З ІСТОРІЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ ОРІЄНТАЛІСТИКИ: ЖАК БЕРК (1910–1995)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Автор простежує творчий шлях відомого французького сходознавця Жака Берка (1910–1995), соціолога, історика й ісламознавця, який зробив значний внесок у дослідження проблем Магрибу, був прихильником мирного співжиття народів Середземномор’я – європейців і північноафриканців.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Історія, Жак Берк, французька орієнталістика
Беляев Е. А. Луи Массиньон (1883–1962) // Народы Азии и Африки, 1963, № 4.
Кочубей Ю. М. Французька орієнталістика: від “примирення релігій” до “діалогу цивілізацій” (Луї Массіньйон – Роже Гароді) // Східний світ, 2007, № 4.
Кочубей Ю. Ізабелла Еберхард (1877–1904) і її творчість у світлі постколоніальних студій // Наукові записки. Київський університет “Східний світ”, 2010, № 1.
Berque J. Contribution à l’étude des contrats Nord-Africains (Les pactes pastoraux Béni – Meskine). Alger, 1936.
Berque J. Structures sociales du Haut Atlas. Paris, 1955.
Berque J. Introduction à “Nomades et nomadismes en zone aride” // Revue internationale des Sciences Sociales. UNESCO. Vol. XI, № 4. 1959.
Berque J. Les Arabes d’hier à demain. Paris, 1960.
Berque J. Del’impérialisme à la décolonisation. Paris, 1965.
Berque J. Normes et valeurs dans l’Islam contemporaine. Paris, 1966.
Berque J. Islam au défi. Paris, 1980.
Berque J. Memoires des deux rives. Paris, 1989.
Berque J. “Quel Islam?” // Le Temps stratégique, № 64, Genève, juin 1995.
Berque J. Pour une nouvelle méthode politique de la France au Maroc. Note inédite du 3 janvièr 1947; Extraits 1997.
Berque J. Une cause jamais perdue: articles politiques (1947–1995). Paris, 1998.
Deux siècles de l’Ecole de langues orientales / Ed P. Larousse. Paris, 1995.
Frank B. Fondation de l’Ecole spéciale des langues orientales // Célébrationes nationales Paris. 1995.
REMMM 1997. – Revue des Mondes Musulmans et de la Méditerranée (REMMM), № 83–84, 1997/1–2.
Rivages et déserts. Paris, 1999.
REFERENCES
Belyayev E. A. (1963), “Lui Massin’on (1883–1962)”, Narody Azii i Afriki, No. 4. (In Russian).
Kochubey Yu. M. (2007), “Frantsuz”ka oriyentalistyka: vid “prymyrennya relihiy” do “dialohu tsyvilizatsiy” (Luyi Massin”yon – Rozhe Harodi)”, Shìdnij svìt, No. 4. (In Ukrainian).
Kochubey Yu. (2010), “Izabella Eberkhard (1877–1904) i yiyi tvorchist” u svitli postkolonial”nykh studiy”, in Naukovi zapysky, Kyyivs”kyy universytet “Skhidnyy svit”, No. 1. (In Ukrainian).
Berque J. (1936), Contribution à l’étude des contrats Nord-Africains (Les Pactes pastoraux Béni Meskine), Alger.
Berque J. (1955), Structures sociales du Haut-Atlas, Paris.
Berque J. (1959), “Introduction à ‘Nomades et nomadismes en zone aride’ ”, Revue Internationale de Sciences Sociales, UNESCO, Vol. XI, No. 4.
Berque J. (1960), Les Arabes d’hier à demain, Paris.
Berque J. (1965), De l'impérialisme à la décolonisation, Paris.
Berque J. (1966), Normes et valeurs dans l’Islam contemporaine, Paris.
Berque J. (1980), L’Islam au défi, Paris.
Berque J. (1989), Mémoires des deux rives, Paris.
Berque J. (1995), “Quel Islam?”, Le Temps stratégique, No. 64, Genève, juin.
Berque J. (1997), Pour une nouvelle méthode politique de la France au Maroc, Note inédite du 3 janvièr 1947, Extraits.
Berque J. (1998), Une cause jamais perdue: articles politiques (1947–1995), Paris.
Deux siècles d'histoire de l'École des langues orientales, textes réunis par Pierre Labrousse, Paris.
Frank B. (1995), “Fondation de l’Ecole spéciale des langues orientales”, Célébrationes nationales, Paris.
Revue des Mondes Musulmans et de la Méditerranée (REMMM) (1997), No. 83–84, 1–2.
Rivages et déserts (1999), Paris.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.