ПРОБЛЕМА ЧОРНИХ КЛОБУКІВ У СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ВІД XVIII СТ. ДО НАШИХ ДНІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Історія вивчення огузьких племен київського Поросся – чорних клобуків налічує не одне століття. У XVIIIXIX ст. вивченням чорних клобуків займалися російські вчені В. М. Татищев, М. М. Карамзін, М. П. Погодін, І. Смачевський, П. В. Голубовський та ін. Тоді російські вчені дотримувалися ідей великодержавної школи про цивілізаторську місію слов’ян у Євразії, і тому середньовічні кочові народи степів розглядалися ними як джерело гальмування прогресу. Проте коли справа доходила до чорнихклобуків, то цей приклад вступав у повне протиріччя з ідеями про одвічну ворожість Степу і землеробської Русі. У той же час український історик М. С. Грушевський, навпаки, бачив у чорних клобуках одну з рушійних сил у розвитку південноруських земель.

У першій половині ХХ ст. Д. А. Расовський в еміграції написав серію досліджень про чорних клобуків, де показав їхню провідну роль у розвитку південноруських земель у передмонгольський період. Такий підхід багато в чому перегукувався з ідеями істориків-“євразійців”, які перебували також в еміграції.

В СРСР радянські історики продовжували розвивати ідеї дореволюційної російської науки про одвічну ворожнечу Лісу і Степу. Крім того, вони розглядали взаємовідносини між кочівниками і Руссю з позицій марксистського формаційного підходу. У відповідності до цього запанувала концепція про “феодалізм” не лише на Русі, а й у середньовічних кочівників. Такого підходу при вивченні чорних клобуків дотримувалися Б. Д. Греков, В. Т. Пашуто, Г. О. Федоров-Давидов та ін. Вивченням чорних клобуків займалася також археолог С. О. Плетньова, яка намагалася довести, що процес осідання кочівників на землю (седентаризація) є закономірністю в розвитку кочових суспільств. Як приклад цього вона наводила чорних клобуків.

Після 1991 р. українські вчені продовжували дослідження чорних клобуків. При цьому одні дотримувалися традицій радянської школи (П. П. Толочко, О. П. Моця), а інші стояли на нових немарксистських позиціях і підтримували ідеї про циклічний розвиток кочових суспільств, вважаючи при цьому стосунки Русі і чорних клобуків в основному мирними (О. Б. Головко, Т. Тайді та ін.).

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2014). ПРОБЛЕМА ЧОРНИХ КЛОБУКІВ У СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ВІД XVIII СТ. ДО НАШИХ ДНІВ. Східний світ, (4 (85), 45-64. https://doi.org/10.15407/orientw2014.04.045
Переглядів статті: 325 | Завантажень PDF: 64

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>