ДИНАСТІЯ ТА КЛАН ШАРУКАНІДІВ: ГЕРОЇ ЛІТОПИСІВ ТА “СЛОВА ПРО ПОЛК ІГОРІВ”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Дослідження присвячене історії клану Шаруканідів. Донецьких кипчаків очолювала династія та клан Шаруканідів. Шаруканідам довелось витримати конкуренцію за вплив у західноєвразійських степах з Каєпичами. Шаруканіди змогли здобути перемогу завдяки згуртованості та реформі успадкування престолу, котру провів Отрок. Землі конфедерації донецьких кипчаків належали усьому клану Шаруканідів, який поділявся на окремі династії. Клан Сирчана правив степами Північно-Західного Кавказу і складав одне з крил конфедерації донецьких кипчаків. Відгалуженням династії Шаруканідів був клан Єльтукове, котрий володів землями на Верхньому Доні, у басейнах Хопра, Ворони, Бітюга. Він активно взаємодіяв з Рязанським князівством. Клан Шаруканідів протягом багатьох років мав великий вплив на політику Східної Європи. Логічно, що Кончак був одним з героїв “Слова про полк Ігорів”. Шаруканіди підтримували активні контакти з Грузією та чернігово-сіверськими Ольговичами.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Династія, клан, літопис, Слово про полк Ігорів, Шаруканіди
Анчабадзе Г. З. Кыпчаки в Грузии // Проблемы современной тюркологии. Алма-Ата, 1980.
Анчабадзе З. В. Кыпчаки Северного Кавказа по данным грузинских летописей XI–XIV веков // Материалы сессии по проблеме происхождения балкарского и карачаевского народов. Нальчик, 1960.
Артамонов М. И. История хазар. 2-е изд. Санкт-Петербург, 2001.
Ахинжанов С. М. Кыпчаки в истории средневекового Казахстана. Алма-Ата, 1989.
Бушаков В. А. Тюркская этноойкономия Крыма: диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук: 10.02.06 – Тюркские языки. Москва, 1991.
Гагин И. А. Рязань и половцы // http://www.i-gagin.ru/content_art-4.html
Гарустович Г. Н., Иванов В. А. Огузы и печенеги в евразийских степях. Уфа, 2001.
Гераськова Л. С. Скульптура середньовічних кочовиків степів Східної Європи. Київ, 1991.
Голубовский П. В. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. Киев, 1884.
Жития царя царей Давида // Символ. № 40. 1998 // http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XI/1080-1100/David/framet.
Иванов В. А. Кыпчаки в Восточной Европе // История татар. Т. 2: Волжская Булгария и Великая Степь. Казань, 2006.
Измайлов И. Л. Защитники “Стены Искандера”. Казань, 2008.
Ипатьевская летопись / Воспроизведение текста издания 1908 г. // Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва, 1962.
Котляр Н. Ф. Половцы в Грузии и Владимир Мономах // Из истории украино-грузинских связей. Тбилиси, 1968.
Кругосветное путешествие Петахьи Регенсбургского // Три еврейских путешественника / Пер. и прим. П. В. Марголина. Москва – Jerusalem, 2004 // http://www.vostlit.info/Texts/rus15/Petach_Regensburg/text.phtml?id=1083
Кумеков Б. Е. Об этническом составе кыпчаков ХІ – нач. ХІІІ вв. по арабским источникам // Проблемы этногенеза и этнической истории народов Средней Азии и Казахстана. Вып. 2. Москва, 1990.
Кумеков Б. Е. Об этнонимии кыпчакской конфедерации западного Дешт-и-Кыпчака XII – начала XIII века // Известия АН Республики Казахстан. № 1. Алматы, 1993.
Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку / Под. ред. акад. Е. Ф. Карского. Воспроизведение текста изд. 1926–1928 гг. // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Москва, 1962.
Маркварт И. О происхождении народа куманов / Пер. А. Немировой // http://steppe-arch.konvent.ru/books/markvart1-00.shtml
Менгес К. Восточные элементы в “Слове о полку Игореве”. Ленинград, 1979.
Мургулия Н. П. Переселение половцев в Грузию // Из истории украинско-грузинских связей. Киев, 1971.
Мургулия Н. П. Половцы южнорусских степей (до переселения орды Отрока в Грузию) // Труды Тбилисского ордена Трудового Красного знамени университета. 216. Тбилиси, 1984.
Мургулия Н. П., Шушарин В. П. Половцы, Грузия, Русь и Венгрия в XII–XIII вв. Мо-сква, 1998.
Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под ред. и предисл. А. Н. Насонова. Москва, 1950.
Осіпян О. Поширення християнства серед половців XI–XV cт. // Київська старовина. № 1–2. Київ, 2005.
