Сат і асат в “Насадія-сукті” та “Бригадараньяка-упанішаді”: проблема перекладу й тлумачення
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню ключових смислових та змістових конотацій термінів сат і асат у “Насадія-сукті” та “Бригадараньяка-упанішаді” (1.2.28) з метою визначення можливих шляхів їхнього тлумачення та перекладу.
Актуальність теми цього дослідження аргументована дискусіями щодо способу проблематизації концепту буття в історії філософії Індії. Ведійська література в контексті нашої розвідки витлумачена джерелом формування філософської культури Індії. Ми обрали її предметом аналізу відповідно до методологічного підходу, розробленого В. Горським. Попри важливість проблеми тлумачення понять сат і асат в індійській філософії, маємо визнати брак відповідних спеціалізованих досліджень.
Питання про перекладність українською термінів санскриту, важливих для історії філософії Індії, є відкритим і потребує ретельного аналізу першоджерел. Переклад шлок “Насадія-сукти” та “Бригадараньяка-упанішади” (1.2.28), що взяті за основу цього дослідження, є робочим та проміжним. З метою збереження оригінальної семантичної структури тексту на санскриті мінімізовано використання методу трансформаційного перекладу.
За умови тлумачення термінів сат і асат у “Насадія-сукті” як буття і небуття відповідно утворюється парадоксальна конструкція “існування небуття” або “неіснування буття”. У “Бригадараньяка-упанішаді” сат і асат згадано в контексті можливості руху суб’єкта в прагненні досягти першого й уникнути другого. В обох випадках переклад “буття” і “небуття” є проблематичним, адже в західній історії філософії ще від Парменіда поняття буття – невизначувана певними координатами часу або простору дійсність. Конкретним, згідно із “західним підходом”, можливо помислити буття або існування “чогось”, а не буття саме по собі. В обох досліджуваних нами першоджерелах згадуються також опозиції понять мритью – амрита, що витлумачуються нами як “смерть – безсмертя”, і тамас (темрява), протиставлене в “Бригадараньяка-упанішаді” поняттю джйотіс (світло), а в “Насадія-сукті” фактично подане у вигляді оксюморона: “темрява темряви”.
Якщо в “Бригадараньяка-упанішаді” зазначені опозиції – це протиставлення небажаного бажаному, де, можливо, йдеться радше про “стани суб’єкта”, аніж про певні “об’єктивні” дійсності, то в “Насадія-сукті” вони, найімовірніше, є “знаряддям” для спроби висловити невисловлюване, тобто те, що “передує усьому”, але не є нічим з відомого, тобто в певний спосіб визначеного.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
асат; “Бригадараньяка-упанішада”; буття; індійська філософія; “Насадія-сукта”; сат; філософська культура
Бурба Д. В. (2018b), “Бгаґавадґіта, Гл. 2, Переклад із санскриту, вступна стаття та коментарі Д. В. Бурби”, Східний світ, № 3, c. 86–105.
Бурба Д. В. (2020), “Бгаґавадґіта. Глави 16–17, Переклад із санскриту, вступна стаття та коментарі Д. В. Бурби”, Східний світ, № 4, c. 108–119. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2020.04.108
Гнатовська Г. В. (2022), «Лексичні репрезентанти концепту “буття” у англо-санскритському словнику Моньє-Вільямса», Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Філософія, т. 1, № 6, c. 10–15. DOI: https://doi.org/10.17721/2523-4064.2022/6-2/13
Голоси Стародавньої Індії. Антологія давньоіндійської літератури (1982), Дніпро, Київ.
Горський В. С. (2001), Філософія в українській культурі: методологія та історія, Центр практичної філософії, Київ.
Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей (2009), т. І, Дух i лiтера, Київ.
Завгородній Ю. (2013), Рецепція індійської філософії в Україні. Лінія Вед (1840–1930-ті рр.), Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, Київ.
Завгородній Ю. (2017), «Індійська філософія й уявлення про звільнення (мокшу) у “Манава-Дгарма-Шастрі”», Sententiae, № 2, с. 117–132. DOI: https://doi.org/10.22240/sent36.02.117
Соневицький М. (1970), Історія грецької літератури. Рання доба, т. 1, Український Католицький Університет ім. св. Климентія Папи, Рим.
Стрелкова А. Ю. (2013), “Спiввiдношення буття, небуття та порожнечi в буддiйськiй онтологiї”, Актуальні проблеми духовності, вип. 14, с. 60–69. DOI: https://doi.org/10.31812/apd.v0i14.1833
Akter I. and Nahar F. (2024), “Sattva, Rajas, and Tamas as Tools for Understanding Psychological Disorders”, Journal of Ayurvedic Maulik Siddhant, Vol. 1, Issue 1, Part A, pp. 6–8. DOI: 10.33545/siddhant.2024.v1.i1.A.2
Aubenque P. (2005), Le problème de l’être chez Aristote, PUF.
Deussen P. (1980), “The Bṛhadāraṇyaka Upaniṣad (of the Śukla Yajurveda)”, in Sixty Upanishads of the Veda, Part I, Motilal Banarsidass, Delhi, pp. 389–544.
Frazier J. (2022), “Chapter 24. The Classical Worldview: Early Foundations of Hindu Philosophy”, in The Wiley Blackwell Companion to Hinduism Second Edition Edited by Gavin Flood, John Wiley & Sons Ltd, рp. 417–448. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119144892.CH24
Halbfass W. (1992), On Being And What There Is: Classical Vaiśeika and the History of Indian Ontology, State University of New York Press.
Heidegger M. (1953), Einfuhrung in die Metaphysik, Max Niemeyer Verlag, Tubingen.
Heidegger M. (1971), On the Way to Language, Harper & Row, New York.
Madhavananda Sw. (1950), The Brihadaranyaka Upanisad with the Commentry of Sankaracarya, The Modern Art Press, Calcutta.
Monier-Williams M. (1899), A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages, Oxford.
Müller M. (transl.) (1884), “Bṛhadāraṇyaka-Upaniṣad”, in The Sacred Books of the East Translated by Various Oriental Scholars and Edited by F. Max Müller, Vol. XV: The Upanishads, Part II, The Clarendon Press, Oxford, pp. 73–227.
Olivelle P. (1998), Upanisads: A New Translation by Patrick Olivelle, Oxford University Press.
Pinchard A. (2014), “Tad as a Predicate in Vedic”, in 6th International Vedic Workshop, Preliminary edition, рp. 1–15.
Plato (1961), Theaetetus. Sophist, Harvard University Press, Cambridge.
Plato (1892), The Dialogues of Plato, Clarendon press, Oxford.
Prakash Dr. R. (2021), Indian Philosophy and Religion, K. K. Publications, New Delhi.
Vandana Upadhyay (2023), “An Analytical Study of Being (Sat) in Philosophy with Special Reference to the Nāsadīya Sūkta of Ṛgveda, X-129”, International Research Journal of Management Sociology & Humanity (IRJMSH), Vol. 14, Issue 5, pр. 429–434.
REFERENCES
Burba D. V. (2018a), “Praktychna transkryptsiia sanskrytskykh vlasnykh nazv ta terminiv v ukrainskii movi”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 104–122. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.104
Burba D. V. (2018b), “Bhagavadgita, Hlava 2. Pereklad iz sanskrytu, vstupna stattia ta komentari D. V. Burby”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 86–105. (In Ukrainian).
Burba D. V. (2020), “Bhagavadgita. Hlavy 16–17. Pereklad iz sanskrytu, vstupna stattia ta komentari D. V. Burby”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 108–119. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2020.04.108
Hnatovska H. V. (2022), “Leksychni reprezentanty kontseptu ‘buttia’ u anhlo-sanskrytskomu slovnyku Monie-Viliamsa”, Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Filosofiia, Vol. 1, No. 6, pp. 10–15. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.17721/2523-4064.2022/6-2/13
Holosy Starodavnoi Indii. Antolohiia davnoindiiskoi literatury (1982), Dnipro, Kyiv. (In Ukrainian).
