorii Turkmenistana (do prisoyedineniya k Rossii), Ashgabat. (In Russian).
Storozhenko A. V. (1899), Gde zhili Pereyaslavskiye Torki?, Kyiv. (In Russian).
Storozhenko A. V. (1900), Ocherki Pereyaslavskoy stariny, Kyiv. (In Russian).
Tolochko P. (1999), Kochevyye narody stepey i Kiyevskaya Rus’, Kyiv. (In Russian).
Fasmer M. (1987), Etimologicheskiy slovar’ russkogo yazyka, Vol. III, Moscow. (In Russian).
Fedorov-Davydov G. A. (1966), Kochevniki Vostochnoy Evropy pod vlast’yu zolotoordynskikh khanov, Moscow. (In Russian).
Shramko B. A. (1962), Drevnosti Severskogo Dontsa, Kharkiv. (In Russian).
Vasmer M. (1923), Iranier in Sudrussland, Leipzig.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.