Джерела й особливості змісту “Стислої історії кримських ханів”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У роботі викладено результати дослідження невеликого за обсягом твору з історії Кримського ханства, відомого під умовною назвою “Стисла історія кримських ханів”. На основі дослідження київського і берлінського списків твору досліджено особливості змісту твору й виявлено джерела його відомостей.
Аналіз змісту твору показав, що його можна поділити на 4 частини, які містять родовід засновника династії Ґіреїв Хаджі-Ґірея-хана і перелік його синів, коментовану хронологію зміни ханів у Криму в 1475–1654 рр., некоментовану хронологію зміни ханів у Криму в 1666–1724 рр. та опис окремих подій історії Кримського ханства в період між 1725/6 і 1730 роками.
З’ясовано, що джерелом умовної першої частини “Стислої історії” є “Шеджере-і тюркі” Абу-л-Газі. Головним джерелом умовної другої частини “Стислої історії” є твір Кятіба Челебі “Таквім ат-теваріх”. Як додаткові джерела він, найімовірніше, використовував інший твір Кятіба Челебі – “Фезлеке”, а також “Історію аль-Дженабі” й “Тенкіх-і теваріх-і мюлюк” Гезарфена. Джерелом умовної третьої частини, найімовірніше, була некоментована хронологія зміни влади в Криму, написана високим стилем османської мови, яка не дійшла до нашого часу або поки що не виявлена. Як показує дослідження, ця частина “Стислої історії” й відповідна їй частина “Семи планет” Сеїда Мухаммеда Різи походять від спільного джерела. Умовна четверта частина “Стислої історії кримських ханів”, найімовірніше, належить перу самого автора твору і з цього погляду заслуговує на окрему увагу. Склад джерел твору та зміст невеликої за обсягом четвертої, авторської частини твору дали підстави говорити про автора твору як про людину добре обізнану в історії й добре освічену для свого часу, а також припустити, що він був етнічним ногайцем або кримським татарином, який належав до оточення одного із султанів династії Ґіреїв на Північному Кавказі.
До результатів дослідження належить також підготовка критичного тексту твору в транскрипції на основі порівняльного дослідження берлінського та київського списків і його перекладу українською мовою, які додаються до роботи.
Як цитувати
Сейтяг’яєв, Н. С. (2025). Джерела й особливості змісту “Стислої історії кримських ханів”. Східний світ, (2 (127), 46-70. https://doi.org/10.15407/orientw2025.02.046
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
“Стисла історія кримських ханів”; київський рукопис; берлінський рукопис; османсько-турецька мова; мови кипчацької групи; стара кримськотатарська мова; Північний Кавказ; Кримське ханство; джерело
Посилання
Абу-л-Гази, “Родословная тюрок”, в Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Ф. V: Одеське товариство історії та старожитностей, од. зб. 3780.
Адыгская (черкесская) энциклопедия (2006), глав. ред. М. А. Кумахов, Фонд имени Б. Х. Акбашева, Москва.
Грибовський В. & Сень Д. (2012), “Бахты Гирей и проблема стабилизации границ Российской и Османской империй в первой трети XVIII века”, Wshodni Rochnik Humanistyczny, vol. VIII, s. 85–115.
Гулевич В. П. (2018), От ордынского улуса к ханству Гиреев: Крым в 1399–1502 гг., Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, Казань.
Зайцев И. В. (2009), Крымская историографическая традиция XV–XIX веков. Пути развития. Рукописи, тексты и источники, Восточная литература, Москва.
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Документы и материалы в 2-х томах (1957), т. II: XVIII в., АН СССР, Москва.
Мустафа Наїма (2016), Гюсейнові городи у витягу історії із заходу та сходу (Повідомлення про Україну), пер. з османсько-турецької О. Галенка та О. Кульчинського, студії О. Галенка, Видавництво Жупанського, Київ.
Сейид Мухаммед Риза (1832), Ассеб о-ссейяр или Семь планет, содержащий Историю крымских ханов от Менгли-Гирей хана I-го до Менгли-Гирей хана II-го, т. е. с 871/1466 по 1150/1737 г., Казань.
