ДО ПИТАННЯ ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ МУСУЛЬМАНСЬКОГО ТЮРКСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У КРИМСЬКОМУ ХАНСТВІ НАПРИКІНЦІ XVIII СТ.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Н. С. Сейтяг’яєв

Анотація

Питання щодо чисельності мусульманського тюркського населення в Кримському ханстві напередодні російського завоювання в 70-х рр. XVIII ст. має важливе значення для розуміння історії Криму і кримських татар, а також історії розвитку та занепаду золотоординської тюркської цивілізації. Вперше це питання було порушено в роботі Ф. Ф. Лашкова 1916 р. Він вважав, що за часів Кримського ханства “ступінь населеності країни не відповідала фізичним умовам, якими обдарована ця країна”.
У 1920-ті роки ідею Ф. Ф. Лашкова підтримав і спробував обґрунтувати додатковими аргументами А. І. Маркевич. Зазначені дослідники вважали, що чисельність населення Кримського півострова в ханський період була трохи вища ніж 300 тисяч осіб. У ті ж роки опонентом щодо них виступив А. Озенбашли, який стверджував, що в Кримському ханстві проживало понад 3 млн. осіб.
У цій статті розглянуті свідчення сучасників щодо чисельності населення в Кримському ханстві, а також дані кримських історичних творів. У дослідженні обґрунтовується доцільність розрахунку чисельності населення Кримського ханства на основі відомостей про кількість війська, розглядаються критерії розрахунку і вибору коефіцієнта, який слід використовувати в обчисленнях.
На основі даних, отриманих із зазначених джерел, розрахована кількість населення ханства в завершальні періоди його існування. З’ясовано, що перше значне зменшення населення ханства відбулося при останньому кримському ханові Шагін Ґірею в 1777 р. Встановлено, що чисельність населення Кримського ханства в період до 1777 р. становила близько 1,44–3,2 млн. осіб, з яких 0,9–2,4 млн. становили кримські татари і 540–800 тис. – ногайці.

Як цитувати

Сейтяг’яєв, Н. С. (2019). ДО ПИТАННЯ ПРО ЧИСЕЛЬНІСТЬ МУСУЛЬМАНСЬКОГО ТЮРКСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ У КРИМСЬКОМУ ХАНСТВІ НАПРИКІНЦІ XVIII СТ. Східний світ, (1), 53-72. https://doi.org/10.15407/orientw2019.01.053
Переглядів статті: 27 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

кількість війська, коефіцієнт, кримські татари, Кримське ханство, ногайці, нуклеарна сім’я, подвір’я, розширена сім’я, чисельність населення

Посилання

Алиева С. И. Ногайские тюрки (XV–XX вв.). Баку, 2009.

Водарский Я. Е., Елисеева О. И., Кобузан В. М. Население Крыма в конце XVIII – конце XX веков. (Численность, размещение, этнический состав). Москва, 2003.

Герман К. Ф. Описание Таврической губернии // Статистический журнал. Т. 1. Ч. 2. 1806.

Грибовський В. В. Ногайські орди Північного Причорномор’я у XVIII – на початку XIX століття. Дисертація... к-та іст. наук: 07.00.01: Історія України / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2006.

Золотарев Д. Ю. К вопросу о влиянии всеобщей воинской повинности на эмиграцию крымских татар в последней трети XIX – начале XX ст. // Межнациональные и межконфессиональные отношения в Крыму и проблемы формирования толерантности. Киев, 2009.

Итон В. Обзор Турецкой империи – Лондон, 1798 // Калашников В. М. Британский взгляд на Крым (хроники, мемуары, дневники XVII – первой четверти XIX столетия). Днепропетровск, 2013.

Клееманово путешествие из Вены в Белград и Новую Килию, також на земли Буджацких и Ногайских татар и во весь Крым с возвращением через Константинополь, Смирну и Триест в Австрию в 1768, 1769 и 1770 годах, с приобщением описания достопамятностей крымских / Пер. с немецкого на французский, а со оного на российский язык. Санкт-Петербург, 1783.

Лашков Ф. Ф. Статистические сведения о Крыме, сообщенные каймаканами в 1783 го-ду // ЗООИД. Т. 14. 1886.