Павлов П. Бунтари и авантюристи в средневековна България. Велико Търново, 2000 // http://liternet.bg/publish13/p_pavlov/buntari/
Папаскири З. В. У истоков грузино-русских политических взаимоотношений. Тбили-си, 1982.
Патриаршая или Никоновская летопись / АН СССР, Ин-т истории // Полное собрание русских летописей. Т. 9–10. Москва, 1965.
Плетнева C. А. Половцы. Москва, 1990.
Пріцак О. Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім”. Київ, 2008.
Расовский Д. А. Военная история половцев // Seminarium Kondakovianum / Анналы института им. Н. П. Кондакова. Сборник статей в честь А. А. Васильева. Вып. 11. Прага, 1940.
Селезнев Ю. В. Половецкий князь Кончак // Вопросы истории, 2012, № 12 // http://svitoc.ru/index.php?showtopic=1061&st=0entry10117
Слово о полку Игореве, Игоря сына Святославля, внука Ольгова // http://www.abc-people.com/typework/literature/rus/slovo-txt.htm
Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. І: Извлечения из сочинений арабских. Санкт-Петербург, 1884.
Федоров Я. А., Федоров Г. С. Ранние тюрки на Северном Кавказе. Москва, 1978.
Храпачевский Р. П. Военная держава Чингисхана. Москва, 2004.
Храпачевский Р. П. Золотая Орда в источниках (Материалы для истории Золотой Орды или улуса Джучи). Т. 3. Китайские и монгольские источники. Москва, 2009.
Цулая Г. В. Отрок Шарукан – Атрака Шарганис-дзе (к вопросу об антропологическом источниковедении народов Северного Кавказа) // Силуэты Грузии – 2. Москва, 2008.
Шихаб ад-Дин Мухаммад ан-Насави. Сират ас-султан Джалал ад-Дин Манкбурны (Жизнеописание султана Джалал ад-Дина Манкбурны) / Изд. критич. текста, пер. с араб., пред., коммент., прим. и указатели З. М. Буниятова. Москва, 1996 // http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext5.htm
Golden P. B. The Polovci Dikii // Harvard Ukrainian Studies. Vol. III–IV. 1979/1980.
Golden P. B. Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. Vol. IV. Wiesbaden, 1984.
Golden P. B. Cumanica II: The Ölberli: The Fortunes and Misfortunes of an Inner Asian Nomadic Clan // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. Vol. VI. Wiesbaden, 1986.
Golden P. B. Cumanica III: Urusoba // Aspects of Altaic Civilization. Vol. III (Uralic and Altaic Series. Vol. 145). Bloomington, 1990.
Golden P. B. An Introduction to the History of the Turkic Peoples. Ethnogenesis and State-Formation in Medieval and Early Modern Eurasia and the Middle East. Wiesbaden, 1992.
Golden P. B. Cumanica IV: The Cumano-Qıpčaq Clans and Tribes // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. Vol. IX (1995–1997). Wiesbaden, 1997.
Golden P. B. Nomads in the Sedentary World: The Case of Pre-Chinggisid Rus’ and Georgia // Nomads and Sedentary World. Budapest, 2001.
Gökbel A. Kipchaks and Kumans // The Turks. Vol. 1. Ankara, 2002.
Kırzıoğlu M. Fahrettin. Yukarı Kür ve Çoruk Boylarında Kıpçaklar İlk Kıpçaklar, (M.Ö. VIII – M.S. VI. yüzyıl) ve Son Kıpçaklar (1118–1195) ile Ortodoks Kıpçak Atabekler Hükümeti (1267–1578) Ahıska Çıldır Eyaleti Tarihinden. Ankara, 1992.
Kurat A. N. IV–XVIII. Yüzyıllarda Karadenizin Türk Kavimleri ve Devletleri. Ankara, 1972.
Özyetgin A. M. Yüzyılda Ünlü Arap Filolog Ebu Hayyan’ın bilgisi dâhilindeki türk dünyası // http://dergiler.ankara.edu.tr/dergiler/12/921/11486.pdf
Tsurtumia M. Kivcarta sakitxisatvis XII saukunis dasawyisis qartul politikasi // I. Javakhishvi-lis sakhelobis tbilisis sakhelmtsifo universitetis sakartvelos istoriis institutis shromebi. 6. Tbilisi, 2012.
REFERENCES
Anchabadze G. Z. (1980), “Kypchaki v Gruzii”, in Problemy sovremennoy tyurkologii, Almaty. (In Russian).
Anchabadze Z. V. (1960), “Kypchaki Severnogo Kavkaza po dannym gruzinskikh letopisey XI–XIV vekov”, in Materialy sessii po probleme proiskhozhdeniya balkarskogo i karachayevskogo narodov, Nalchik. (In Russian).
