THE KYOTO SCHOOL AS AN EXAMPLE OF REALIZATION OF THE INTELLECTUAL POTENTIAL OF JAPAN
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Abstract
The article is devoted to the analysis of the intellectual potential of Japan in the twentieth century by the example of the philosophical Kyoto School. This work is based methodologicaly on the works of modern Ukrainian scholars, like S. Vovkanych, V. Tkachenko, S. Kagamlyk etc. Biographies of three key representatives of the Kyoto School – Nishida Kitaro (1870–1945), Tanabe Hajime (1885–1962) and Nishitani Keiji (1900–1990) – were chosen for the study. In the life and work of each of them three stages were distinguished: first, their educational level; second, the intellectual formation; and third, their scientific and educational activities. From the study, we can conclude that the philosophers of the Kyoto School succeeded in successfully implementing the intellectual potential created by the traditional Japanese culture, while fully utilizing contacts with the West to create a qualitatively new intellectual product. It is important to mention that their connection with the tradition was not only theoretical: Nishida and Tanabe studied under the last Confucianists of the old Japan, Nishida and Nishitani practiced Zen with eminent masters. Similarly, they received the knowledge of Western philosophy directly from its best representatives, like Husserl and Heidegger. The success of the philosophers of the Kyoto School was provided also by a versatile education of the intellectuals, including profound knowledge in mathematics, physics, and good command of foreign languages. Their activities were creative and innovative. Thanks to them, Japanese philosophy gained world recognition, which contributed to the increase of prestige of the country. In addition, for the first time in history, Japanese thought has entered a full-fledged dialogue with the Western thought. The product of the activities of the above-mentioned philosophers was not just new knowledge and ideas, concentrated in the texts, but also the community of world-class intellectuals, constituting a part of the new intellectual elite. Thus, a qualitatively new intellectual potential of the higher level was created.
How to Cite
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
intellectual potential, Japanese philosophy, the Kyoto School
Агібалова Т. М. Марковані античністю лінгвокультуреми як засіб інтелектуалізації ук-раїнської літературної мови в словесній палітрі драматичних поем Лесі Українки // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія: Філологічна. Вип. 30. Острог, 2012.
Вовканич С., Цапок С., Соломчак Т. Духовно-інтелектуальний потенціал України як соціогуманістичний імператив її національної ідеї в умовах євроінтеграції // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 37 (1). Львів, 2007.
Вовканич С. Що Україні потрібно – залишкова гуманітарна політика чи нова соціогуманістична парадигма буття нації? // Теле- та радіожурналістика. Вип. 11. Львів, 2012.
Кагамлик С. Інтелектуальний потенціал та читацькі інтереси вищого українського духовенства ранньомодерного часу: характеристика маловідомих джерел дослідження // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Вип. 14: Українознавство. Київ, 2010.
Кагамлик С. Інтелектуальний потенціал української церковної еліти ранньомодерного часу за свідченнями сучасників // Українознавчий альманах. Вип. 8. Київ, 2012.
Капранов С. В. Нісіда Кітаро (1870–1945): східноазійська та європейська культури у формуванні особистості філософа // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 9 (117). Київ, 2012.
Кумпан С. М. Відтворення комічного потенціалу тексту в художньому перекладі (на прикладі новелістики Івліна Во) // Вісник Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні науки”, 2016, № 2 (12).
Манів С. З. Інтелектуальний потенціал: його суть та складові // Економіка та держава, 2009, № 6.
Петрова Л. П. Власне ім’я як засіб поетичного мовлення (на матеріалі поезії Ліни Костенко). Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2003. За адресою: http://disser.com.ua/contents/3298.html (станом на 5 червня 2017 р.).
Пронников В. Я., Ладанов И. Д. Японцы (этнопсихологические очерки). Москва, 1985.
Ревак І. О. Наукові підходи до тлумачення сутності інтелектуального потенціалу // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. Вип. 2. Львів, 2013.
Ткаченко В. А. Концептуально-аналітична система компетенцій формування інновацій росту інтелектуального потенціалу // Вісник економічної науки, 2012, № 1.
Чик А. Пам’ять в контексті інтелектуального потенціалу людини // Українознавчий альманах. Вип. 17. Київ, 2014.
Carter R. E. The Kyoto School: An Introduction. Albany, 2013.