Сейтяг’яєв Н. С. (2024), «Генеалогія списків “Стислої історії кримських ханів”», Східний світ, № 4, с. 48–63. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.048
Сейтяг’яєв Н. С. (2025), «Особливості мови “Стислої історії кримських ханів”», Східний світ, № 1, с. 63–80. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.063
Сейтягьяев Н. С. (2003a), “В. Вернадский адына ильмий китапханеде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихы, эдебиятына аит материаллар”, Йылдыз, № 6, с. 40–72.
Сейтягьяев Н. С. (2003b), «Происхождение Сейида Мухаммеда Ризы (к вопросу о месте его “Семи планет” среди крымской исторической прозы XVIII века)», Культура народов Причерноморья, № 44, с. 35–41.
Сейтягьяев Н. С. (2011), “Вернадский адына Миллий ильмий китапханенинъ Эльязма болюгинде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихлары, тиллери ве эдебиятлары боюнджа мальземелер”, Труды НИЦ крымскотатарского языка и литературы КИПУ, т. 1, КРИ Издательство “Крымучпедгиз”, Симферополь, с. 335–357.
Смирнов В. Д. (1887), Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века, Санкт-Петербург.
Сычев Н. В. (2008), Книга династий, АСТ: Восток-Запад, Москва.
Abdülgaffâr b. Hasan b. Mahmûd el-Kırımî, “Umdetü’l-Ahbâr”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Esad Efendi, 02331.
ʻAbdullah ibn Rıḍvān (2012), Tevārīḫ-i Deşt-i Ḳıpçaḳ ʻan Ḫıtta-i Ḳırım veya Tevārīḫ-i Tatar Ḫānān-ı Ḳadīm ve Aḥvāl-i Deşt-i Ḳıpçaḳ, Hazırlayanlar: M. A. Erdoğru, S. Uysal, Ege Üniversitesi Basımevi, Bornova, İzmir.
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed January 20, 2022).
Başar O. S. (2021), Kâtip Çelebi’nin Takvîmü’t-Tevârîh’i (Metin-İnceleme), Yüksek Lisans Tezi, İstanbul.
Canatar M. (1999), “Cenâbî Mustafa Efendi: Hayatı, Eseri ve Tarih Görüşü”, Akademik Araştırmalar Dergisi, Sayı 4, s. 1–32.
Cenâbî Mustafa Efendi (Emirzâde), Mustafa b. Hasan b. Sinan el-Amâsî el-Hüseynî el-Hâşimî, “Muhtasar-ı Târîh-i Cenâbî”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Nuruosmaniye, 03097.
El-Cenabi Ebu Muhammed Mustafa b. Hüseyin b. Sinan, “Tarihu’l-İslam”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Mikrofilm, 03855, (Yeni Cami, 831).
Gelibolulu Mustafa Âlî (2021), Künhü’l-Ahbâr, 3. Rükün, 3. Cilt, Türkiye Yazma Eserler Kurumu, İstanbul.
Hezarfenn Hoseїn Efendi, “Précis d’histoire générale du monde islamique”, in Source gallica.bnf.fr, Bibliothèque nationale de France, Département des Manuscrits. Supplément turc 137.
Kâtip Çelebi (2016), Fezleke [Osmanlı Tarihi (1000–1065/1591–1655)], 2 cilt, Neşre Hazırlayan Z. Aycibin, Çamlıca, İstanbul.
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Translated from the German by F. Shoberl, London.
Öztuna Y. (1986), Osmanlı Devleti Tarihi, 1. Cilt, Faisal Finans Kurumu, İstanbul.
Schmidt J. (2002), “Künhü’l-Ahbâr. Âlî Mustafa Efendi’nin (ö. 1008/1600) dünya tarihi olarak kaleme aldığı eseri”, Türkiye Diyanet Vakfı İslâm Ansiklopedisi, 26. Cilt, Ankara, s. 555–556.
