ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ В УРЯНХАЙСЬКОМУ КРАЇ: 1916 РІК

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. В. Отрощенко

Анотація

Політичне становище в Урянхайському краї в зазначений період аналізується на основі низки документів, головно з Державного архіву Російської Федерації. Події 1916 року довели, наскільки непросто було Росії встановлювати контроль над Урянхайським краєм – це був тривалий процес. Росія стикалася з неприйняттям як тувинської еліти, так і населення, стурбованих зростаючим тиском з боку “покровителів”. Вже тоді російські урядовці, що спостерігали ситуацію на місці, обґрунтовано побоювалися загального повстання, яке спалахнуло в 1919 році і сприяло падінню тодішньої російської влади в краї. Російські власті змушені були йти на поступки та компроміси з тувинською аристократією, зокрема відмовившись від практики призначати лояльних їм чиновників правителями хошунів. Стала очевидною непослідовність тувинських нойонів, яка проявлялася і в наступні роки – після щирого або не дуже визнання російського проводу вони за першої нагоди зверталися по підтримку до монгольського владики. Зростали виклики і з боку Автономної Монголії, що не бажала втрачати край, який вже звикла бачити у своєму підпорядкуванні, і, звичайно, з боку Китаю. Звернення тувинців за підтримкою до Урги лише зміцнювали наміри Богдо-хана та його уряду повернути втрачене.

Як цитувати

Отрощенко, І. В. (2017). ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ В УРЯНХАЙСЬКОМУ КРАЇ: 1916 РІК. Східний світ, (1-2 (94-95), 65-77. https://doi.org/10.15407/orientw2017.01.065
Переглядів статті: 73 | Завантажень PDF: 37

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Автономна Монголія, Китай, міжнародні відносини, російський протекторат, Росія, тувинська аристократія, Урянхайський край

Посилання

Белов Е. А. Россия и Монголия (1911–1919 гг.). Москва, 1999.

Василенко В. А. Присутствие вооруженных сил в Урянхайском крае в период действия протектората (1914–1918): к вопросу о постановке проблемы // Известия Иркутской государственной экономической академии. Т. 25, № 6. 2015.

Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ), ф. 102, 2-е делопроизводство, оп. 74, ед. хр. 66; ф. Р–200, оп. 1, ед. хр. 477, 498, 501.

История Тувы. Т. 1. Москва, 2001.

История Тувы. Т. 2. Москва, 2007.

Кабо Р. Очерки истории и экономики Тувы. Ч. 1. Москва – Ленинград, 1934.

Леонов Н. Танну-Тува. (Страна Голубой реки). Москва, 1927.

Майский И. М. Современная Монголия. Иркутск, 1921.

Моллеров Н. М. Иннокентий Сафьянов. Москва, 2014.

МОЭИ. – Международные отношения в эпоху империализма. Документы из архивов царского и временного правительства 1878–1917. Серия 3. 1914–1917. T. II: 14 марта – 13 мая 1914 г. Москва – Ленинград, 1933.

Приложение 2. А. В. Адрианов. Письма 1915–1916 гг. семье из Урянхайского края в Томск / Подготовка к публикации, составление О. Б. Беликовой // Беликова О. Б. Последняя экспедиция А. В. Адрианова: Тува, 1915–1916 гг. Археологические исследования (источниковедческий аспект). Томск, 2014.

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ), ф. 495, оп. 153, ед. хр. 1.

Сводка сведений военно-статистического отделения Штаба Омского военного ок-руга о Западном Китае и Монголии (Улясутайский округ, Кобдоский округ, Синьцзян и Алтайский округ). За первую половину 1917 года. Омск, 1917.

Сердобов Н. А. История формирования тувинской нации. Кызыл, 1971.

Сизова А. А. Консульская служба России в Монголии (1861–1917). Москва, 2015.

Смерть Агвана (Из недавнего прошлого. Рассказ Чергалана) // Сафьянов И. Г. Тува в прошлом. Т. 1: Художественное творчество тувинского народа. Фотоархив. Москва, 2012.

Собрание архивных документов о протекторате России над Урянхайским краем – Тувой: к 100-летию исторического события / [сост.: Бондаренко Т. А. и др.]. Кызыл, 2014.

Суходолов А. П., Кузьмин Ю. В. Монголия и русско-монгольские отношения первой половины ХХ века: проблемы истории и историографии. Иркутск, 2016.

Чулуун С., Донгак А. С. Этнокультурные контакты народов Саяно-Алтая и Западной Монголии [Электронный ресурс] // Новые исследования Тувы, 2015, № 1. – http://www.tuva.asia/journal/issue_25/7792-chuluun-dongak.html

Шостакович С. Политический строй и международно-правовое положение Танну-Тувы в прошлом и настоящем. Иркутск, 1929.

Шурхуу Д. Орос, монгол, хятадын харилцаа дахь Тагна Урианхайн асуудал (1915–1919 он) (Російсько-монголо-китайські відносини та урянхайське питання (1915–1919)) // Россия и Монголия в начале XX века: дипломатия, экономика, наука. Кн. 3, ч. 1: Статьи участников 3-й Международной научно-практической конференции. Иркутск; Улан-Батор, 2014.

