ПРАКТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ САНСКРИТСЬКИХ ВЛАСНИХ НАЗВ ТА ТЕРМІНІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена уніфікації написання українською мовою санскритських власних назв і термінів. Автор розглядає столітню історію цього питання, залучаючи написані на початку XX ст. тексти таких відомих українських письменників, як Іван Франко й Леся Українка, і таких українських вчених, як М. Я. Калинович, П. Г. Ріттер, О. П. Баранников.
Стаття стисло знайомить з фонетичною системою санскриту. Пояснюється принципова різниця між точною транслітерацією санскриту з використанням діакритичних знаків і практичною українською транскрипцією. При формулюванні правил відтворення санскритських слів засобами української мови автором ураховувалися фонетичний, морфологічний, історичний та розрізнювальний принципи, однак визначальними були санскритська й українська фонетика та український правопис. Особливу увагу приділено передачі дзвінких придихових gh, jh, dh, ḍh, bh, складотворчих ṛ і ḷ, дзвінкого h, палатального ñ та носового ṁ (анусвари), а також йотованих голосних. Запропоновано розрізняти палатальний ś і церебральний ṣ. Розглядаються проблеми надання українським запозиченням із санскриту певного граматичного роду. Окремо подані правила написання складних слів, а також правила переносу. Наведені приклади утворення українських прикметників від санскритських іменників. Сформульовані правила стисло дубльовані в компактній таблиці, яка дає змогу автоматично переходити від міжнародної системи транслітерації санскриту (International
Alphabet of Sanskrit Transliteration) до практичної української транскрипції.
Написанню статті передувало тривале обговорення її змісту з фахівцями з української мови, санскриту та мови гінді, а також індійцями та українськими науковцями, у сферу інтересів яких входить індологія.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
орфографія, санскрит, термінологія, транскрипція, транслітерація
Антологія літератур Сходу / Упорядкування, вступ. ст. та прим. А. Ковалівського. Харків, 1961.
Аулова Р. А. Учебник языка хинди. Для первого года обучения. Ташкент, 1969.
Бюлер Г. Руководство к элементарному курсу санскритского языка. Стокгольм, 1923.
Вакуленко М. О. Правило “дев’ятки” в контексті слов’янських і неслов’янських паралелей української мови // Мовознавство, 2009, № 10.
Дудка О. О., Шевелєва Л. А. Українська мова. Довідник. Харків, 2010.
Жовтобрюх М. А., Русанiвський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови: Фонетика. Київ, 1979.
Завгородній Ю. Ю. Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті рр.). Київ, 2013.
Завгородній Ю. Ю., Луценко Д. О. “Вайшешика-сутри” Канади: (I.1.1–48). Переклад та історико-філософський коментар // Філософська думка, 2006, № 6.
Зализняк А. А. Грамматический очерк санскрита // Кочергина В. А. Санскритско-русский словарь. Москва, 1987.
Індія: давнина і сучасність / Відп. наук. ред. О. І. Лукаш. Київ, 2016.
Иванов В. В., Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. Тбилиси, 1984.
Инструкция по передаче на картах географических названий с хинди. Москва, 1959.
Калідаса. Шякунтала / Переклад з передмовою й примітками Гната Хоткевича // Антологія літератур Сходу. Харків, 1961.
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ, 2001.
Кочергина В. А. Учебник санскрита. Москва, 1994.
Леся Українка. Стародавня історія східних народів. Катеринослав, 1918.
Наливайко С. І. Міфи давньої Індії. Київ, 1992.
Наливайко С. І. Навчальний посібник з мови хінді. Київ, 1997.
Панчатантра: П’ять кошиків житейської мудрості. Шукасаптаті: Сімдесят оповідок папуги / Перекл. із санскриту Ігоря Серебрякова і Тамари Іваненко. Київ, 1988.
Перебийніс В. С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. Київ, 1970.
Пономарів О. Д. Фонеми г та ґ. Словник і коментар. Київ, 1997.
Риттер П. Шякти. Шякунтала. Шянкара // Энциклопедический словарь Гранат. Москва, 1929.
Рудой В. И., Островская Е. П. Санскрит в индийской культуре // Санскрит. Санкт-Петербург, 1999.
Самійленко В. Чужомовні слова в українській мові. Київ, 1918.
Українська радянська енциклопедія [в 12 т.]. Т. 10. Київ, 1983.
Український правопис. Київ, 2012.
Український правопис. Проєкт найновішої редакції. Київ, 1999.
Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Т. 38. Київ, 1983.
Шохин В. К. Брахманистская философия. Начальный и раннеклассический периоды. Москва, 1994.
Allen W. S. Phonetics in Ancient India. Oxford, 1953.
Apte Vaman Shivram. The Student’s Sanskrit-English Dictionary. Delhi, 1970.
Bopp Franz. Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Send, Armenischen, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Altslavischen, Gotischen und Deutschen. Berlin, 1833.
Coulson Michael. Sanskrit, An Introduction to the Classical Language. London, 1976.
Ellis Alexander J. On early English pronunciation. Part IV. London, 1874.
Monier-Williams M. A Sanskrit-English dictionary: Etymologically and philologically arranged with special reference to Cognate indo-european languages. Oxford, 1899.
Whitney William Dwight. A Sanskrit grammar including both the classical language, and the older dialects, of Veda and Brahmana. Leipzig, 1879.
REFERENCES
Antolohiya literatur Skhodu (1961), A. Kovalivs’kyy A. (Ed.), National University of Kharkiv, Kharkiv. (In Ukrainian).
Aulova R. (1969), Uchebnik yazyka khindi. Dlya pervogo goda obucheniya, Ukituvchi, Tashkent. (In Russian).
