БГАҐАВАДҐІТА, ГЛАВА 5 / ПЕРЕКЛАД ІЗ САНСКРИТУ, ВСТУПНА СТАТТЯ ТА КОМЕНТАРІ Д. В. БУРБИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У цій публікації представлено український переклад п’ятої глави найвідомішої священної книги індусів – “Бгаґавадґіти”, яка сформувалася в сучасному вигляді, імовірно, у I–II ст.
П’ята глава має назву “Йоґа зречення й дії”. Вона починається із запитання: “Що краще: зречення дій чи йоґа?” Кришна відповідає, що і зречення, і карма-йоґа ведуть до найвищого блага, але йоґа дії перевершує зречення діянь. Далі стверджується, що “санкх’я і йоґа – одне”. Слово санкх’я (sāṁkhya “рахунок; число; міркування”) є назвою однієї з шести “правовірних” систем індійської думки. Однак у “Бгаґавадґіті” воно використовується також у ширшому значенні – “філософствування”, “теоретизування”. Аналіз контексту показує, що в часи створення “Бгаґавадґіти” філософствування асоціювалося в Індії зі зреченням (saṁnyāsa) і сприймалося передусім як справа ченців-санньясінів.
У главі пояснюється, що “втіхи, породжені дотиком до матерії, – джерело страждань, вони мають початок і кінець; не в них радість розумного”. Однак справжнє зречення має бути не зовнішнім, а внутрішнім. Також уточнюється, що досягти такого зречення суто інтелектуальними зусиллями, без практики йоґи, важко. Натомість йоґ швидко здобуває невичерпне духовне щастя.
Наприкінці п’ятої глави стисло описані дихальні вправи йоґи й техніка фіксації погляду.
Розглянуті в главі поняття та реалії роз’яснюються перекладачем у примітках із залученням цитат з інших книг “Магабгарати”, а також “Веданта-сутр”, “Йоґа-сутр”, “Законів Ману”, “Артхашястри”, “Санкх’я-каріки”, упанішад та інших класичних текстів індуїзму.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Індія, індуїзм, Бгаґавадґіта, йоґа, карма, Магабгарата, переклад, релігія, санскрит
Бхагавадгита / Пер. с санскрита Д. Бурбы. Москва, 2009 (2013, 2015, 2016).
Бурба Д. В. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1.
Badarayana. Brahmasutra // Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia. URL: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/6_sastra/3_phil/veda. (дата звернення: 16.03.2019). (Санскритський текст).
Kāṭha-Upaniṣad. The e-text based on Marcos Albino’s edition. Erlangen, 1996. URL: http://titus.uni-frankfurt.de/texte/etcs/ind/aind/ved/yvs/upanisad/kathu. (дата звернення: 16.03.2019). (Санскритський текст).
Kauṭilya. Arthaśāstra / Translated by R. Śāmāśāstrī. Bangalore, 1915.
Kautilya. Arthasastra / The e-text based on R. P. Kangle’s edition: The Kauṭilya Arthaśāstra. Critical Edition with a Glossary. Second edition. Bombay, 1969 // Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia. URL: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/6_sastra/5_artha/kau. (дата звернення: 16.03.2019). (Санскритський текст).
Manusmrti // Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia. URL: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/6_sastra/4_dharma/sm. (дата звернення: 16.03.2019). (Санскритський текст).
Pātañjala-yogasutrāni [whith Three Commentaries] Vācaspati Miśra viracitṭīkā saṁvalita Vyāsa-bhāṣya sametāni tathā Bhojadeva viracita Rāja-mārtaṇḍābhidha vṛtti sametāni. Ānandāśrama-mudraṇālaya, 1904. (Санскритський текст).
Sāṁkhya-kārikā Śrī Īśvarakṛṣnena virācitā. Śrī Gauḍapāda Svāmi kṛta Bhāṣya. Kolkata, 1826. (Санскритський текст).
Taittiriya-upanishad / Translated by Swami Sharyananda. Madras, 1921. (Містить санскритський текст).
The Chāndogya Upaniṣad // The Upanisads. Part I / Translated by F. Max Müller. Oxford, 1879.
The Chandogya-Upanisad, with comm. ascribed to Samkara // Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia. URL: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/1_veda/4_upa/chupsb_. (дата звернення: 16.03.2019). (Санскритський текст).
The Laws of Manu / Translated with extracts from seven commentaries by G. Bühler. Oxford, 1886.
The Mahabharata Critical Edition. Vol. VII. The Bhīşmaparvan, being the sixth book of the Mahābhārata the great epic of India, for the first time critically edited by S. K. Belvalkar. Poona, 1947. (Санскритський текст).
