ФОРМУВАННЯ КОРДОНІВ PAX CUMANICA У СХІДНІЙ ЄВРОПІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Я. В. Пилипчук

Анотація

Цю студію присвячено дослідженню воєнної історії Дашт-і Кипчак. Кипчацька експансія почалась у 30-х рр. ХІ ст. і досягла Східної Європи у 50-х рр. ХІ ст. Дніпровське степове лівобережжя було зайняте кипчаками у 50-х рр. ХІ ст., а Дніпровське правобережжя – у 60-х рр. ХІ ст. Оволодіння кипчаками межиріччям Дунаю та Дністра можна датувати 80–90-ми рр. ХІ ст. Спротив угорців та візантійців, на який кипчаки наразилися в 90-х рр. ХІ ст., змусив кипчаків переорієнтувати свою експансію в бік Русі. У лісостепових володіннях Русі були розселені вороги кипчаків – печеніги та огузи. Протягом 90-х рр. ХІ ст. та початку ХІІ ст. точились війни між кипчаками та русами з перемінним успіхом. Перемога під Лубнами в 1107 р. та походи до степів у 1109–1116 рр. змусили кипчаків на деякий час відмовитись від активного наступу на Русь. Кипчацька експансія завершилась у 20-х рр. ХІІ ст., коли волзькі булгари остаточно їх зупинили.

Як цитувати

Пилипчук, Я. В. (2014). ФОРМУВАННЯ КОРДОНІВ PAX CUMANICA У СХІДНІЙ ЄВРОПІ. Східний світ, (3), 36-45. https://doi.org/10.15407/orientw2014.03.036
Переглядів статті: 14 | Завантажень PDF: 8

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Pax Cumanica, візантійці, Дашт-і Кипчак, кордони, огузи, печеніги, Русь, Східна Європа, угорці

Посилання

Анчабадзе З. В. Кипчаки Северного Кавказа по данным грузинских летописей XI–XIV веков // Материалы сессии по проблеме происходжения балкарского и карачаевского народов. Нальчик, 1960.

Баженов О. Л. Історія та культура Середнього Подністров’я ІХ–ХІІІ століть. Кам’янець-Подільський, 2009.

Бибиков М. В. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья и Северного Кавказа (XII–XIII вв.) // Древнейшие государства на территории СССР: 1980. Москва, 1981.

Бушаков В. А. Тюркская этноойкономия Крыма. Дисс. ... канд. филол. наук. Москва, 1991.

Голден П. Кипчаки средневековой Евразии: пример негосударственной адаптации в степи // Монгольская империя и кочевой мир. Кн. 1. Улан-Удэ, 2004.

Голден П. Религия кыпчаков средневековой Евразии // Степи Европы в эпоху Средневековья. Т. 6.: Золотоордынское время. Донецк, 2008.

Гръцки извори за българската история. Т. VI / Съставили и редактирали Тъпкова В., Войнов М., Йончев Л., Тъпкова-Заимова В., Дуйчев И., Иванов Й., Йончев Л., Батаклиев Г., Коледаров П. София, 1965.

Гръцки извори за българската история. Т. VII / Съставили и редактирали Цанкова-Петкова Г., Тъпкова-Заимова В., Тивчев П., Йончев Л., Батаклиев Г., Коледаров П. София, 1968.

Гръцки извори за българската история. Т. VIII / Cъставили и редактирали Войнов М., Тъпкова-Заимова В., Йончев Л. София, 1972.

Гръцки извори за българската история. Т. X / Съставили и редактирали Йончев Л., Тъпкова-Заимова В., Батаклиев Г., Войнов М. София, 1980.

Жития царя-царей Давида // Символ. № 40. 1998 // http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XI/1080-1100/David/framet.

Златарски В. История на българска държава през средните векове. България под византийско владичество. T. II. София, 1934 // http://www.promacedonia.org/vz2./index. html

Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. Т. 2. Москва, 1962.

Казаков Е. Внешняя политика Булгарии. 2007 // http://real-kremlin.ru/node/64

Князький И. О. Половцы в Днестровско-Карпатских землях и Нижнем Подунавье в конце ХІІ – первых десятилетиях ХІІІ в. // Социально-экономическая и политическая история Молдавии периода феодализма. Кишинев, 1988.

Комнина Анна. Алексиада / Пер., вступит. статья, комм. Любарского Я. Н. Москва, 1965 // http://www.alanica.ru/library/Komn/text.htm

Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. Київ, 1998.

Кудряшов К. В. Половецкая Степь. Москва, 1948.

Кумеков Б. Е. Государство кимаков IX–XI вв. по арабским источникам. Алма-Ата, 1972.

Кушкумбаев А. К. Институт облавных охот и военное дело кочевников Центральной Азии. Сравнительно-историческое исследование. Кокшетау, 2009.

Лаврентьевская и Суздальская летопись по Академическому списку / Под. ред. акад. Е. Ф. Карского. Воспроизведение текста изд. 1926–1928 гг. // Полное собрание русских летописей. Т. 1. Mосква, 1962.

Маркварт И. О происхождении народа куманов / Пер. А. Немировой 2002 // http://steppe-arch.konvent.ru/books/markvart1-00.shtml

Насави 1973. – Шихаб ад-Дин Мухаммад ан-Насави. Жизнеописание султана Джалал ад-Дина Манкбурны / Пер. с араб., пред., коммент., прим. и указатели З. М. Буниятова. Баку, 1973.

Насави 1996. – Шихаб ад-Дин Мухаммад ан-Насави. Сират ас-султан Джалал ад-Дин Манкбурны (Жизнеописание султана Джалал ад-Дина Манкбурны) / Изд. критич. текста, пер. с араб., пред., коммент., прим. и указатели З. М. Буниятова Москва, 1996 // http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext1.htm; http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext2.htm; http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext3.htm; http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext4.htm; http://www.vostlit.info/Texts/rus8/Nasawi/frametext5.htm

Новгородская первая летопись. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под ред. и предисл. А. Н. Насонова. Москва, 1950.

Параска П. Ф. Внешнеполитические условия образования молдавского феодального государства. Кишинев, 1981.

Пашуто В. Т. Половецкое епископство // Пашуто В. Т. Русь. Прибалтика. Папство. Избранные статьи. Москва, 2011.

Плетнева C. А. Половцы. Москва, 1990.

Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. Т. 2. Київ, 2003.

Пріцак О. Коли і ким було написано Слово о полку Ігоревім. Київ, 2008.

Расовский Д. А. Половцы. II. Разселение половцев // Seminarium Kondakovianum / Анналы института им. Н. П. Кондакова. Вып. 8. Прага, 1936.

Расовский Д. А. Половцы. III. Пределы “поля половецкаго” // Seminarium Konda-kovianum / Анналы института им. Н. П. Кондакова. Вып. 9. Прага, 1937.

Расовский Д. А. Пределы “поля половецкаго” // Seminarium Kondakovianum / Анналы института им. Н. П. Кондакова. Сборник статей в честь А. А. Васильева. Вып. 10. Прага, 1938.

Расовский Д. А. Военная история половцев // Seminarium Kondakovianum / Анналы института им. Н. П. Кондакова. Сборник статей в честь А. А. Васильева. Вып. 11. Прага, 1940.

Расовский Д. А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // Расовский Д. А. Половцы. Черные Клобуки: печенеги, торки и берендеи на Руси и в Венгрии. Москва, 2012.

Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. ІI: Извлечения из персидских сочинений, собранных В. Г. Тизенгаузеном и обработ. А. А. Ромаскевичем и С. Л. Волиным. Москва – Ленинград, 1941.

Шушарин В. П. Свидетельства письменных памятников королевства Венгрии об этническом составе населения Восточного Прикарпатья // История СССР, 1978, № 2.

Шушарин В. П. Ранний этап этнической истории венгров. Москва, 1997.

Berend N. At the gate of Christendom: Jews, Muslims, and “pagans” in medieval Hungary, c. 1000 – c. 1300. Cambridge, 2001. https://doi.org/10.1017/CBO9780511523106

Christian D. A history of Russia, Central Asia and Mongolia: Vol. 1: Inner Eurasia from Prehistory to the Mongol Empire. Oxford and Malden Mass, 1998.

Chronicon pictum Vindobonense ad fidem codicum recensuit, observationes, disquisitionem de aetate Belae regis notarii, et animadversiones criticas adiecit M. Florianus // Historiae Hungaricae fontes domestici. Pars prima. Scriptores; 2. Lipsiaе, 1883.

Curta F. South-Eastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge, 2006. https://doi.org/10.1017/CBO9780511815638

Diaconu P. Les Petchenegues au Bas-Danube. Bucureşti, 1970.

Diaconu P. Les coumans au Bas-Danube aux XI’ et XII’ siecles. Bucharest, 1978.

Golden P. B. Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. Vol. IV. Wiesbaden, 1984.

Gökbel A. Kipchaks and Kumans // The Turks. Vol. 1. Ankara, 2002.

