Особливості мови “Стислої історії кримських ханів”

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. С. Сейтяг’яєв

Анотація

У статті викладено результати дослідження мови невеликого за обсягом твору з історії Кримського ханства, відомого під умовною назвою “Стисла історія кримських ханів”. Раніше мова твору була охарактеризована дослідниками як ногайсько-татарська (Ю. фон Клапрот, 1807–1808) і кримськотатарська (М. А. Усманов, 1975). З метою встановлення мови було проведено порівняльне дослідження мови берлінського та київського списків “Стислої історії”. Виокремлено характерні особливості мови списків, які становлять дві групи, одна з яких відображає характерні риси мов огузької групи, а друга – мов кипчацької групи.

Аналіз виявлених мовних особливостей списків твору показав, що його мова є змішаною, у якій характерні риси, властиві тюркським мовам кипчацької групи, поширеним на Північному Кавказі та в Північному Причорномор’ї, поєднані з рисами, властивими огузьким мовам, насамперед османській. Пошуки діалектної основи мови “Стислої історії кримських ханів” засвідчили, що вона з незначними відмінностями близька до мови кримських офіційних листів та інших документів Кримського ханства другої половини XVI – початку XVIII століття, а також до розмовної мови міста Бахчисарая в Криму. Все це дало підстави попередньо охарактеризувати мову твору як стару кримськотатарську писемну мову.

Дослідження особливостей орфографії числівників toḳuz (“дев’ять”), toḳsan (“дев’яносто”) і tört (“чотири”) з початковими звуками /т/, яка лише частково відповідає написанню цих числівників в офіційних листах та інших документах Кримського ханства другої половини XVI – початку XVIII століття, дало змогу припустити, що твір був створений у середовищі ногайців, підданих кримських ханів, на Північному Кавказі. Аналіз повідомлень Ю. фон Клапрота щодо ногайсько-татарської мови твору й використання ногайцями на письмі старої татарської мови, яка називається джагатайською або шагалтайською, підтвердив це припущення й дав підстави остаточно встановити, що твір був написаний мовою, яка збігається з мовою офіційних листів та інших документів Кримського ханства другої половини XVI – початку XVIII століття.

Як цитувати

Сейтяг’яєв, Н. С. (2025). Особливості мови “Стислої історії кримських ханів”. Східний світ, (1 (126), 63–80. https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.063
Переглядів статті: 29 | Завантажень PDF: 18

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають