ТУВИНСЬКА САНГХА У ХХ СТОЛІТТІ: МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена процесам реформування буддійської общини Туви у ХХ столітті. Вагомим мотивом для модернізації тувинської сангхи, ініційованої російськими урядовцями під час війни і революції (1910-ті рр.), стала активна політика Автономної Монголії, спрямована на повернення Туви в орбіту свого впливу. Особлива увага приділялася проблемі створення єдиного духовного управління тувинських буддистів та обрання його глави. Російські політики використовували досвід побудови північнобуддійської ієрархії в Російській імперії й сподівалися зменшити вплив монгольських ієрархів на тувинців. У період ТНР процеси реформування буддійської церкви окреслилися було в межах руху за оновлення. Обидві хвилі модернізації – 1910-х та 1920-х років – були фактично ініційовані ззовні, в перш чергу з політичних міркувань (хоча й були підтримані низкою поважних лам), і не дістали належного розвитку внаслідок радикальних політичних змін в Урянхайському краї та Тувинській Народній Республіці. Показовим зразком та орієнтиром для обох проектів модернізації стала бурятська сангха (спочатку традиційна церква, а з часом реформатори – прибічники руху за оновлення). Після нищівного руйнування хуре і переслідувань лам у 1930-ті рр. лише через кілька десятиліть, у 1990-ті роки в Республіці Тува, розпочатий у 1910-ті рр. процес модернізації тувинської сангхи нарешті відбувся, а тувинська буддійська громада отримала свого главу.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
XX століття, Зовнішня Монголія, лама, модернізація, сангха, Тувинська Народна Республіка, Урянхайський край
Анайбан З. В., Тюхтенева С. П. Этнокультурная адаптация населения Южной Сибири (современный период). Москва, 2008.
Андреев А. И. От Байкала до священной Лхасы: новые материалы о русских экспедициях в Центральную Азию в первой половине ХХ века (Бурятия, Монголия, Тибет). Сборник статей. Санкт-Петербург – Самара – Прага, 1997.
Аранчын Ю. Л. Исторический путь тувинского народа к социализму. Новосибирск, 1982.
Бичелдей К. А. 80 лет тувинской письменности: становление, развитие, перспективы // Тувинская письменность и вопросы исследования письменностей и письменных памятников России и Центрально-Азиатского региона. Ч. I: Материалы международной научной конференции, посвященной 80-летию тувинской письменности (Кызыл, 1–4 июля 2010 года). Абакан, 2010.
Владимирцов Б. Я. Работы по истории и этнографии монгольских народов. Москва, 2002.
Герасимова К. М. О бурятской “буржуазной интеллигенции” начала ХХ века // Национальная интеллигенция, духовенство и проблемы социального, национального возрождения народов Республики Бурятия. Улан-Удэ, 1995.
Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ), ф. 102, оп. 74, 2-е делопроизводство, 1916 г., ед. хр. 66; ф. Р–176, оп. 4, ед. хр. 129; оп. 5, ед. хр. 1711; оп. 6, ед. хр. 1119; ф. Р–200, оп. 1, ед. хр. 477, 494, 496, 497, 498, 499, 502.
Грумм-Гржимайло Г. Е. Западная Монголия и Урянхайский край. Т. III. Вып. I. Антропологический и этнографический очерк этих стран. Ленинград, 1926.
Дамдинов А. В. Агван Доржиев в обновленческом движении бурятского буддийского духовенства // Бурятский буддизм: история и идеология. Улан-Удэ, 1997.
Дацышен В. Г. Буддийская Сангха в Туве в период протектората // Конфессии народов Сибири в XVII – начале ХХ вв.: развитие и взаимодействие. Материалы Всероссийской науч-ной конференции (3–4 февраля 2005 г.). Иркутск, 2005. – http://mion.isu.ru/filearchive/mion_publcations/sb-confess/4_4.html
Інститут рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (ІР НБУВ), ф. Київської духовної академії (КДА), од. зб. 346 (506) с.
Кабо Р. Очерки истории и экономики Тувы. Ч. 1. Москва – Ленинград, 1934.
Крайнова Л. Н. Административное устройство и хозяйственная деятельность ламаистских дацанов в Восточной Сибири в середине XIX – начале ХХ вв. в соответствии с “Положением о Буддистах Восточной Сибири” 1853 г. // Вестник Московского государственного гуманитарного университета им. М. А. Шолохова. История и политология, 2011, № 3.
