БГАҐАВАДҐІТА. ГЛАВИ 14–15 / ПЕРЕКЛАД ІЗ САНСКРИТУ, ВСТУПНА СТАТТЯ ТА КОМЕНТАРІ Д. В. БУРБИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Д. В. Бурба

Анотація

У цій публікації представлено український переклад чотирнадцятої та п’ятнадцятої глав найвідомішої священної книги індусів – “Бгаґавадґіти”, яка сформувалася в сучасному вигляді, імовірно, у I–II ст. Чотирнадцята глава має назву “Йоґа розрізнення трьох ґун”. Ґунами (guṇa) називаються три аспекти матеріальної природи, через посередництво яких відбуваються її вияв і функціонування: саттва (“чистота, спокій”), раджас (“запал, рух”) і тамас (“морок, інертність”). Найбільше уваги цим поняттям давньоіндійської філософії приділяє система санкх’я, а чотирнадцята глава “Бгаґавадгіти” описує вплив трьох ґун на психіку та поведінку людини, а також на характер її посмертного існування. Назва п’ятнадцятої глави – “Йоґа Найвищого Пуруші”. У побутовому сенсі слово пуруша означає “людина”, однак коли йдеться про “внутрішню людину”, тоді пуруша – це духовна сутність, душа, яку ще називають Атманом. Проте є ще й “Найвищий Пуруша, названий Вищим Атманом” – це “вічний Господь”, тобто сам Кришна. Людина, яка знає це, досягла повноти знання і від усього серця поклоняється Кришні. Починається глава з алегорії “світового дерева”, де подолання світу адептом йоґи описане як “зрубування” цього дерева. Розглянуті в главах поняття та реалії роз’яснені перекладачем у примітках, із залученням цитат з інших книг “Магабгарати”, а також “Веданта-сутр”, “Йоґа-сутр”, “Законів Ману”, “Санкх’я-каріки”, упанішад, пуран та інших класичних текстів індуїзму.

Як цитувати

Бурба, Д. В. (2020). БГАҐАВАДҐІТА. ГЛАВИ 14–15 / ПЕРЕКЛАД ІЗ САНСКРИТУ, ВСТУПНА СТАТТЯ ТА КОМЕНТАРІ Д. В. БУРБИ. Східний світ, (3 (108), 125-138. https://doi.org/10.15407/orientw2020.03.125
Переглядів статті: 245 | Завантажень PDF: 77

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>