Bühler G. (1923), Rukovodstvo k elementarnomu kursu sanskritskogo yazyka, Hasse W. Tullberg, Stockholm. (In Russian).
Vakulenko M. O. (2009), “Pravylo ‘dev”yatky’ v konteksti slov”yans’kykh i neslov”yans’kykh paraleley ukrayins’koyi movy”, Movoznavstvo, No. 10, pp. 21–27. (In Ukrainian).
Dudka O. O., Shevelyeva L. A. (2010), Ukrayins’ka mova. Dovidnyk, Parus-Druk, Kharkiv. (In Ukrainian).
Zhovtobryukh M. A., Rusanivs’kyy V. M., Sklyarenko V. H. (1979), Istoriya ukrayins’koyi movy: Fonetyka, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Zavhorodniy Yu. Yu. (2013), Retseptsiya indiys’koyi filosofiyi v Ukrayini. Liniya Ved (1840–1930-ti rr.), Institute of Philosophy, Kyiv. (In Ukrainian).
“Vaiśeshika-sutras of Kanada (I.1.1–48), Translated and commented by Y. Zavhorodniy and D. Lucenko” (2006), Filosofs’ka dumka, No. 6, pp. 90–124. (In Ukrainian).
Zaliznyak A. A. “Grammaticheskiy ocherk sanskrita”, in Kochergina V. A. (1987), Sanskritsko-russkiy slovar’, Russkiy yazyk, Moscow, pp. 785–895. (In Russian).
Indiya: davnyna i suchasnist’ (2016), Institute of World History, Kyiv. (In Ukrainian).
Ivanov V. V., Gamkrelidze T. V. (1984), Indoyevropeyskiy yazyk i indoyevropeytsy. Rekonstruktsiya i istoriko-tipologicheskiy analiz prayazyka i protokul’tury, Tbilisi University, Tbilisi. (In Russian).
Instruktsiya po peredache na kartakh geograficheskikh nazvaniy s khindi (1959), Central Research Institute of Geodesy, Aerial Photography and Cartography, Moscow. (In Russian).
Kalidasa, “Śakuntalā” (1961), Translated by H. Khotkevych, in Antolohiya literatur Skhodu, National University of Kharkiv, Kharkiv. (In Ukrainian).
Kocherhan M. P. (2001), Vstup do movoznavstva. Pidruchnyk dlya studentiv filolohichnykh spetsial’nostey vyshchykh navchal’nykh zakladiv, Akademia, Kyiv. (In Ukrainian).
Kochergina V. A. (1994), Uchebnik sanskrita, Filologiya, Moscow. (In Russian).
Lesya Ukrayinka (1918), Starodavnya istoriya skhidnykh narodiv, Visman & Mordilevych, Katerynoslav. (In Ukrainian).
Nalyvayko S. I. (1992), Mify davn’oyi Indiyi, Veselka, Kyiv. (In Ukrainian).
Nalyvayko S. I. (1997), Navchal’nyy posibnyk z movy khindi, Taras Shevchenko National University, Kyiv. (In Ukrainian).
Panchatantra: P”yat’ koshykiv zhyteys’koyi mudrosti. Shukasaptati: Simdesyat opovidok pa-puhy (1988), Translated by I. Serebryakov and T. Ivanenko, Dnipro, Kyiv. (In Ukrainian).
Perebyynis V. S. (1970), Kil’kisni ta yakisni kharakterystyky systemy fonem suchasnoyi ukrayins’koyi literaturnoyi movy, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Ponomariv O. D. (1997), Fonemy h ta g. Slovnyk i komentar, Prosvita, Kyiv. (In Ukrainian).
Ritter P. (1929), “Śakti. Śakuntala. Śankara” in Encyclopedic dictionary Granat, Rus. Bibliographic Institute Granat, Moscow, columns 540–542. (In Russian).
Rudoy V. I., Ostrovskaya E. P. (1999), “Sanskrit v indiyskoy kul’ture”, in Sanskrit, Lan, Saint Petersburg, pp. 5–19. (In Russian).
Samiylenko V. (1918), Chuzhomovni slova v ukrayins’kiy movi, Shliakh, Kyiv. (In Ukrainian).
Ukrayins’ka radyans’ka entsyklopediya (1983), Vol. 10, Main office of the Ukrainian Soviet Encyclopedia, Kyiv. (In Ukrainian).
Ukrayins’kyy pravopys (2012), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Ukrayins’kyy pravopys. Proyekt naynovishoyi redaktsiyi (1999), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Franko I. (1983), Collected works in 50 volumes, Vol. 38, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Shokhin V. K. (1994), Brakhmanistskaya filosofiya. Nachal’nyy i ranneklassicheskiy periody, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Allen W. S. (1953), Phonetics in Ancient India, Oxford University Press, Oxford.
Apte Vaman Shivram (1970), The Student’s Sanskrit-English Dictionary, Motilal Banarsidass Publishers, Delhi.
Bopp Franz (1833), Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Send, Armenischen, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Altslavischen, Gotischen und Deutschen, Akademie der Wissenschaften, Berlin.
Coulson Michael (1976), Sanskrit, An Introduction to the Classical Language, Hodder and Stoughton, London.
Ellis Alexander J. (1874), On early English pronunciation, Part IV, Trübner & Co, London.
Monier-Williams M. (1899), A Sanskrit-English dictionary: Etymologically and philologically arranged with special reference to Cognate indo-european languages, The Clarendon Press, Oxford.
Whitney William Dwight (1879), A Sanskrit grammar including both the classical language, and the older dialects, of Veda and Brahmana, Breitkopf and Härtel, Leipzig.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.