ДО ПИТАННЯ ПРО ІСТОРИЧНУ ДОЛЮ ХОЗАР ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Дотепер у сучасній історіографії не склалося однозначної думки щодо долі хозар Тамані і сусідніх територій в ХІ–ХІІ ст. Письмовими джерелами поява хозар у Східному Причорномор’ї була відзначена вже на початку VIII ст. Дані хозарсько-єврейських документів свідчать про постійне перебування хозар на Північно-Західному Кавказі аж до катастрофи Хозарського каганату в другій половині Х ст. Традиційно цих хозар відносять до іудеїв. Давньоруські літописи, подаючи відомості про Тмутараканське князівство, неодноразово згадували хозар при описі подій ХІ ст. У XII ст. арабський географ ал-Ідрісі неодноразово вказував на перебування країни хозар на східному березі Чорного моря. У середині XIII ст. Плано Карпіні помістив хозар серед народів Кавказу. Але він не назвав цих хозар іудеями. Іудеями він назвав “брутахіїв”, які були на Кавказі сусідами черкесів і хозар. Іноді брутахіїв плутають з буртасами, які мешкали на Середній Волзі. Це є наслідком співзвучності назв народів. Не виключено, що серед брутахіїв могли бути нащадки хозарів-іудеїв з Тамані. Що ж стосується хозар, про яких писав у ХІІ ст. ал-Ідрісі, то це могли бути не обов’язково нащадки етнічних хозар, а й населення, яке могло з’явитися тут разом з хозарами. На користь цього свідчать дані археології. Так, південніше Тамані в післяхозарський період існували трупоспалення, що містилися під курганними насипами. Але ще у VIII–X ст. на цій же території набули поширення ґрунтові кремаційні поховання салтівського типу.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2022). ДО ПИТАННЯ ПРО ІСТОРИЧНУ ДОЛЮ ХОЗАР ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я. Східний світ, (4), 5-17. https://doi.org/10.15407/orientw2017.04.005
Переглядів статті: 46 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

іудеї, брутахії, буртаси, кремації, Тамань, Тмутаракань, хозари

Посилання

Аксёнов В. С., Михеев В. К. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. “Сухогомольшанский могильник VIII–X вв.” // Хазарский альманах. Т. 5. Киев – Харьков, 2006.

Армарчук Е. А., Дмитриев А. В. Памятники Северо-Восточного Причерноморья X–XIII веков // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья. IV–XIII вв. Москва, 2003.

Артамонов М. И. История хазар. Москва, 2001.

Бубенок О. Б., Аксенов В. С. Кто обитал в Сухой Гомольше в хазарское время? // Хазарский альманах. Т. 8. Киев – Харьков, 2009.

Бубенок О. Б., Радівілов Д. А. Ранні хозари на півдні Східної Європи // Східний світ, 2010, № 3.

Бубенок О. Б. Кремационный обряд захоронений хазарского времени на Северо-Западном Кавказе // Боспорские исследования. Вып. XXV. Симферополь – Керчь, 2011.

Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей (далее ПСРЛ). Т. VII. Санкт-Петербург, 1856.

Гадло А. В. Этническая история Северного Кавказа. X–XIII вв. Санкт-Петербург, 1994.

Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII века до конца X века по Р. Х.). Санкт-Петербург, 1870.

Гарнати. Путешествие Абу Хамида ал-Гарнати в Восточную и Центральную Европу (1131–1153 гг.) / Публ. О. Г. Большаков, А. Л. Монгайт. Москва, 1971.

Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы Х века. Москва – Иерусалим, 1997.

Дмитриев А. В. Могильник Дюрсо – эталонный памятник древностей V–IX веков // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья. IV–XIII вв. Москва, 2003.

Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т. I. Горган и Поволжье в IX–X вв. Москва, 1962.

Зимин А. А. Память и похвала Иакова Мниха и Житие князя Владимира по древнейшему списку // Краткие сообщения Института славяноведения АН СССР. Вып. 37. Москва, 1963.

Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1843.

Калинина Т. М. Торговые пути Восточной Европы в IX в.: по данным Ибн Хордадбеха и Ибн ал-Факиха // История СССР, 1986, № 4.

Карамзин Н. М. История государства Российского: Изд. 5-е. Кн. 2. Т. V. Москва, 1992.

Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.

Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка в X в. Ленинград, 1932.

Коновалова И. Г. Ал-Идриси о странах и народах Восточной Европы. Москва, 2006.

Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. Т. І. Москва, 1962.

Московский летописный свод конца XV в. // ПСРЛ. Т. XXV. Москва – Ленинград, 1949.

Никаноровская летопись // ПСРЛ. Т. XXV. Москва – Ленинград, 1962.

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Патриаршая Десятая или Никонова летопись // ПСРЛ. Т. X. Москва – Ленинград, 1965.

ПВЛ 1950. – Повесть временных лет / Под ред. Лихачева Д. С. Ч. II. Москва – Ленинград, 1950.

ПВЛ 1990. – Повість врем’яних літ. Літопис (за Іпатським списком). Київ, 1990.