Horskyi V. S. (2001), Filosofiia v ukrainskii kulturi: metodolohiia ta istoriia, Tsentr praktychnoi filosofii, Kyiv. (In Ukrainian).
Ievropeiskyi slovnyk filosofii: Leksykon neperekladnostei (2009), Vol. I, Dukh i litera, Kyiv. (In Ukrainian).
Zavhorodnii Yu. (2013), Retseptsiia indiiskoi filosofii v Ukraini. Liniia Ved (1840–1930-ti rr.), Instytut filosofii im. H. S. Skovorody NANU, Kyiv. (In Ukrainian).
Zavhorodnii Yu. (2017), “Indiiska filosofiia y uiavlennia pro zvilnennia (mokshu) u ‘Manava-Dharma-Shastri’ ”, Sententiae, No. 2, pp. 117–131. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.22240/sent36.02.117
Sonevytskyi M. (1970), Istoriia hretskoi literatury. Rannia doba, Vol. 1, Ukrainskyi Katolytskyi Universytet im. sv. Klymentiia Papy, Rome. (In Ukrainian).
Strelkova A. Yu. (2013), “Spivvidnoshennia buttia, nebuttia ta porozhnechi v buddiiskii ontolohii”, Aktualni problemy dukhovnosti, Issue 14, pp. 60–69. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.31812/apd.v0i14.1833
Akter I. and Nahar F. (2024), “Sattva, Rajas, and Tamas as Tools for Understanding Psychological Disorders”, Journal of Ayurvedic Maulik Siddhant, Vol. 1, Issue 1, Part A, pp. 6–8. DOI: 10.33545/siddhant.2024.v1.i1.A.2
Aubenque P. (2005), Le problème de l’être chez Aristote, PUF.
Deussen P. (1980), “The Bṛhadāraṇyaka Upaniṣad (of the Śukla Yajurveda)”, in Sixty Upanishads of the Veda, Part I, Motilal Banarsidass, Delhi, pp. 389–544.
Frazier J. (2022), “Chapter 24. The Classical Worldview: Early Foundations of Hindu Philosophy”, in The Wiley Blackwell Companion to Hinduism Second Edition Edited by Gavin Flood, John Wiley & Sons Ltd, рp. 417–448. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119144892.CH24
Halbfass W. (1992), On Being And What There Is: Classical Vaiśeika and the History of Indian Ontology, State University of New York Press.
Heidegger M. (1953), Einfuhrung in die Metaphysik, Max Niemeyer Verlag, Tubingen.
Heidegger M. (1971), On the Way to Language, Harper & Row, New York.
Madhavananda Sw. (1950), The Brihadaranyaka Upanisad with the Commentry of Sankaracarya, The Modern Art Press, Calcutta.
Monier-Williams M. (1899), A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages, Oxford.
Müller M. (transl.) (1884), “Bṛhadāraṇyaka-Upaniṣad”, in The Sacred Books of the East Translated by Various Oriental Scholars and Edited by F. Max Müller, Vol. XV: The Upanishads, Part II, The Clarendon Press, Oxford, pp. 73–227.
Olivelle P. (1998), Upanisads: A New Translation by Patrick Olivelle, Oxford University Press.
Pinchard A. (2014), “Tad as a Predicate in Vedic”, in 6th International Vedic Workshop, Preliminary edition, рp. 1–15.
Plato (1961), Theaetetus. Sophist, Harvard University Press, Cambridge.
Plato (1892), The Dialogues of Plato, Clarendon press, Oxford.
Prakash Dr. R. (2021), Indian Philosophy and Religion, K. K. Publications, New Delhi.
Vandana Upadhyay (2023), “An Analytical Study of Being (Sat) in Philosophy with Special Reference to the Nāsadīya Sūkta of Ṛgveda, X-129”, International Research Journal of Management Sociology & Humanity (IRJMSH), Vol. 14, Issue 5, pр. 429–434.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.