Ломакина И. Голова Джа-ламы. Санкт-Петербург – Улан-Удэ, 1993.
Майский И. М. Монголия накануне революции. Москва, 1960.
Мачавариани В., Третьяков С. В Танну-Туву. Москва – Ленинград, 1930.
Моллеров Н. М. О смене властной элиты и политического курса в конце 1920-х годов в связи с китайскими и монгольскими событиями // Вестник Тувинского государственного университета. Социальные и гуманитарные науки, 2013, № 1.
Монгуш М. В. История буддизма в Туве (вторая половина VІ – конец ХХ в.). Новосибирск, 2001.
Москаленко Н. П. Этнополитическая история Тувы в ХХ веке. Москва, 2004.
Национальный архив Республики Бурятия (НАРБ), ф. П–20, оп. 4, ед. хр. 63.
Нацов С. Правая опасность в Тувинской народно-революционной партии // Жизнь Бурятии, 1930, № 1.
Отрощенко І. В. Ідеї “руху за оновлення” в Монголії (1920-ті рр.) // Східний світ, 2000, № 2.
Очерки истории культуры МНР. Улан-Удэ, 1971.
Попов В. Л. Через Саяны и Монголию. Омск, 1905. (Извлечения) // Урянхай. Тыва дептер: антология научной и просветительской мысли о древней тувинской земле и ее насельниках, об Урянхае – Танну-Туве, урянхайцах – тувинцах, о древностях Тувы. Текст в 7 т. Т. 3: Урянхайский край. Тувинско-русские отношения (начало XVII – начало XX вв.) / Сост. С. К. Шойгу. Москва, 2007.
Последние дни и слова Богдо-гэгэна IX. Интервью Хамбо-ламы монастыря Гандантэгчинлин Д. Чойжамца о последних днях и предсказаниях Богдо-гэгэна IX // Центр тибетской культуры и информации. 3 марта 2012. – http://savetibet.ru/2012/03/03/khambo-lama.html
Прокофьева Е. Д. Процесс национальной консолидации тувинцев. Санкт-Петербург, 2011.
Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ), ф. 495, оп. 16, ед. хр. 61; оп. 153, ед. хр. 25, 28, 37, 41, 60; ф. 508, оп. 3, ед. хр. 5, 11.
Сабиров Р. Т. Где “центр” тибетского буддизма в современном мире? // Цирендоржиєвські читання – 2012 (V): Тибетська цивілізація та кочові народи Євразії: крос-культурні контакти. Київ, 2012.
Самдан А. А. Тувинские летописи как исторический источник // Гуманитарные исследования в Туве. Москва, 2001.
Тока. На культурном фронте Танну-Тувинской народной республики // Революционный Восток, 1936, № 2–3 (36–37).
Традиционная культура тувинцев глазами иностранцев (конец XIX – начало XX века) / Подготовка текстов, предисловие и комментарии А. К. Кужугет. Кызыл, 2003.
Турчанинов А. А. Урянхайский край в 1915 году / Подготовка рукописи к печати, предисловие, послесловие и комментарий А. К. Кужугет. Кызыл, 2009.
Установление покровительства России над Тувой в 1914 году. Архивные документы / Составитель публикации В. А. Дубровский; редактор М. Б. Кенин-Лопсан. Кызыл, 1994.
Харунов Р. Ш. Формирование интеллигенции в Тувинской Народной Республике (1921–1944 гг.). Абакан, 2009.
Хомушку О. М. Религия в истории культуры тувинцев. Москва, 1998.
Хомушку О. М. Религия в культуре народов Саяно-Алтая. Москва, 2005.
Церковь и русификация бурято-монгол при царизме // Красный архив, 1932, т. 4 (53).
Шурхуу Д. Урянхайский вопрос в монголо-российских отношениях в первой четверти ХХ века // Россия и Монголия: новый взгляд на историю взаимоотношений. Москва, 2001.
Heissig W. The religions of Mongolia. Berkeley – Los Angeles, 1980.
REFERENCES
Anayban Z. V. and Tyukhteneva S. P. (2008), Etnokul’turnaya adaptatsiya naseleniya Yuzhnoy Sibiri (sovremennyy period), Moscow. (In Russian).
