АРАБ І АРАБІСТ ТАУФІК КЕЗМА (1882–1958)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Ю. М. Кочубей

Анотація

У статі, присвяченій 130-й річниці від дня народження визначного українського орієнталіста арабського походження Т.Г. Кезми, висвітлюються його життєвий шлях і науково-педагогічна діяльність, внесок у розбудову арабістики в Україні. Стаття побудована на архівних матеріалах і особистих спогадах автора.

Як цитувати

Кочубей, Ю. М. (2022). АРАБ І АРАБІСТ ТАУФІК КЕЗМА (1882–1958). Східний світ, (4), 56-61. https://doi.org/10.15407/orientw2012.04.056
Переглядів статті: 30 | Завантажень PDF: 5

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Араб, арабіст, Дамаск, Тауфік Кезма (1882–1958)

Посилання

Аль-Іха’а (Каїр), 1929, червень.

Вечірній Київ, 10 серпня 1957 р. https://doi.org/10.1080/00431672.1957.9924992

Вязмитіна М. Іслямська збірка Харківського художньо-історичного музею. Харків, 1929.

Гуцало Є. Тауфік Кезма і його переклад “Опису подорожі Макарія Антіохійського…” // Східний світ, 1995, № 1.

ІР НБУВ. – Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, фонд 173, № 13, № 47; спр. 176.

Кезма Т.Г. Элементарные основы грамматики арабского языка в популярном изложении. Киев, 1928.

Кочубей Ю., Матвєєва Л. Тауфік Гаврилович Кезма. Забуті імена // Близькосхідний кур’єр, 1998, № 2.

Крачковский И.Ю. Избранные сочинения. Т. I. Москва – Ленинград, 1955.

Крымский А.Е. История новой арабской литературы. Конец ХVIII – начало ХХ ст. Москва, 1971.

Кримський А. Краса у розумі. Арабські казки у записах Агатангела Кримського. Київ, 1992.

Маслов С. Арабська Євангелія, видана коштом Мазепи в Алеппо 1708 р. // Етюди з історії стародруків І–VІІІ. Київ, 1925.

Махаринський І. Для благородної справи дружби // Літературна газета, 13 травня 1958 р.

Неизвестные страницы отечественного востоковедения. Москва, 1997.

Нуайме М. Знатні. Київ, 1958.

Сходознавство і візантологія в Україні в іменах. Біобібліографічний словник. Київ, 2011.

Теймур М. Що бачать очі. Київ, 1957.

REFERENCES

Al-Ikha’ (Cairo) (1929), June. (In Arabic).

Vechirniy Kyyiv (1957), August 10. (In Ukrainian). https://doi.org/10.1080/00431672.1957.9924992

Vyazmytina M. (1929), Islyams’ka zbirka Kharkivs’koho khudozhn’o-istorychnoho muzeyu, Kharkiv. (In Ukrainian).

Hutsalo Ye. (1995), “Taufik Kezma i yoho pereklad ‘Opysu podorozhi Makariya Antiokhiys’koho…’ ”, in Shìdnij svìt, No. 1. (In Ukrainian).

Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernads’koho (IR NBUV) [Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine], Fund 173, No. 13, No. 47, File 176.

Kezma T. G. (1928), Elementarnyye osnovy grammatiki arabskogo yazyka v populyarnom izlozhenii, Kyiv. (In Russian).

Kochubey Yu. and Matvyeyeva L. (1998), “Taufik Havrylovych Kezma. Zabuti imena”, in Blyz’koskhidnyy kur”yer, No. 2. (In Ukrainian).

Krachkovskiy I. Yu. (1955), Izbrannyye sochineniya, Vol. I, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Krymskiy A. E. (1971), Istoriya novoy arabskoy literatury. Konets XVIII – nachalo XX st., Moscow. (In Russian).

Kryms’kyy A. (1992), Krasa u rozumi. Arabs’ki kazky u zapysakh Ahatanhela Kryms’koho, Kyiv. (In Ukrainian).

Maslov S. (1925), “Arabs’ka Yevanheliya, vydana koshtom Mazepy v Aleppo 1708 r.”, in Etyudy z istoriyi starodrukiv I–VIII, Kyiv. (In Ukrainian).

Makharyns’kyy I. (1958), “Dlya blahorodnoyi spravy druzhby”, in Literaturna hazeta, (May 13). (In Ukrainian).

Neizvestnyye stranitsy otechestvennogo vostokovedeniya (1997), Moscow. (In Russian).

Nuayme M. (1958), Znatni, Kyiv. (In Ukrainian).

Skhodoznavstvo i vizantolohiya v Ukrayini v imenakh. Biobibliohrafichnyy slovnyk (2011), Kyiv, (In Ukrainian).

Teymur M. (1957), Shcho bachat’ ochi, Kyiv. (In Ukrainian).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>