Культура наукової роботи: філософія і досвід Республіки Корея

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Н. Кубальський

  М. І. Бойченко

Анотація

Сучасна корейська культура наукової роботи формувалася щонайменше останні півтора століття – від початку процесів модернізації в цій країні. Вона зумовлена особливостями розвитку економіки в Республіці Корея, а також її національними традиціями. Корейські науковці висувають модель двох культур для пояснення публічного розуміння науки, однак цю модель можна застосувати також і для розуміння корейської культури наукової роботи. Філософія самостриманості і відданності національним інтересам породила ефект, коли в корейському суспільстві загалом і в корейській науці зокрема досягають гармонії в окремих питаннях там, де в західній науці тривають конфлікти і непорозуміння. Зокрема, в економічній, політичній і культурній площині послідовно простежується поєднання елементів порядку лімітованого доступу та порядку відкритого доступу, які Дуглас Норт та співавтори концептуалізували як несумісні. Розвинена культура критичного мислення не перероджується в необмежений скептицизм щодо науки завдяки довірі до науки як основного джерела прискорення національної модернізації і зростання суспільного добробуту. Сувора виконавська дисципліна на роботі, зумовлена традиціями тисячолітнього протистояння зовнішній агресії та порівняно недавнім напівмілітарним правлінням третього президента Республіки Корея генерала Пак Чон Хі, не переростає в надмірний авторитаризм в економіці завдяки розвиненій загальній демократичній культурі в Республіці Корея та зменшенню панівного впливу чеболів в економіці. Втім, навіть сучасна молодіжна культура Кей-поп має деякі ознаки корпоративної культури чеболів з її граничною ангажованістю спільними цінностями. Культурний розрив між поколіннями, який є неминучим під час прискореної соціальної модернізації, не переростає в перманентні політичні революції, оскільки його пом’якшує вплив релігій та національних традицій.

Як цитувати

Кубальський, О. Н., & Бойченко , М. І. (2024). Культура наукової роботи: філософія і досвід Республіки Корея. Східний світ, (1 (122), 191-198. https://doi.org/10.15407/orientw2024.01.191
Переглядів статті: 242 | Завантажень PDF: 128

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

культура наукової роботи; модель двох культур; національні традиції; Республіка Корея; філософія цінностей; чеболи

Посилання

Acemoglu D. and Robinson J. (2019), The Narrow Corridor: States, Societies, and the Fate of Liberty, Penguin publishers, New York.

Aghion P., Guriev S. and Jo K. (2021), “Chaebols and Firm Dynamics in Korea”, Economic Policy, Vol. 36, No. 108, pp. 593–626. DOI: https://doi.org/10.1093/epolic/eiab016

Amsden A. H. (1992), Asia’s Next Giant. South Korea and Late Industrialization, Oxford University Press, Oxford. https://doi.org/10.1093/0195076036.001.0001

Beuthan R. (2020), “Brief aus Südkorea”, Deutsche Zeitschrift für Philosophie, Vol. 68, No. 2, pp. 289–303. DOI: http://dx.doi.org/10.1515/dzph-2020-0019 https://doi.org/10.1515/dzph-2020-0019

Burns J. H. R., Kapono C. A., Pascoe K. H. and Kane H. H. (2023), “The Culture of Science in Academia is Overdue for Change”, Oceanography, Vol. 36, No. 4, pp. 146–147. DOI: https://doi.org/10.5670/oceanog.2024.115

Cho M. H. (2014), “Technological catch-up and the role of universities: South Korea’s innovation-based growth explained through the Corporate Helix model”, Triple Helix, Vol. 1, No. 2. DOI: https://doi.org/10.1186/s40604-014-0002-1

Dayton L. (2020), “How South Korea made itself a global innovation leader. Systemic reform backed by strong investment has brought rapid and long-lasting results”, in Nature Index, May 28, available at: https://www.nature.com/nature-index/news/how-south-korea-made-itself-a-global-innovation-leader-research-science (accessed January 31, 2024). https://doi.org/10.1038/d41586-020-01466-7

Gao X.-A. and Chung S.-Y. (2023), “Characterizing ‘New Korean Confucianism’: Focusing on Pak Chonghong and Yi Sang-ŭn’s Life and Thought”, Religions, Vol. 14, No. 2, 138. DOI: http://dx.doi.org/10.3390/rel14020138 https://doi.org/10.3390/rel14020138

Horkheimer M. and Adorno T. W. (1998), Dialectic of Enlightenment, Trans. John Cumming, Continuum, New York.

