Особливості мови “Стислої історії кримських ханів”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті викладено результати дослідження мови невеликого за обсягом твору з історії Кримського ханства, відомого під умовною назвою “Стисла історія кримських ханів”. Раніше мова твору була охарактеризована дослідниками як ногайсько-татарська (Ю. фон Клапрот, 1807–1808) і кримськотатарська (М. А. Усманов, 1975). З метою встановлення мови було проведено порівняльне дослідження мови берлінського та київського списків “Стислої історії”. Виокремлено характерні особливості мови списків, які становлять дві групи, одна з яких відображає характерні риси мов огузької групи, а друга – мов кипчацької групи.
Аналіз виявлених мовних особливостей списків твору показав, що його мова є змішаною, у якій характерні риси, властиві тюркським мовам кипчацької групи, поширеним на Північному Кавказі та в Північному Причорномор’ї, поєднані з рисами, властивими огузьким мовам, насамперед османській. Пошуки діалектної основи мови “Стислої історії кримських ханів” засвідчили, що вона з незначними відмінностями близька до мови кримських офіційних листів та інших документів Кримського ханства другої половини XVI – початку XVIII століття, а також до розмовної мови міста Бахчисарая в Криму. Все це дало підстави попередньо охарактеризувати мову твору як стару кримськотатарську писемну мову.
Дослідження особливостей орфографії числівників toḳuz (“дев’ять”), toḳsan (“дев’яносто”) і tört (“чотири”) з початковими звуками /т/, яка лише частково відповідає написанню цих числівників в офіційних листах та інших документах Кримського ханства другої половини XVI – початку XVIII століття, дало змогу припустити, що твір був створений у середовищі ногайців, підданих кримських ханів, на Північному Кавказі. Аналіз повідомлень Ю. фон Клапрота щодо ногайсько-татарської мови твору й використання ногайцями на письмі старої татарської мови, яка називається джагатайською або шагалтайською, підтвердив це припущення й дав підстави остаточно встановити, що твір був написаний мовою, яка збігається з мовою офіційних листів та інших документів Кримського ханства другої половини XVI – початку XVIII століття.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
“Стисла історія кримських ханів”; київський список; берлінський список; мови кипчацької групи; османсько-турецька мова; стара кримськотатарська писемна мова; Північний Кавказ; Кримське ханство; ногайці
Абу-л-Гази, “Родословная тюрок”, в Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. V: Одеське товариство історії та старожитностей, од. зб. 3780.
Арсланов Л. Ш. (1992), Язык Карагашей-ногайцев Астраханской области, КГПИ, Набережные Челны.
Бамматов Б. Г., Гаджиахмедов Н. Э. (2011), Кумыкско-русский словарь, Б. Г. Бамматов (ред.), ИЯЛИ ДНЦ РАН, Махачкала.
Баскаков Н. А. (1940), Ногайский язык и его диалекты. Грамматика, тексты и словарь, Издательство Академии наук СССР, Москва, Ленинград.
Баскаков Н. А. (1969), Введение в изучение тюркских языков, Высшая школа, Москва.
Грибовський В. В. (2006), Ногайські орди Північного Причорномор’я у XVIII – на початку ХІХ ст., дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук, Запорізький національний ун-т, Запоріжжя.
Гузев В. Г. (1997), “Староанатолийско-тюркский язык”, в Языки мира: Тюркские языки, Издательский дом “Кыргызстан”, Бишкек, с. 116–126.
Державний архів в Автономній Республіці Крим (ДААРК), ф. 49, оп. 1, спр. 115, 130, 131, 132, 133, 134, 567, 571.
Дмитриев Н. К. (1940), Грамматика кумыкского языка, Изд-во Акад. наук СССР, Москва, Ленинград.
Казембек А. (1846), Общая грамматика турецко-татарского языка, Казань.
Карачаево-балкарско-русский словарь (1989), Гочияева С. А. и Суюнчев Х. И. (сост.), Э. Р. Тенишев и Х. И. Суюнчев (ред.), Русский язык, Москва.
Кипкеева З. Б. (2017), Потомки Чингизхана в истории Северного Кавказа XVIII–XIX вв., Издательство СКФУ, Ставрополь.
Макаров Т. (1848), Грамматика кавказского наречия, Тифлис.
Материалы для истории Крымского Ханства, извлеченные по распоряжению Императорской Академии наук из Московского главного архива Министерства иностранных дел (1864), Вельяминов-Зернов В. В. (сост.), Типография Императорской Академии наук, Санкт-Петербург.
Наджип Э. Н., Благова Г. Ф. (1997), “Тюрки язык”, в Языки мира: Тюркские языки, Издательский дом “Кыргызстан”, Бишкек, с. 126–138.