Плетнева С. А. От кочевий к городам // Материалы и исследования по археологии СССР. № 142. Москва, 1967.

Плетнева С. А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. Москва, 1989.

Плетнева С. А. Половцы. Москва, 1990.

Подосинов А. В. Северо-Восточная Европа в “Космографии” Равеннского Анонима // Восточная Европа в исторической ретроспекции. К 80-летию В. Т. Пашуто. Москва, 1999.

Попов А. И. Названия народов СССР. Ленинград, 1973.

Прокопий из Кесарии. Война с готами / Пер. с греч. Кондратьева С. П. Москва, 1959.

Пьянков А. В., Тарабанов В. А. Кремационные погребения Кубани и Подонья салтовского времени: единство происхождения или случайное сходство // Проблемы археологии и истории Боспора. К 170-летию Керченского музея древностей. Тезисы докладов юбилейной конференции. 25–27 июля 1996 г. Керчь, 1996.

Пьянков А. В. Касоги/касахи/кашаки письменных источников и архекологические реалии Северо-Западного Кавказа // Материалы и исследования по археологии Кубани. Вып. 1. Краснодар, 2001.

Сокращенный летописный свод 1493 г. // ПСРЛ. Т. XXIII. Москва – Ленинград, 1962.

Сокращенный летописный свод 1495 г. // ПСРЛ. Т. XXIII. Москва – Ленинград, 1962.

Софиевская летопись // ПСРЛ. Т. VI. Санкт-Петербург, 1853.

Толочко П. П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. Киев, 1999.

Тортика А. А. Северо-Западная Хазария в контексте истории Восточной Европы. Харьков, 2006.

Тортіка О. О. Алано-болгарське населення Північно-Західної Хозарії в етносоціальному та геополітичному просторі півдня Східної Європи. Автореф. дис. ... док. іст. наук. Харків, 2007.

Тунманн. Крымское ханство. Симферополь, 1991.

Чичуров И. С. Византийские исторические сочинения: “Хронография” Феофана, “Бревиарий” Никифора. Москва, 1980.

REFERENCES

Aksenov V. S., Mikheev V. K. (2006), «Naselenie Khazarskogo kaganata v pamiatnikah istorii i kultury. “Sukhogomolshanskiy mogilnik VIII–X vv.”», Khazarskiy almanakh, Vol. 5, Kyiv, Kharkiv, pp. 1–308. (In Russian).

Armarchuk E. A., Dmitriev A. V. (2003), “Pamiatniki Severo-Voatochnogo Prichernomorya X–XIII vekov”, in Krym, Severo-Vostochnoye Prichernomorie i Zakavkazie v epokhu srednevekovia. IV–XIII vv., Nauka, Moscow, pp. 216–224. (In Russian).

Artamonov M. I. (2001), Istoria khazar, Ermitazh, Leningrad. (In Russian).

Bubenok O. B., Aksenov V. S. (2009), “Kto obital v Sukhoy Gomolsche v khazarskoe vremia?”, Khazarskiy almanakh, Vol. 8, Kyiv, Kharkiv, pp. 103–145. (In Russian).

Bubenok O. B., Radivilov D. A. (2010), “Ranni khozary na pivdni Skhidnoi Europy”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 45–58. (In Russian).

Bubenok O. B. (2011), “Krematsionnyi obriad zakhoroneniy khazarskogo vremeni na Severo-Zapadnom Kavkaze”, Bosporskie issledovania, Vol. XXV, Simferopol, Kerch, pp. 159–195. (In Russian).

Chichurov I. S. (1980), Vizantiyskie istoricheskie sochinenia: “Khronografia” Feofana, “Breviariy” Nikifora, Nauka, Moscow. (In Russian).

Gadlo A. W. (1994), Etnicheskaya istoria Severnogo Kavkaza. X–XIII vv., Izd. SPbU, Sankt-Peterburg. (In Russian).

Garkavi A. Ja. (1870), Skazaniya musulmanskikh pisateley o slavianakh i russkikh (s poloviny VII veka do kontsa X veka po R.Kh.), Sankt-Peterburg. (In Russian).

Garnati (1971), Puteshestvie Abu Khamida al-Garnati v Vostochnuyu i Centralnuyu Europu (1131–1153 gg.), Publ.: O. G. Bolshakov, A. L. Mongait, Glav. red. vost. lit., Moscow. (In Russian).

Golb N., Pritsak O. (1997), Khazarsko-eureyskie documenty X veka, Gesharim, Moscow, Jerusalem. (In Russian).

Dmitriev A. V. (2003), “Mogilnik Durso – etalonnyi pamiatnik drevnostey V–IX vekov”, in Krym, Severo-Vostochnoye Prichernomorie i Zakavkazie v epokhu srednevekovia. IV–XIII vv., Nauka, Moscow, pp. 200–206. (In Russian).

“Ipatievskaya letopis’” (1843), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. II, Sankt-Peterburg. (In Russian).

Kalinina T. M. (1986), “Torgovyie puti Vostochnoy Europy v IX v.: po dannym Ibn Khordadbekha i Ibn al-Fakikha”, Istoria SSSR, No. 4, pp. 68–82. (In Russian).

Karamzin N. M. (1992), Istoria gosudarstva Rossiyskogo: 5th edition, Book 2, Vol. V, Moscow. (In Russian).

Karpini Plano (1957), “Istoria mongalov”, Karpini Plano, “Istoria mongalov”, Rubruk Gillom, “Puteshestvie v vostochnye strany”, Geografiz, Moscow, Leningrad, pp. 1–65. (In Russian).

Kokovsov P. K. (1932), Eureysko-khazarskaya perepiska v X v., AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

Konovalova I. G. (2006), Al-Idrisi o stranakh i narodakh Vostochnoy Europy, RAN, Moscow. (In Russian).

“Lavrentievskaya letopis’” (1962), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. I, Moscow. (In Russian).

“Moskovskiy letopisnyi svod kontsa XV v.” (1949), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. XXV, AN SSSR, Moscow, Leningrad. (In Russian).

“Nikanorovskaya letopis’” (1962), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. XXV, AN SSSR, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Novoseltsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i yego rol’ v istorii Vostochnoy Europy i Kavkaza, Nauka, Moscow. (In Russian).

“Patriarshaya Desiataya ili Nikonova letopis’” (1965), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. X, Nauka, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Povest vremennykh let (1950), Likhachev D. S. (Ed.), Vol. II, AN SSSR, Moscow, Leningrad. (In Russian).

Povist’ vrem’yaenykh lit (1990), Litopys (za Ipats’kym spyskom), Rad. pysmennyk, Kyiv. (In Ukrainian).

Pletneva S. A. (1967), “Ot kocheviy k gorodam”, Materialy i issledovania po arkheologii SSSR, Vol. 142, Nauka, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1989), Na slaviano-khazarskom pogranichie. Dmitrievskiy arkheologicheskiy kompleks, Nauka, Moscow. (In Russian).

Pletneva S. A. (1990), Polovtsy, Nauka, Moscow. (In Russian).

Podosinov A. V. (1999), “Severo-Vostochnaya Europa v “Kosmografii” Ravennskogo Anonima”, in Vostochnaya Europa v istoricheskoy retospektsii. K 80-letiu V. T. Pashuto, Nauka, Moscow, pp. 227–236. (In Russian).

Popov A. I. (1973), Nazvania narodov SSSR, Nauka, Leningrad. (In Russian).

Prokipiy iz Kesarii (1959), Voina s gotami, Transl. from Greek. by S. P. Kondratiev, AN SSSR, Moscow. (In Russian).

Piankov A. V., Tarabanov V. A. (1996), “Krematsinnye pogrebenia Kubani i Podonnia saltovskogo vremeni: yedinstvo proiskhozhdenia ili sluchainoe skhodstvo”, in Problemy arkheologii i istorii Bospora. K 170-letiu Kerchenskogo muzeya drevnostei. Tezisy dokladov yubileinoi konferentsii. 25–27 iulia 1996 g., Kerch, pp. 61–64. (In Russian).

Piankov A. V. (2001), “Kasogi/kaskhi/kashaki pismennykh istochnikov i arkheologicheskie realii Severo-Zapadnogo Kavkaza”, in Materialy i issledovania po arkhologii Kubani, Vol. 1, Krasnodar, pp. 198–208. (In Russian).

“Sokraschennyi letopisnyi svod 1493 g.” (1962), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. XXIII, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

“Sokraschennyi letopisnyi svod 1495 g.” (1962), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. XXIII, AN SSSR, Leningrad. (In Russian).

“Sofievskaya letoppis’” (1853), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. VI, Sankt-Peterburg. (In Russian).

Tolochko P. P. (1999), Kochevye narody stepei i Kievskaya Rus’, Abris, Kyiv. (In Russian).

Tortika A. A. (2006), Severo-Zapadnaya Khazaria v kontekste istorii Vostochnoi Europy, KHGAK, Kharkiv. (In Russian).

Tortika O. O. (2007), Alano-bolgarske naselennia Pivnichno-Zakhidnoi Khozarii v etnosocialnimu ta geopolitychnomu prostori pivdnia Skhidnoi Europy. Avtoref. ... dys. dok. ist. nauk, Kharkiv. (In Ukrainian).

Tunmann (1991), Krymskoe khanstvo, Tavria, Simferopol. (In Russian).

Zakhoder B. N. (1962), Kaspiyskiy svod svedeniy o Vostochnoy Europe, Vol. I. Gorgan i Povolzhie, AN SSSR, Moscow. (In Russian).

Zimin A. A. (1963), “Pamiat’ i pokhvala Iakova Mnikha i Zhitie kniazia Vladimira po drevneishemu spisku”, Kratkie soobschenia Instituta slavianovedenia AN SSSR, Vol. 37, Moscow, pp. 69–74. (In Russian).

“Voskresenskaya letopis’” (1856), Polnoe sobranie russkikh letopisey, Vol. VII, Sankt-Peterburg. (In Russian).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>