“ПОЛІТИЧНЕ КОНФУЦІАНСТВО” ЦЗЯН ЦІНА ЯК ВІДМОВА ВІД ЗАХІДНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. О. Кіктенко

Анотація

У статті розглянуто основні положення й аргументи “політичного конфуціанства” Цзян Ціна як відродження традиції школи Гун’ян (公羊学). Показано відмінності між “моральним конфуціанством” (心性儒学, xīnxìng rúxué) і “політичним конфуціанством” (政治儒学, zhèngzhì rúxué), визначені основні риси теорії тривимірної політичної легітимності та концепції тричастинного законодавства, проаналізовано проект відновлення конфуціанства в ролі державної релігії та критику “політичного конфуціанства”. Доведено, що Цзян Цін виступає проти західних політичних моделей та пропонує консервативний шлях реформ з опертям на культурну спадщину Китаю.

Як цитувати

Кіктенко, В. О. (2014). “ПОЛІТИЧНЕ КОНФУЦІАНСТВО” ЦЗЯН ЦІНА ЯК ВІДМОВА ВІД ЗАХІДНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ. Східний світ, (2 (83), 131-136. https://doi.org/10.15407/orientw2014.02.131
Переглядів статті: 178 | Завантажень PDF: 94

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

ідеологія, Китай, китайська політична філософія, реформи, Цзян Цін, “політичне конфуціанство”

Посилання

Angle S. Jiang Qing and Fundamentalism // Warp, Weft, and Way. Chinese and Comparative Philosophy. 中國哲學與比較哲學。 – http://warpweftandway.com/2013/07/02/jiang-qing-and-funda-mentalism/#mor.

Bell D. A. China’s leaders rediscover Confucianism // The New York Times, September 14, 2006. – http://www.nytimes.com/2006/09/14/opinion/14iht-edbell.2807200.html?_r=0

Jiang Qing. Introduction to GongYang Confucianism. ShenYang, 1995.

Jiang Qing. An Explanatin of the Diagram of the Kingly Way // Politics of the Kingly Way and the Confucian Constitutionalism. Guiyang, 2010.

Jiang Qing. A Confucian Constitutional Order: How China’s Ancient Past Can Shape Its Political Future. Princeton, Oxford, 2013. https://doi.org/10.1515/9781400844845

The Renaissance of Confucianism in Contemporary China. Dordrecht, Heidelberg, London – New York, 2011.

干春松。现代化与文化选择 。出版地,南昌 出版社, 1998.

蒋庆。追求人类社会的最高理想:中和之魅——蒋庆先生谈儒家的宗教性问题 // Confucius2000, 2002. – http://www.confucius2000.com/confucius/zqlrshdzglxzhzmjqtzj.htm

蒋庆。政治儒学:当代儒学的转向、特质与发展。北京, 2003.

蒋庆。王道政治的特质、历史与展望——蒋庆先生谈王道政治三重合法性问题(上) // Confucius2000, 2004. – http://www.confucius2000.com/confucius/wdzzdtzlsyzwjqxst3chfx1.htm

蔣慶。生命信仰與王道政治 : 儒家文化的現代價值。臺北, 2004.

REFERENCES

Angle S. (2013), “Jiang Qing and Fundamentalism”, in Warp, Weft, and Way. Chinese and Comparative Philosophy, available at: http://warpweftandway.com/2013/07/02/jiang-qing-and-fundamentalism/#more-4235 (accessed January 7, 2014).

Bell D. A. (2006), “China’s leaders rediscover Confucianism”, in The New York Times, September 14, available at: www.nytimes.com/2006/09/14/opinion/14iht-edbell.2807200.html?_r=0 (accessed October 13, 2013).

Jiang Qing (1995), Introduction to GongYang Confucianism, ShenYang.

Jiang Qing (2010), “An Explanatin of the Diagram of the Kingly Way”, in Politics of the Kingly Way and the Confucian Constitutionalism, Guiyang.

Jiang Qing (2013), A Confucian Constitutional Order: How China’s Ancient Past Can Shape Its Political Future, Princeton and Oxford. https://doi.org/10.1515/9781400844845

The Renaissance of Confucianism in Contemporary China (2011), Dordrecht, Heidelberg, London and New York.

Gan Chunsong (1998), Xiandaihua yu wenhua xuanze, Chuban de, nanchang chuban she. (In Chinese).

Jiang Qing (2002), “Zhuiqiu renlei shehui de zui gao lixiang: Zhong he zhi mei—jiang qing xiansheng tan rujia de zongjiao xing wenti”, in Confucius2000, available at: www.confucius2000.com/confucius/zqlrshdzglxzhzmjqtzj.htm (accessed June 2, 2012). (In Chinese).

Jiang Qing (2003), Zhengzhi ruxue: Dangdai ruxue de zhuanxiang, tezhi yu fazhan, Sanlian shudian, Beijing. (In Chinese).

Jiang Qing (2004), “Wangdao zhengzhi de tezhi, lishi yu zhanwang—jiang qing xiansheng tan wangdao zhengzhi sanchong hefa xing wenti (shang)”, in Confucius2000, available at: www.confucius2000.com/confucius/wdzzdtzlsyzwjqxst3chfx1.htm (accessed June 2, 2012). (In Chinese).

Jiang Qing (2004), Shengming xinyang yu wangdao zhengzhi: Rujia wenhua de xiandai jiazhi, Taibei. (In Chinese).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>