Davis B. W. The Kyoto School. First published Feb. 27, 2006; substantive revision Nov. 11, 2014 // Stanford Encyclopedia of Philosophy, available at: https://plato.stanford.edu/entries/kyoto-school/ (accessed 31 May 2017).
Heisig J. Philosophers of Nothingness: An Essay on the Kyoto School. Honolulu, 2001.
Komiya Kazuhito. Traditions, progress and challenges: Chiba Institute of Technology conti-nues to evolve // Guide to Chiba Institute of Technology 2017, available at: www.ce.it-chiba.ac.jp/komiya/2017Guide.pdf (accessed 7 June 2017).
Levy P. Beyond kansei engineering: the emancipation of kansei design // International Journal of Design. Vol. 7, No. 2. 2013.
Ozaki Makoto. Introduction to the Philosophy of Tanabe: According to the English Translation of the Seventh Chapter of the Demonstratio of Christianity. Amsterdam – Atlanta, GA, 1990.
Ozaki Makoto. Individuum, Society, Humankind: The Triadic Logic of Species According to Hajime Tanabe. Leiden – Boston – Köln, 2001.
Parkes G. Rising sun over the Black Forest: Heidegger’s Japanese connections // May R. Heidegger’s hidden sources: East Asian influences on his work. London and New York, 1996.
Parkes G. Nietzsche and East Asian Thought: Influences, Impacts, and Resonances // The Cambridge Companion to Nietzsche / Ed. by B. Magnus and K. M. Higgins. Cambridge, 1999.
Steinbock A. Introduction: phenomenology in Japan // Continental philosophy review, 1998, No. 31. https://doi.org/10.1023/A:1010059203604
Tanabe Hajime. Philosophy as metanoetics / Translated by Takeuchi Yoshinori with V. Viglielmo and J. W. Heisig. Berkeley – Los Angeles – London, 1990.
Yusa M. Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitaro. Honolulu, 2002.
Дзен-но хон 禅の本。 – 東京：学習研究社、1999.
Кумано Суміхіко 熊野純彦。日本哲学小史。 – 東京：中公文庫、2009.
Оґава Хітосі 小川仁志。日本哲学のチカラ–古事記から村上春樹まで。 – 東京：朝日新聞出版、2013.
REFERENCES
Agibalova T. M. (2012), “Markovani antychnistiu linhvokul’turemy iak zasib intelektualizatsii ukrains’koi literaturnoi movy v slovesnij palitri dramatychnykh poem Lesi Ukrainky”, Naukovi zapysky Natsional’noho universytetu “Ostroz’ka akademiia”. Seriia: Filolohichna, No. 30, pp. 3–5. (In Ukrainian).
Vovkanych S., Tsapok S. and Solomchak T. (2007), “Dukhovno-intelektual’nyj potentsial Ukrainy iak sotsiohumanistychnyj imperatyv ii natsional’noi idei v umovakh ievrointehratsii”, Visnyk L’vis’koho universytetu. Seriia ekonomichna, No. 37 (1), pp. 242–247. (In Ukrainian).
Vovkanych S. (2012), “Scho Ukraini potribno – zalyshkova humanitarna polityka chy nova sotsiohumanistychna paradyhma buttia natsii?”, Tele- ta radiozhurnalistyka, No. 11, pp. 97–110. (In Ukrainian).
Kagamlyk S. (2010), “Intelektual’nyj potentsial ta chytats’ki interesy vyschoho ukrains’koho dukhovenstva rann’omodernoho chasu: kharakterystyka malovidomykh dzherel doslidzhennia”, Visnyk Kyivs’koho natsional’noho universytetu im. Tarasa Shvechenka, No. 14: Ukrainoznavstvo, pp. 24–26. (In Ukrainian).
Kagamlyk S. (2012), “Intelektual’nyj potentsial ukrains’koi tserkovnoi elity rann’omodernoho chasu za svidchenniamy suchasnykiv”, Ukrainoznavchyj al’manakh, No. 8, pp. 214–217. (In Ukrainian).
Kapranov S. V. (2012), Nisida Kitaro (1870–1945): skhidnoazijs’ka ta ievropejs’ka kul’tury u formuvanni osobystosti filosofa, Mul’tyversum. Filosofs’kyj al’manakh, No. 9 (117), pp. 69–78. (In Ukrainian).
