ШКОЛА КІОТО ЯК ПРИКЛАД РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЯПОНІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  С. В. Капранов

Анотація

Статтю присвячено аналізу реалізації інтелектуального потенціалу Японії у ХХ ст. на прикладі філософської школи Кіото. За методологічну основу взято розробки сучасних українських вчених – С. Й. Вовканича, В. А. Ткаченка, С. Кагамлик та ін. Для дослідження обрано біографії трьох чільних представників школи Кіото – Нісіди Кітаро (1870–1945), Танабе Хадзіме (1885–1962) та Нісітані Кейдзі (1900–1990). У житті і творчості кожного з них виділено три етапи – освітній рівень, інтелектуальне становлення та науково-освітня діяльність. З проведеного дослідження випливає, що філософи школи Кіото спромоглися успішно реалізувати інтелектуальний потенціал, створений традиційною японською культурою, при цьому повною мірою використали контакти із Заходом для створення якісно нового інтелектуального продукту. Успіх філософів школи Кіото забезпечила різнобічна підготовка інтелектуалів, зокрема глибокі знання в математиці, фізиці, добре володіння іноземними мовами. Їхня діяльність мала творчий, новаторський характер. Завдяки їй японська філософія здобула всесвітнє визнання, що сприяло підвищенню престижу країни. Крім того, вперше в історії японська думка вступила в повноцінний діалог із західною. Продуктом діяльності розглянутих нами філософів стали не лише нові знання, ідеї, сконцентровані в текстах, а й спільнота інтелектуалів світового рівня, яка склала частину нової інтелектуальної еліти. Таким чином, було створено якісно новий інтелектуальний потенціал.

Як цитувати

Капранов, С. В. (2017). ШКОЛА КІОТО ЯК ПРИКЛАД РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЯПОНІЇ. Східний світ, (3), 46-59. https://doi.org/10.15407/orientw2017.03.046
Переглядів статті: 45 | Завантажень PDF: 11

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

інтелектуальний потенціал, школа Кіото, японська філософія

Посилання

Агібалова Т. М. Марковані античністю лінгвокультуреми як засіб інтелектуалізації ук-раїнської літературної мови в словесній палітрі драматичних поем Лесі Українки // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія: Філологічна. Вип. 30. Острог, 2012.

Вовканич С., Цапок С., Соломчак Т. Духовно-інтелектуальний потенціал України як соціогуманістичний імператив її національної ідеї в умовах євроінтеграції // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 37 (1). Львів, 2007.

Вовканич С. Що Україні потрібно – залишкова гуманітарна політика чи нова соціогуманістична парадигма буття нації? // Теле- та радіожурналістика. Вип. 11. Львів, 2012.

Кагамлик С. Інтелектуальний потенціал та читацькі інтереси вищого українського духовенства ранньомодерного часу: характеристика маловідомих джерел дослідження // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Вип. 14: Українознавство. Київ, 2010.

Кагамлик С. Інтелектуальний потенціал української церковної еліти ранньомодерного часу за свідченнями сучасників // Українознавчий альманах. Вип. 8. Київ, 2012.

Капранов С. В. Нісіда Кітаро (1870–1945): східноазійська та європейська культури у формуванні особистості філософа // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 9 (117). Київ, 2012.

Кумпан С. М. Відтворення комічного потенціалу тексту в художньому перекладі (на прикладі новелістики Івліна Во) // Вісник Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні науки”, 2016, № 2 (12).

Манів С. З. Інтелектуальний потенціал: його суть та складові // Економіка та держава, 2009, № 6.

Петрова Л. П. Власне ім’я як засіб поетичного мовлення (на матеріалі поезії Ліни Костенко). Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2003. За адресою: http://disser.com.ua/contents/3298.html (станом на 5 червня 2017 р.).

Пронников В. Я., Ладанов И. Д. Японцы (этнопсихологические очерки). Москва, 1985.

Ревак І. О. Наукові підходи до тлумачення сутності інтелектуального потенціалу // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. Вип. 2. Львів, 2013.

Ткаченко В. А. Концептуально-аналітична система компетенцій формування інновацій росту інтелектуального потенціалу // Вісник економічної науки, 2012, № 1.

Чик А. Пам’ять в контексті інтелектуального потенціалу людини // Українознавчий альманах. Вип. 17. Київ, 2014.

Carter R. E. The Kyoto School: An Introduction. Albany, 2013.

