Перший розділ “Уривків з ногайського епосу” з фондів ІР НБУВ: особливості композиції і змісту

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. С. Сейтяг’яєв

Анотація

У статті представлені результати дослідження змісту першого розділу “Уривків з ногайського епосу” з рукописного збірника “Абул-Гази. Родовід тюрків” із зібрання Інституту рукопису НБУВ. Дослідження було проведено шляхом порівняння змісту “Розділу, що описує місця зібрань та місця перебування” з “Дафтар-и Чингіз-наме” з відповідними розділами (дастанами) ногайських за походженням списків твору (берлінського рукопису та “історії татар”), а також порівняння змісту ногайських текстів між собою.

Було з’ясовано, що ногайські варіанти зазначеного розділу “Дафтару” за композицією та змістом близькі до поволзьких. Проте наявність у них фраз bolġan Birki і bolur bir замість топоніма Bulġar у поволзьких списках свідчить про те, що поволзькі та ногайські списки “Дафтару” походять від різних протографів і що спільний протограф ногайських списків, можливо, належить до кінця XVII ст.

Різночитання в дастані з берлінського рукопису мають характер спотворень, тоді як окремі зміни в дастані з “історії татар” свідчать про редагування тексту. Близькість двох текстів за композицією доводить їхнє спільне походження, однак деякі характерні відмінності, як-от додання до тексту відомостей про Боз-Агаш перед Сараєм, свідчать про брак безпосереднього зв’язку між ними.

Найстарішим з ногайських текстів є дастан з берлінського списку або його протограф. Другим за часом появи є варіант з “історії татар”, придбаної Ю. фон Клапротом, а перший розділ “Уривків” є пізнішім за два інші тексти. До змін у змісті першого розділу “Уривків” належать скорочення деяких старих даних, насамперед пов’язаних з історією волзько-уральського регіону, і включення нових, запозичених з тексту “Дафтару”, з ногайського героїчного епосу та інших, невстановлених джерел.

Як видно з усього, перший розділ “Уривків” є подальшою редакцією варіанта розділу “Дафтару” з “історії татар”. Помилкові межі окремих речень вказують на те, що вона з’явилася на Північному Кавказі, можливо, у районі П’ятигір’я. Зміни в тексті першого розділу “Уривків” засвідчують, що серед ногайців наприкінці XVII – у XVIII ст. писемна та усна традиції збереження пам’яті про історичне минуле свого народу співіснували, тісно взаємодіяли та доповнювали одна одну.

Як цитувати

Сейтяг’яєв, Н. С. (2025). Перший розділ “Уривків з ногайського епосу” з фондів ІР НБУВ: особливості композиції і змісту. Східний світ, (4 (129), 117–136. https://doi.org/10.15407/orientw2025.04.117
Переглядів статті: 0 | Завантажень PDF: 0

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

дастан; “Дафтар-и Чингіз-наме”; ногайці; рукописна редакція; різночитання; розділ; список

Посилання
Абул-Гази, “Родословная тюрок”, в Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. V, од. зб. 3780.
Ахинджанов С. М. (1995), Кыпчаки в истории средневекового Казахстана, Гылым, Алматы.
Бамматов Б. Г. & Гаджиахмедов Н. Э. (2011), Кумыкско-русский словарь, Б. Г. Бамматов (ред.), Махачкала.
Баскаков Н. А. (1940), Ногайский язык и его диалекты. Грамматика, тексты и словарь, Издательство Академии наук СССР, Москва & Ленинград.
Герберштейн С. (2008), Записки о Московии, в 2 т., Памятники исторической мысли, Москва.
Жизнь Джингиз-хана и Аксак-Тимура с присовокуплением разных отрывков, до истории касающихся, коих все слова для обучающихся расположены по алфавиту (1822), И. Хальфин (Ибрагим б. Исхак Халефи) (сост.), Университетская типография, Казань.
Карачаево-балкарско-русский словарь (1989), Гочияева С. А. & Суюнчев Х. И. (сост.), Русский язык, Москва.
Миллер Г. Ф. (1937), История Сибири, в 2-х т., Издательство АН СССР, Москва & Ленинград.
Ногайско-русский словарь (1963), Калмыкова С. А. (сост.), Баскаков Н. А. (ред.), Государственное издательство иностранных и национальных словарей, Москва.
Османов М.-Э. (1883), Ногайские и кумыкские тексты. Хрестоматия, Санкт-Петербург.
Персидско-русский словарь, в 2-х т. (1985), Русский язык, Москва.
Рашид-ад-Дин (1960), Сборник летописей, т. II, перевод с персидского Ю. П. Верховского, Петрушевский И. П. (ред.), Издательство Академии наук СССР, Москва & Ленинград.
Сводный словарь личных имен народов Северного Кавказа (2012), Намитоков Р. Ю. (ред.), ФЛИНТА & Наука, Москва.
Сейтяг’яєв Н. С. (2021), «До питання атрибуції рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” із зібрання ІР НБУВ», Східний світ, № 2, с. 103‒144. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Сейтяг’яєв Н. С. (2022), «“Розділ про Ідікі” з рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” ІР НБУВ (походження, мова і зміст)», Східний світ, № 1, с. 53‒64. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.053
Сейтяг’яєв Н. С. (2024), «Перший розділ “Уривків з ногайського епосу” з київського списку “Тюркського родоводу” Абу-л-Газі: споріднені тексти та їхні генеалогічні співвідношення», Сходознавство, № 94, с. 125‒156. DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.94.125
Сейтяг’яєв Н. С. (2025), «Форма і жанрова належність першого розділу “Уривків з ногайського епосу” з рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків”», Сходознавство, № 95, с. 25‒52. DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2025.95.025
Семенов Н. (1895), Туземцы Северо-Восточного Кавказа (Рассказы, очерки, исследования, заметки о чеченцах, кумыках и ногайцах и образцы поэзии этих народов), Санкт-Петербург.
Соколов Д. (1898), “Опыт разбора одной башкорской летописи”, Труды Оренбургской Ученой Архивной Комиссии, вып. IV, Оренбург, с. 45‒65.
Сравнительный словарь турецко-татарских наречий, с включением употребительнейших слов арабских и персидских и с переводом на русский язык, в 2-х т. (1869), т. 1, Будагов Л. (сост.), Санкт-Петербург.
Сычев Н. В. (2008), Книга династий, Восток-Запад, Москва.
Трепавлов В. В. (2002), История Ногайской Орды, Издательская фирма “Восточная литература” РАН, Москва.
Усманов М. А. (1972), Татарские исторические источники XVII–XVIII вв., Издательство КГУ, Казань.
Усманов А. Н. (1982), Добровольное присоединение Башкирии к Русскому государству, Башкирское книжное издательство, Уфа.
Храпачевский Р. П. (2005), Военная держава Чингисхана, АСТ: ЛЮКС, Москва.
Чингисхан. История завоевателя мира, записанная Ала-ад-Дином Ата-Меликом Джувейни (2004), Магистр-пресс, Москва.
Шалак М. Е. (2021), “Развитие ногайской литературы через популяризацию ногайского героического эпоса: проблема перевода и публикации”, в Культурное наследие Северного Кавказа как ресурс межнационального согласия: сборник научных статей по итогам VI международного научного форума, [Электронное сетевое издание], Институт Наследия, Москва, с. 221–232. DOI: https://doi.org/10.34685/HI.2021.95.54.020
“Čingīznāme”, in Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz, Berlin, Germany, Diez A quart. 137.
Ivanics M. & Usmanov M. A. (2002), Das Buch der Dschingis-Legende (Däftär-i Čingiz-nāmä), I. (Vorwort, Einführung, Transkription, Wörterbuch, Faksimiles), Szeged.
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, Performed in the Years 1807 and 1808, by Command of the Russian Government, by Julius von Klaproth, Shoberl F. (transl. from the German), British and Foreign Public Library, London.
Klaproth J. (1823), Voyage au mont Caucase et en Géorgie, t. I, Librairie de Charles Gosselin, Librairie Classique-Élémentaire, Paris.
Šejχ Sulejman Efendi’s Čagataj-Osmanisches Wörterbuch. Verkürze und mit deutscher Übersetzung versehene Ausgabe (1902), Kúnos I. (Bearbeitet von), Budapest.
REFERENCES
Abul-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [Institute of Manuscripts of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine], Fund V, File 3780. (In Chagatai, Old Azerbaijani, Kumyk, Nogai, Crimean Tatar, Ottoman Turkish).
Akhindzhanov S. M. (1995), Kypchaki v istorii srednevekovogo Kazakhstana, Gylym, Almaty. (In Russian).
Bammatov B. G. and Gadzhiakhmedov N. E. (2011), Kumyksko-russkiy slovar’, B. G. Bammatov (ed.), Makhachkala. (In Kumyk and Russian).