Лашков Ф. Ф. Исторический очерк крымско-татарского землевладения // ИТУАК. 1896. № 24.

Лашков Ф. К вопросу о количестве населения Таврической губернии в начале XIX столетия // ИТУАК. 1916. № 53.

Маркевич А. И. Переселения крымских татар в Турцию в связи с движением населения в Крыму. (Представлено академиком С. Ф. Платоновым в заседании Отделения Гуманитарных Наук 16 ноября 1927 года). Часть первая // Східний світ, 2003, № 1.

Муфтийзаде И. Очерк военной службы крымских татар с 1783 по 1889 год // ИТУАК, 1899, № 30.

Озенбашлы А. Роль царского правительства в эмиграции крымских татар // Забвению не подлежит... (Из истории крымскотатарской государственности в Крыму). Научно-популярные очерки / Составитель: Н. Ибадуллаев. Казань, 1992.

Паллас П. С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793–1794 годах / Пер. с нем. Москва, 1999.

де Пейссонель Ш.-К. Записка о Малой Татарии. Днепропетровск, 2009.

Петров А. Война с Турцией и польскими конфедератами. С 1769–1774 год. Т. I: Год 1769. Санкт-Петербург, 1866; Т. III: Год 1771. Санкт-Петербург, 1874.

Пределы кочевья кубанцев с российскими владеньями в 1789 году // ЗООИД. Т. 3. 1853.

Радде Г. Крымские татары // Вестник Императорского русского географического общества. Т. XVIII. Отд. II. Исследования и материалы. 1856.

Ромм Ж. Путешествие в Крым в 1786 г. / Пер. с рукоп., вступ. ст. и прим. К. И. Раткевич. Ленинград, 1941.

Скальковский А. Опыт статистического описания Новороссийского края. Ч. I: География, этнография и народонаселение Новороссийского края. Одесса, 1850.

Список населенных мест по сведениям 1864 г. Т. XLI: Таврическая губерния / Под ред. М. Раевского. Санкт-Петербург, 1865.

Сумароков П. Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду. Ч. II. Санкт-Петербург, 1805.

Тунманн. Крымское ханство / Пер. с нем. издания 1784 г. Н. Л. Эрнста и С. Л. Белявской. Прим., предисл. и приложения Н. Л. Эрнста. Симферополь, 1936.

Barkan Ö. L. “Tarihî Demografi” Araştırmaları ve Osmanlı Tarihi // Türkiyat Mecmuası. Т. 10. Istanbul, 1953.

Calabî Afandî al-Akay. Târîhü’l-Kırîm (As-sab‘u’s-sayyârah). Dâru’l-Kutub, Kaahire. Mustafa Fâzıl kth., 136 (تركى م تاريخ 136).

Çimen A. Sayım, Kayıt Düzeni ve Teşkilatlanma Açısından Osmanlıda Nüfus Hizmetleri // Gazi Üniversitesi İktisadi ve İdari Bilimler Fakültesi Dergisi. № 14 (3). 2012.

Göyünç N. Hâne // Türkiye Diyanet Vakfı İslam Ansiklopedisi: 15. Cilt. İstanbul, 1997.

Gündüz A. XIX. Yüzyılda Kırşehir’e Yerleştirilen Nogay Muhacirleri (1861–1863) // Turkish Studies. Vol. 7/1. 2012.

Kavak N. Karasu Kazası (1683–1744). Kırım Hanlığı’nda bir Yerleşme Örneği. Б/м, 2014.

Özdem Z. Kırım Karasubazar’da Sosyo-Ekonomik Hayat (17. Yüzyıl Sonlarından 18. Yüzyıl Ortalarına Kadar). Ankara, 2010.

Öztuna Y. Osmanlı Devleti Tarihi. 1. Cilt. İstanbul, 1986.

Öztürk Y. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe. 1475–1600. Ankara, 2000.

Öztürk Y., İkiel C. Kırım’da Nüfus ve Yerleşmeye Genel Bir Bakış (16–19. Yüzyıl) // Sakarya Üniversitesi Fen Edebiyat Fakültesi Dergisi. Vol. 1. 2001.

de Tott Francois. Türkler ve Tatarlar Arasında / Çevirmen: Reşat Uzmen. İstanbul, 1996.