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston. DOI: https://doi.org/10.1163/ej.9789004186699.i-358
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Zajączkowski A. (1966), Kronika stepów Kıpczackich Tevārīḫ-i Dešt-i Qıpčaq z XVII wieku (Ms. İstanbul, Topkapĭ Sarayĭ, B. 289), Wydanie krytyczne wraz z XVIII-wiecznym przekładem francuskim, (Ms. Paris, Bibliothèque Nationale, Turc, S. 874), Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.
REFERENCES
Abu-l-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine], Fund V “Odeske tovarystvo istorii ta starozhytnostei”, File 3780. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).
Adygskaya (cherkesskaya) entsiklopediya (2006), M. A. Kumakhov (Editor-in-Chief), The Boris Akbashev Foudation, Moscow. (In Russian).
Gribovs’kiy V. and Sen’ D. (2012), “Bakhty Girey i problema stabilizatsii granits Rossiyskoy i Osmanskoy imperiy v pervoy treti XVIII veka”, Wshodni Rochnik Humanistyczny, Vol. VIII, s. 85–115. (In Russian).
Gulevich V. P. (2018), Ot ordynskogo ulusa k khanstvu Gireyev: Krym v 1399–1502 gg., Institut istorii im. Sh. Mardzhani AN RT, Kazan. (In Russian).
Zaytsev I. V. (2009), Krymskaya istoriograficheskaya traditsiya XV–XIX vekov. Puti razvitiya. Rukopisi, teksty i istochniki, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. Dokumenty i materialy v 2-kh tomakh (1957), Vol. 2: XVIII v., AN SSSR, Moscow. (In Russian).
Mustafa Naʻîmâ (2016), Hiuseinovi horody u vytiahu istorii iz zakhodu ta skhodu (Povidomlennia pro Ukrainu), Translated from Ottoman Turkish by O. Halenko and O. Kul’chyns’kyi, researched by O. Halenko, Vydavnytstvo Zhupans’koho, Kyiv. (In Ukrainian).
Seyid Muhammed Riza (1832), Asseb o-sseyyar ili Sem’ planet, soderzhashchii Istoriiu krymskikh khanov ot Mengli-Girey khana I-go do Mengli-Girey khana II-go, t. ye. s 871/1466 po 1150/1737 g., Kazan. (In Ottoman Turkish).
Seityagyayev N. (2024), “The Genealogy of the copies of ‘A Brief History of the Crimean Khans’ ”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 48–63. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.048
Seytyagyayev N. S. (2025), “Osoblyvosti movy ‘Stysloi istorii krymskykh khaniv’ ”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 63–80. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.063
Seytyagyaev N. S. (2003a), “V. Vernadskiy adına ilmiy kitaphanede bulunğan qırımtatar ve türk târîḫı, edebiyatına ait materiallar”, Yıldız, No. 6, pp. 40–72. (In Crimean Tatar).
Seytyagyaev N. S. (2003b), “Proiskhozhdeniye Seyida Mukhammeda Rizy (k voprosu o meste ego ‘Semi planet’ sredi krymskoy istoricheskoy prozy XVIII veka)”, Kul’tura narodov Prichernomor’ya, No. 44, pp. 35–41. (In Russian).
Seytyagyaev N. S. (2011), “Vernadskiy adına Milliy ilmiy kitaphaneniñ Elyazma bolüginde bulunğan qırımtatar ve türk târîḫlary, tilleri ve edebiyatları boyunca malzemeler”, Trudy NITS krymskotatarskogo yazyka i literatury KIPU, Vol. 1, KRI “Izdatel’stvo ‘Krymuchpedgiz’ ”, Simferopol, pp. 335–357. (In Crimean Tatar).
Smirnov V. D. (1887), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Ottomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Saint Petersburg. (In Russian).
Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, AST: Vostok-Zapad, Moscow. (In Russian).
Abdülgaffâr b. Hasan b. Mahmûd el-Kırımî, “Umdetü’l-Ahbâr”, in Süleymaniye Kth., Esad Efendi, 02331. (In Ottoman Turkish and Crimean Tatar).
ʻAbdullah ibn Rıḍvān (2012), Tevārīḫ-i Deşt-i Ḳıpçaḳ ʻan Ḫıtta-i Ḳırım veya Tevārīḫ-i Tatar Ḫānān-ı Ḳadīm ve Aḥvāl-i Deşt-i Ḳıpçaḳ, Prepared by M. A. Erdoğru and S. Uysal, Ege Üniversitesi Basımevi, Bornova, İzmir. (In Ottoman Turkish and Turkish).
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed January 20, 2022). (In Chagatai, Azerbaijani, Ottoman Turkish, Crimean Tatar and Nogai).
Başar O. S. (2021), Kâtip Çelebi’nin Takvîmü’t-Tevârîh’i (Metin-İnceleme), Yüksek Lisans Tezi, İstanbul. (In Turkish).
Canatar M. (1999), “Cenâbî Mustafa Efendi: Hayatı, Eseri ve Tarih Görüşü”, Akademik Araştırmalar Dergisi, No. 4, pp. 1–32. (In Turkish).
Cenâbî Mustafa Efendi (Emirzâde), Mustafa b. Hasan b. Sinan el-Amâsî el-Hüseynî el-Hâşimî, “Muhtasar-ı Târîh-i Cenâbî”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Nuruosmaniye, 03097. (In Ottoman Turkish).
El-Cenabi Ebu Muhammed Mustafa b. Hüseyin b. Sinan, “Tarihu’l-İslam”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Mikrofilm, 03855 (Yeni Cami, 831). (In Ottoman Turkish).
Gelibolulu Mustafa Âlî (2021), Künhü’l-Ahbâr, in 3 vols, Vol. 3, Türkiye Yazma Eserler Kurumu, İstanbul. (In Turkish).
Hezarfenn Hoseїn Efendi, “Précis d’histoire générale du monde islamique”, in Source gallica.bnf.fr, Bibliothèque nationale de France, Département des Manuscrits. Supplément turc 137. (In Ottoman Turkish).
Kâtip Çelebi (2016), Fezleke [Osmanlı Tarihi (1000-1065/1591-1655)], in 2 vols, Vol. 1, 2, Z. Aycibin (Prep.), Çamlıca, İstanbul. (In Ottoman Turkish).
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Translated from the German by F. Shoberl, London.
Öztuna Y. (1986), Osmanlı Devleti Tarihi, Vol. 1, Faisal Finans Kurumu, İstanbul. (In Turkish).
Schmidt J. (2002), “Künhü’l-Ahbâr. Âlî Mustafa Efendi’nin (ö. 1008/1600) dünya tarihi olarak kaleme aldığı eseri”, Türkiye Diyanet Vakfı İslâm Ansiklopedisi, Vol. 26, Ankara, pp. 555–556. (In Turkish).
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston. DOI: ttps://doi.org/10.1163/ej.9789004186699.i-358
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Zajączkowski A. (1966), Kronika stepów Kıpczackich Tevārīḫ-i Dešt-i Qıpčaq z XVII wieku (Ms. İstanbul, Topkapĭ Sarayĭ, B. 289), Wydanie krytyczne wraz z XVIII-wiecznym przekładem francuskim, (Ms. Paris, Bibliothèque Nationale, Turc, S. 874), Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.
Адыгская (черкесская) энциклопедия (2006), глав. ред. М. А. Кумахов, Фонд имени Б. Х. Акбашева, Москва.
Грибовський В. & Сень Д. (2012), “Бахты Гирей и проблема стабилизации границ Российской и Османской империй в первой трети XVIII века”, Wshodni Rochnik Humanistyczny, vol. VIII, s. 85–115.
Гулевич В. П. (2018), От ордынского улуса к ханству Гиреев: Крым в 1399–1502 гг., Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, Казань.
Зайцев И. В. (2009), Крымская историографическая традиция XV–XIX веков. Пути развития. Рукописи, тексты и источники, Восточная литература, Москва.
