ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ПОХОВАЛЬНОГО ОБРЯДУ ГУНІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

У статті акцентується увага на тому, що Йорданів опис поховання вождя гунів Аттіли в багатьох рисах нагадує не лише поховальний обряд давніх тюрків, дагестанських гунів та інших тюркомовних номадів, а й поховальні традиції іраномовних народів – осетинів, аланів, скіфів. Це може свідчити про те, що витоки похоронної обрядовості паннонських гунів слід шукати у давнині, коли в Центральній Азії тривалий час співіснували племена прототюрков та іранців, що знайшло своє відображення у формуванні спільних ідеологічних уявлень про потойбічне життя. Крім того, предки гунів у своєму просуванні на захід могли включати до складу своєї конфедерації уламки племен сармато-аланського походження. Це передбачало появу не лише нових елементів похоронної обрядовості в гунів, а й нових термінів для їхнього позначення. До числа таких запозичень можна віднести відзначений Йорданом термін strava, який знаходить пояснення в індоіранських мовах як “принесення тварин у жертву”.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2015). ДО ПИТАННЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ПОХОВАЛЬНОГО ОБРЯДУ ГУНІВ. Східний світ, (2 (87), 5-14. https://doi.org/10.15407/orientw2015.02.005
Переглядів статті: 205 | Завантажень PDF: 46

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

гуни, поховальний обряд, походження

Посилання

Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. ІІІ. Ленинград, 1979.

Андреев М. С., Пещерева Е. М. Ягнобские тексты. Москва – Ленинград, 1957.

Бичурин Н. Я. (Иакинф). Собрание сведений о народах, обитавших в Средней Азии в древние времена. Т. I. Москва – Лениград, 1950.

Геродот. История в девяти книгах / Пер. Г. А. Стратановского. Ленинград, 1972.

Гиндин Л. А. Обряд погребения Аттилы и “тризна” Ольги по Игорю // Балто-славянские этнокультурные и археологические древности: погребальный обряд. Тезисы научной конференции. Москва, 1986.

Гиндин Л. А., Шелов-Коведяев Ф. В. Strava // Свод древнейших письменных известий о славянах. Т. I. Москва, 1994.

Грюнберг А. Л. Языки Восточного Гиндукуша. Мунджанский язык (тексты, словарь, грамматический очерк). Ленинград, 1972.

Грюнберг А. Л., Стеблин-Каменский И. М. Языки Восточного Гиндукуша. Ваханский язык. Москва, 1976.

Грязнов М. П. Аржан: царский курган раннескифского времени. Ленинград, 1980.

Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. Современнное написание. В 4-х т. Т. 4. Москва, 2003.

Дюмезиль Ж. Скифы и нарты. Москва, 1990.

Евразия в скифскую эпоху: радиоуглеродная и археологическая хронология. Санкт-Петербург, 2005.

Зарубин И. И. Шугнанские тексты и словарь. Москва – Ленинград, 1960.

Иордан. О происхождении и деяних гетов / Пер. с лат. Е. Ч. Скржинской. Москва, I960.

Калоев Б. А. Похоронные обычаи и обряды осетин в XVIII – начале XIX вв. // Кавказский этнографический сборник. Т. VIII. Москва, 1984.

Калоев Б. А. Этнографические данные о связях этногенеза осетин со Средней Азией // Калоев Б. А. Осетинские историко-этнографические этюды. Москва, 1999.

Кобычев В. П. В поисках прародины славян. Москва, 1973.

Котляревский А. А. О погребальных обычаях языческих славян. Москва, 1868.

Кызласов Л. П. Древняя Тува. Москва, 1979.

Миллер В. Ф. Осетинские этюды. Т. II. Москва, 1882.

Мовсэс Калакантуаци. История страны Алуанк / Пер. Ш. В. Смбатяна. Ереван, 1984.

Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.

Руденко С. И. Культура населения Горного Алтая в скифское время. Москва – Ленинград, 1953.

Соколов С. Н. Язык Авесты. Ленинград, 1964.

Соколова В. С. Бартангские тексты и словарь. Москва, 1960.

Срезневский И. И. Словарь древнерусского языка. Т. 3. Ч. 1. Москва, 1989.

Стеблин-Каменский И. М. Рецензия на: А. Л. Грюнберг. Языки Восточного Гиндукуша. Мунджанский язык (тексты, словарь, грамматический очерк). Ленинград, 1972 // Вопросы языкознания, 1974, № 3.

Стеблин-Каменский И. М. Этимологический словарь ваханского языка. Санкт-Петербург, 1999.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. Т. III. Москва, 1987.

Шафарик П. Славянские древности. Т. 1. Кн. 2. Москва, 1837.

Эдельман Д. И. Язгулямско-русский словарь. Москва, 1971.

Arnim B. Bemerkungen zum Hunnischen // Zeitschrift für Slawische Philologie. Bd. 13. Heidelberg, 1936.

Feist S. Vergleichendes Wörterbuch der Gotischen Sprache. Leiden, 1939.

Grimm Jac. Ũber Jordandes und die Geten // Kleinere Schriften. III. Berlin, 1866.

Jordanis. Getica / Ed. Th. Momsen. Berlin, 1885.

Schwarz E. Germanische Stammeskunde. Heidelberg, 1956.