Davis B. W. The Kyoto School. First published Feb. 27, 2006; substantive revision Nov. 11, 2014 // Stanford Encyclopedia of Philosophy, available at: https://plato.stanford.edu/entries/kyoto-school/ (accessed 31 May 2017).

Heisig J. Philosophers of Nothingness: An Essay on the Kyoto School. Honolulu, 2001.

Komiya Kazuhito. Traditions, progress and challenges: Chiba Institute of Technology conti-nues to evolve // Guide to Chiba Institute of Technology 2017, available at: www.ce.it-chiba.ac.jp/komiya/2017Guide.pdf (accessed 7 June 2017).

Levy P. Beyond kansei engineering: the emancipation of kansei design // International Journal of Design. Vol. 7, No. 2. 2013.

Ozaki Makoto. Introduction to the Philosophy of Tanabe: According to the English Translation of the Seventh Chapter of the Demonstratio of Christianity. Amsterdam – Atlanta, GA, 1990.

Ozaki Makoto. Individuum, Society, Humankind: The Triadic Logic of Species According to Hajime Tanabe. Leiden – Boston – Köln, 2001.

Parkes G. Rising sun over the Black Forest: Heidegger’s Japanese connections // May R. Heidegger’s hidden sources: East Asian influences on his work. London and New York, 1996.

Parkes G. Nietzsche and East Asian Thought: Influences, Impacts, and Resonances // The Cambridge Companion to Nietzsche / Ed. by B. Magnus and K. M. Higgins. Cambridge, 1999.

Steinbock A. Introduction: phenomenology in Japan // Continental philosophy review, 1998, No. 31. https://doi.org/10.1023/A:1010059203604

Tanabe Hajime. Philosophy as metanoetics / Translated by Takeuchi Yoshinori with V. Viglielmo and J. W. Heisig. Berkeley – Los Angeles – London, 1990.

Yusa M. Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitaro. Honolulu, 2002.

Дзен-но хон 禅の本。 – 東京:学習研究社、1999.

Кумано Суміхіко 熊野純彦。日本哲学小史。 – 東京:中公文庫、2009.

Оґава Хітосі 小川仁志。日本哲学のチカラ–古事記から村上春樹まで。 – 東京:朝日新聞出版、2013.

REFERENCES

Agibalova T. M. (2012), “Markovani antychnistiu linhvokul’turemy iak zasib intelektualizatsii ukrains’koi literaturnoi movy v slovesnij palitri dramatychnykh poem Lesi Ukrainky”, Naukovi zapysky Natsional’noho universytetu “Ostroz’ka akademiia”. Seriia: Filolohichna, No. 30, pp. 3–5. (In Ukrainian).

Vovkanych S., Tsapok S. and Solomchak T. (2007), “Dukhovno-intelektual’nyj potentsial Ukrainy iak sotsiohumanistychnyj imperatyv ii natsional’noi idei v umovakh ievrointehratsii”, Visnyk L’vis’koho universytetu. Seriia ekonomichna, No. 37 (1), pp. 242–247. (In Ukrainian).

Vovkanych S. (2012), “Scho Ukraini potribno – zalyshkova humanitarna polityka chy nova sotsiohumanistychna paradyhma buttia natsii?”, Tele- ta radiozhurnalistyka, No. 11, pp. 97–110. (In Ukrainian).

Kagamlyk S. (2010), “Intelektual’nyj potentsial ta chytats’ki interesy vyschoho ukrains’koho dukhovenstva rann’omodernoho chasu: kharakterystyka malovidomykh dzherel doslidzhennia”, Visnyk Kyivs’koho natsional’noho universytetu im. Tarasa Shvechenka, No. 14: Ukrainoznavstvo, pp. 24–26. (In Ukrainian).

Kagamlyk S. (2012), “Intelektual’nyj potentsial ukrains’koi tserkovnoi elity rann’omodernoho chasu za svidchenniamy suchasnykiv”, Ukrainoznavchyj al’manakh, No. 8, pp. 214–217. (In Ukrainian).

Kapranov S. V. (2012), Nisida Kitaro (1870–1945): skhidnoazijs’ka ta ievropejs’ka kul’tury u formuvanni osobystosti filosofa, Mul’tyversum. Filosofs’kyj al’manakh, No. 9 (117), pp. 69–78. (In Ukrainian).