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Документы и материалы в 2-х томах (1957), т. II: XVIII в., АН СССР, Москва.
Мустафа Наїма (2016), Гюсейнові городи у витягу історії із заходу та сходу (Повідомлення про Україну), пер. з османсько-турецької О. Галенка та О. Кульчинського, студії О. Галенка, Видавництво Жупанського, Київ.
Сейид Мухаммед Риза (1832), Ассеб о-ссейяр или Семь планет, содержащий Историю крымских ханов от Менгли-Гирей хана I-го до Менгли-Гирей хана II-го, т. е. с 871/1466 по 1150/1737 г., Казань.
Сейтяг’яєв Н. С. (2024), «Генеалогія списків “Стислої історії кримських ханів”», Східний світ, № 4, с. 48–63. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.048
Сейтяг’яєв Н. С. (2025), «Особливості мови “Стислої історії кримських ханів”», Східний світ, № 1, с. 63–80. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.063
Сейтягьяев Н. С. (2003a), “В. Вернадский адына ильмий китапханеде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихы, эдебиятына аит материаллар”, Йылдыз, № 6, с. 40–72.
Сейтягьяев Н. С. (2003b), «Происхождение Сейида Мухаммеда Ризы (к вопросу о месте его “Семи планет” среди крымской исторической прозы XVIII века)», Культура народов Причерноморья, № 44, с. 35–41.
Сейтягьяев Н. С. (2011), “Вернадский адына Миллий ильмий китапханенинъ Эльязма болюгинде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихлары, тиллери ве эдебиятлары боюнджа мальземелер”, Труды НИЦ крымскотатарского языка и литературы КИПУ, т. 1, КРИ Издательство “Крымучпедгиз”, Симферополь, с. 335–357.
Смирнов В. Д. (1887), Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века, Санкт-Петербург.
Сычев Н. В. (2008), Книга династий, АСТ: Восток-Запад, Москва.
Abdülgaffâr b. Hasan b. Mahmûd el-Kırımî, “Umdetü’l-Ahbâr”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Esad Efendi, 02331.
ʻAbdullah ibn Rıḍvān (2012), Tevārīḫ-i Deşt-i Ḳıpçaḳ ʻan Ḫıtta-i Ḳırım veya Tevārīḫ-i Tatar Ḫānān-ı Ḳadīm ve Aḥvāl-i Deşt-i Ḳıpçaḳ, Hazırlayanlar: M. A. Erdoğru, S. Uysal, Ege Üniversitesi Basımevi, Bornova, İzmir.
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed January 20, 2022).
Başar O. S. (2021), Kâtip Çelebi’nin Takvîmü’t-Tevârîh’i (Metin-İnceleme), Yüksek Lisans Tezi, İstanbul.
Canatar M. (1999), “Cenâbî Mustafa Efendi: Hayatı, Eseri ve Tarih Görüşü”, Akademik Araştırmalar Dergisi, Sayı 4, s. 1–32.
Cenâbî Mustafa Efendi (Emirzâde), Mustafa b. Hasan b. Sinan el-Amâsî el-Hüseynî el-Hâşimî, “Muhtasar-ı Târîh-i Cenâbî”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Nuruosmaniye, 03097.
El-Cenabi Ebu Muhammed Mustafa b. Hüseyin b. Sinan, “Tarihu’l-İslam”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Mikrofilm, 03855, (Yeni Cami, 831).
Gelibolulu Mustafa Âlî (2021), Künhü’l-Ahbâr, 3. Rükün, 3. Cilt, Türkiye Yazma Eserler Kurumu, İstanbul.
Hezarfenn Hoseїn Efendi, “Précis d’histoire générale du monde islamique”, in Source gallica.bnf.fr, Bibliothèque nationale de France, Département des Manuscrits. Supplément turc 137.
Kâtip Çelebi (2016), Fezleke [Osmanlı Tarihi (1000–1065/1591–1655)], 2 cilt, Neşre Hazırlayan Z. Aycibin, Çamlıca, İstanbul.
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Translated from the German by F. Shoberl, London.
Öztuna Y. (1986), Osmanlı Devleti Tarihi, 1. Cilt, Faisal Finans Kurumu, İstanbul.
Schmidt J. (2002), “Künhü’l-Ahbâr. Âlî Mustafa Efendi’nin (ö. 1008/1600) dünya tarihi olarak kaleme aldığı eseri”, Türkiye Diyanet Vakfı İslâm Ansiklopedisi, 26. Cilt, Ankara, s. 555–556.
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston. DOI: https://doi.org/10.1163/ej.9789004186699.i-358
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Zajączkowski A. (1966), Kronika stepów Kıpczackich Tevārīḫ-i Dešt-i Qıpčaq z XVII wieku (Ms. İstanbul, Topkapĭ Sarayĭ, B. 289), Wydanie krytyczne wraz z XVIII-wiecznym przekładem francuskim, (Ms. Paris, Bibliothèque Nationale, Turc, S. 874), Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.
REFERENCES
Abu-l-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine], Fund V “Odeske tovarystvo istorii ta starozhytnostei”, File 3780. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).
Adygskaya (cherkesskaya) entsiklopediya (2006), M. A. Kumakhov (Editor-in-Chief), The Boris Akbashev Foudation, Moscow. (In Russian).
Gribovs’kiy V. and Sen’ D. (2012), “Bakhty Girey i problema stabilizatsii granits Rossiyskoy i Osmanskoy imperiy v pervoy treti XVIII veka”, Wshodni Rochnik Humanistyczny, Vol. VIII, s. 85–115. (In Russian).
Gulevich V. P. (2018), Ot ordynskogo ulusa k khanstvu Gireyev: Krym v 1399–1502 gg., Institut istorii im. Sh. Mardzhani AN RT, Kazan. (In Russian).
Zaytsev I. V. (2009), Krymskaya istoriograficheskaya traditsiya XV–XIX vekov. Puti razvitiya. Rukopisi, teksty i istochniki, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. Dokumenty i materialy v 2-kh tomakh (1957), Vol. 2: XVIII v., AN SSSR, Moscow. (In Russian).
Mustafa Naʻîmâ (2016), Hiuseinovi horody u vytiahu istorii iz zakhodu ta skhodu (Povidomlennia pro Ukrainu), Translated from Ottoman Turkish by O. Halenko and O. Kul’chyns’kyi, researched by O. Halenko, Vydavnytstvo Zhupans’koho, Kyiv. (In Ukrainian).
Seyid Muhammed Riza (1832), Asseb o-sseyyar ili Sem’ planet, soderzhashchii Istoriiu krymskikh khanov ot Mengli-Girey khana I-go do Mengli-Girey khana II-go, t. ye. s 871/1466 po 1150/1737 g., Kazan. (In Ottoman Turkish).
Seityagyayev N. (2024), “The Genealogy of the copies of ‘A Brief History of the Crimean Khans’ ”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 48–63. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.048
Seytyagyayev N. S. (2025), “Osoblyvosti movy ‘Stysloi istorii krymskykh khaniv’ ”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 63–80. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.063
Seytyagyaev N. S. (2003a), “V. Vernadskiy adına ilmiy kitaphanede bulunğan qırımtatar ve türk târîḫı, edebiyatına ait materiallar”, Yıldız, No. 6, pp. 40–72. (In Crimean Tatar).
Seytyagyaev N. S. (2003b), “Proiskhozhdeniye Seyida Mukhammeda Rizy (k voprosu o meste ego ‘Semi planet’ sredi krymskoy istoricheskoy prozy XVIII veka)”, Kul’tura narodov Prichernomor’ya, No. 44, pp. 35–41. (In Russian).