Andreyev A. I. (1997), Ot Baykala do svyashchennoy Lkhasy: novyye materialy o russkikh ekspeditsiyakh v Tsentral’nuyu Aziyu v pervoy polovine XX veka (Buryatiya, Mongoliya, Tibet). Sbornik statey, Saint Petersburg, Samara and Praga. (In Russian).
Aranchyn Yu. L. (1982), Istoricheskiy put’ tuvinskogo naroda k sotsializmu, Novosibirsk. (In Russian).
Bicheldey K. A. (2010), “80 let tuvinskoy pis’mennosti: stanovleniye, razvitiye, perspektivy”, in Tuvinskaya pis’mennost’ i voprosy issledovaniya pis’mennostey i pis’mennykh pamyatnikov Rossii i Tsentral’no-Aziatskogo regiona, Part I: Materialy mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii, posvyashchennoy 80-letiyu tuvinskoy pis’mennosti (Kyzyl, 1–4 iyulya 2010 goda), Abakan. (In Russian).
Vladimirtsov B. Ya. (2002), Raboty po istorii i etnografii mongol’skikh narodov, Moscow. (In Russian).
Gerasimova K. M. (1995), “O buryatskoy “burzhuaznoy intelligentsii” nachala XX veka”, in Natsional’naya intelligentsiya, dukhovenstvo i problemy sotsial’nogo, natsional’nogo vozrozhdeniya narodov Respubliki Buryatiya, Ulan-Ude. (In Russian).
Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii (GARF) [The State Archive of the Russian Federation], Fund 102, Inventory 74, 2-e deloproizvodstvo, 1916 g., File 66; Fund R–176, Inventory 4, File 129; Inventory 5, File 1711; Inventory 6, File 1119; Fund R–200, Inventory 1, Files 477, 494, 496, 497, 498, 499, 502.
Grumm-Grzhimaylo G. E. (1926), Zapadnaya Mongoliya i Uryankhayskiy kray, Vol. III, Issue I. Antropologicheskiy i etnograficheskiy ocherk etikh stran, Leningrad. (In Russian).
Damdinov A. V. (1997), “Agvan Dorzhiyev v obnovlencheskom dvizhenii buryatskogo buddiyskogo dukhovenstva”, in Buryatskiy buddizm: istoriya i ideologiya, Ulan-Ude. (In Russian).
Datsyshen V. G. (2005), ‘Buddiyskaya Sangkha v Tuve v period protektorata”, in Konfessii narodov Sibiri v XVII – nachale XX vv.: razvitiye i vzaimodeystviye. Materialy Vserossiyskoy nauchnoy konferentsii (3–4 fevralya 2005 g.), Irkutsk, available at: http://mion.isu.ru/filearchive/mion_publcations/sb-confess/4_4.html (In Russian).
Instytut rukopysiv Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernads’koho (IR NBUV) [Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine], Fund “Kyyivs’ka dukhovna akademiya (KDA)”, File 346 (506)с.
Kabo R. (1934), Ocherki istorii i ekonomiki Tuvy, Part 1, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Kraynova L. N. (2011), “Administrativnoye ustroystvo i khozyaystvennaya deyatel’nost’ lamaistskikh datsanov v Vostochnoy Sibiri v seredine XIX – nachale XX vv. v sootvetstvii s “Polozheniyem o buddistakh Vostochnoy Sibiri” 1853 g.”, in Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo gumanitarnogo universiteta im. M. A. Sholokhova. Istoriya i politologiya, No. 3. (In Russian).
Lomakina I. (1993), Golova Dzha-lamy, Saint Petersburg and Ulan-Ude. (In Russian).
Mayskiy I. M. (1960), Mongoliya nakanune revolyutsii, Moscow. (In Russian).
Machavariani V. and Tret’yakov S. (1930), V Tannu-Tuvu, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Mollerov N. M. (2013), “O smene vlastnoy elity i politicheskogo kursa v kontse 1920-kh godov v svyazi s kitayskimi i mongol’skimi sobytiyami”, in Vestnik Tuvinskogo gosudarstvennogo universiteta. Sotsial’nyye i gumanitarnyye nauki, No. 1. (In Russian).
Mongush M. V. (2001), Istoriya buddizma v Tuve (vtoraya polovina VІ – konets XX v.), Novosibirsk. (In Russian).
Moskalenko N. P. (2004), Etnopoliticheskaya istoriya Tuvy v XX veke, Moscow. (In Russian).
