Філософська система Піднебесної у світовому дискурсі геополітичної науки
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У сучасній геополітичній науці дедалі більше уваги привертають спроби системного пояснення встановлення нового світового порядку, які здійснюють дослідники з Китаю як країни, яка не лише претендує на економічну світову гегемонію, а й пропонує нову модель міжнародних відносин. На прикладі порівняльного аналізу китайської філософської моделі системної глобалізації з провідними західними системними моделями глобалізації здійснено реконструкцію світового дискурсу геополітичної науки. Нині у світі відбувається не тільки економічне, політичне чи військове змагання між провідними геополітичними гравцями – йдеться про світовий дискурс щодо найбільш вдалої системної концептуалізації міжнародних відносин. Метою цієї статті є спроба порівняти китайську версію системи Піднебесної з провідними західними версіями системного підходу в геополітиці – неолібералізмом, консерватизмом та теорією соціальних систем. Концепцію системи Піднебесної Чжао Тін’яна обрано як одну з найбільш визнаних у сучасній китайській філософії глобалізації. Концепція довіри як соціальної чесноти та теорія кінця історії, створені Френсісом Фукуямою, репрезентують неоліберальну модель глобалізації. Теорію світу систем Іммануеля Валлерстайна розглянуто як критичну спробу концептуалізувати консервативну модель глобалізації. Теорія соціальних систем Нікласа Лумана являє собою функціональний підхід до пояснення глобалізації як особливого способу забезпечення соціальної комунікації. Виявлено сильні і слабкі місця західних системних моделей глобалізації, а також перспективи розвитку концепції системи Піднебесної в напрямі концептуального зближення з теорією соціальних систем Нікласа Лумана. Намічено перспективи сучасного осмислення традиційної конфуціанської ідеї Піднебесної.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
філософська система Піднебесної; сучасна китайська філософія; міжнародні відносини; системні моделі глобалізації; неолібералізм; світ-системна теорія; теорія соціальних систем
Byler D. (2022), In the camps: Life in China’s High-Tech Penal Colony, Atlantic Books.
Emery H. C. (1915), “What is Realpolitik?”, International Journal of Ethics, Vol. 25, No. 4, pp. 448–468. DOI: https://doi.org/10.1086/intejethi.25.4.2376875
Fukuyama F. (1992), The End of History and the Last Man, Free Press, New York.
Fukuyama F. (1995), Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity, Free Press, New York.
Hobova Ye. V. (2022), “Poiava i transformatsiia idei ‘totalnoi vesternizatsii’ Kytaiu”, Chinese Studies, No. 3, pp. 19–33. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.51198/chinesest2022.03.019
Kiktenko V. O. (2019), “ ‘Pidnebesna’ Chzhao TinIana: filosofskyi pohliad na svitovyi poriadok”, Chinese Studies, No. 1, pp. 11–19. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/chinesest2019.01.011
Korab-Karpowicz W. J. (2023), “Political Realism in International Relation”, in The Stanford Encyclopedia of Philosophy, available at: https://plato.stanford.edu/entries/realism-intl-relations/ (accessed April 23, 2025).
Kubalskyi O. and Boichenko M. (2024a), “The Culture of Scientific Work: Philosophy and Experience of the Republic of Korea”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 191–198. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.01.191
Kubalskyi O. and Boichenko M. (2024b), “Philosophy and Culture of Scientific Work in Japan: Myths and Realities”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 144–152. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2024.02.144
Kymlicka W. (1995), Multicultural Citizenship: A Liberal Theory of Minority Rights, Oxford University Press, Oxford, UK.
Lee Min Goo (2014), “In What Ways Can Neo-liberalism Be Classified as Utopian Politics?”, in E-International Relations, Aug 25, available at: https://www.e-ir.info/2014/08/25/in-what-ways-can-neo-liberalism-be-classified-as-utopian-politics/ (accessed April 23, 2025).
Li Chenyang (2020), “Bring Back Harmony in Philosophical Discourse: a Confucian Perspective”, Journal of Dharma Studies, Vol. 2, No. 2, pp. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1007/s42240-019-00047-w
Li Chenyang (2022), “Chinese Philosophy as a World Philosophy”, Asian Studies, Vol. 10, No. 3, pp. 39–58. DOI: https://doi.org/10.4312/as.2022.10.3.39-58
Luhmann N. (1987), Social Systems: Outline of a General Theory, Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main.
Morgenthau H. (1946), Politics among Nations. The Struggle for Power and Peace, Alfred A. Knopf, New York.
Prooi D. (2016), “The Public Sphere in China Beginnings of a Confucian Public Sphere”, Erasmus Student Journal of Philosophy, No. 11, pp. 26–37.
Ouyang R., Jing W., Liu Z. and Tang A. (2024), “Development of China’s Digital Economy: Path, Advantages and Problems”, Journal of Internet and Digital Economics, Vol. 4 No. 3, pp. 141–160. DOI: https://doi.org/10.1108/JIDE-05-2024-0022
Taylor C. (1992), “The Politics of Recognition”, in A. Gutmann (ed.), Multiculturalism and the Politics of Recognition, Princeton University Press, Princeton, pp. 25–74.
Tytarchuk R. V. (2024), “Evoliutsiia kontseptsii Realpolitik: vid klasychnoho realizmu do suchasnykh vyklykiv”, Political Life, No. 4, pp. 43–48. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2024.4.5
Wallerstein I. (1998), Utopistics: Or Historical Choices of the Twenty-First Century, The New Press, New York.
Zhao Tingyang (2005), Tianxia tixi: Shijie zhidu zhexue daolun, Jiangsu jiaoyu chubanshe, Nanjing. (In Chinese).
Zhao Tingyang (2006), “Rethinking Empire from a Chinese Concept ‘All-Under-Heaven’ (Tianxia)”, Social Identities, Vol. 12, No. 1, pp. 29–41.
Zhao Tingyang (2009), Huai shijie yanjiu: zuowei diyi zhexuede zhengzhi zhexue, Renmin Daxue Chubanshe, Beijing. (In Chinese).
Zhao Tingyang (2016), Tianxia di dang dai xing: Shijie zhixu de shijian he xiangxiang, Zhongxin chubansh, Beijing. (In Chinese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.