Seytyagyaev N. S. (2011), “Vernadskiy adına Milliy ilmiy kitaphaneniñ Elyazma bolüginde bulunğan qırımtatar ve türk târîḫlary, tilleri ve edebiyatları boyunca malzemeler”, Trudy NITS krymskotatarskogo yazyka i literatury KIPU, Vol. 1, KRI “Izdatel’stvo ‘Krymuchpedgiz’ ”, Simferopol, pp. 335–357. (In Crimean Tatar).
Smirnov V. D. (1887), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Ottomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Saint Petersburg. (In Russian).
Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, AST: Vostok-Zapad, Moscow. (In Russian).
Abdülgaffâr b. Hasan b. Mahmûd el-Kırımî, “Umdetü’l-Ahbâr”, in Süleymaniye Kth., Esad Efendi, 02331. (In Ottoman Turkish and Crimean Tatar).
ʻAbdullah ibn Rıḍvān (2012), Tevārīḫ-i Deşt-i Ḳıpçaḳ ʻan Ḫıtta-i Ḳırım veya Tevārīḫ-i Tatar Ḫānān-ı Ḳadīm ve Aḥvāl-i Deşt-i Ḳıpçaḳ, Prepared by M. A. Erdoğru and S. Uysal, Ege Üniversitesi Basımevi, Bornova, İzmir. (In Ottoman Turkish and Turkish).
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed January 20, 2022). (In Chagatai, Azerbaijani, Ottoman Turkish, Crimean Tatar and Nogai).
Başar O. S. (2021), Kâtip Çelebi’nin Takvîmü’t-Tevârîh’i (Metin-İnceleme), Yüksek Lisans Tezi, İstanbul. (In Turkish).
Canatar M. (1999), “Cenâbî Mustafa Efendi: Hayatı, Eseri ve Tarih Görüşü”, Akademik Araştırmalar Dergisi, No. 4, pp. 1–32. (In Turkish).
Cenâbî Mustafa Efendi (Emirzâde), Mustafa b. Hasan b. Sinan el-Amâsî el-Hüseynî el-Hâşimî, “Muhtasar-ı Târîh-i Cenâbî”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Nuruosmaniye, 03097. (In Ottoman Turkish).
El-Cenabi Ebu Muhammed Mustafa b. Hüseyin b. Sinan, “Tarihu’l-İslam”, in Süleymaniye Kütüphanesi, Mikrofilm, 03855 (Yeni Cami, 831). (In Ottoman Turkish).
Gelibolulu Mustafa Âlî (2021), Künhü’l-Ahbâr, in 3 vols, Vol. 3, Türkiye Yazma Eserler Kurumu, İstanbul. (In Turkish).
Hezarfenn Hoseїn Efendi, “Précis d’histoire générale du monde islamique”, in Source gallica.bnf.fr, Bibliothèque nationale de France, Département des Manuscrits. Supplément turc 137. (In Ottoman Turkish).
Kâtip Çelebi (2016), Fezleke [Osmanlı Tarihi (1000-1065/1591-1655)], in 2 vols, Vol. 1, 2, Z. Aycibin (Prep.), Çamlıca, İstanbul. (In Ottoman Turkish).
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Translated from the German by F. Shoberl, London.
Öztuna Y. (1986), Osmanlı Devleti Tarihi, Vol. 1, Faisal Finans Kurumu, İstanbul. (In Turkish).
Schmidt J. (2002), “Künhü’l-Ahbâr. Âlî Mustafa Efendi’nin (ö. 1008/1600) dünya tarihi olarak kaleme aldığı eseri”, Türkiye Diyanet Vakfı İslâm Ansiklopedisi, Vol. 26, Ankara, pp. 555–556. (In Turkish).
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston. DOI: ttps://doi.org/10.1163/ej.9789004186699.i-358
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Zajączkowski A. (1966), Kronika stepów Kıpczackich Tevārīḫ-i Dešt-i Qıpčaq z XVII wieku (Ms. İstanbul, Topkapĭ Sarayĭ, B. 289), Wydanie krytyczne wraz z XVIII-wiecznym przekładem francuskim, (Ms. Paris, Bibliothèque Nationale, Turc, S. 874), Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.