Baskakov N. A. (1940), Nogayskiy yazyk i ego dialekty. Grammatika, teksty i slovar’, Izdatel’stvo Akademii nauk SSSR, Moscow & Leningrad. (In Russian).
Gerbershteyn S. (2008), Zapiski o Moskovii, in 2 vols, Pamyatniki istoricheskoy mysli, Moscow. (In Russian, German and Latin).
Zhizn’ Dzhingiz-khana i Aksak-Timura s prisovokupleniyem raznykh otryvkov, do istorii kasayushchikhsya, koikh vse slova dlya obuchayushchikhsya raspolozheny po alfavitu (1822), Compl. by I. Khal’fin (Ibragim b. Iskhak Khalefi), Universitetskaya tipografiya, Kazan. (In Chagatai).
Karachayevo-balkarsko-russkiy slovar’ (1989), Compl. by S. A. Gochiyayeva and Kh. I. Suyunchev, Russkiy yazyk, Moscow. (In Karachay-Balkar and Russian).
Miller G. F. (1937), Istoriya Sibiri, in 2 vols, Izdatel’stvo AN SSSR, Moscow & Leningrad. (In Russian).
Nogaysko-russkiy slovar’ (1963), Baskakov N. A. (ed.), Compl. by S. A. Kalmykova, Gosudarstvennoye izdatel’stvo inostrannykh i natsional’nykh slovarey, Moscow. (In Nogai and Russian).
Osmanov M.-E. (1883), Nogayskiye i kumykskiye teksty. Khrestomatiya, Saint Petersburg. (In Nogai and Kumyk).
Persidsko-russkiy slovar’, in 2 vols (1985), Russkiy yazyk, Moscow. (In Persian and Russian).
Rashid-ad-Din (1960), Sbornik letopisey, Vol. II, Transl. from Persian by Yu. P. Verkhovskiy, Petrushevskiy I. P. (ed.), Izdatel’stvo Akademii nauk SSSR, Moscow & Leningrad. (In Russian).
Svodnyy slovar’ lichnykh imen narodov Severnogo Kavkaza (2012), Namitokov R. Yu. (ed.), FLINTA & Nauka, Moscow. (In Russian).
Semenov N. (1895), Tuzemtsy Severo-Vostochnogo Kavkaza (Rasskazy, ocherki, issledovaniya, zametki o chechentsakh, kumykakh i nogaytsakh i obraztsy poezii etikh narodov), Saint Petersburg. (In Russian).
Seityagyaev N. S. (2021), “Do pytannia atrybutsii rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ iz zibrannia IR NBUV”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 103‒144. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Seityagyaev N. S. (2022), “ ‘Rozdil pro Idiki’ z rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ IR NBUV (pokhodzhennia, mova i zmist)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 53‒64. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.053
Seytyagyaev N. S. (2024), “Pershyi rozdil ‘Uryvkiv z nohaiskoho eposu’ z kyivskoho spysku ‘Tiurkskoho rodovodu’ Abu-l-Hazi: sporidneni teksty ta yikhni henealohichni spivvidnoshennia”, The Oriental Studies, No. 94, pp. 125‒156. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2024.94.125
Seytyagyaev N. S. (2025), “Forma i zhanrova nalezhnist pershoho rozdilu ‘Uryvkiv z nohaiskoho eposu’ z rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ ”, The Oriental Studies, No. 95, pp. 25‒52. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2025.95.025
Sokolov D. (1898), “Opyt razbora odnoy bashkorskoy letopisi”, Trudy Orenburgskoy Uchenoy Arkhivnoy Komissii, Part IV, Orenburg, pp. 45‒65. (In Russian).
Sravnitel’nyy slovar’ turetsko-tatarskikh narechiy, s vklyucheniyem upotrebitel’nyshikh slov arabskikh i persidskikh i s perevodom na russkiy yazyk, in 2 vols (1869), Compl. by L. Budagov, Vol. 1, Saint Petersburg. (In Russian, Ottoman Turkish, Chagatai and other Turkic languages).
Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, Vostok-Zapad, Moscow. (In Russian).
Trepavlov V. V. (2002), Istoriya Nogayskoy Ordy, Izdatel’skaya firma “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow. (In Russian).
Usmanov M. A. (1972), Tatarskiye istoricheskiye istochniki XVII–XVIII vv., Izdatel’stvo KGU, Kazan. (In Russian).
Usmanov A. N. (1982), Dobrovol’noye prisoyedineniye Bashkirii k Russkomu gosudarstvu, Bashkirskoye knizhnoye izdatel’stvo, Ufa. (In Russian).
Khrapachevskiy R. P. (2005), Voyennaya derzhava Chingiskhana, AST: LYuKS, Moscow. (In Russian).
Chingiskhan. Istoriya zavoyevatelya mira, zapisannaya Ala-ad-Dinom Ata-Melikom Dzhuveyni (2004), Magıstr-Press, Moscow. (In Russian).
Shalak M. E. (2021), “Razvitiye nogayskoy literatury cherez populyarizatsiyu nogayskogo geroicheskogo eposa: problema perevoda i publikatsii”, in Kul’turnoye naslediye Severnogo Kavkaza kak resurs mezhnatsional’nogo soglasiya: sbornik nauchnykh statey po itogam VI mezhdunarodnogo nauchnogo foruma, [Elektronnoye setevoye izdaniye], Institut Naslediya, Moscow, pp. 221‒232. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.34685/HI.2021.95.54.020
“Čingīznāme”, in Staatsbibliothek zu Berlin – Preußischer Kulturbesitz, Berlin, Germany, Diez A quart. 137.
Ivanics M. & Usmanov M. A. (2002), Das Buch der Dschingis-Legende (Däftär-i Čingiz-nāmä), I. (Vorwort, Einführung, Transkription, Wörterbuch, Faksimiles), Szeged.
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, Performed in the Years 1807 and 1808, by Command of the Russian Government, by Julius von Klaproth, Shoberl F. (transl. from the German), British and Foreign Public Library, London.
Klaproth J. (1823), Voyage au mont Caucase et en Géorgie, T. I, Librairie de Charles Gosselin, Librairie Classique-Élémentaire, Paris.
Šejχ Sulejman Efendi’s Čagataj-Osmanisches Wörterbuch. Verkürze und mit deutscher Übersetzung versehene Ausgabe (1902), Kúnos I. (Bearbeitet von), Budapest.