Artamonov M. I. (2001), Istoriya khazar, 2-nd ed., Saint Petersburg. (In Russian).
Akhinzhanov S. M. (1989), Kypchaki v istorii srednevekovogo Kazakhstana, Almaty. (In Russian).
Bushakov V. A. (1991), Tyurkskaya etnooykonomiya Kryma: dissertatsiya na soiskaniye uchenoy stepeni kandidata filologicheskikh nauk: 10.02.06: Tyurkskiye yazyki, Moscow. (In Russian).
Gagin I. A., Ryazan’ i polovtsy, available at: www.i-gagin.ru/content_art-4.html (In Russian).
Garustovich G. N. and Ivanov V. A. (2001), Oguzy i pechenegi v evraziyskikh stepyakh, Ufa. (In Russian).
Heras’kova L. S. (1991), Skul’ptura seredn’ovichnykh kochovykiv stepiv Skhidnoyi Yevropy, Kyiv. (In Ukrainian).
Golubovskiy P. (1884), Pechenegi, torki i polovtsy do nashestviya tatar. Istoriya yuzhnorusskikh stepey ІX–XІІІ vv., Kyiv. (In Russian).
“Zhitiya tsarya tsarey Davida” (1998), in Simvol, No. 40, available at: www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XI/1080-1100/David/frametext1.htm (In Russian).
Ivanov V. A. (2006), “Kypchaki v Vostochnoy Evrope”, in Istoriya tatar, Vol. 2: Volzhskaya Bulgariya i Velikaya Step’, Kazan. (In Russian).
Izmaylov I. L. (2008), Zashchitniki “Steny Iskandera”, Kazan. (In Russian).
“Ipat’yevskaya letopis’. Vosproizvedeniye teksta izdaniya 1908 g.” (1962), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 2, Moscow. (In Russian).
Kotlyar N. F. (1968), “Polovtsy v Gruzii i Vladimir Monomakh”, in Iz istorii ukraino-gruzinskikh svyazey, Tbilisi. (In Russian).
“Krugosvetnoye puteshestviye Petakh’i Regensburgskogo” (2004), in Tri evreyskikh puteshestvennika, Transl. and comment. by P. V. Margolin, Moskva and Jerusalem, available at: www.vostlit.info/Texts/rus15/Petach_Regensburg/text.phtml?id=1083 (In Russian).
Kumekov B. E. (1990), “Ob etnicheskom sostave kypchakov XІ – nach. XІІІ vv. po arabskim istochnikam”, in Problemy etnogeneza i etnicheskoy istorii narodov Sredney Azii i Kazakhstana, Issue 2, Moscow. (In Russian).
Kumekov B. E. (1993), “Ob etnonimii kypchakskoy konfederatsii zapadnogo Desht-i-Kypchaka XII – nachala XIII veka”, in Izvestiya AN Respubliki Kazakhstan, No. 1, Almaty. (In Russian).
“Lavrent’yevskaya i Suzdal’skaya letopis’ po Akademicheskomu spisku. Pod. red. akad. E. F. Karskogo. Vosproizvedeniye teksta izd. 1926–1928 gg.” (1962), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 1, Moscow. (In Russian).
Markvart I., O proiskhozhdenii naroda kumanov, Transl by A. Nemirova, available at: http://steppe-arch.konvent.ru/books/markvart1-00.shtml (In Russian).
Menges K. (1979), Vostochnyye elementy v “Slove o polku Igoreve”, Leningrad. (In Russian).
Murguliya N. P. (1971), “Pereseleniye polovtsev v Gruziyu”, in Iz istorii ukrainsko-gruzinskikh svyazey, Kyiv. (In Russian).
Murguliya N. P. (1984), “Polovtsy yuzhnorusskikh stepey (do pereseleniya ordy Otroka v Gruziyu)”, in Trudy Tbilisskogo ordena Trudovogo Krasnogo znameni universiteta, 216, Tbilisi. (In Russian).
Murguliya N. P. and Shusharin V. P. (1998), Polovtsy, Gruziya, Rus’ i Vengriya v XII–XIII vv., Moscow. (In Russian).
Novgorodskaya pervaya letopis’ starshego i mladshego izvodov (1950), A. N. Nasonov (Ed.), Moscow. (In Russian).
Osipyan O. (2005), “Poshyrennya khrystyyanstva sered polovtsiv XI–XV ct.”, in Kyyivs’ka starovyna, No. 1–2, Kyiv. (In Ukrainian).
Pavlov P. (2000), Buntari i avantyuristi v srednevekovna B”lgariya, Veliko T”rnovo, available at: http://liternet.bg/publish13/p_pavlov/buntari/ (In Russian).