Natsional’nyy arkhiv Respubliki Buryatiya (NARB) [The National Archive of the Republic of Buryatia], Fund P–20, Inventory 4, File 63.
Natsov S. (1930), “Pravaya opasnost’ v Tuvinskoy narodno-revolyutsionnoy partii”, in Zhizn’ Buryatii, No. 1. (In Russian).
Otroshchenko I. V. (2000), “Ideyi “rukhu za onovlennya” v Monholiyi (1920-ti rr.)”, Shìdnij svìt, No. 2. (In Ukrainian).
Ocherki istorii kul’tury MNR (1971), Ulan-Ude. (In Russian).
Popov V. L. (2007), “Cherez Sayany i Mongoliyu. Omsk, 1905. (Izvlecheniya)”, in Uryankhay. Tyva depter: antologiya nauchnoy i prosvetitel’skoy mysli o drevney tuvinskoy zemle i eye nasel’nikakh, ob Uryankhaye – Tannu-Tuve, uryankhaytsakh – tuvintsakh, o drevnostyakh Tuvy. Tekst v 7 t., Vol. 3: Uryankhayskiy kray. Tuvinsko-russkiye otnosheniya (nachalo XVII – nachalo XX vv.), Compl. by S. K. Shoygu, Moscow. (In Russian).
“Posledniye dni i slova Bogdo-g·eg·ena IX. Interv’yu KHambo-lamy monastyrya Gandantegchinlin D. Choyzhamtsa o poslednikh dnyakh i predskazaniyakh Bogdo-gegena IX” (2012), in Tsentr tibetskoy kul’tury i informatsii, March 3, available at: http://savetibet.ru/2012/03/03/khambo-lama.html (In Russian).
Prokof’yeva E. D. (2011), Protsess natsional’noy konsolidatsii tuvintsev, Saint Petersburg. (In Russian).
Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv sotsial’no-politicheskoy istorii (RGASPI) [The Russian State Archive of Socio-Political History], Fund 495, Inventory 16, File 61; Inventory 153, Files 25, 28, 37, 41, 60; Fund 508, Inventory 3, Files 5, 11.
Sabirov R. T. (2012), “Gde ‘tsentr’ tibetskogo buddizma v sovremennom mire?”, in Tsyrendorzhyyevs’ki chytannya – 2012 (V): Tybets’ka tsyvilizatsiya ta kochovi narody Yevraziyi: kros-kul’turni kontakty, Kyiv. (In Russian).
Samdan A. A. (2001), “Tuvinskiye letopisi kak istoricheskiy istochnik”, in Gumanitarnyye issledovaniya v Tuve, Moscow. (In Russian).
Toka (1936), “Na kul’turnom fronte Tannu-Tuvinskoy narodnoy respubliki”, in Revolyutsionnyy Vostok, No. 2–3 (36–37). (In Russian).
Traditsionnaya kul’tura tuvintsev glazami inostrantsev (konets XIX – nachalo XX veka) (2003), Preface, comments and compl. by A. K. Kuzhuget, Kyzyl. (In Russian).
Turchaninov A. A. (2009), Uryankhayskiy kray v 1915 godu, Preface, comments, afterword and compl. by A. K. Kuzhuget, Kyzyl. (In Russian).
Ustanovleniye pokrovitel’stva Rossii nad Tuvoy v 1914 godu. Arkhivnyye dokumenty (1994), Compl. by V. A. Dubrovskiy, M. B. Kenin-Lopsan (Ed.), Kyzyl. (In Russian).
Kharunov R. Sh. (2009), Formirovaniye intelligentsii v Tuvinskoy Narodnoy Respublike (1921–1944 gg.). Abakan. (In Russian).
Khomushku O. M. (1998), Religiya v istorii kul’tury tuvintsev, Moscow. (In Russian).
Khomushku O. M. (2005), Religiya v kul’ture narodov Sayano-Altaya, Moscow. (In Russian).
“Tserkov’ i rusifikatsiya buryato-mongol pri tsarizme” (1932), in Krasnyy arkhiv, Vol. 4 (53). (In Russian).
Shurkhuu D. (2001), “Uryankhayskiy vopros v mongolo-rossiyskikh otnosheniyakh v pervoy chetverti XX veka”, in Rossiya i Mongoliya: novyy vzglyad na istoriyu vzaimootnosheniy, Moscow. (In Russian).
Heissig W. (1980), The religions of Mongolia, Berkeley and Los Angeles.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.