АСИ НА ПІВНОЧІ КРИМУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Не до кінця з’ясованою залишається проблема участі аланів, яких тюрки називали асами, в етногенезі північної частини кримських татар – ногайців. З огляду на це великий інтерес становить походження відетнонімічних топонімів на півночі Криму: Кучук-Ас, Біюк-Ас, Темеш-Асс, Табулди-Асс, Терекли-Асс, Асс-Джаракчи та Асс-Найман. Більшість цих подвійних назв виникли пізніше унаслідок злиття поселень, одне з яких мало назву Ас. Досить цікаво, що в 1253 р. Гійом Рубрук зустрів неподалік від Перекопу аланів, яких “називали там Аас”. Проте після того ніяких згадок про асів на півночі Криму в письмових джерелах немає. Тому ймовірно, що до виникнення цих топонімів були причетні правителі ногайців, які з’явилися тут вже у другій половині XV ст. Не виключено, що ногайці могли привести з собою до Криму аланів-асів. Повідомлення Йосафата Барбаро в середині XV ст. дає змогу вважати, що алани тоді проживали в Нижній Наддніпрянщині. Дані археології доводять існування великого золотоординського поселення Мамай-Сурка в Нижній Наддніпрянщині аж до середини XV ст. Археологічні та палеоантропологічні дослідження свідчать, що значний відсоток жителів цього міського центру становили вихідці з північно-кавказької Аланії. Проте вже в 1517 р. Матвій Меховський писав, що північнопричорно-морські алани були вигнані ворогами. Тому є підстави припустити, що в період між 1450 і 1517 рр. правителі ногайців могли примусово переселити залежних від них аланів-асів із Нижньої Наддніпрянщини до Північного Криму, створивши таким чином з інородців своєрідну огорожу кордонів своїх володінь.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
алани, аси, Йосафат Барбаро, Мамай-Сурка, Матвій Меховський, Нижня Наддніпрянщина, ногайці, Північний Крим, топоніміка
Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. II. Ленинград, 1973.
Айбабин А. И. Этническая история раннесредневекового Крыма. Симферополь, 1999.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 11. Санкт-Петербург, 1879.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 13. Санкт-Петербург, 1885.
Барбаро И. Путешествие в Тану // Барбаро и Контарини о России. Ленинград, 1971.
Брун Ф. Черноморье. Т. II. Одесса, 1880.
Бубенок О. Б. Аланы-асы в Золотой Орде (XIII–XV вв.). Киев, 2004.
Бубенок О. Б. Поселення асів на Півночі Криму: час і обставини виникнення // XХІ сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Київ, 17–18 листопада 2017 р. Київ, 2017.
Бушаков В. А. Тюркская этноойкономия Крыма. Автореф. дисс. … канд. филол. наук. Херсон, 1992.
Бушаков В. А. Лексичний склад історичної топонімії Криму. Київ, 2003.
Гоман Ю. О. Походження та етнополітичний розвиток причорноморських ногайців в XIII–XVI ст. Автореф. дис. … канд. іст. наук. Київ, 2002.
Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. Москва – Ленинград, 1950.
Ельников М. В. Средневековый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Археологічний літопис Лівобережної України. Ч. 1–2 (7–8). 2000.
Ельников М. В. Средневековый могильник Мамай-Сурка. Т. I (по материалам исследований 1989–1992 гг.). Запорожье, 2001.
Ельников М. В. Средневековый могильник Мамай-Сурка. Т. II (по материалам исследований 1993–1994 гг.). Запорожье, 2006.
Коков Дж. Н., Шахъмурзаев С. О. Балкарский топонимический словарь. Нальчик, 1970.
Кримська область // Історія міст і сіл УРСР. Київ, 1974.
Кузнецов В. А. Аланские племена Северного Кавказа // Материалы и исследования по археологии СССР. № 106. Москва, 1962.
Кузнецов В. А. Очерки истории алан. Орджоникидзе, 1984.
Кулаковский Ю. А. Аланы по сведениям классических и византийских писателей. Киев, 1899.
Летопись Самовидца. Киев, 1878.
Литвинова Л. В. Палеоантропологический материал из средневекового могильника Мамай-Сурка // Запорозьке козацтво в пам’ятках історії і культури. Матеріали конференції. Секція І, ІІ. Запоріжжя, 1997.
Литвинова Л. В. Антропологический материал из могильника Мамай-Сурка // Ельников М. В. Средневековый могильник Мамай-Сурка. Т. I (по материалам исследований 1989–1992 гг.). Запорожье, 2001.
Маврина О. С. Дело рода Сиджеут в фонде Таврического дворянского депутатского собрания // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Т. XVIII. Симферополь, 2013.
Маркевич А. И. Географическая номенклатура Крыма, как исторический материал // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии. Т. II (59). Симферополь, 1928.
Матвей Меховский. Трактат о двух Сарматиях. Москва – Ленинград, 1936.
Осетинско-русский словарь. Орджоникидзе, 1970.
Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. І. Ч. 1. Санкт-Петербург, 1893.
Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. II. Ч. I. Санкт-Петербург, 1899.
Рубрук Г. Путешествие в восточные страны // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.
Русско-татарский словарь. Москва, 1984.
Словник гідронімів України. Київ, 1979.
Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала ХVІІІ в. Санкт-Петербург, 1887.
Трубачев О. Н. Название рек Правобережной Украины. Москва, 1968.
Яворницький Д. I. Днiпровi пороги. Географiчно-iсторичний нарис. Дніпропетровськ, 1989.