Ногайско-русский словарь (1963), Калмыкова С. А. (сост.), Н. А. Баскаков (ред.), Государственное издательство иностранных и национальных словарей, Москва.
Образцы народной литературы северных тюркских племен (1896), собраны В. В. Радловым, ч. VII: “Наречия Крымского полуострова”, Санкт-Петербург.
Оразаев Г. М.-Р. (2002), Памятники тюркоязычной деловой переписки в Дагестане XVIII в. (Опыт историко-филологического исследования документов фонда “Кизлярский комендант”), ИИАЭ ДНЦ РАН, Махачкала.
Османов М. (сост.) (1883), [Ногайские и кумыкские тексты], Санкт-Петербург.
Письменные памятники Дагестана XVIII–XIX вв. Сборник статей (1989), Дагестанский филиал АН СССР, Институт истории, языка и литературы им. Г. Цадасы, Махачкала.
Прохоров Д. А. (1998), “Государственные учреждения Таврической области в конце XVIII века”, Культура народов Причерноморья, № 4, с. 123–138.
Самойлович А. Н. (2002), Краткая учебная грамматика османско-турецкого языка. Репринтное издание 1925 г. с дополнениями и исправлениями, Издательская фирма “Восточная литература”, Издательский дом “Муравей”, Москва.
Севортян Э. В. (1966), “Крымско-татарский язык”, в Языки народов СССР. В 5 томах, т. 2, Тюркские языки, Наука, Москва, с. 234–259
Сейтяг’яєв Н. С. (2021), «До питання атрибуції рукописного збірника “Абу-л-Газі. Родовід тюрків” із зібрання ІР НБУВ», Східний світ, № 2, с. 103–144. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Сейтягьяев Н. С. (2003), «Происхождение Сейида Мухаммеда Ризы (к вопросу о месте его “Семи планет” среди крымской исторической прозы XVIII века)», Культура народов Причерноморья, № 44, с. 35–41.
Сейтягьяев Н. С. (2013), “Ученый из Карасу Абдульгаффар Кырыми и его историческое сочинение (история, проблемы и перспективы изучения)”, в Мир Бекира Чобан-заде: Сборник материалов I Крымской международной тюркологической конференции. Белогорск (Карасубазар) 23–25 мая 2012 г., “НАТА”, Симферополь, с. 222–242.
Сычев Н. В. (2008), Книга династий, АСТ: Восток-Запад, Москва.
Челеби Эвлия (2008), Книга путешествия. Крым и сопредельные области (Извлечение из сочинения турецкого путешественника XVII века), Доля, Симферополь.
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz, Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (дата звернення: 20.01.2022).
Azǝrbaycan dilinin izahlı lüğǝti. 4 cilddǝ (2006), IV cild, Şǝrq-Qǝrb, Bakı.
Demir U. (2006), Târîh-i Mehmed Giray (Değerlendirme-Çeviri Metin). Yüksek Lisans Tezi, Marmara Üniversitesi Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü, İstanbul.
Eckmann J. (1988), Çağatayca El Kitabı, çev. G. Karaağaç, İstanbul Üniversitesi Edebiyat Fakültesi Yayınları, İstanbul.
Evliyâ Çelebi Seyâhatnâmesi (1928), 8. Cilt, Yeditepe Yayınevi, İstanbul.
Günümüz Türkçesiyle Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi (2011), hazırlayan: Seyit Ali Kahraman, 8. Kitap, 1. Cilt, Yapı Kredi Yayınları, İstanbul.
Klaproth J. (1823), Voyage au mont Caucase et en Géorgie, T. I, Paris.
Klaproth, von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, translated from the German by F. Shoberl, London.
Mîrzâ Mehdî-ḫān Ester-âbâdî (1388), Ferheng-i Türkî be Fârsî. Senglâḫ, telḫīṣ: Ḥakîm Muḥammed Ḫū’î bâ ʻunvân: Ḫulâṣa-yı ʻAbbâsî, Yârân, Tebriz. – میرزا مهدی خان استرآبادی. فرهنگ برکی به فارسی. سنگلاخ. تلخیص از: حکیم محمد خوئی با عنوان: خلاصه ی عباسی. تبریز: یاران، 1388.
Ölmez Z. K. (1998), “Çağatayca Sözlükler”, Kebikeç, Sayı 6, s. 137–144.
Schmidt J. (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004186699.i-358
Şeyh Süleyman Efendi-i Buhârî (1298 [1880–1881]), Lügat-i Çağatayî ve Türkî-i ‘Osmânî, c. 1. – شيخ سليمان افندئ بخارى. لُغَت چَغَتَای وَتُرکی عُثمَانی. جلد اول. استانبول: “مهران” مطبعهسی، 1298.
