Генеалогія списків “Стислої історії кримських ханів”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У роботі викладено результати дослідження генеалогії списків невеликого за обсягом твору з історії Кримського ханства, відомого під умовною назвою “Стисла історія кримських ханів”. На основі порівняльного дослідження київського і берлінського списків твору були отримані важливі дані щодо історії тексту твору. Зокрема, з’ясовано ймовірний час його створення (1730–1736 рр.) і час, коли він був скопійований у берлінський рукопис (близько 1737 року). Доведено, що “Стисла історія” є окремим твором, а не продовженням “Тюркського родоводу” Абу-л-Газі, до якого вона додана в київському манускрипті. З’ясовано, що берлінський список твору Абу-л-Газі був першим із рукописів північнокавказького походження, у який була скопійована “Стисла історія”.
Встановлено, що основні події в історії протографів відомих сьогодні списків “Тюркського родоводу”, які містять “Стислу історію”, за винятком її копіювання в берлінський список у Петербурзі, відбулися на Північному Кавказі. Цей факт у поєднанні з наявністю в берлінському й київському рукописних збірниках текстів ногайської тематики дав змогу говорити про ймовірність їхнього побутування серед ногайців на Північному Кавказі. Про це свідчить також маргіналія, яка стосується минулого ногайців, у тексті “Тюркського родоводу” в київському манускрипті.
Дослідження доводить перспективність порівняльного вивчення відомих сьогодні списків “Тюркського родоводу”, які містять “Стислу історію кримських ханів”, з метою виявлення шляхів їхньої появи й поширення на Північному Кавказі.
Як цитувати
Сейтяг’яєв, Н. С. (2024). Генеалогія списків “Стислої історії кримських ханів”. Східний світ, (4 (125), 48-63. https://doi.org/10.15407/orientw2024.04.048
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
“Стисла історія кримських ханів”; київський рукопис; берлінський рукопис; список; генеалогія списків; Північний Кавказ; ногайці
Посилання
Абу-л-Гази. Родословная тюрок // Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. V. Одеське товариство історії та старожитностей. Од. зб. 3780.
Алиев И. И., Алиева З. И. Карачаево-балкарские имена и фамилии. Толковый словарь. Москва, 2003.
Благова Г. Ф., Наджип Э. Н. “Тюркѝ”. Языкознание. Большой энциклопедический словарь. Москва, 1998.
Бутков П. Г. Материалы для новой истории Кавказа, с 1722 по 1803 год. Ч. 1–3. Санкт-Петербург, 1869.
Гарунова Н. Н., Суздальцева И. А., Галимова Л. Н. “Терский острог, Терский редут, Терки?..” (Еще раз к вопросу о роли Терского города в истории Северо-Восточного Кавказа XVI–XVII веков) // Самарский научный вестник. Т. 6, № 2 (19). 2017. DOI: https://doi.org/10.17816/snv201762207
Зайцев И. В. Новая рукопись Шоры Ногмова: Шора Ногмов, шотландские миссионеры, Юлиус Клапрот и тюркские рукописи // Transcaucasia. 2015–2016. Вып. 3. 2016.
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Документы и материалы в 2-х томах. Т. II. XVIII в. Москва, 1957.
Оразаев Г. М.-Р. “Северокавказский тюрки” в системе тюркских региональных письменных языков XVI–XIX вв. // Советская тюркология. Баку, 1987, № 3.
Оразаев Г. М.-Р. Памятники тюркоязычной деловой переписки в Дагестане XVIII в. (Опыт историко-филологического исследования документов фонда “Кизлярский комендант”). Махачкала, 2002.
Сводный словарь личных имен народов Северного Кавказа / Отв. ред. Р. Ю. Намитокова. Москва, 2012.
Сейтяг’яєв Н. С. “Стисла історія” ель-Хадж Курбана як ймовірне джерело перекладених черкеських генеалогій другої половини XVIII–XIX ст. // Східний світ, 2019, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2019.02.025
Сейтяг’яєв Н. С. До питання атрибуції рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” із зібрання ІР НБУВ // Східний світ, 2021, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Сейтяг’яєв Н. С. “Розділ про Ідікі” з рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” ІР НБУВ (походження, мова і зміст) // Східний світ, 2022, № 1. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.053
Сейтягьяев Н. С. В. Вернадский адына ильмий китапханеде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихы, эдебиятына аит материаллар // Йылдыз, 2003, № 6.