REFERENCES
Abayev V. I. (1973), Istoriko-etimologicheskiy slovar’ osetinskogo yazyka, Vol. II, Nauka, Leningrad. (In Russian).
Aybabin A. I. (1999), Etnicheskaya istoriya rannesrednevekovogo Kryma, Dar, Simferopol. (In Russian).
Akty, otnosyashchiyesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rossii (1879), Vol. 11, Saint Petersburg. (In Russian).
Akty, otnosyashchiyesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rossii (1885), Vol. 13, Saint Petersburg. (In Russian).
Barbaro I. (1971), “Puteshestviye v Tanu”, in Barbaro i Kontarini o Rossii, Nauka, Leningrad, pp. 9–188. (In Russian).
Brun F. (1880), Chernomor’ye, Vol. II, Odessa. (In Russian).
Bubenok O. B. (2004), Alany-asy v Zolotoy Orde (XIII–XV vv.), Istina, Kyiv. (In Russian).
Bubenok O. B. (2017), “Poselennya asiv na Pivnochi Krymu: chas i obstavyny vynyknennya”, in XXI skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho, Tezy dopovidey mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiy, Kyiv, 17–18 lystopada 2017 r., Kyiv, pp. 4–5. (In Ukrainian).
Bushakov V. A. (1992), Tyurkskaya etnooykonomiya Kryma, Avtoref. diss. … kand. filol. nauk, Kherson. (In Russian).
Bushakov V. A. (2003), Leksychnyy sklad istorychnoyi toponimiyi Krymu, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv. (In Ukrainian).
Homan Yu. O. (2002), Pokhodzhennya ta etnopolitychnyy rozvytok prychonomors’kykh nohaytsiv v XIII–XVI st., Avtoref. dys. … kand. ist. nauk, Kyiv. (In Ukrainian).
Grekov B. D., Yakubovskiy A. Yu. (1950), Zolotaya Orda i eye padeniye, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
El’nikov M. V. (2000), “Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka v Nizhnem Podneprov’ye”, in Arkheolohichnyy litopys Livoberezhnoyi Ukrayiny, Part 1–2 (7–8), pp. 42–53. (In Russian).
El’nikov M. V. (2001), Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka, Vol. I (po materialam issledovaniy 1989–1992 gg.), ZGU, Zaporizhia. (In Russian).
El’nikov M. V. (2006), Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka, Vol. II (po materialam issledovaniy 1993–1994 gg.), ZGU, Zaporizhia. (In Russian).
Kokov Dzh. N., Shakh”murzayev S. O. (1970), Balkarskiy toponimicheskiy slovar’, El’brus, Nalchik. (In Russian).
“Kryms’ka oblast’” (1974), in Istoriya mist i sil URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Kuznetsov V. A. (1962), “Alanskiye plemena Severnogo Kavkaza”, Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, No 106, Moscow, pp. 1–137. (In Russian).
Kuznetsov V. A. (1984), Ocherki istorii alan, Ir, Ordzhonikidze. (In Russian).
Kulakovskiy Yu. A. (1899), Alany po svedeniyam klassicheskikh i vizantiyskikh pisateley, Kyiv. (In Russian).
Letopis’ Samovidtsa (1878), Kyiv. (In Russian).
Litvinova L. V. (1997), “Paleoantropologicheskiy material iz srednevekovogo mogil’nika Mamay-Surka”, in Zaporoz’ke kozatstvo v pam”yatkakh istoriyi i kul’tury, Materialy konferentsiyi, Sektsiya I, II, Zaporizhia, pp. 32–33. (In Russian).
Litvinova L. V. (2001), “Antropologicheskiy material iz mogil’nika Mamay-Surka”, in El’nikov M. V., Srednevekovyy mogil’nik Mamay-Surka, Vol. I (po materialam issledovaniy 1989–1992 gg.), ZGU, Zaporizhia, pp. 197–200. (In Russian).
Mavrina O. S. (2013), “Delo roda Sidzheut v fonde Tavricheskogo dvoryanskogo deputatskogo sobraniya”, Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Vol. XVIII, Simferopol, pp. 444–254. (In Russian).
Markevich A. I. (1928), “Geograficheskaya nomenklatura Kryma, kak istoricheskiy material”, in Izvestiya Tavricheskogo obshchestva istorii, arkheologii i etnografii, Vol. II (59), Simferopol, pp. 17–32. (In Russian).
Matvey Mekhovskiy (1936), Traktat o dvukh Sarmatiyakh, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Osetinsko-russkiy slovar’ (1970), Ir, Ordzhonikidze. (In Russian).
Radlov V. V. (1893), Opyt slovarya tyurkskikh narechi, Vol. I, Part 1, Saint Petersburg. (In Russian).
Radlov V. V. (1899), Opyt slovarya tyurkskikh narechiy, Vol. II, Part I, Saint Petersburg. (In Russian).
Rubruk G. (1957), “Puteshestviye v vostochnyye strany” in Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad, pp. 80–160. (In Russian).
Russko-tatarskiy slovar’ (1984), Moscow. (In Russian).
Slovnyk hidronimiv Ukrayiny (1979), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Smirnov V. D. (1887), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Ottomanskoy Porty do nachala XVIII v., Saint Petersburg. (In Russian).
Trubachev O. N. (1968), Nazvaniye rek Pravoberezhnoy Ukrainy, Nauka, Moscow. (In Russian).
Yavornyts’kyy D. I. (1989), Dniprovi porohy. Heohrafichno-istorychnyy narys, Promin’, Dnipropetrovsk. (In Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.