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
REFERENCES
Abu-l-Hazy, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernads’koho, Found V “Odes’ke tovarystvo istoriyi ta starozhytnostey”, File 3780. (In Ottoman Turkish, Azerbaijani, Chagatai, Nogai, Kumyk and Crimean Tatar).
Arslanov L. Sh. (1992), Yazyk Karagashey-nogaytsev Astrakhanskoy oblasti, KGPI, Naberezhnye Chelny. (In Russian).
Bammatov B. G. and Gаdzhiakhmedov N. E. (2011), Kumyksko-russkiy slovar’, IYALI DNTS RAN, Makhachkala. (In Russian).
Baskakov N. A. (1940), Nogayskiy yazyk i yego dialekty. Grammatika, teksty i slovar’, Izdatel’stvo Akademiyi nauk SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Baskakov N. A. (1969), Vvedeniye v izucheniye tyurkskikh yazykov, Vysshaya shkola, Moscow. (In Russian).
Hrybovskyi V. V. (2006), Nohaiski ordy Pivnichnoho Prychornomoria u XVIII – na pochatku XIX st., PhD Thesis, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia. (In Russian).
Guzev V. G. (1997), “Staroanatoliysko-tyurkskiy yazyk”, in Yazyki mira: Tyurkskiye yazyki, Izdatelskiy dom “Kyrgyzstan”, Bishkek, pp. 116–126. (In Russian).
Derzhavnyy arkhiv v Avtonomniy Respublitsi Krym (DAARK) [The State Archives in the Autonomous Republic of Crimea], Fund 49, Inventory 1, Files 115, 130, 131, 132, 133, 134, 567, 571.
Dmitriev N. K. (1940), Grammatika kumykskogo yazyka, Izdatel’stvo AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Karachayevo-balkarsko-russkiy slovar’ (1989), Compl. by Gochiyayeva S. A. and Suyunchev Kh. I., E. R. Tenishev and Kh. I. Suyunchev (eds), Russkiy yazyk, Moscow. (In Russian).
Kazembek A. (1846), Obshchaya grammatika turetsko-tatarskogo yazyka, Kazan. (In Russian).
Kipkeyeva Z. B. (2017), Potomki Chingizkhana v istorii Severnogo Kavkaza XVIII–XIX vv., Izdatelstvo SKFU, Stavropol. (In Russian).
Makarov T. (1848), Grammatika kavkazskogo narechiya, Tiflis. (In Russian).
Materialy dlya istorii Krymskogo Khanstva, izvlechennyye po rasporyazheniyu Imperatorskoy Akademii nauk iz Moskovskogo glavnogo arkhiva Ministerstva inostrannykh del (1864), Vel’yaminov-Zernov V. V. (Compl.), Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk, Saint Petersburg. (In Russian).
Nadzhip E. N., Blagova G. F. (1997), “Tyurki yazyk”, in Yazyki mira: Tyurkskiye yazyki, Izdatelskiy dom “Kyrgyzstan”, Bishkek, pp. 126–138. (In Russian).
Nogaysko-russkii slovar’ (1963), Compiled by S. A. Kalmykova and N. A. Baskakov (eds), Gosudarstvennoie izdatel’stvo inostrannykh i natsional’nykh slovarei, Moscow. (In Russian).
Obraztsy narodnoy literatury severnykh tyurkskikh plemen (1896), Collected by F. W. Radloff, in 7 parts, Pt 7: “Narechiya Krymskogo poluostrova”, Saint Petersburg. (In Russian).
Orazayev G. M.-R. (2002), Pam’yatniki tyurkoyazychnoy delovoy perepiski v Dagestane XVIII v. (Opyt istoriko-filologicheskogo issledovaniya dokumentov fonda “Kizlyarskiy komendant”), IIAE DNTs RAN, Mahachkala. (In Russian).
Osmanov M. (compl.) (1883), [Nogayskiye i kumykskiye teksty], Saint Petersburg. (In Kumyk and Nogai).
Pis’mennyye pamyatniki Dagestana XVIII–XIX vv. Sbornik statey (1989), Dagestanskiy filial AN SSSR, Institut istorii, yazyka i literatury im. G. Tsadasy, Makhachkala. (In Russian).
Prokhorov D. A. (1998), “Gosudarstvennyye uchrezhdeniya Tavricheskoy oblasti v kontse XVIII veka”, Kultura narodov Prichernomorya, No. 4, pp. 123–138. (In Russian).
Samoylovich A. N. (2002), Kratkaya uchebnaya grammatika osmansko-turetskogo yazyka, Izdatelskaya firma “Vostochnaya literatura” and “Izdatelskiy dom “Muravey”, Moscow. (In Russian).