REFERENCES

Abayev V. I. (1979), Istoriko-etimologicheskiy slovar’ osetinskogo yazyka, Vol. III, Leningrad. (In Russian).

Andreyev M. S. and Peshchereva E. M. (1957), Yagnobskiye teksty, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Bichurin N. Ya. (Iakinf) (1950), Sobraniye svedeniy o narodakh, obitavshikh v Sredney Azii v drevniye vremena, T. I. Moscow and Leningrad. (In Russian).

Gerodot. Istoriya v devyati knigakh (1972), Transl. by G. A. Stratanovskiy, Leningrad. (In Russian).

Gindin L. A. (1986), “Obryad pogrebeniya Attily i ‘trizna’ Ol’gi po Igoryu”, in Balto-slavyanskiye etnokul’turnyye i arkheologicheskiye drevnosti: pogrebal’nyy obryad, Tezisy nauchnoy konferentsii, Moscow. (In Russian).

Gindin L. A. and Shelov-Kovedyayev F. V. (1994), “Strava”, in Svod drevneyshikh pis’mennykh izvestiy o slavyanakh, Vol. I, Moscow. (In Russian).

Gryunberg A. L. (1972), Yazyki Vostochnogo Gindukusha. Mundzhanskiy yazyk (teksty, slovar’, grammaticheskiy ocherk), Leningrad. (In Russian).

Gryunberg A. L. and Steblin-Kamenskiy I. M. (1976), Yazyki Vostochnogo Gindukusha. Vakhanskiy yazyk, Moscow. (In Russian).

Gryaznov M. P. (1980), Arzhan: tsarskiy kurgan ranneskifskogo vremeni, Leningrad. (In Russian).

Dal’ V. I. (2003), Tolkovyy slovar’ zhivogo velikorusskogo yazyka. Sovremennnoye napisaniye, In 4 Vols., Vol. 4, Moscow. (In Russian).

Dyumezil’ Zh. (1990), Skify i narty, Moscow. (In Russian).

Evraziya v skifskuyu epokhu: radiouglerodnaya i arkheologicheskaya khronologiya (2005), Saint Petersburg. (In Russian).

Zarubin I. I. (1960), Shugnanskiye teksty i slovar’, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Iordan (1960), O proiskhozhdenii i deyanikh getov, Transl. from the Latin by E. Ch. Skrzhinskoy, Moscow. (In Russian).

Kaloyev B. A. (1984), “Pokhoronnyye obychai i obryady osetin v XVIII – nachale XIX vv.”, in Kavkazskiy etnograficheskiy sbornik, Vol. VIII, Moscow. (In Russian).

Kaloyev B. A. (1999), “Etnograficheskiye dannyye o svyazyakh etnogeneza osetin so Sredney Aziyey”, in Kaloyev B. A., Osetinskiye istoriko-etnograficheskiye etyudy, Moscow. (In Russian).

Kobychev V. P. (1973), V poiskakh prarodiny slavyan, Moscow. (In Russian).

Kotlyarevskiy A. A. (1868), O pogrebal’nykh obychayakh yazycheskikh slavyan, Moscow. (In Russian).

Kyzlasov L. P. (1979), Drevnyaya Tuva, Moscow. (In Russian).

Miller V. F. (1882), Osetinskiye etyudy, Vol. II, Moscow. (In Russian).

Movses Kalakantuatsi (1984), Istoriya strany Aluank, Transl. by Sh. V. Smbatyan, Yerevan. (In Russian).

Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).

Rudenko S. I. (1953), Kul’tura naseleniya Gornogo Altaya v skifskoye vremya, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Sokolov S. N. (1964), Yazyk Avesty, Leningrad. (In Russian).

Sokolova V. S. (1960), Bartangskiye teksty i slovar’, Moscow. (In Russian).

Sreznevskiy I. I. (1989), Slovar’ drevnerusskogo yazyka, Vol. 3, Part 1, Moscow. (In Russian).

Steblin-Kamenskiy I. M. (1974), “Retsenziya na: A. L. Gryunberg. Yazyki Vostochnogo Gindukusha. Mundzhanskiy yazyk (teksty, slovar’, grammaticheskiy ocherk). Leningrad, 1972”, Voprosy yazykoznaniya, No. 3. (In Russian).

Steblin-Kamenskiy I. M. (1999), Etimologicheskiy slovar’ vakhanskogo yazyka, Saint Petersburg. (In Russian).

Fasmer M. (1987), Etimologicheskiy slovar’ russkogo yazyka, Vol. III, Moscow. (In Russian).

Shafarik P. (1837), Slavyanskiye drevnosti, Vol. 1, Book 2. Moscow. (In Russian).

Edel’man D. I. (1971), Yazgulyamsko-russkiy slovar’, Moscow. (In Russian).

Arnim B. (1936), “Bemerkungen zum Hunnischen”, Zeitschrift für Slawische Philologie, Bd. 13, Heidelberg.

Feist S. (1939), Vergleichendes Wörterbuch der Gotischen Sprache, Leiden.

Grimm Jac (1866), “Ũber Jordandes und die Geten”, Kleinere Schriften, III, Berlin.

Jordanis (1885), Getica, Th. Momsen (Ed.), Berlin.

Schwarz E. (1956), Germanische Stammeskunde, Heidelberg.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>