Joannis de Thwrocz 1766. – Joannis de Thwrocz. Joannis archidiaconi de Kikullew. Ab Origine gentius. Inserta simul chronica // Scriptores Rerum Hungaricarum Veteres ac Genuni. Cura et Studio Joannis Georgii Schwandtneri. Pars Prima. Vindоbonae, MDCCLXVI (1766).

Kurat A. N. Peçenek tarihi. Istanbul, 1937.

Kurat A. N. IV–XVIII. Yüzyıllarda Karadenizin Türk Kavimleri ve Devletleri. Anka-ra, 1972.

Lăzărescu-Zobian M. Cumania as the name of thirteenth century Moldavia and Eastern Wallachia: some aspects of Kipchak-Rumanian relations // Turks, Hungarians and Kipchaks. A Ferschrift in Honor of Tibor Halasi-Kun / Journal of Turkish Studies. Vol. 8. Harvard, 1984.

Pritsak O. The Pechenegs. A case of Social and Economic Transformation // Archiwum Eurasiae Medii Aevi. 1975. Vol. 1. Lissе, 1976.

Spinei V. Moldavia in the 11th – 14th Centuries. Bucureşti, 1986.

Spinei V. The Great Migrations in the East and South East of Europe from the Ninth to the Thirteenth Century. Cluj-Napoca, 2003.

Spinei V. The Cumanic Bishopric: genesis and evolution: Genesis and Evolution // The Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars, and Cumans. Leiden – Boston, 2008. https://doi.org/10.1163/ej.9789004163898.i-492.97

Spinei V. The Romanians and the Turkic Nomads North of Danube Delta from Tenth to the Mid-Thirteenth Century. Leiden – Boston, 2009. https://doi.org/10.1163/ej.9789004175365.i-482

Stoyanow V. Kumans in Bulgarian history // The Turks. Vol. I. Ankara, 2002.

Tryjarski E. Pieczingowie // Dabrowski K., Nagrodzka-Majchrzyk T., Tryjarski E. Hunowie Europejsci, Protobułgarzy, Chazarowie, Pieczyngowie. Wroclaw, 1975.

Vasary I. Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185–1365. Cambridge UK, 2005. https://doi.org/10.1017/CBO9780511496622

Yudu Yücel M. Pechenegs on the Balkans // The Turks. Vol. I. Ankara, 2002.

REFERENCES

Anchabadze Z. V. (1960), “Kypchaki Severnogo Kavkaza po dannym gruzinskikh letopisey XI–XIV vekov”, in Materialy sessii po probleme proiskhozhdeniya balkarskogo i karachayevskogo narodov, Nalchik. (In Russian).

Bazhenov O. L. (2009), Istoriya ta kul’tura Seredn’oho Podnistrov”ya IX–XIII stolit’, Kamianets-Podilskyi. (In Ukrainian).

Bibikov M. V. (1981), “Vizantiyskiye istochniki po istorii Rusi, narodov Severnogo Prichernomor’ya i Severnogo Kavkaza (XII–XIII vv.)”, in Drevneyshiye gosudarstva na territorii SSSR: 1980, Moscow. (In Russian).

Bushakov V. A. (1991), Tyurkskaya etnooykonomiya Kryma, Dissertatsiya na soiskaniye uchenoy stepeni kandidata filologicheskikh nauk: 10.02.06: Tyurkskiye yazyki, Moscow. (In Russian).

Golden P. (2004), “Kipchaki srednevekovoy Evrazii: primer negosudarstvennoy adaptatsii v stepi”, in Mongol’skaya imperiya i kochevoy mir, Book 1, Ulan-Ude. (In Russian).

Golden P. (2008), “Religiya kypchakov srednevekovoy Evrazii”, in Stepi Evropy v epokhu Srednevekov’ya, Vol. 6: Zolotoordynskoye vremya, Donetsk. (In Russian).

Grŭtski izvori za bŭlgarskata istorie (1965), Vol. VI, Compl. by Tŭpkova V., Voynov M., Yonchev L., Tŭpkova-Zaimova V., Duychev I., Ivanov Y., Yonchev L., Batakliev G. and Koledarov P., Sofia. (In Bulgarian).

Grŭtski izvori za bŭlgarskata istorie (1968), Vol. VII, Compl. by Tsankova-Petkova G., Tŭpkova-Zaimova V., Tivchev P., Yonchev L., Batakliev G. and Koledarov P., Sofia. (In Bulgarian).

Grŭtski izvori za bŭlgarskata istorie (1972), Vol. VIII, Compl. by Voynov M., Tŭpkova-Zaimova V. and Yonchev L., Sofia. (In Bulgarian).

Grŭtski izvori za bŭlgarskata istorie (1980), Vol. X, Compl. by Yonchev L., Tŭpkova-Zaimova V., Batakliev G. and Voynov M., Sofia. (In Bulgarian).