REFERENCES

Aliyeva S. I. (2009), Nogayskiye tyurki (XV–XX vv.), Şerq-Qerb, Baku. (In Russian).

Vodarskiy Ya. E., Eliseyeva O. I. and Kobuzan V. M. (2003), Naseleniye Kryma v kontse XVIII – kontse XX vekov. (Chislennost’, razmeshcheniye, etnicheskiy sostav), IRU RAN, Moscow. (In Russian).

German K. F. (1806), “Opisaniye Tavricheskoy gubernii”, in Statisticheskiy zhurnal, Vol. 1, Part 2, pp. 173–242. (In Russian).

Hrybovs’kyy V. V. (2006), Nohays’ki ordy Pivnichnoho Prychornomor”ya u XVIII – na pochatku XIX stolittya, Dysertatsiya... k-ta ist. nauk: 07.00.01: Istoriya Ukrayiny, Zaporiz’kyy natsional’nyy universytet, Zaporizhia. (In Ukrainian).

Zolotarev D. Yu. (2009), “K voprosu o vliyanii vseobshchey voinskoy povinnosti na emigratsiyu krymskikh tatar v posledney treti XIX – nachale XX st.”, in Mezhnatsional’nyye i mezhkonfessional’nyye otnosheniya v Krymu i problemy formirovaniya tolerantnosti, PP “Zoloti Vorota”, Kyiv, pp. 27–58. (In Russian).

Iton V. (2013), “Obzor Turetskoy imperii – London, 1798”, in V. M. Kalashnikov, Britanskiy vzglyad na Krym (khroniki, memuary, dnevniki XVII – pervoy chetverti XIX stoletiya), Nova ideolohiya, Dnepropetrovsk, pp. 109–129. (In Russian).

Kleyemanovo puteshestviye iz Veny v Belgrad i Novuyu Kiliyu, takozh na zemli Budzhatskikh i Nogayskikh tatar i vo ves’ Krym s vozvrashcheniyem cherez Konstantinopol’, Smirnu i Triyest v Avstriyu v 1768, 1769 i 1770 godakh, s priobshcheniyem opisaniya dostopamyatnostey krymskikh (1783), St.-Petersburg. (In Russian).

Lashkov F. F. (1886), “Statisticheskiye svedeniya o Kryme, soobshchennyye kaymakanami v 1783 godu”, in Zapiski Odesskogo Obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 14, Odessa, pp. 91–156. (In Russian).

Lashkov F. F. (1896), “Istoricheskiy ocherk krymsko-tatarskogo zemlevladeniya”, in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii, Vol. 24, pp. 35–71. (In Russian).

Lashkov F. (1916), “K voprosu o kolichestve naseleniya Tavricheskoy gubernii v nachale XIX stoletiya”, in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii, Vol. 53, pp. 158–176. (In Russian).

Markevich A. I. (2003), “Pereseleniya krymskikh tatar v Turtsiyu v svyazi s dvizheniyem naseleniya v Krymu. (Predstavleno akademikom S. F. Platonovym v zasedanii Otdeleniya Gumanitarnykh Nauk 16 noyabrya 1927 goda). Chast’ pervaya”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 165–83. (In Russian).

Muftiyzade I. (1899), “Ocherk voyennoy sluzhby krymskikh tatar s 1783 po 1889 god”, in Izvestiya Tavricheskoy uchenoy arkhivnoy komissii, Vol. 30, Simferopol, pp. 1–24. (In Russian).

Ozenbashly A. (1992), “Rol’ tsarskogo pravitel’stva v emigratsii krymskikh tatar”, in N. Ibadullayev (Ed.), Zabveniyu ne podlezhit... (Iz istorii krymskotatarskoy gosudarstvennosti v Krymu). Nauchno-populyarnyye ocherki, Tatarskoe knizhnoe izdatel’stvo, Kazan, pp. 69–73. (In Russian).

Pallas P. S. (1999), Nablyudeniya, sdelannyye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793–1794 godakh, Transl. from German, Nauka, Moscow. (In Russian).

de Peyssonel’ Sh.-K. (2009), Zapiska o Maloy Tatarii, Gerda, Dnepropetrovsk. (In Russian).

Petrov A. (1866, 1874), Voyna s Turtsiyey i pol’skimi konfederatami. S 1769–1774 god, Vol. I: God 1769, Saint Petersburg; Vol. III: God 1771, Saint Petersburg. (In Russian).

“Predely kochev’ya kubantsev s rossiyskimi vladen’yami v 1789 godu” (1853), in Zapiski Odesskogo Obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 3, Odessa, pp. 589–590. (In Russian).

Radde G. (1856), “Krymskiye tatary”, in Vestnik Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshchestva, Vol. XVIII, Dep. II: Issledovaniya i materialy, pp. 290–330. (In Russian).

Romm Zh. (1941), Puteshestviye v Krym v 1786 g., Praface and comments by K. I. Ratkevich, LGU, Leningrad. (In Russian).

Skal’kovskiy A. (1850), Opyt statisticheskogo opisaniya Novorossiyskogo kraya, Part I: Geografiya, etnografiya i narodonaseleniye Novorossiyskogo kraya, Odessa. (In Russian).

Spisok naselennykh mest po svedeniyam 1864 g., Vol. XLI: Tavricheskaya guberniya (1865), M. Rayevskiy (Ed.), Central’nyj statisticheskij komitet Ministervstva Vnutrennih Del, St.-Petersburg. (In Russian).

Sumarokov P. (1805), Dosugi krymskogo sud’i, ili Vtoroye puteshestviye v Tavridu, Part II, St.-Petersburg. (In Russian).

Tunmann (1936), Krymskoye khanstvo; Transl. from German by N. L. Ernst and S. L. Belyavskaya, Praface and comments by N. L. Ernst, Gosudarstvennoye izdatel’stvo Krymskoy ASSR, Simferopol. (In Russian).

Barkan Ö. L. (1953), “‘Tarihî Demografi’ Araştırmaları ve Osmanlı Tarihi”, in Türkiyat Mecmuası, Vol. 10, Türkiyat Mecmuası, Istanbul, pp. 1–26. (In Turkish).

Calabî Afandî al-Akay, Târîhü’l-Kırîm (As-sab‘u’s-sayyârah), Dâru’l-Kutub, Kaahire. Mustafa Fâzıl kth., 136. (In Turkish).

Çimen A. (2012), “Sayım, Kayıt Düzeni ve Teşkilatlanma Açısından Osmanlıda Nüfus Hizmetleri”, in Gazi Üniversitesi İktisadi ve İdari Bilimler Fakültesi Dergisi, No. 14 (3), pp. 183–216. (In Turkish).

Göyünç N. (1997), “Hâne”, in Türkiye Diyanet Vakfı İslam Ansiklopedisi, Vol. 15, Turkiye Diyanet Vakfi (TDV), Istanbul, pp. 552–553. (In Turkish).

Gündüz A. (2012), “XIX. Yüzyılda Kırşehir’e Yerleştirilen Nogay Muhacirleri (1861–1863)”, in Turkish Studies, Vol. 7/1, pp. 1217–29. (In Turkish).

Kavak N. (2014), Karasu Kazası (1683–1744). Kırım Hanlığı’nda bir Yerleşme Örneği , w/p. (In Turkish).

Özdem Z. (2010), Kırım Karasubazar’da Sosyo-Ekonomik Hayat (17. Yüzyıl Sonlarından 18. Yüzyıl Ortalarına Kadar), Türk Tarih Kurumu Basımevi, Ankara. (In Turkish).

Öztuna Y. (1986), Osmanlı Devleti Tarihi, Vol. 1, Faisal Finans Kurumu Yayınları, Istanbul. (In Turkish).

Öztürk Y. (2000), Osmanlı Hakimiyetinde Kefe. 1475–1600, T. C. Kültür Bakanlığı, Ankara. (In Turkish).

Öztürk Y. and İkiel C. (2001), “Kırım’da Nüfus ve Yerleşmeye Genel Bir Bakış (16–19. Yüzyıl)”, in Sakarya Üniversitesi Fen Edebiyat Fakültesi Dergisi, Vol. 1, pp. 69–74.

François de Tott (1996), Türkler ve Tatarlar Arasında, Transl. by Reşat Uzmen, Milliyet Yayinlari, Istanbul. (In Turkish).