Лі Цінчжао. Глави I–IІІ / Переклад з китайської, вступна стаття та коментарі Г. В. Дащенко

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Нань Ґунбо

  Г. В. Дащенко

Анотація

У цій публікації вперше в синології представлено переклад глав I–IІІ (епізоди 1–28) історичного роману “Лі Цінчжао” (“李清照”) авторства гонконзького письменника Наня Ґунбо (南宮搏, 1924–1983). Цей твір є першою відомою спробою створити белетризовану версію біографії видатної китайської поетеси Лі Цінчжао (1084–1155?). Роман друкувався з 26 квітня до 18 грудня 1960 р. на Тайвані в “Центральній щоденній газеті” (“中央日報”), одній з найстаріших газет китайською мовою у світі та офіційній газеті партії Ґоміньдан.

Ключовим елементом композиції роману є поезія в жанрах ши і ци китайських поетів династій Тан (唐朝, 618–907) та Сун (宋朝, 960–1279), яку Нань Ґунбо використовує як основу для побудови сюжету.

“Лі Цінчжао” ніколи не перевидавався та не виходив окремим виданням, що, зокрема, спричинено вкрай бурхливою емоційною реакцією читачів, літературних критиків та журналістів не лише на Тайвані, а й у Гонконзі, Китаї та інших країнах Далекого Сходу, які вбачали в романі осквернення пам’яті поетеси. Він також ніколи не був предметом дослідження китайських, тайванських або західних дослідників та ніколи не перекладався іноземною мовою. У деяких наукових дослідженнях тайванських учених цей роман зазначений як втрачений.

Вступна стаття знайомить з відомостями про автора, історією виходу роману та критикою навколо нього. У примітках наведено пояснення термінів та реалій, а також стислі відомості про історичних осіб, згаданих у романі.

Як цитувати

Ґунбо, Н., & Дащенко, Г. В. (2024). Лі Цінчжао. Глави I–IІІ / Переклад з китайської, вступна стаття та коментарі Г. В. Дащенко. Східний світ, (4 (125), 149-176. https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.149
Переглядів статті: 21 | Завантажень PDF: 20

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Нань Ґунбо; Лі Цінчжао; роман; поезія; біографія; критика

Посилання
Дащенко Г. В. Жанрово-стильова своєрідність творчості Лі Цінчжао. Дис. ... кандидата філологічних наук. Дніпропетровськ, 2014.
Adamek P. Good Son Is Sad If He Hears the Name of His Father: The Tabooing of Names in China As a Way of Implementing Social Values. London – New York, 2017.
Bol P. “This Culture of Ours”: Intellectual Transitions in T’ang and Sung China. Palo Alto, 1994.
China: Five Thousand Years of History and Civilization / Ed. by Ye Lang, Zhenggang Fei, and Tianyou Wang. Hong Kong, 2007.
Dashchenko H. The Genesis of Yi’an Style (易安體) in Medieval Chinese Poetry // Respectus Philologicus. Vol. 41, Núm. 46. 2022. DOI: https://doi.org/10.15388/RESPECTUS.2022.41.46.113
Djao W. A Blossom like no Other: Li Qingzhao. Toronto, 2010.
Egan R. The Burden of Female Talent: The Poet Li Qingzhao and Her History in China. Cambridge – London, 2013.
Liu F. Apparel and Accessories // A Social History of Middle-Period China: The Song, Liao, Western Xia and Jin Dynasties. Cambridge, 2016.
Myers J. The Way of the Pipa: Structure and Imagery in Chinese Lute Music. Kent, 1992.
Rydholm L. In Search of the Generic Identity of Ci Poetry. Doctoral dissertation. Stockholm, 1998.
Wang Z., Cai Ch. Entertainment and Sports // A Social History of Middle-Period China: The Song, Liao, Western Xia and Jin Dynasties. Cambridge, 2016.
West S. H. Playing With Food: Performance, Food, and the Aesthetics of Artificiality in the Sung and Yuan // Harvard Journal of Asiatic Studies. Vol. 57, No. 1. 1997. DOI: https://doi.org/10.2307/2719361
蔡造珉。南宫搏著作研究。臺北, 2014。
陈祖美。李清照评传。南京, 1995。
傅东华。李清照。上海, 1931。
高明士。中國教育史。臺北, 2004。
黄盛璋。 赵明诚李清照夫妇年谱 // 李清照研究汇编。香港, 1974。
江俊逸。南宮搏歷史小說研究。博士論文。中國文化大學, 2004。
柯宝成。李清照全集:汇评本。武汉, 2009。
李冷衷。李易安年譜。北平, 1929。
南宮搏。洛神修訂版前記 中國時報, 28.05.1975。
南宫搏。談李清照:李清照第一次婚姻大略(三)新生晚報, 07.05.1964。
南宫搏。談李清照:前記(一)新生晚報, 05.05.1964。
王凤超。中囯报刊史话。北京, 1991。
吴丈蜀。词学概说。北京, 2016。
杨渭生。宋代文化新观察。保定, 2008。
于中航。李清照年譜。臺北, 1995。
张超主。台港澳及海外华人作家词典。南京, 1994。
诸葛忆兵。李清照葛忆兵与赵明诚。北京, 2004。