Kumpan S. M. (2016), “Vidtvorennia komichnoho potentsialu tekstu v khudozhn’omu perekladi (na prykladi novelistyky Ivlina Vo)”, Visnyk Dnipropetrovs’koho universytetu im. Al’freda Nobelia. Seriia “Filolohichni nauky”, No. 2 (12), pp. 270–275. (In Ukrainian).
Maniv S. Z. (2009), “Intelektual’nyj potentsial: joho sut’ ta skladovi”, Ekonomika ta derzhava, No. 6, pp. 51–55. (In Ukrainian).
Petrova L. P. (2003), Vlasne im’ia iak zasib poetychnoho movlennia (na materiali poezii Liny Kostenko). Avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01, Khark. nats. un-t im. V. N. Karazina, Kharkiv, available at: http://disser.com.ua/contents/3298.html (accessed 5 June 2017). (In Ukrainian).
Pronnikov V. Ja. and Ladanov I. D. (1985), Japoncy (jetnopsihologicheskie ocherki), Nauka, Moscow. (In Russian).
Revak I. O. (2013), “Naukovi pidkhody do tlumachennia sutnosti intelektual’noho potentsialu”, Naukovyj visnyk L’vis’koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, Seriia ekonomichna, No. 2, pp. 132–146. (In Ukrainian).
Tkachenko V. A. (2012), “Kontseptual’no-analitychna systema kompetentsij formuvannia inovatsij rostu intelektual’noho potentsialu”, Visnyk ekonomichnoi nauky, No. 1, pp. 175–191. (In Ukrainian).
Chyk A. (2014), “Pam’iat’ v konteksti intelektual’noho potentsialu liudyny”, Ukrainoznavchyj al’manakh, No. 17, pp. 50–53. (In Ukrainian).
Carter R. E. (2013), The Kyoto School: An Introduction, SUNI Press, Albany.
Davis B. W. “The Kyoto School”, Stanford Encyclopedia of Philosophy, (First published Feb. 27, 2006; substantive revision Nov. 11, 2014), available at: https://plato.stanford.edu/entries/kyoto-school/ (accessed 31 May 2017).
Heisig J. (2001), Philosophers of Nothingness: An Essay on the Kyoto School, University of Hawaii Press, Honolulu.
Komiya Kazuhito (2017), “Traditions, progress and challenges: Chiba Institute of Technology continues to evolve”, Guide to Chiba Institute of Technology 2017, available at: www.ce.it-chiba.ac.jp/komiya/2017Guide.pdf (accessed 7 June 2017).
Levy P (2013), “Beyond kansei engineering: the emancipation of kansei design”, International Journal of Design, Vol. 7, No. 2, pp. 83–94.
Ozaki Makoto (1990), Introduction to the Philosophy of Tanabe: According to the English Translation of the Seventh Chapter of the Demonstratio of Christianity, Rodopi, Amsterdam, Atlanta, GA.
Ozaki Makoto (2001), Individuum, Society, Humankind: The Tradic Logic of Species Accor-ding to Hajime Tanabe, Brill, Leiden, Boston, Köln.
Parkes G. (1996), “Rising sun over the Black Forest: Heidegger’s Japanese connections”, in May R. Heidegger’s hidden sources: East Asian influences on his work, translated, with a complementary essay, by Parkes G., Routledge, London, New York, pp. 83–121.
Parkes G. (1999), “Nietzsche and East Asian Thought: Influences, impacts, and resonances”, in Magnus B. and Higgins K. M. (Ed.), The Cambridge Companion to Nietzsche, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 356–383.
Steinbock A. (1998), “Introduction: phenomenology in Japan”, Continental philosophy review, No. 31, pp. 225–238. https://doi.org/10.1023/A:1010059203604
Tanabe Hajime (1990), Philosophy as metanoetics, translated by Takeuchi Yoshinori with V. Viglielmo and J. W. Heisig, University of California Press, Berkeley, Los Angeles, London.
Yusa M. (2002), Zen & Philosophy: An Intellectual Biography of Nishida Kitaro, University of Hawai’i Press, Honolulu.
Zen-no hon (1999), Gakken kenkyūsha, Tōkyō. (In Japanese).
Kumano Sumihiko (2009), Nihon tetsugaku shōshi, Chūkō bunkō, Tōkyō. (In Japanese).
Ogawa Hitoshi (2013), Nihon tetsugaku no chikara – Kojiki kara Murakami Haruki made, Asahi shinbun shuppan, Tōkyō. (In Japanese).
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.