“Zhitiya tsarya tsarey Davida” (1998), in Simvol, No. 40, available at: www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XI/1080-1100/David/frametext1.htm (In Russian).

Zlatarski V. (1934), Istorie na bŭlgarska dŭrzhava prez srednite vekove. Bŭlgarie pod vizantiysko vladichestvo, Vol. II, Sofia, available at: www.promacedonia.org/vz2./index.html (In Bulgarian).

Ipat’yevskaya letopis’ (1962), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 2, Moscow. (In Russian).

Kazakov E. (2007), Vneshnyaya politika Bulgarii, available at: http://real-kremlin.ru/node/64 (In Russian).

Knyaz’kiy I. O. (1988), “Polovtsy v Dnestrovsko-Karpatskikh zemlyakh i Nizhnem Podunav’ye v kontse XII – pervykh desyatiletiyakh XIII v.”, in Sotsial’no-ekonomicheskaya i politicheskaya istoriya Moldavii perioda feodalizma, Kishinev. (In Russian).

Komnina Anna (1965), Aleksiada, Transl, preface and comment. by Ya. N. Lyubarskiy, Moscow, available at: www.alanica.ru/library/Komn/text.htm (In Russian).

Kotlyar M. F. (1998), Halyts’ko-Volyns’ka Rus’, Kyiv. (In Ukrainian).

Kudryashov K. V. (1948), Polovetskaya Step’, Moscow. (In Russian).

Kumekov B. E. (1972), Gosudarstvo kimakov IX–XI vv. po arabskim istochnikam, Almaty. (In Russian).

Kushkumbayev A. K. (2009), Institut oblavnykh okhot i voyennoye delo kochevnikov Tsentral’noy Azii, Sravnitel’no-istoricheskoye issledovaniye, Kokshetau. (In Russian).

“Lavrent’yevskaya i Suzdal’skaya letopis’ po Akademicheskomu spisku, Pod. red. akad. E. F. Karskogo. Vosproizvedeniye teksta izd. 1926–1928 gg.” (1962), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey, Vol. 1, Moscow. (In Russian).

Markvart I., O proiskhozhdenii naroda kumanov, Transl by A. Nemirova, available at: http://steppe-arch.konvent.ru/books/markvart1-00.shtml (In Russian).

Shikhab ad-Din Mukhammad an-Nasavi (1973), Zhizneopisaniye sultana Dzhalal ad-Dina Mankburny, Per. s arab., pred., komment., prim. i ukazateli Z. M. Buniyatova, Baku. (In Russian).

Shikhab ad-Din Mukhammad an-Nasavi (1996), Sirat as-sultan Dzhalal ad-Din Mankburny (Zhizneopisaniye sultana Dzhalal ad-Dina Mankburny), Izd. kritich. teksta, per. s arab., pred., komment., prim. i ukazateli Z. M. Buniyatova, Moscow. (In Russian).

Novgorodskaya pervaya letopis’ starshego i mladshego izvodov (1950), A. N. Nasonov (Ed.), Moscow. (In Russian).

Paraska P. F. (1981), Vneshnepoliticheskiye usloviya obrazovaniya moldavskogo feodal’nogo gosudarstva, Kishinev. (In Russian).

Pashuto V. T. (2011), “Polovetskoye episkopstvo”, in Pashuto V. T., Rus’. Pribaltika. Papstvo. Izbrannyye stat’i, Moscow. (In Russian).

Pletneva C. A. (1990), Polovtsy, Moscow. (In Russian).

Pritsak O. (2003), Pokhodzhennya Rusi. Starodavni skandynavs’ki sahy i Stara Skandynaviya, Vol. 2, Kyiv. (In Ukrainian).

Pritsak O. (2008), “Koly i kym bulo napysano ‘Slovo o polku Ihorevim””, Kyiv. (In Ukrainian).

Rasovskiy D. A. (1936), “Polovtsy. II. Razseleniye polovtsev”, in Seminarium Kondakovianum, Annaly instituta im. N. P. Kondakova, Issue 8, Praga. (In Russian).

Rasovskiy D. A. (1937), «Polovtsy. III. Predely “polya polovetskago”», in Seminarium Kondakovianum, Annaly instituta im. N. P. Kondakova, Issue 9, Praga. (In Russian).

Rasovskiy D. A. (1938), “Predely ‘polya polovetskago””, in Seminarium Kondakovianum, Annaly instituta im. N. P. Kondakova, Sbornik statey v chest’ A. A. Vasil’yeva, Issue 10, Praga. (In Russian).

Rasovskiy D. A. (1940), “Voyennaya istoriya polovtsev”, in Seminarium Kondakovianum, Annaly instituta im. N. P. Kondakova, Sbornik statey v chest’ A. A. Vasil’yeva, Issue 11, Praga. (In Russian).

Rasovskiy D. A. (2012), “Pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Ugrii”, in Rasovskiy D. A., Polovtsy, Chernyye Klobuki: pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Vengrii, Moscow. (In Russian).

Tizengauzen V. G. (1941), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. ІI: Izvlecheniya iz persidskikh sochineniy, sobrannykh V. G. Tizengauzenom i obrabot. A. A. Romaskevichem i S. L. Volinym, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Shusharin V. P. (1978), “Svidetel’stva pis’mennykh pamyatnikov korolevstva Vengrii ob etnicheskom sostave naseleniya Vostochnogo Prikarpat’ya”, in Istoriya SSSR, No. 2. (In Russian).

Shusharin V. P. (1997), Ranniy etap etnicheskoy istorii vengrov, Moscow. (In Russian).

Berend N. (2001), At the gate of Christendom: Jews, Muslims, and “pagans” in medieval Hungary, c. 1000 – c. 1300, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511523106

Christian D. (1998), A history of Russia, Central Asia and Mongolia, Vol. 1: Inner Eurasia from Prehistory to the Mongol Empire, Oxford and Malden Mass.

Chronicon pictum Vindobonense ad fidem codicum recensuit, observationes, disquisitionem de aetate Belae regis notarii, et animadversiones criticas adiecit M. Florianus (1883), Historiae Hungaricae fontes domestici, Pars prima. Scriptores, 2, Lipsiaе.

Curta F. (2006), South-Eastern Europe in the Middle Ages, 500–1250, Cambridge. https://doi.org/10.1017/CBO9780511815638

Diaconu P. (1970), Les Petchenegues au Bas-Danube, Bucureşti.

Diaconu P. (1978), Les coumans au Bas-Danube aux XI’ et XII’ siecles, Bucharest.

Golden P. B. (1984), “Cumanica I: The Qıpčaqs in Georgia”, in Archiwum Eurasiae Medii Aevi, Vol. IV, Wiesbaden.

Gökbel A. (2002), “Kipchaks and Kumans”, in The Turks, Vol. 1, Ankara.

Joannis de Thwrocz (1766), “Joannis archidiaconi de Kikullew. Ab Origine gentius. Inserta simul chronic”, in Scriptores Rerum Hungaricarum Veteres ac Genuni. Cura et Studio Joannis Georgii Schwandtneri, Pars Prima, Vindоbonae.

Kurat A. N. (1937), Peçenek tarihi, Istanbul. (In Turkish).

Kurat A. N. (1972), IV–XVIII. Yüzyıllarda Karadenizin Türk Kavimleri ve Devletleri, Ankara. (In Turkish).

Lăzărescu-Zobian M. (1984), “Cumania as the name of thirteenth century Moldavia and Eastern Wallachia: some aspects of Kipchak-Rumanian relations”, in Turks, Hungarians and Kipchaks. A Ferschrift in Honor of Tibor Halasi-Kun, Journal of Turkish Studies, Vol. 8, Harvard.

Pritsak O. (1976), “The Pechenegs. A case of Social and Economic Transformation”, Archiwum Eurasiae Medii Aevi. 1975, Vol. 1, Lissе.

Spinei V. (1986), Moldavia in the 11th – 14th Centuries, Bucureşti.

Spinei V. (2003), The Great Migrations in the East and South East of Europe from the Ninth to the Thirteenth Century, Cluj-Napoca.

Spinei V. (2008), “The Cumanic Bishopric: genesis and evolution: Genesis and Evolution”, in The Other Europe in the Middle Ages. Avars, Bulgars, Khazars, and Cumans, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004163898.i-492.97

Spinei V. (2009), The Romanians and the Turkic Nomads North of Danube Delta from Tenth to the Mid-Thirteenth Century, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004175365.i-482

Stoyanow V. (2002), “Kumans in Bulgarian history”, in The Turks, Vol. I, Ankara.

Tryjarski E. (1975), “Pieczingowie”, in Dabrowski K., Nagrodzka-Majchrzyk T. and Tryjarski E., Hunowie Europejsci, Protobułgarzy, Chazarowie, Pieczyngowie, Wroclaw.

Vasary I. (2005), Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185–1365, Cambridge UK. https://doi.org/10.1017/CBO9780511496622

Yudu Yücel M. (2002), “Pechenegs on the Balkans”, in The Turks, Vol. I, Ankara.