Сейтягьяев Н. С. Вернадский адына Миллий ильмий китапханенинъ Эльязма болюгинде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихлары, тиллери ве эдебиятлары боюнджа мальземелер // Труды НИЦ крымскотатарского языка и литературы КИПУ. Т. 1. Симферополь, 2011.
Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века. Санкт-Петербург, 1887.
Сычев Н. В. Книга династий. Москва, 2008.
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān.. “Šeğere’i Turki”. 1150 [1737] // Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. Diez A quart. 14. URL: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (дата звернення: 20.01.2022).
Klaproth von J. Travals in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government / Tranlated from the German by F. Shoberl. London, 1814.
Schmidt J. A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester. Leiden – Boston, 2011.
Walsh J. R. The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh // Oriens. Vol. 12, No. 1/2. 1959. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
REFERENCES
Abu-l-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [Institute of Manuscripts of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine], Fund V “Odes’ke tovaristvo іstorіi ta starozhytnostey”, File 3780. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).
Aliyev I. I. and Aliyeva Z. I. (2003), Karachayevo-balkarskiye imena i familii. Tolkovyy slovar’, Pedagogika, Moscow. (In Russian).
Blagova G. F. and Nadzhip E. N. (1998), “Tyurkí”, in Yazykoznaniye. Bol’shoy entsiklopedicheskiy slovar’, Bol’shaya rossiyskaya entsiklopediya, Moscow, p. 525. (In Russian).
Butkov P. G. (1869), Materialy dlya novoy istorii Kavkaza, s 1722 po 1803 god, in 3 parts, Saint Petersburg. (In Russian).
Garunova N. N., Suzdal’tseva I. A. and Galimova L. N. (2017), “ ‘Terskiy ostrog, Terskiy redut, Terki?..’ (Yeshcho raz k voprosu o roli Terskogo goroda v istorii Severo-Vostochnogo Kavkaza XVI–XVII vekov)”, in Samarskiy nauchnyy vestnik, Vol. 6, No. 2 (19), pp. 125–131. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.17816/snv201762207
Zaytsev I. V. (2016), “Novaya rukopis’ Shory Nogmova: Shora Nogmov, shotlandskiye missionery, Yulius Klaprot i tyurkskiye rukopisi”, Transcaucasia, 2015–2016, Issue 3, pp. 102–112. (In Russian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. Dokumenty i materialy v 2-kh tomakh (1957), Vol. 2, XVIII v., Moscow. (In Russian).
Orazayev G. M.-R. (1987), “ ‘Severokavkazskiy tyurki’ v sisteme tyurkskikh regional’nykh pis’mennykh yazykov XVI–XIX vv.”, Sovetskaya tyurkologiya, Baku, No. 3, pp. 47–52. (In Russian).
Orazayev G. M.-R. (2002), Pamyatniki tyurkoyazychnoy delovoy perepiski v Dagestane XVIII v. (Opyt istoriko-filologicheskogo issledovaniya dokumentov fonda “Kizlyarskiy komendant”), Mahachkala. (In Russian).
Svodnyy slovar’ lichnykh imen narodov Severnogo Kavkaza (2012), R. Yu. Namitokova (ed.), Izdatel’stvo “Flinta”, Izdatel’stvo “Nauka”, Moscow. (In Russian).
Seityagyaev N. S. (2019), “ ‘Stysla istoriia’ el-Khadzh Kurbana yak ymovirne dzherelo perekladenykh cherkeskykh henealohii druhoi polovyny XVIII–XIX st.”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 25–54. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2019.02.025
Seityagyaev N. S. (2021), “Do pytannia atrybutsii rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ iz zibrannia IR NBUV”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 103–144. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Seityagyaev N. S. (2022), “ ‘Rozdil pro Idiki’ z rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ IR NBUV (pokhodzhennia, mova i zmist)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 53–64. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.053
Seityagyaev N. S. (2003), “V. Vernadskiy adına ilmiy kitaphanede bulunğan qırımtatar ve türk târîḫı, edebiyatına ait materiallar”, Yıldız, No. 6, pp. 40–72. (In Crimean Tatar).
Seityagyaev N. S. (2011), “Vernadskiy adına Milliy ilmiy kitaphaneniñ Elyazma bolüginde bulunğan qırımtatar ve türk târîḫlary, tilleri ve edebiyatları boyunca malzemeler”, Trudy NITS krymskotatarskogo yazyka i literatury KIPU, Vol. 1, KRI “Izdatel’stvo ‘Krymuchpedgiz’ ”, Simferopol, pp. 335–357. (In Crimean Tatar).
Smirnov V. D. (1887), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Saint Petersburg. (In Russian).
Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, AST: Vostok-Zapad, Moscow. (In Russian).
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “. ‘Šeğere’i Turki’ ”, in Staatsbibliothek zu Berlin, Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed January 20, 2022). (In Chagatai, Azerbaijani, Ottoman Turkish, Crimean Tatar and Nogai).
Klaproth von J. (1814), Travals in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Tranlated from the German by F. Shoberl, London.
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston.
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Алиев И. И., Алиева З. И. Карачаево-балкарские имена и фамилии. Толковый словарь. Москва, 2003.
Благова Г. Ф., Наджип Э. Н. “Тюркѝ”. Языкознание. Большой энциклопедический словарь. Москва, 1998.
Бутков П. Г. Материалы для новой истории Кавказа, с 1722 по 1803 год. Ч. 1–3. Санкт-Петербург, 1869.
Гарунова Н. Н., Суздальцева И. А., Галимова Л. Н. “Терский острог, Терский редут, Терки?..” (Еще раз к вопросу о роли Терского города в истории Северо-Восточного Кавказа XVI–XVII веков) // Самарский научный вестник. Т. 6, № 2 (19). 2017. DOI: https://doi.org/10.17816/snv201762207
Зайцев И. В. Новая рукопись Шоры Ногмова: Шора Ногмов, шотландские миссионеры, Юлиус Клапрот и тюркские рукописи // Transcaucasia. 2015–2016. Вып. 3. 2016.
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Документы и материалы в 2-х томах. Т. II. XVIII в. Москва, 1957.
Оразаев Г. М.-Р. “Северокавказский тюрки” в системе тюркских региональных письменных языков XVI–XIX вв. // Советская тюркология. Баку, 1987, № 3.
Оразаев Г. М.-Р. Памятники тюркоязычной деловой переписки в Дагестане XVIII в. (Опыт историко-филологического исследования документов фонда “Кизлярский комендант”). Махачкала, 2002.
Сводный словарь личных имен народов Северного Кавказа / Отв. ред. Р. Ю. Намитокова. Москва, 2012.
Сейтяг’яєв Н. С. “Стисла історія” ель-Хадж Курбана як ймовірне джерело перекладених черкеських генеалогій другої половини XVIII–XIX ст. // Східний світ, 2019, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2019.02.025
Сейтяг’яєв Н. С. До питання атрибуції рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” із зібрання ІР НБУВ // Східний світ, 2021, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Сейтяг’яєв Н. С. “Розділ про Ідікі” з рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” ІР НБУВ (походження, мова і зміст) // Східний світ, 2022, № 1. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.053
Сейтягьяев Н. С. В. Вернадский адына ильмий китапханеде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихы, эдебиятына аит материаллар // Йылдыз, 2003, № 6.
Сейтягьяев Н. С. Вернадский адына Миллий ильмий китапханенинъ Эльязма болюгинде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихлары, тиллери ве эдебиятлары боюнджа мальземелер // Труды НИЦ крымскотатарского языка и литературы КИПУ. Т. 1. Симферополь, 2011.
Смирнов В. Д. Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века. Санкт-Петербург, 1887.
Сычев Н. В. Книга династий. Москва, 2008.
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān.
Klaproth von J. Travals in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government / Tranlated from the German by F. Shoberl. London, 1814.
Schmidt J. A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester. Leiden – Boston, 2011.