REFERENCES
Dashchenko H. V. (2014), Zhanrovo-stylova svoieridnist tvorchosti Li Tsinchzhao. Dys. ...kandydata filolohichnykh nauk, Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet imeni Olesia Honchara. (In Ukrainian).
Adamek P. (2017), Good Son Is Sad If He Hears the Name of His Father: The Tabooing of Names in China As a Way of Implementing Social Values, Routledge, London and New York.
Bol P. (1994), “This Culture of Ours”: Intellectual Transitions in T’ang and Sung China, Stanford University Press, Palo Alto.
China: Five Thousand Years of History and Civilization (2007), Ye Lang, Zhenggang Fei, and Tianyou Wang (eds), City University of Hong Kong Press, Hong Kong.
Dashchenko H. (2022), “The Genesis of Yi’an Style (易安體) in Medieval Chinese Poetry”, Respectus Philologicus, Vol. 41, Núm. 46, pp. 120–131. DOI: https://doi.org/10.15388/RESPECTUS.2022.41.46.113
Djao W. (2010), A Blossom like no Other: Li Qingzhao, Ginger Post Inc., Toronto.
Egan R. (2013), The Burden of Female Talent: The Poet Li Qingzhao and Her History in China, Harvard University Asia Center, Cambridge and London.
Liu F. (2016), “Apparel and Accessories”, in A Social History of Middle-Period China: The Song, Liao, Western Xia and Jin Dynasties, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 1–59.
Myers J. (1992), The Way of the Pipa: Structure and Imagery in Chinese Lute Music, The Kent State University Press, Kent.
Rydholm L. (1998), In Search of the Generic Identity of Ci Poetry, Doctoral dissertation, Stockholm University.
Wang Z. and Cai Ch. (2016), “Entertainment and Sports”, in A Social History of Middle-Period China: The Song, Liao, Western Xia and Jin Dynasties, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 446–496.
West S. H. (1997), “Playing With Food: Performance, Food, and the Aesthetics of Artificiality in the Sung and Yuan”, Harvard Journal of Asiatic Studies, Vol. 57, No. 1, pp. 67–106. DOI: https://doi.org/10.2307/2719361
Cai Z. (2014), Nan Gongbo zhuzuo yanjiu, Wanjuanlou, Taipei. (In Chinese).
Chen Z. (1995), Li Qingzhao pingzhuan, Nanjing daxue chubanshe, Nanjing. (In Chinese).
Fu D. (1931), Li Qingzhao, Shanghai shangwu yinshuguan, Shanghai. (In Chinese).
Gao M. (2004), Zhongguo jiaoyu shi, Taida chuban zhongxin, Taipei. (In Chinese).
Huang Sh. (1974), “Zhao Mingcheng Li Qingzhao fufu nianpu”, in Li Qingzhao yanjiu huibian, Chongwen shudian, Xianggang, pp. 132–187. (In Chinese).
Jiang J. (2004), Nan Gongbo lishi xiaoshuo yanjiu, Boshi lunwen, Zhongguo wenhua daxue. (In Chinese).
Ke B. (2009), Li Qingzhao quanji: huiping ben, Chongwen shuju, Wuhan. (In Chinese).
Li L. (1929), Li Yi’an nianpu, Mingshe, Beiping. (In Chinese).
Nan G. (1975), “Luo shen xiuding ban qianji”, Zhongguo shibao, May 28, p. 12. (In Chinese).
Nan G. (1964), “Tan Li Qingzhao: Li Qingzhao di yi ci hunyin dalüe (san)”, Xinsheng wanbao, May 07, p. 5. (In Chinese).
Nan G. (1964), “Tan Li Qingzhao: Qianji (yi)”, Xinsheng wanbao, 05.05. p. 5. (In Chinese).
Wang F. (1991), Zhongguo baokan shihua, Shangwu yinshuguan, Beijing. (In Chinese).
Wu Zh. (2016), Cixue gaishuo, Zhonghua shuju, Beijing. (In Chinese).
Yang W. (2008), Songdai wenhua xin guancha, Hebei daxue chubanshe, Baodìng. (In Chinese).
Yu Zh. (1995), Li Qingzhao nianpu, Taiwan shangwu yinshuguan, Taipei. (In Chinese).
Zhang Ch. (1994), Tai Gang Ao ji haiwai huaren zuojia cidian, Nanjing daxue chubanshe, Nanjing. (In Chinese).
Zhuge Y. (2004), Li Qingzhao yu Zhao Mingcheng, Zhonghua shuju, Beijing. (In Chinese).