The Sānkhya-kārika by the great sage Ishwar-Krishna with commentary called Sānkhya-tattva Kaumudi by Shri Vachaspati Mishra and another commentary called Vidvattoshini by Shri Balaram Udaseen. Haridwar, 1931. (Санскритський текст).
The Śvetāśvatara Upaniṣad // The Upanisads. Part II / Translated by F. Max Müller. Oxford, 1884.
The Vedānta Sūtras with the commentary by Śaṅkarācārya / Translated by George Thibout. Part I. Oxford, 1890.
The Vedānta Sūtras with the commentary by Śaṅkarācārya / Translated by George Thibout. Part II. Oxford, 1896.
The Yoga-darśana. Sutras of Patañjali whith Bhāṣya of Vyāsa / Translated into English by Gangānātha Jhā. Bombay, 1907.
REFERENCES
Bhagavadgita (2009), Translated by Burba D, RIPOL klassik, Moscow. (In Russian).
Burba D. (2018), “Praktychna transkryptsiya sanskryts’kykh vlasnykh nazv ta terminiv v ukrayins’kiy movi”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 104–122. (In Ukrainian).
Badarayana, “Brahmasutra”, in Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia, available at: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/6_sastra/3_phil/veda. (accessed March 16, 2019). (In Sanskrit).
Kāṭha-Upaniṣad (1996), Edited by Marcos Albino, Erlangen, available at: http://titus.uni-frankfurt.de/texte/etcs/ind/aind/ved/yvs/upanisad/kathu. (accessed March 16, 2019). (In Sanskrit).
Kauṭilya (1915), Arthaśāstra, Translated by Śāmāśāstrī R., Government Press, Bangalore.
Kauṭilya, “Arthashastra, the e-text based on R. P. Kangle’s edition: The Kauṭilya Arthaśāstra, Critical Edition with a Glossary, Second edition (1969), University of Bombay, Bombay”, in Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia, available at: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/6_sastra/5_artha/kau. (accessed March 16, 2019). (In Sanskrit).
“Manusmrti”, in Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia, available at: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/6_sastra/4_dharma/sm. (accessed March 16, 2019). (In Sanskrit).
Pātañjala-yogasutrāni [whith Three Commentaries:] Vācaspati Miśra viracitṭīkā saṁvalita Vyāsa-bhāṣya sametāni tathā Bhojadeva viracita Rāja-mārtaṇḍābhidha vṛtti sametāni (1904), Ānandāśrama-mudraṇālaya, Pune. (In Sanskrit).
Sāṁkhya-kārikā Śrī Īśvarakṛṣnena virācitā, Śrī Gauḍapāda Svāmi kṛta Bhāṣya (1826), Vācaspatya Yantra, Kolkata. (In Sanskrit).
Taittiriya-upanishad (1921), Translated by Swami Sharyananda, The Ramakrishna Math, Madras. (Partly in Sanskrit).
“The Chāndogya Upaniṣad” (1879), The Upanisads, Part I, Translated by F. Max Müller, Clarendon Press, Oxford, pp. 1–145.
“The Chandogya-Upanisad, with comm. ascribed to Samkara”, in Göttingen Register of Electronic Texts in Indian Languages and related Indological materials from Central and Southeast Asia, available at: http://gretil.sub.uni-goettingen.de/gretil/1_sanskr/1_veda/4_upa/chupsb_. (accessed March 16, 2019). (In Sanskrit).
The Laws of Manu (1886), Translated with extracts from seven commentaries by G. Bühler, The Clarendon Press, Oxford.
The Mahabharata Critical Edition (1947), Vol. VII: The Bhīşmaparvan, being the sixth book of the Mahābhārata the great epic of India, for the first time critically edited by S. K. Belvalkar, The Bhandarkar Oriental Research Institute, Poona. (In Sanskrit).
The Sānkhya-kārikā by the great sage Ishwar-Krishna with commentary called Sānkhya-tattva Kaumudi by Shri Vachaspati Mishra and another commentary called Vidvattoshini by Shri Balaram Udaseen (1931), Guru-Mandal-Ashrama, Haridwar. (In Sanskrit).
“The Śvetāśvatara Upaniṣad, Translated by F. Max Müller” (1884), The Upanisads, Part II, The Clarendon Press, Oxford, pp. 231–267.
The Vedānta Sūtras with the commentary by Śaṅkarācārya (1890), Part I, Translated by George Thibout, The Clarendon Press, Oxford.
The Vedānta Sūtras with the commentary by Śaṅkarācārya (1896), Part II, Translated by George Thibout, The Clarendon Press, Oxford.
The Yoga-darśana: Sutras of Patañjali whith Bhāṣya of Vyāsa (1907), Translated by Gan-gānātha Jhā, Rajaram Tukaram Tatya, Bombay.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.