ОБРАЗ ТА СЛОВО: ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СЮЖЕТУ “БХАВАЧАКРА” В ТРАДИЦІЇ БУДДІЙСЬКОГО ЖИВОПИСУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Д. Огнєва

Анотація

У статті розглядається питання взаємодії змісту тексту і його зорового втілення в традиції тибетського буддизму. Обраними текстами є канонічні твори (Дів’яавадана; Віная-кшудрака-васту, Бхикшуні-віная-вібханга), що перекладені на тибетську мову (кінець VIII–IX ст.), літературні (твір Бодхісаттва-авадана-калпалата кашмірського літератора Кшемендри, 990–1066), власне тибетські (Намтхар Будди Шак’ямуні історика Таранатхи, 1575–1634) і танка із зображенням “Бхавачакри”, що створена на периферії буддійського світу в Калмикії (482 ЖВ, Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, Київ). Зіставлення сюжету танки “Бхавачакра” і відповідних сюжетів у згаданих творах дозволило виявити й уточнити особливості, що виникають як результат взаємодії тексту і зображення. Поява зорової “Бхавачакри” здійснюється в контексті обов’язкового створення зображень “Посталий з води” і “Променистий”. У Тибеті ці два образи Будди Шак’ямуні вважаються його першими зображеннями в живописі, що передують його скульптурним зображенням. Здійснюється розробка іконографії Мари в тибетській традиції. Текст може бути заміщений зображенням із супроводом коментарю, що є одним з дієвих засобів подальшого поширення віровчення і навернення нових його послідовників і в умовах фізичної відсутності Вчителя, і на нових територіях, і в іншому культурному середовищі. Зображення під зовнішніми впливами змінюється, що відбивається при відтворенні заданих композицій, як це має місце на музейній танці із зображенням “Бхавачакри” (зміни в зображенні 2-ї і 12-ї ланок у Пратіт’ясамутпаді, чи Дванадцятичленній формулі взаємозалежного виникнення, Світу людей). У контексті виявлених змін визначення Юрієм Реріхом танки як монгольської за походженням не суперечливе, оскільки вона явно походить із невстановленого монгольського ізводу, але потребує уточнення – “виконана в Калмикії”. Практично нічого не відомо про те, як відбувалися створення і поширення в тибетському сакральному мистецтві сюжетів із зображеннями Вчителя в контексті “Бхавачакри”. Так само нічого не відомо й про те, як відбувалося подальше поширення цих сюжетів на землі, що опинилися в зоні впливу тибетської цивілізації.

Як цитувати

Огнєва, О. Д. (2017). ОБРАЗ ТА СЛОВО: ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СЮЖЕТУ “БХАВАЧАКРА” В ТРАДИЦІЇ БУДДІЙСЬКОГО ЖИВОПИСУ. Східний світ, (1-2 (94-95), 131-142. https://doi.org/10.15407/orientw2017.01.131
Переглядів статті: 203 | Завантажень PDF: 54

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>