ДИСКУСІЯ НАВКОЛО “КОЧОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ” (ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Автор статті не заперечує того, що номади Старого світу могли створювати свої цивілізації, які являють собою найвищий ступінь у розвитку людства. А це доводить те, що до рівня цивілізації могли дійти самостійно не лише землероби, а й скотарі-кочівники. Проте автор статті категорично проти використання терміна “кочові цивілізації”, бо при виникненні цивілізацій степу відбувається процес осідання значної кількості колишніх номадів у містах. Саме це не дозволяло їм протягом року кочувати, і в нових умовах колишні кочівники ставали осілим населенням міст. Отже, доцільніше було б використовувати терміни: “цивілізації, що були створені кочівниками”; “степові цивілізації” тощо. Окрім того, кочівники постійно перебували під впливом великих цивілізацій Старого світу і досить швидко ставали складовою частиною цих цивілізацій. Тому автор статті пропонує також використовувати термін “кочова периферія великих цивілізацій”.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
номади, Старий світ, “кочові цивілізації”, “степові цивілізації”
Адрианов Б. В. Историко-культурные области // Народы мира. Историко-этнографичес-кий справочник. Москва, 1988.
Артамонов М. И. История хазар. Ленинград, 1962.
Балдано М. Н., Бураева О. В. Проблемы истории и культуры кочевых цивилизаций Центральной Азии // Отечественная история, 2001, № 6.
Біляєва С. О. Слов’янські та тюркські світи в Україні. Київ, 2012.
Бунятян К. П. Давнє населення України. Навч. посібник. Київ, 1999.
Буркитбай А. С чего начиналась тюркская цивилизация // http://www.nomad.su/?a=15-200505200108
Владимирцов Б. Я. Общественный строй монголов. Ленинград, 1934.
Гоможапов А. Д. Кочевые цивилизации Центральной Азии в трудах А. Н. Гумилева. Автореф. дисс... канд. ист. наук. Улан-Удэ, 2008.
Горелов М. Є., Моця О. П., Рафальський О. О. Цивілізаційна історія України. Київ, 2006.
Гумилев Л. Н. Древние тюрки. Москва, 1967.
Гумилев Л. Н. Ритмы Евразии: эпохи и цивилизации. Москва, 1993.
Кляшторный С. Г., Султанов Г. И. Государства и народы евразийских степей в древности и средневековье. Санкт-Петербург, 2000.
Маланов И. А. Номадизм как фактор становления образовательного пространства бурят-монгольской кочевой цивилизации // http://www.rusnauka.com/10_DN_2012/Pedagogi-ca/3_106463.doc.htm
Национальный фонд Св. Трифона // http://www.stfond.ru/articles.htm?id=10276
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.
Омаров Е. С. Казахская цивилизация // http://www.kazakh-civilization.kz/UntitledFrame-1.htm
Павленко Ю. В. Цивилизационное развитие человечества как целостный процесс // Пахомов Ю. Н., Крымский С. Б., Павленко Ю. В. Пути и перепутья современной цивилизации. Киев, 1998.
Степи Евразии в эпоху средневековья (Археология СССР). Москва, 1981.
Черняк Е. Б. Цивилиография. Наука о цивилизациях. Москва, 1996.
Шаисламов А. Р. Социальная история номадизма. Проблемы изучения и оценки исторического развития кочевых обществ. Автореф. дисс. ... канд. ист. наук. Казань, 2009.
Jagchid S., Hyer P. Mongolia’s culture and society. Boulder, Colorado – Folkestone, England, 1979.
Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. Yelle, 1996.
Pritsak O. The Khazar Kingdom conversion to Judaism // Harvard Ukrainian studies. Vol. II, № 3. 1978.
REFERENCES
Adrianov B. V. (1988), “Istoriko-kul’turnyye oblasti”, in Narody mira. Istoriko-etnograficheskiy spravochnik, Moscow. (In Russian).
Artamonov M. I. (1962), Istoriya khazar, Leningrad. (In Russian).
Baldano M. N. and Burayeva O. V. (2001), “Problemy istorii i kul’tury kochevykh tsivilizatsiy Tsentral’noy Azii”, in Otechestvennaya istoriya, No. 6. (In Russian).
Bilyayeva S. O. (2012), Slov”yans’ki ta tyurks’ki svity v Ukrayini, Kyiv. (In Ukrainian).
Bunyatyan K. P. (1999), Davnye naselennya Ukrayiny. Navch. posibnyk. Kyiv. (In Ukrainian).
Burkitbay A., S chego nachinalas’ tyurkskaya tsivilizatsiya, available at: www.nomad.su/?a=15-200505200108 (In Russian).
Vladimirtsov B. Ya. (1934), Obshchestvennyy stroy mongolov, Leningrad. (In Russian).
Gomozhapov A. D. (2008), Kochevyye tsivilizatsii Tsentral’noy Azii v trudakh A. N. Gumileva, Avtoref. diss... kand. ist. nauk, Ulan-Ude. (In Russian).
Horelov M. Ye., Motsya O. P. and Rafal’s’kyy O. O. (2006), Tsyvilizatsiyna istoriya Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Gumilev L. N. (1967), Drevniye tyurki, Moscow. (In Russian).
Gumilev L. N. (1993), Ritmy Evrazii: epokhi i tsivilizatsii, Moscow. (In Russian).
Klyashtornyy S. G. and Sultanov G. I. (2000), Gosudarstva i narody evraziyskikh stepey v drevnosti i srednevekov’ye, Saint Petersburg. (In Russian).
Malanov I. A., Nomadizm kak faktor stanovleniya obrazovatel’nogo prostranstva buryat-mongol’skoy kochevoy tsivilizatsii, available at: www.rusnauka.com/10_DN_2012/Pedagogi-ca/3_106463.doc.htm (In Russian).
Natsional’nyy fond Sv. Trifona, available at: www.stfond.ru/articles.htm?id=10276 (In Russian).
Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).
Omarov E. S., Kazakhskaya tsivilizatsiya, available at: www.kazakh-civilization.kz/UntitledFrame-1.htm (In Russian).
Pavlenko Yu. V. (1998), “Tsivilizatsionnoye razvitiye chelovechestva kak tselostnyy protsess”, in Pakhomov Yu. N., Krymskiy S. B. and Pavlenko Yu. V., Puti i pereput’ya sovremennoy tsivilizatsii, Kyiv. (In Russian).
Stepi Evrazii v epokhu srednevekov’ya (Arkheologiya SSSR) (1981), Moscow. (In Russian).
Chernyak E. B. (1996), Tsiviliografiya. Nauka o tsivilizatsiyakh, Moscow. (In Russian).
Shaislamov A. R. (2009), Sotsial’naya istoriya nomadizma. Problemy izucheniya i otsenki istoricheskogo razvitiya kochevykh obshchestv, Avtoref. diss. ... kand. ist. nauk, Kazan. (In Russian).
Jagchid S. and Hyer P. (1979), Mongolia’s culture and society, Boulder, Colorado and Folkestone, England.
Huntington S. (1996), The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order, Yelle.
Pritsak O. (1978), “The Khazar Kingdom conversion to Judaism”, in Harvard Ukrainian Studies, Vol. II, No. 3.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.