ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ОПИСІ АРАБСЬКОЇ ГРАМАТИКИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. О. Хамрай

Анотація

Пропоноване дослідження присвячено тим елементам граматичної системи арабської літературної мови, включення яких до парадигматики жодним чином не обумовлене сучасним станом цієї мови. Автор розглядає можливість аналізу явищ арабської граматики із застосуванням принципів феноменології Гуссерля, а також феноменологічного погляду на мову. Однією з основ філософії Гуссерля є уявлення про ідеальне та можливість його безпосереднього спостереження, тобто споглядання сутності ідеального, що може бути покладене в основу феноменологічного визначення низки фундаментальних понять, пов’язаних як із мовою, так і з традиціями її дослідження. Головна різниця між арабською та західною лінгвістичними традиціями полягає в їхній індуктивній частині. Індукція в першому випадку базується на вірі в досконалість арабської мови, у другому – принаймні в докартезіанську епоху – також базувалася на вірі в “ідеальну” мову, якою вважалася латина, унаслідок чого “граматичність” визначалася подібністю граматичних категорій, наявних у досліджуваній мові, до відповідних латинських, у результаті чого “західна” парадигматика також спирається на індуктивні методи, що при описі арабської мови з необхідністю потребує виходу за її межі. Індуктивна ж частина логічних побудов традиційної арабської граматики має виходити з подібності досліджуваних граматичних явищ до арабських “еталонних” форм, встановлюваної логічним шляхом. Тривимірна модель, запропонована дослідником, дозволяє залучати до опису граматичної системи не тільки самі граматичні явища, безпосередньо доступні спостереженню в мовленні, а й особливості їхньої інтерпретації, що має місце в контексті різних лінгвістичних вчень. Головний висновок автора полягає в тому, що феноменологічна редукція дозволяє бстрагуватися від упереджених суджень про граматичні явища арабської мови й відображати рівень співвіднесеності парадигматики з “реальними” граматичними явищами. Автор також вважає за доцільне розглядати багатокомпонентні граматичні явища водночас в онтологічному та феноменологічному вимірах.

Як цитувати

Хамрай, О. О. (2016). ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ОПИСІ АРАБСЬКОЇ ГРАМАТИКИ. Східний світ, (4), 111-117. https://doi.org/10.15407/orientw2016.04.111
Переглядів статті: 36 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

арабська граматика, феноменологічний підхід

Посилання

Вардуль И. Ф. Основы описательной лингвистики (синтаксис и супрасинтаксис). Москва, 1977.

Введение в философию: Учебник для высших учебных заведений. В 2 частях / Под общ. ред. И. Т. Фролова. Москва, 1989.

Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику. Москва, 1959.

Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Т. 1. Москва, 1999.

Гуссерль Э. Картезианские размышления. Санкт-Петербург, 2001.

Гуссерль Э. Логические исследования. Т. II. Ч. 1: Исследования по феноменологии и теории познания / Пер. с нем. В. И. Молчанова. Москва, 2011.

Ивин А. А. Логика. Москва, 1998.

Ковтонюк В. В. Грамматика арабского языка Антуана Ад-Дахдаха. Ч. I. Москва, 2004.

Лиотар Ж.-Ф. Феноменология / Перевод с английского и послесловие Б. Г. Соколова. Санкт-Петербург, 2001.

Мерло-Понти М. О феноменологии языка // Логос, 1994, № 6.

Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. Екатеринбург – Бишкек, 1997.

Ревзин И. И. Модели языка. Москва, 1962.

Философский словарь. 7-е изд. Москва. 2001.

Хамрай А. А. Прототипы и инварианты в парадигматике современного арабского литературного языка // Бюллетень Общества востоковедов РАН . Вып. 17: Труды межинститутской научной конференции “Востоковедные чтения 2008”: Москва, 8–10 октября 2008 г. Москва, 2010.

Хачатурян М. Н. Модель векторной доминантности и ее экспериментальная проверка по распадам векторных мезонов на электрон-позитронную пару // Physics of Elementary Particles and Atomic Nuclei (Fizika Elementarnykh Chastits i Atomnogo Yadra) (PEPAN). Vol. 2. Part 3. 1971.

