ТЕРМІН SWRTH У “КИЇВСЬКОМУ ЛИСТІ ХОЗАРСЬКИХ ЄВРЕЇВ”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Автор статті вважає, що згаданий у “Київському листі хозарських євреїв” “Іуда, напрізвисько SWRTH” не має стосунку до савірів, які в VI ст. мешкали на Східному Кавказі. Ймовірніше, що термін SWRTH співвідноситься з частиною мадярів – савартами-асфалами, про яких у середині Х ст. писав Костянтин Багрянородний. За його словами, вони відокремилися від інших племен угорців та переселилися в Персію до того, як інші угорці мігрували в Паннонію. У результаті вдалося дійти висновку, що термін саварти має угорське походження й означає “надійні”, що знаходить своє підтвердження в другій частині етноніма асфали, що є перекладом на грецьку цього ж слова. У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на те, що в Паннонію прийшли лише племена “чорних угрів”. У європейських джерелах початку XI ст. ще продовжують згадуватися ці “чорні угри”. “Білі угри” в паннонській Угорщині ніколи не згадувалися. Метод виключення дозволяє вважати цими “білими уграми” савартів-асфалів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
євреї, Київському лист, хозари
Адемар Шабаннский. Хроникон / Пер. с лат. А. В. Банникова, А. Н. Слезкина, Г. А. Шмидта. Санкт-Петербург, 2015.
Артамонов М. И. История хазар. Ленинград, 1962.
Баладзори (ал-Балазури). Книга завоевания стран / Пер. П. К. Жузе // Материалы по истории Азербайджана. Баку, 1927.
Брунон Квертфурский. Письмо Брунона к германскому императору Генриху ІІ / Пер. Н. Оглоблина // Киевские университетские известия, 1873, № 8.
Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы Х века. Москва – Иерусалим, 1997.
Иованнес Драсханкертци. История Армении. Ереван, 1986.
Каратай О. Белые хорваты по данным восточных источников // Rossica Antiqua, 2011, № 2.
Караулов Н. А. Сведения арабских географов о Кавказе // Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. Т. XXXII. Тифлис, 1901.
Караулов Н. А. Из книги о странах Ибн ал-Факиха ал-Хамадания // Сборник материалов для описания местностей и племён Кавказа. Вып. XXXI. Тифлис, 1902.
Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Г. Г. Литаврина и А. П. Новосельцева. Москва, 1991.
Левицкий Т. “Мадьяры” у средневековых арабских и персидских географов // Восточная Европа в древности и средневековье. Москва, 1978.
Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербента X–XI вв. Москва, 1963.
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.
Повість врем’яних літ. Літопис (за Іпатським списком). Київ, 1990.
Шушарин В. П. Ранний этап этнической истории венгров. Москва, 1997.
al-Istahri Abu Ishak al-Farisi. Viae Regnorum. Descriptio Dictionis Moslemicae / Edidit M. J. de Goeje // Bibliotheca Geographorum Arabicorum. Pars Prima. Leiden, 1870.
Marquart J. Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge. Leipzig, 1903.
Rona-Tas A. Hungarians and Europe in the Early Middle Ages. An Introduction to Early Hungarian History. Budapest, 1999.
REFERENCES
Ademar Shabannskiy (2015), Khronikon, Translation from Latin by A. V. Bannikov, A. N. Slezkin, G. A. Shmidt, Saint Petersburg. (In Russian).
Artamonov M. I. (1962), Istoriya khazar, Leningrad. (In Russian).
Baladzori (al-Balazuri). (1927), “Kniga zavoyevaniya stran”, Transl. by P. K. Zhuze, in Materialy po istorii Azerbaydzhana, Baku. (In Russian).
Brunon Kvertfurskiy (1873), “Pis’mo Brunona k germanskomu imperatoru Genrikhu II”, Transl. by N. Ogloblin, Kiyevskiye universitetskiye izvestiya, No. 8. (In Russian).
Golb N., Pritsak O. (1997), Khazarsko-evreyskiye dokumenty X veka, Moscow, Jerusalem. (In Russian).
Iovannes Draskhankerttsi (1986), Istoriya Armenii, Erevan. (In Russian).
Karatay O. (2011), “Belyye khorvaty po dannym vostochnykh istochnikov”, Rossica Antiqua, No. 2. (In Russian).
Karaulov N. A. (1901), “Svedeniya arabskikh geografov o Kavkaze”, Sbornik materialov dlya opisaniya mestnostey i plemen Kavkaza, Vol. XXXII, Tiflis. (In Russian).
Karaulov N. A. (1902), “Iz knigi o stranakh Ibn al-Fakikha al-Khamadaniya”, in Sbornik materialov dlya opisaniya mestnostey i plemën Kavkaza, Issue XXXI, Tiflis. (In Russian).
Konstantin Bagryanorodnyy (1991), Ob upravlenii imperiyey, G. G. Litavrin and A. P. Novosel’tsev (Eds.), Moscow. (In Russian).
Levitskiy T. (1978), ““Mad’yary” u srednevekovykh arabskikh i persidskikh geografov”, in Vostochnaya Evropa v drevnosti i srednevekov’ye. Moscow. (In Russian).
Minorskiy V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenta X–XI vv., Moscow. (In Russian).
Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).
Povist' vrem"yanykh lit. Litopys (za Ipats'kym spyskom) (1990), Kyiv. (In Ukrainian).
Shusharin V. P. (1997), Ranniy etap etnicheskoy istorii vengrov, Moscow. (In Russian).
al-Istahri Abu Ishak al-Farisi (1870), “Viae Regnorum. Descriptio Dictionis Moslemicae, Edidit M. J. de Goeje”, Bibliotheca Geographorum Arabicorum, Pars Prima, Leiden.
Marquart J. (1903), Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge, Leipzig.
Rona-Tas A. (1999), Hungarians and Europe in the Early Middle Ages. An Introduction to Early Hungarian History. Budapest.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.