Walsh J. R. The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh // Oriens. Vol. 12, No. 1/2. 1959. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
REFERENCES
Abu-l-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [Institute of Manuscripts of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine], Fund V “Odes’ke tovaristvo іstorіi ta starozhytnostey”, File 3780. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).
Aliyev I. I. and Aliyeva Z. I. (2003), Karachayevo-balkarskiye imena i familii. Tolkovyy slovar’, Pedagogika, Moscow. (In Russian).
Blagova G. F. and Nadzhip E. N. (1998), “Tyurkí”, in Yazykoznaniye. Bol’shoy entsiklopedicheskiy slovar’, Bol’shaya rossiyskaya entsiklopediya, Moscow, p. 525. (In Russian).
Butkov P. G. (1869), Materialy dlya novoy istorii Kavkaza, s 1722 po 1803 god, in 3 parts, Saint Petersburg. (In Russian).
Garunova N. N., Suzdal’tseva I. A. and Galimova L. N. (2017), “ ‘Terskiy ostrog, Terskiy redut, Terki?..’ (Yeshcho raz k voprosu o roli Terskogo goroda v istorii Severo-Vostochnogo Kavkaza XVI–XVII vekov)”, in Samarskiy nauchnyy vestnik, Vol. 6, No. 2 (19), pp. 125–131. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.17816/snv201762207
Zaytsev I. V. (2016), “Novaya rukopis’ Shory Nogmova: Shora Nogmov, shotlandskiye missionery, Yulius Klaprot i tyurkskiye rukopisi”, Transcaucasia, 2015–2016, Issue 3, pp. 102–112. (In Russian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. Dokumenty i materialy v 2-kh tomakh (1957), Vol. 2, XVIII v., Moscow. (In Russian).
Orazayev G. M.-R. (1987), “ ‘Severokavkazskiy tyurki’ v sisteme tyurkskikh regional’nykh pis’mennykh yazykov XVI–XIX vv.”, Sovetskaya tyurkologiya, Baku, No. 3, pp. 47–52. (In Russian).
Orazayev G. M.-R. (2002), Pamyatniki tyurkoyazychnoy delovoy perepiski v Dagestane XVIII v. (Opyt istoriko-filologicheskogo issledovaniya dokumentov fonda “Kizlyarskiy komendant”), Mahachkala. (In Russian).
Svodnyy slovar’ lichnykh imen narodov Severnogo Kavkaza (2012), R. Yu. Namitokova (ed.), Izdatel’stvo “Flinta”, Izdatel’stvo “Nauka”, Moscow. (In Russian).
Seityagyaev N. S. (2019), “ ‘Stysla istoriia’ el-Khadzh Kurbana yak ymovirne dzherelo perekladenykh cherkeskykh henealohii druhoi polovyny XVIII–XIX st.”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 25–54. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2019.02.025
Seityagyaev N. S. (2021), “Do pytannia atrybutsii rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ iz zibrannia IR NBUV”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 103–144. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Seityagyaev N. S. (2022), “ ‘Rozdil pro Idiki’ z rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tiurkiv’ IR NBUV (pokhodzhennia, mova i zmist)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 53–64. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.053
Seityagyaev N. S. (2003), “V. Vernadskiy adına ilmiy kitaphanede bulunğan qırımtatar ve türk târîḫı, edebiyatına ait materiallar”, Yıldız, No. 6, pp. 40–72. (In Crimean Tatar).
Seityagyaev N. S. (2011), “Vernadskiy adına Milliy ilmiy kitaphaneniñ Elyazma bolüginde bulunğan qırımtatar ve türk târîḫlary, tilleri ve edebiyatları boyunca malzemeler”, Trudy NITS krymskotatarskogo yazyka i literatury KIPU, Vol. 1, KRI “Izdatel’stvo ‘Krymuchpedgiz’ ”, Simferopol, pp. 335–357. (In Crimean Tatar).
Smirnov V. D. (1887), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Saint Petersburg. (In Russian).
Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, AST: Vostok-Zapad, Moscow. (In Russian).
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “
Klaproth von J. (1814), Travals in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Tranlated from the German by F. Shoberl, London.
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston.
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.