Jeong S. (2014), “Hangugeneun Hyeondaecheolhagi Issneunga?”, Journal of Humanities, Seoul National University, Vol. 71, No. 2, pp. 389–403. (In Korean). DOI: http://dx.doi.org/10.17326/jhsnu.71.2.201405.389 https://doi.org/10.17326/jhsnu.71.2.201405.389

Kim H. H. (2022), “Metaphors in Neo-Confucian Korean philosophy”, Journal of Aesthetics and Art Criticism, Vol. 80, No. 3, pp. 368–373. https://doi.org/10.1093/jaac/kpac030

Kim H.-C. (2019), “Hangukcheolhagui Jeongcheseonggwa Hangukcheolhaksaui Gwanjeom”, Korean Thought and Culture, Vol. 100, pp. 1083–1107. (In Korean). DOI: http://dx.doi.org/10.31037/ktac.100.36 https://doi.org/10.31037/KTAC.100.36

Kim S.-H. (2016), “Science and Technology: National Identity, Self-Reliance, Technocracy, and Biopolitics”, in Corner P. and Lim J.-H. (eds), The Palgrave Handbook of the History of Mass Dictatorship. Palgrave Macmillan, pp. 81–97. DOI: https://doi.org/10.1057/978-1-137-43763-1_7

Kim S.-H. (2017), “Science, Technology, and the Imaginaries of Development in South Korea”, Development and Society, Vol. 46, No. 2, Special Issue: Cosmopolitan Sociology and War Memory in East Asia, pp. 341–371.

Kim S.-H., Oh S.-H., Zain A., Heo Y. and Jun J. (2023), “Transition from Idealized Science to Culture of Skepticism in South Korea: Micro-Level Evidence for the Two-Culture Model of Public Understanding of Science”, International Journal of Public Opinion Research, Vol. 35, No. 3, edad026. DOI: https://doi.org/10.1093/ijpor/edad026

Kim V. and Wakabayashi D. (2023), “What to Know About the Chaebol Families That Dominate South Korea’s Economy”, New York Times, Dec. 18, available at: https://www.nytimes.com/2023/12/18/business/chaebol-south-korea.html (accessed January 31, 2024).

Lee C. (2023), “Self-Cultivation and Inwardness: How to Establish the Confucian Identity in Korean Neo-Confucianism”, Religions, Vol. 14, No. 3, pp. 331. DOI: https://doi.org/10.3390/rel14030331

Lee H. (2018), “Hangukcheolhagui Saeroun Jipyeong”, Journal of Korean Philosophical History, Vol. 11, No. 58, pp. 9–38. (In Korean). DOI: http://dx.doi.org/10.35504/kph.2018..58.001

Lee K., Choi S. and Min J. W. (2019), “Discursive strategies of othering: North Korean youth on a South Korean television show”, Text & Talk, Vol. 39, No. 6, pp. 725–745. DOI: https://doi.org/10.1515/text-2019-0236

Lee T. (2012), “Philosophy as Self-examination and Korean Philosophy”, Journal of Philosophical Research, Vol. 37, Issue Supplement, pp. 353–360. DOI: http://dx.doi.org/10.5840/jpr201237supplement53

Lim C.-W. (2022), “Gimjunggeonui Sahoegaehyeoksasange Boineun Dogacheolhagui Munje”, Tae Dong Institute of classic research, Vol. 49, pp. 239–278. (In Korean). DOI: http://dx.doi.org/10.31408/tdicr.2022.49.239

North D., Vallis J. J. and Weingast B. R. (2009), Violence and Social Orders. A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History, Cambridge University Press, New York. https://doi.org/10.1017/CBO9780511575839

Park K. (2018), “Irwon Philosophy and Social Engagement”, Alternative Spirituality and Religion Review, Vol. 9, Issue 1, pp. 83–90. DOI: http://dx.doi.org/10.5840/asrr201871246

Putro Z. A. E. and Pamungkas C. (2017), “Agama Khonghucu Dan Buddha dalam lintasan sejarah Korea”, Jurnal Kajian Wilayah, Vol. 8, No. 2, p. 137. (In Indonesian). DOI: http://dx.doi.org/10.14203/jkw.v8i2.779

Rocha Nayelli L. and Ryzhkov A. (2023), “How are Korean Men seen? Constructs among Mexican Women by Means of Hallyu”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 155–168. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2023.01.155

Santiago-Vendrell A. and Im M. (2023), “The World Was Their Parish: Evangelistic Work of the Single Female Missionaries from the Methodist Episcopal Church, South, to Korea, 1887–1940”, Religions, Vol. 14, No. 2, 262. DOI: https://doi.org/10.3390/rel14020262

Studwell J. (2013), How Asia works. Success and Failure in the World’s Most Dynamic Region, Profile books, London.

Tomeczek A. (2023), “The rise of the chaebol: A bibliometric analysis of business groups in South Korea”, CC BY-NC-ND 4.0. Preprint, available at: https://www.researchgate.net/publication/371606045_The_rise_of_the_chaebol_A_bibliometric_analysis_of_business_groups_in_South_Korea (accessed January 31, 2024).

Yang M. S. (2020), “Luther’s Reformation and His Political and Social Ideas for Korean Church and Society”, Journal of the Society of Christian Ethics, Vol. 40, Issue 2, pp. 237–253. DOI: http://dx.doi.org/10.5840/jsce202111838

Yoo W.-K. (2020), “Hanguksasanggwa Hangukcheolhak”, Journal of the Daedong Philosophical Association, Vol. 93, pp. 359–383. (In Korean). DOI: http://dx.doi.org/10.20539/deadong.2020.93.014

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають