ПИТАННЯ ПРО ПРОТОКИ НА ЛОЗАННСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ТА ПОЗИЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Стаття присвячена визначенню позиції делегації радянської Росії (потім СРСР ) у питанні про протоки на Лозаннській конференції, що проходила з 20 листопада 1922 р. по 24 липня 1923 р. Хоча основним питанням конференції було визначення кордонів нової Туреччини, паралельно обговорювалося також питання про Чорноморські протоки. Англія, Франція та їхні союзники наполягали, щоб протоки не тільки в мирний, а й у воєнний час були відкритими як для торгових, так і для військових суден усіх країн. Контроль за протоками повинен був здійснюватися міжнародною комісією. На відміну від англійського проекту, радянська делегація, очолювана Г. В. Чичеріним, наполягала, щоб кон-троль над протоками був переданий Туреччині, перехід військових кораблів нечорноморських країн у мирний час був обмежений, а у воєнний час – закритий. Позиція радянської делегації на перший погляд здавалася дуже вигідною для Туреччини, але ця позиція не враховувала тодішніх реалій і мала риси авантюризму і популізму. Оскільки, якби Туреччина спробувала силою відновити свій суверенітет над Істанбулом, Східною Фракією і протоками, це неминуче викликало б війну між нею з одного боку і Англією та Фран-цією – з другого боку або, в крайньому разі, різке протистояння. До того ж анкарський уряд не мав достатньої кількості військових суден для перекидання своїх армій на європейський берег. Тому турецька делегація, потребуючи підтримки англійської делегації, в тому числі і в інших, більш важливих питаннях, і прийняла англійська проект. Протоки були вилучені з-під контролю Туреччини та передані під контроль міжнародній комісії.