Kumpan S. M. (2016), “Vidtvorennia komichnoho potentsialu tekstu v khudozhn’omu perekladi (na prykladi novelistyky Ivlina Vo)”, Visnyk Dnipropetrovs’koho universytetu im. Al’freda Nobelia. Seriia “Filolohichni nauky”, No. 2 (12), pp. 270–275. (In Ukrainian).

Maniv S. Z. (2009), “Intelektual’nyj potentsial: joho sut’ ta skladovi”, Ekonomika ta derzhava, No. 6, pp. 51–55. (In Ukrainian).

Petrova L. P. (2003), Vlasne im’ia iak zasib poetychnoho movlennia (na materiali poezii Liny Kostenko). Avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01, Khark. nats. un-t im. V. N. Karazina, Kharkiv, available at: http://disser.com.ua/contents/3298.html (accessed 5 June 2017). (In Ukrainian).

Pronnikov V. Ja. and Ladanov I. D. (1985), Japoncy (jetnopsihologicheskie ocherki), Nauka, Moscow. (In Russian).

Revak I. O. (2013), “Naukovi pidkhody do tlumachennia sutnosti intelektual’noho potentsialu”, Naukovyj visnyk L’vis’koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, Seriia ekonomichna, No. 2, pp. 132–146. (In Ukrainian).

Tkachenko V. A. (2012), “Kontseptual’no-analitychna systema kompetentsij formuvannia inovatsij rostu intelektual’noho potentsialu”, Visnyk ekonomichnoi nauky, No. 1, pp. 175–191. (In Ukrainian).

Chyk A. (2014), “Pam’iat’ v konteksti intelektual’noho potentsialu liudyny”, Ukrainoznavchyj al’manakh, No. 17, pp. 50–53. (In Ukrainian).

Carter R. E. (2013), The Kyoto School: An Introduction, SUNI Press, Albany.

Davis B. W. “The Kyoto School”, Stanford Encyclopedia of Philosophy, (First published Feb. 27, 2006; substantive revision Nov. 11, 2014), available at: https://plato.stanford.edu/entries/kyoto-school/ (accessed 31 May 2017).

Heisig J. (2001), Philosophers of Nothingness: An Essay on the Kyoto School, University of Hawaii Press, Honolulu.

Komiya Kazuhito (2017), “Traditions, progress and challenges: Chiba Institute of Technology continues to evolve”, Guide to Chiba Institute of Technology 2017, available at: www.ce.it-chiba.ac.jp/komiya/2017Guide.pdf (accessed 7 June 2017).

Levy P (2013), “Beyond kansei engineering: the emancipation of kansei design”, International Journal of Design, Vol. 7, No. 2, pp. 83–94.

Ozaki Makoto (1990), Introduction to the Philosophy of Tanabe: According to the English Translation of the Seventh Chapter of the Demonstratio of Christianity, Rodopi, Amsterdam, Atlanta, GA.

Ozaki Makoto (2001), Individuum, Society, Humankind: The Tradic Logic of Species Accor-ding to Hajime Tanabe, Brill, Leiden, Boston, Köln.

Parkes G. (1996), “Rising sun over the Black Forest: Heidegger’s Japanese connections”, in May R. Heidegger’s hidden sources: East Asian influences on his work, translated, with a complementary essay, by Parkes G., Routledge, London, New York, pp. 83–121.

Parkes G. (1999), “Nietzsche and East Asian Thought: Influences, impacts, and resonances”, in Magnus B. and Higgins K. M. (Ed.), The Cambridge Companion to Nietzsche, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 356–383.

Steinbock A. (1998), “Introduction: phenomenology in Japan”, Continental philosophy review, No. 31, pp. 225–238. https://doi.org/10.1023/A:1010059203604

Tanabe Hajime (1990), Philosophy as metanoetics, translated by Takeuchi Yoshinori with V. Viglielmo and J. W. Heisig, University of California Press, Berkeley, Los Angeles, London.

Yusa M. (2002), Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitaro, University of Hawai’i Press, Honolulu.

Zen-no hon (1999), Gakken kenkyūsha, Tōkyō. (In Japanese).

Kumano Sumihiko (2009), Nihon tetsugaku shōshi, Chūkō bunkō, Tōkyō. (In Japanese).

Ogawa Hitoshi (2013), Nihon tetsugaku no chikara – Kojiki kara Murakami Haruki made, Asahi shinbun shuppan, Tōkyō. (In Japanese).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>