Хрыкин A. A. Понимание языка в феноменологии М. Мерло-Понти // Сумма философии. Вып. 4. Екатеринбург, 2005.

Шаляпина З. М. Трехмерная стратификационная модель языка и его функционирования. Москва, 2007.

Owens J. The foundations of grammar: an introduction to medieval Arabic grammatical theory. Amsterdam – Philadelphia, 1988. https://doi.org/10.1075/sihols.45

Versteegh K. Grammar and logic in the Arabic grammatical tradition // History of the Language Sciences. Vol. I. Offprint. Berlin – New York, 2000.

Wright W. A grammar of the Arabic language. Cambrige, 1986.

REFERENCES

Vardul’ I. F. (1977), Osnovy opisatel’noy lingvistiki (sintaksis i suprasintaksis), Moscow. (In Russian).

Vvedeniye v filosofiyu: Uchebnik dlya vysshikh uchebnykh zavedeniy (1989), In 2 parts, Moscow. (In Russian).

Glison G. (1959), Vvedeniye v deskriptivnuyu lingvistiku, Moscow. (In Russian).

Gusserl’ E. (1999), Idei k chistoy fenomenologii i fenomenologicheskoy filosofii, Vol. 1, Moscow. (In Russian).

Gusserl’ E. (2001), Kartezianskiye razmyshleniya, Saint Petersburg. (In Russian).

Gusserl’ E. (2011), Logicheskiye issledovaniya, Vol. II, Part 1: Issledovaniya po fenomenologii i teorii poznaniya, Transl. from German by V. I. Molchanov, Moscow. (In Russian).

Ivin A. A. (1998), Logika, Moscow. (In Russian).

Kovtonyuk V. V. (2004), Grammatika arabskogo yazyka Antuana Ad-Dakhdakha, Part I, Moscow. (In Russian).

Liotar Zh.-F. (2001), Fenomenologiya, Transl. from English and afterword by B. G. Sokolov, Saint Petersburg. (In Russian).

Merlo-Ponti M. (1994), “O fenomenologii yazyka”, Logos, No. 6. (In Russian).

Minto V. (1997), Deduktivnaya i induktivnaya logika, Yekaterinburg and Bishkek. (In Russian).

Revzin I. I. (1962), Modeli yazyka, Moscow. (In Russian).

Filosofskiy slovar’ (2001), 7th edition, Moscow. (In Russian).

Khamray A. A. (2010), “Prototipy i invarianty v paradigmatike sovremennogo arabskogo literaturnogo yazyka”, in Byulleten’ Obshchestva vostokovedov RAN, Issue 17: Trudy mezhinstitutskoy nauchnoy konferentsii “Vostokovednyye chteniya 2008”: Moskva, 8–10 oktyabrya 2008 g., Moscow. (In Russian).

Khachaturyan M. N. (1971), “Model’ vektornoy dominantnosti i eye eksperimental’naya proverka po raspadam vektornykh mezonov na elektron-pozitronnuyu paru”, Physics of Elementary Particles and Atomic Nuclei (Fizika Elementarnykh Chastits i Atomnogo Yadra) (PEPAN), Vol. 2, Part 3. (In Russian).

Khrykin A. A. (2005), “Ponimaniye yazyka v fenomenologii M. Merlo-Ponti”, in Summa filosofii, Issue 4, Yekaterinburg. (In Russian).

Shalyapina Z. M. (2007), Trekhmernaya stratifikatsionnaya model’ yazyka i ego funktsionirovaniya, Moscow. (In Russian).

Owens J. (1988), The foundations of grammar: an introduction to medieval Arabic grammatical theory, Amsterdam and Philadelphia. https://doi.org/10.1075/sihols.45

Versteegh K. (2000), “Grammar and logic in the Arabic grammatical tradition”, History of the Language Sciences, Vol. I, Offprint, Berlin and New York.

Wright W. (1986), A grammar of the Arabic language, Cambridge.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>