Papaskiri Z. V. (1982), U istokov gruzino-russkikh politicheskikh vzaimootnosheniy, Tbilisi. (In Russian).
“Patriarshaya ili Nikonovskaya letopis’” (1965), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 9–10, Moscow. (In Russian).
Pletneva C. A. (1990), Polovtsy, Moscow. (In Russian).
Pritsak O. (2008), Koly i kym bulo napysano “Slovo o polku Ihorevim”, Kyiv. (In Ukrainian).
Rasovskiy D. A. (1940), “Voyennaya istoriya polovtsev”, in Seminarium Kondakovianum, Annaly instituta im. N. P. Kondakova, Sbornik statey v chest’ A. A. Vasil’yeva, Issue 11, Praga. (In Russian).
Seleznev Yu. V. (2012), “Polovetskiy knyaz’ Konchak”, in Voprosy istorii, No. 12. (In Russian).
Slovo o polku Igoreve, Igorya syna Svyatoslavlya, vnuka Ol’gova, available at: www.abcpeople.com/typework/literature/rus/slovo-txt.htm (In Russian).
Tizengauzen V. G. (1884), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. І: Izvlecheniya iz sochineniy arabskikh, Saint Petersburg. (In Russian).
Fedorov Ya. A. and Fedorov G. S. (1978), Ranniye tyurki na Severnom Kavkaze, Moscow. (In Russian).
Khrapachevskiy R. P. (2004), Voyennaya derzhava Chingiskhana, Moscow. (In Russian).
Khrapachevskiy R. P. (2009), Zolotaya Orda v istochnikakh (Materialy dlya istorii Zolotoy Ordy ili ulusa Dzhuchi), Vol. 3: Kitayskiye i mongol’skiye istochniki, Moscow. (In Russian).
Tsulaya G. V. (2008), “Otrok Sharukan – Atraka SHarganis-dze (k voprosu ob antropologicheskom istochnikovedenii narodov Severnogo Kavkaza)”, in Siluety Gruzii – 2, Moscow. (In Russian).
Shikhab ad-Din Mukhammad an-Nasavi (1996), Sirat as-sultan Dzhalal ad-Din Mankburny (Zhizneopisaniye sultana Dzhalal ad-Dina Mankburny), Moscow, available at: www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext5.htm (In Russian).
Golden P. B. (1979–1980), “The Polovci Dikii”, in Harvard Ukrainian Studies, Vol. III–IV.
Golden P. B. (1984), “Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia”, in Archiwum Eurasiae Medii Aevi, Vol. IV, Wiesbaden.
Golden P. B. (1986), “Cumanica II: The Olberli: The Fortunes and Misfortunes of an Inner Asian Nomadic Clan”, in Archiwum Eurasiae Medii Aevi, Vol. VI, Wiesbaden.
Golden P. B. (1990), “Cumanica III: Urusoba”, in Aspects of Altaic Civilization, Vol. III, (Uralic and Altaic Series, Vol. 145), Bloomington.
Golden P. B. (1992), An Introduction to the History of the Turkic Peoples. Ethnogenesis and State-Formation in Medieval and Early Modern Eurasia and the Middle East, Wiesbaden.
Golden P. B. (1997), “Cumanica IV: The Cumano-Qıpčaq Clans and Tribes”, in Archiwum Eurasiae Medii Aevi, Vol. IX, Wiesbaden.
Golden P. B. (2001), “Nomads in the Sedentary World: The Case of Pre-Chinggisid Rus’ and Georgia”, in Nomads and Sedentary World, Budapest.
Gökbel A. (2002), “Kipchaks and Kumans”, in The Turks, Vol. 1, Ankara.
Kırzıoğlu M. Fahrettin (1992), Yukarı Kür ve Çoruk Boylarında Kıpçaklar İlk Kıpçaklar, (M.Ö. VIII – M.S. VI. yüzyıl) ve Son Kıpçaklar (1118–1195) ile Ortodoks Kıpçak Atabekler Hükümeti (1267–1578) Ahıska Çıldır Eyaleti Tarihinden, Ankara. (In Turkish).
Kurat A. N. (1972), IV–XVIII. Yüzyıllarda Karadenizin Türk Kavimleri ve Devletleri, Ankara. (In Turkish).
Özyetgin A. M., Yüzyılda Ünlü Arap Filolog Ebu Hayyan’ın bilgisi dâhilindeki türk dünyası, available at: http://dergiler.ankara.edu.tr/dergiler/12/921/11486.pdf (In Turkish).
Tsurtumia M. (2012), “Kivcarta sakitxisatvis XII saukunis dasawyisis qartul politikasi”, in I. Javakhishvilis sakhelobis tbilisis sakhelmtsifo universitetis sakartvelos istoriis institutis shromebi, 6, Tbilisi.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.