“ҐІТА-АРТХА-САНҐРАГА” ЯМУНАЧАР’Ї / ПЕРЕКЛАД ІЗ САНСКРИТУ, ГРАМАТИЧНИЙ РОЗБІР САНСКРИТСЬКОГО ТЕКСТУ, ВСТУПНА СТАТТЯ ТА КОМЕНТАРІ Д. В. БУРБИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Увазі читача пропонується український переклад трактату вішнуїтського віровчителя Ямуни (X–XI cт.) “Ґіта-артха-санґрага” (gītārtha-saṃgraha «Стисла сутність “Бгаґавадґіти”»). Оприлюднення першого українського перекладу цього твору покликане бути своєрідним підсумком серії публікацій глав “Бгаґавадґіти” (див. “Східний світ” з № 2 за 2018 рік по № 1 за 2021-й) – найвідомішої священної книги індусів.
Невеликий за обсягом компендій Ямуни помітно вплинув на теологію вішнуїзму. Творець філософської системи вішішта-адвайта Рамануджа у своєму великому коментарі на “Бгаґавадґіту” неухильно йде шляхом, прокладеним Ямуною. Згідно з “Ґіта-артха-санґра-гою”, найвищим духовним Джерелом усього є Нараяна (бог Вішну), пізнати якого можна лише завдяки бгакті – шануванню Бога та служінню Йому з любов’ю і відданістю, – а суть “Бгаґавадґіти” полягає у твердженні, що людина, яку цікавить лише служіння Господу, потрапляє в Царство Боже.
Ямуна, імовірно, першим розділив вісімнадцять глав “Бгаґавадґіти” на три “шістки” (ṣaṭka): про знання і дії, орієнтовані на йоґу; про бгакті-йоґу; про те, що не описане в перших двох шатках. Окрім бгакті-йоґи, автором “Ґіта-артха-санґраги” сформульовані визначення карма- й джняна-йоґи. Він зазначає, що три йоґи взаємопов’язані.
Кожний вірш “Ґіта-артха-санґраги”, а також кількох речень, що передують їй та стоять після неї, спочатку наведені в оригіналі (транслітерацією), потім іде дослівний переклад із граматичним розбором, а наприкінці – літературний переклад. У примітках цитуються деякі вірші “Бгаґавадґіти”, які допомагають краще зрозуміти ті чи інші висловлювання Ямуни.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
бгакті, вішішта-адвайта, вішнуїзм, йоґа, Ямуначар’я, “Бгаґавадґіта”
Бурба Д. В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1. https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.104
Abhinavagupta. Indian philosopher // Encyclopaedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/biography/Abhinavagupta (дата звернення: 20.01.2021). (Санскритський текст).
Bartley Chris. Yamuna (philosopher) // Encyclopedia of Asian Philosophy / Oliver Leaman (ed.). London and New York, 2001.
Bhagavad-Gita-Bhashya // Memorial Edition of the works of Shri Shankaracharya. Vol. 11. Srīrangam, 1910.
Dasgupta Surendranath. A History of Indian Philosophy. Vol. 3. Cambridge, 1952.
Gītārthasaṃgraha // Bhagavadgita. Bombay, 1883. (Санскритський текст).
Govindacharya Alkondaville. The Life of Ramanujacharya. The Exponent of the Visishtadvaita Philosophy. Madras, 1906.
Lochtefeld James G. The Illustrated Encyclopedia of Hinduism. New York, 1957.
Naimisaranya Das. The Life of Ramanujacharya. Vrindavan, 2005.
Radhakrishnan Sarvepalli. Indian Philosophy. Vol. 2. London, 1956.
Rajagopalachariar T. Vaishnavite Reformers of India. Critical Sketches of their lives and writings. Madras, 1909.
Saha Niranjan. Vedāntic Commentaries on the Bhagavadgītā as a Component of Three Canonical Texts (prasthāna-trayī) // Journal of Indian Philosophy. Vol. 45, No. 2. 2017. https://doi.org/10.1007/s10781-016-9306-y
Śrīmad Yāmunācarya Svāmi viracitaḥ Śrīmad Gītārthasaṃgrahaḥ; Śrī Vedantadeśikānugṛhītaḥ Gītārthasaṃgraha-rakṣā-saṃvalitaḥ [“Ґіта-артха-санґрага” Ямуначар’ї з коментарем “Ґіта-артха-санґрага-ракша” Ведантадешіки]. Delhi, 2003. (Санскритський текст).
The Bhagavad-gita with eleven commentaries. First Collection: (I) Shankaracharya’s Adwaita Bhashya; (2) Anandagiri’s Vyakhya; (3) Ramanuja’s Vishishta-adwaita Bhashya, (4) Deshika’s Tatparya-chandrika;·(5) Madhava’s Dwaita Bhashya; (6) Jayatirtha’s Prameya deepika; (7) Hanumat’s Paishacha Bhashya; (8) Venkatnatha’s Brahmanandagiri; (9) Vallabha’s Tattva-deepika; (10) Purushotama’s Amrita tarangini; (11) Nilakantha’s Bhava-deepa and last Yamuna muni’s Artha-sangraha with Deshika’s Raksha and Gita Mahatmya of each Adhyaya. Vol. II (Seventh to Twelfth Adhyayas). New Edition (2nd). Bombay, 1936. (Санскритський текст).
Tilak Bal Gangadhar. Śri Bhagavadgītā-Rahasya or Karma-Yoga-Śāstra. Vol. 1. Bombay, 1936.
Varadachari V. Yamunacharya. Madras, 1984.
Yāmuna’s Gītārthasaṃgraha // Van Buitenen J. A. B. Rāmānuja on The Bhagavadgītā. A Condensed Rendering of His Gītābhāṣya with Copious Notes and an Introduction. Delhi, 1968. (Санскритський текст).
REFERENCES
Burba D. (2018), “Orthographic Transcription of Sanskrit Names and Terms in Ukrainian”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 104–122. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.104
“Abhinavagupta. Indian philosopher”, Encyclopaedia Britannica, available at: https://www.britannica.com/biography/Abhinavagupta (accessed January 20, 2021). (In Sanskrit).
Bartley Chris (2001), “Yamuna (philosopher)”, in Oliver Leaman (ed.), Encyclopedia of Asian Philosophy, Routledge, London and New York, pp. 577–578.
“Bhagavad-Gita-Bhashya” (1910), in Memorial Edition of the works of Shri Shankaracharya, Vol. 11, Sri Vani Vilas Press, Srīrangam. (In Sanskrit).
Dasgupta Surendranath (1952), A History of Indian Philosophy, Vol. 3, The University Press, Cambridge.
“Gītārthasaṃgraha” (1883), in Bhagavadgītā, Śrī Venkateśvar Yantrālaya, Bombay. (In Sanskrit).
Govindacharya Alkondaville (1906), The Life of Ramanujacharya. The Exponent of the Visishtadvaita Philosophy, S. Murthy and Co., Madras.
Lochtefeld James G. (1957), The Illustrated Encyclopedia of Hinduism, The Rosen Publishing Group, New York.
Naimisaranya Das (2005), The Life of Ramanujacharya, Ras Bihari Lal and Sons, Vrindavan.
Radhakrishnan Sarvepalli (1956), Indian Philosophy, Vol. 2, Georg Allen, London.
Rajagopalachariar T. (1909), Vaishnavite Reformers of India Critical Sketches of their lives and writings, G. A Natesan, Madras.
Saha Niranjan (2017), “Vedāntic Commentaries on the Bhagavadgītā as a Component of Three Canonical Texts (prasthāna-trayī)”, Journal of Indian Philosophy, Vol. 45, No. 2, pp. 257–280. https://doi.org/10.1007/s10781-016-9306-y
Śrīmad Yāmunācarya Svāmi viracitaḥ, Śrīmad Gītārthasaṃgrahaḥ; Śrī Vedantadeśikānugṛhītaḥ, Gītārthasaṃgraha-rakṣā-saṃvalitaḥ [Gitartha-sangraha of Yamunacharya with Gitartha-sangraha-raksha commentary of Vedantadesika] (2003), Krishna Prapannacharya, Delhi. (In Sanskrit).
The Bhagavad-gita with eleven commentaries, First Collection: (I) Shankaracharya’s Adwaita Bhashya; (2) Anandagiri’s Vyakhya; (3) Ramanuja’s Vishishtaadwaita Bhashya, (4) Deshika’s Tatparya-chandrika;·(5) Madhava’s Dwaita Bhashya, (6) Jayatirtha’s Prameya deepika; (7) Hanumat’s Paishacha Bhashya; (8) Venkatnatha’s Brahmanandagiri; (9) Vallabha’s Tattva-deepika; (10) Purushotama’s Amrita tarangini; (11) Nilakantha’s Bhava-deepa and last Yamuna muni’s Artha-sangraha with Deshika’s Raksha and Gita Mahatmya of each Adhyaya (1936), Vol. II (Seventh to twelfth Adhyayas), 2nd edition, The “Gujarati” Printig Press, Bombay. (In Sanskrit).
Tilak Bal Gangadhar (1936), Śri Bhagavadgītā-Rahasya or Karma-Yoga-Śāstra, Vol. 1, Vaibhav Press, Bombay.
Varadachari V. (1984), Yamunacharya, Prof. M. Rangacharya Memorial Trust, Madras.
“Yāmuna’s Gītārthasaṃgraha” (1968), in Rāmānuja on The Bhagavadgītā. A Condensed Rendering of His Gītābhāṣya with Copious Notes and an Introduction by Van Buitenen J. A. B., Motilal Banarsidass, Delhi. (In Sanskrit).