Sevortyan E. V. (1966), “Krymsko-tatarskiy yazyk”, in Yazyki narodov SSSR. V 5 tomakh, Vol. 2: Tyurkskiye yazyki, Nauka, Moscow, pp. 234–259. (In Russian).
Seityagyaev N. S. (2021), “Do pytannya atrybutsiyi rukopysnoho zbirnyka ‘Abu-l-Hazi. Rodovid tyurkiv’ iz zibrannya IR NBUV”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 103–144. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.103
Seityagyaev N. S. (2003), “Proiskhozhdeniye Seyida Mukhammeda Rizy (k voprosu o meste yego ‘Semi planet’ sredi krymskoy istoricheskoy prozy XVIII veka)”, Kultura narodov Prichernomorya, No. 44, pp. 35–41. (In Russian).
Seityagyaev N. S. (2013), “Uchenyy iz Karasu Abdulgaffar Kyrymi i yego istoricheskoye sochineniye (istoriya, problemy i perspektivy izucheniya)”, in Mir Bekira Choban-zade: Sbornik materialov I Krymskoy mezhdunarodnoy tyurkologicheskoy konferentsii. Belogorsk (Karasubazar) 23–25 maya 2012 g., “NATA”, Simferopol, pp. 222–242. (In Russian).
Sychev N. V. (2008), Kniga dinastiy, AST: Vostok-Zapad, Moscow. (In Russian).
Chelebi E. (2008), Kniga puteshestviya. Krym i sopredelnyye oblasti (Izvlecheniye iz sochineniya turetskogo puteshestvennika XVII veka), Dolya, Simferopol. (In Russian).
Abu’l-Ghāzī Bahādur Khān (1150 [1737]), “Šeğere’i Turki”, in Staatsbibliothek zu Berlin. Preußischer Kulturbesitz. Diez A quart. 14, available at: http://resolver.staatsbibliothek-berlin.de/SBB0001AB6000000000 (accessed January 20, 2022). (In Chagatai, Azerbaijani, Ottoman Turkish, Crimean Tatar and Nogai).
Azǝrbaycan dilinin izahlı lüğǝti, in 4 vols (2006), Vol. 4, Şǝrq-Qǝrb, Bakı. (In Azerbaijani).
Demir U. (2006), Târîh-i Mehmed Giray (Değerlendirme-Çeviri Metin), Yüksek Lisans Tezi, Marmara Üniversitesi Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü, İstanbul. (In Turkish).
Eckmann J. (1988), Çağatayca El Kitabı, Çeviren G. Karaağaç, İstanbul Üniversitesi Edebiyat Fakültesi Yayınları, İstanbul. (In Turkish).
Evliyâ Çelebi Seyâhatnâmesi, in 10 vols (1928), Vol. 8, Yeditepe Yayınevi, İstanbul. (In Ottoman Turkish).
Günümüz Türkçesiyle Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi: Viyana, Eflak-Boğdan, Bükreş, Ukrayna, Kırım, Bahçesaray, Çerkezistan, Dağıstan, Kalmukistan, Saray, Moskova (2011), S. A. Kahraman (Prep.), in 10 vols, Vol. 8, Pt 1, Yapı Kredi Yayınları, İstanbul. (In Turkish).
Klaproth J. (1823), Voyage au mont Caucase et en Géorgie, in 2 vols, Vol. 1, Paris.
Klaproth von J. (1814), Travels in the Caucasus and Georgia, performed in the years 1807 and 1808, by command of the Russian Government, Translated from the German by F. Shoberl, London.
Mîrzâ Mehdî-ḫān Ester-âbâdî (1388), Ferheng-i Türkî be Fârsî. Senglâḫ, Telḫīṣ: Ḥakîm Muḥammed Ḫū’î bâ ʻunvân: Ḫulâṣa-yı ʻAbbâsî, Yârân, Tebriz. (In Persian).
Ölmez Z. K. (1998), “Çağatayca Sözlükler”, Kebikeç, No. 6, pp. 137–144. (In Turkish).
Schmidt J (2011), A Catalogue of the Turkish Manuscripts in the John Rylands University Library at Manchester, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/ej.9789004186699.i-358
Şeyh Süleyman Efendi-i Buhârî (1298), Lügat-i Çağatayî ve Türkî-i ‘Osmânî, Vol. 1. (In Chaghatai and Ottoman Turkish).
Walsh J. R. (1959), “The Turkish Manuscripts in New College, Edinburgh”, Oriens, Vol. 12, No. 1/2, pp. 171–189. DOI: https://doi.org/10.2307/1580193
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.