Shurkhuu D. Similarities and Differences between Mongolia and Tuva in the Evolution of Bilateral Ties // Oirat People: Cultural Uniformity and Diversification / Edited by I. Lkhagvasuren and Yuki Konagaya. Osaka, 2014.

REFERENCES

Belov E. A. (1999), Rossiya i Mongoliya (1911–1919 gg.), Moscow. (In Russian).

Vasilenko V. A. (2015), “Prisutstviye vooruzhennykh sil v Uryankhayskom kraye v period deystviya protektorata (1914–1918): k voprosu o postanovke problemy”, in Izvestiya Irkutskoy gosudarstvennoy ekonomicheskoy akademii, Vol. 25, No. 6. (In Russian).

Gosudarstvennyy arkhiv Rossiyskoy Federatsii (GARF), f. 102, 2-e deloproizvodstvo, op. 74, ed. khr. 66; f. R–200, op. 1, ed. khr. 477, 498, 501. (In Russian).

Istoriya Tuvy (2001), Vol. 1, Moscow. (In Russian).

Istoriya Tuvy (2007), Vol. 2, Moscow. (In Russian).

Kabo R. (1934), Ocherki istorii i ekonomiki Tuvy, Part 1, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Leonov N. (1927), Tannu-Tuva. (Strana Goluboy reki), Moscow. (In Russian).

Mayskiy I. M. (1921), Sovremennaya Mongoliya, Irkutsk. (In Russian).

Mollerov N. M. (2014), Innokentiy Saf’yanov, Moscow. (In Russian).

MOEI, Mezhdunarodnyye otnosheniya v epokhu imperializma. Dokumenty iz arkhivov tsarskogo i vremennogo pravitel’stva 1878–1917, Seriya 3. 1914–1917 (1933), Vol. II: 14 marta – 13 maya 1914 g., Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Prilozheniye 2. A. V. Adrianov. Pis’ma 1915–1916 gg. sem’ye iz Uryankhayskogo kraya v Tomsk”, Compl. by O. B. Belikova (2014), in Belikova O. B., Poslednyaya ekspeditsiya A. V. Adrianova: Tuva, 1915–1916 gg. Arkheologicheskiye issledovaniya (istochnikovedcheskiy aspekt), Tomsk. (In Russian).

Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv sotsial’no-politicheskoy istorii (RGASPI), f. 495, op. 153, ed. khr. 1. (In Russian).

Svodka svedeniy voyenno-statisticheskogo otdeleniya Shtaba Omskogo voyennogo ok-ruga o Zapadnom Kitaye i Mongolii (Ulyasutayskiy okrug, Kobdoskiy okrug, Sin’tszyan i Altayskiy okrug). Za pervuyu polovinu 1917 goda (1917), Omsk. (In Russian).

Serdobov N. A. (1971), Istoriya formirovaniya tuvinskoy natsii, Kyzyl. (In Russian).

Sizova A. A. (2015), Konsul’skaya sluzhba Rossii v Mongolii (1861–1917), Moscow. (In Russian).

“Smert’ Agvana (Iz nedavnego proshlogo. Rasskaz Chergalana)” (2012), in Saf’yanov I. G., Tuva v proshlom, Vol. 1: Khudozhestvennoye tvorchestvo tuvinskogo naroda. Fotoarkhiv, Moscow. (In Russian).

Sobraniye arkhivnykh dokumentov o protektorate Rossii nad Uryankhayskim krayem – Tuvoy: k 100-letiyu istoricheskogo sobytiya (2014), Compl. by T. A. Bondarenko and all, Kyzyl. (In Russian).

Sukhodolov A. P., Kuz’min Yu. V. (2016), Mongoliya i russko-mongol’skiye otnosheniya pervoy poloviny XX veka: problemy istorii i istoriografii, Irkutsk. (In Russian).

Chuluun S., Dongak A. S. (2015), “Etnokul’turnyye kontakty narodov Sayano-Altaya i Zapadnoy Mongolii”, Novyye issledovaniya Tuvy, No. 1, available at: http://www.tuva.asia/journal/issue_25/7792-chuluun-dongak.html (In Russian).

Shostakovich S. (1929), Politicheskiy stroy i mezhdunarodno-pravovoye polozheniye Tannu-Tuvy v proshlom i nastoyashchem, Irkutsk. (In Russian).

Shurkhuu D. (2014), “Oros, mongol, khyatadyn khariltsaa dakh’ Tagna Uriankhayn asuudal (1915–1919 on)”, in Rossiya i Mongoliya v nachale XX veka: diplomatiya, ekonomika, nauka, Book 3, Part 1: Stat’i uchastnikov 3-y Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii, Irkutsk and Ulan-Bator. (In Mongolian).

Shurkhuu D. (2014), “Similarities and Differences between Mongolia and Tuva in the Evolution of Bilateral Ties”, in Oirat People: Cultural Uniformity and Diversification, Edited by I. Lkhagvasuren and Yuki Konagaya, Osaka.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають