“СТИСЛА ІСТОРІЯ” ЕЛЬ-ХАДЖ КУРБАНА ЯК ЙМОВІРНЕ ДЖЕРЕЛО ПЕРЕКЛАДЕНИХ ЧЕРКЕСЬКИХ ГЕНЕАЛОГІЙ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII–XIX СТ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті аналізується “Уривок з родоводів кабардинских мурз”, який міститься в рукописі Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Особливу увагу приділено дослідженню місцевих тюркських елементів у тексті пам’ятки, а також її змісту. З цією метою для порівняння залучено дві перекладні генеалогії кабардинських князів – “Переклад з родоводу кабардинського, який записано в нижченаведеному змісті” і “Сказання про князів черкеських”.
Аналіз тексту “Уривка” дав змогу виявити в ньому чотири слова, властиві для лексики місцевих тюркських мов Північного Кавказу: tökülen (tögülen), keme (geme), yeddi і tüzedeler. Було з’ясовано, що три з них характерні для сусідніх з кабардинцями тюркських народів – балкарців, карачаївців, кумиків і ногайців, а одне (yeddi) – властиве лексиці азербайджанської мови і могло бути включене в текст османсько-турецькою мовою за допомогою кумицької.
Порівняльне вивчення тексту “Уривка” показало, що відсутність у ньому тих чи інших гілок генеалогії, наявних у більш пізніх перекладних родоводах кабардинських князів, пов’язана передусім з їхньою приналежністю до того чи іншого сімейства. Можливо, це пов’язано також з їхнім практичним призначенням, для виявлення якого в нашому розпорядженні поки ще недостатньо матеріалу.
У результаті дослідження було встановлено час складання пам’ятки (1757–1758 рр.), ім’я її автора (ель-Хадж Курбан) та особу замовника (князь Ельмурза Бекович-Черкаський). Мову твору визначено як османсько-турецьку з елементами місцевих тюркських мов, у яких переважає вплив кумицької мови. Встановлено, що пам’ятка написана в традиціях мусульманської історіографії та генеалогії із залученням даних переказів та усних родоводів кабардинців. На основі результатів дослідження зроблено висновок про ймовірність того, що “Стисла історія” ель-Хадж Курбана є першою пам’яткою власне кабардинської історіографії і джерелом для пізніших родоводів кабардинських князів.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
історіографія, генеалогія, кабардинці, кумицька мова, османсько-ту-рецька мова, Північний Кавказ, “Стисла історіяˮ, “Уривок”
Абул-Гази. Родословная тюрок // Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, , ф. V, од. зб. 3780.
Адыги, балкарцы и карачаевцы в известиях европейских авторов XIII–XIX вв. / Сост., редакция пер., введение и вступ. статьи к текстам В. К. Гарданова. Нальчик, 1974.
Азербайджанско-русский словарь / Сост. бригадой Института словарей. Под ред. Г. Гусейнова. Баку, 1941.
Бамматов Б. Г., Гаджиахмедов Н. Э. Кумыкско-русский словарь / Под ред. Б. Г. Бамматова. Махачкала, 2011.
Бейтуганов С. Н. Кабарда: история и фамилии. Нальчик, 2007.
Броневский С. Новейшие географические и исторические известия о Кавказе. Ч. 2. Москва, 1823.
Вельяминов-Зернов В. В. (сост.). Материалы для истории Крымского Ханства, извлеченные по распоряжению Императорской Академии наук из Московского главного архива Министерства иностранных дел. Санкт-Петербург, 1864.
Гильденштедт И. А. Путешествие по Кавказу в 1770–1773 гг. Санкт-Петербург, 2002.
Гогитидзе М. Д. Военная элита Кавказа: в 2 т. Т. II: Генералы и адмиралы народов Северного Кавказа. Тбилиси, 2011.
Дмитриев Н. К. Грамматика кумыкского языка. Москва – Ленинград, 1940.
Əбу hǝjjан ǝл-Əндǝлуси. Китаб ǝл-идрак ли-лисан ǝл-ǝтрак. (Түрк диллǝрини дǝркетмǝ китабы). Бакы, 1992.
Идрисов Ю., Джамбулатов Р. Структура и правовой статус кумыкского узденства // Материалы Всероссийской научной конференции 24–26 сентября 2009 г. Карачаевск, 2009. URL: http://kumukia.ru/?id=1192 (дата звернення: 15.03.2019).
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Том I. Москва, 1957a. URL: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVI/Russ_Kab_otn_1/41-60/. (дата звернення: 15.03.2019).
Кабардино-русские отношения в XVI–XVIII вв. Документы и материалы в 2-х томах. Т. II. XVIII в. Москва, 1957b.
Казаков А. В. Адыги (черкесы) на российской военной службе. Воеводы и офицеры. Середина XVI – начало XX в.: Биографический справочник. Нальчик, 2006.
Калмыков И. Х., Керейтов Р. Х., Сикалиев А. И. Ногайцы. Историко-этнографический очерк. Черкесск, 1988.
Карачаево-балкарско-русский словарь / Гочияева С. А., Суюичев Х. И. (сост.). Под ред. Э. Р. Тенишева и Х. И. Суюнчева. Москва, 1989.
Карпов Ю. Ю. Кизляр как зеркало российской истории Кавказа // Кавказский город: потенциал этнокультурных связей в урбанистической среде. Санкт-Петербург, 2013.
Курышжанов А. К. Исследование по лексике старокыпчакского письменного памятника XIII в. – “Тюркско-арабского словаря”. Алма-Ата, 1970.
Налоева Е. Д. Генеалогия кабардинских князей как исторический источник (Альбом из 14 генеалогических карт). [Приложение] // Кабарда в первой половине XVIII века: генезис адыгского феодального социума и проблемы социально-политической истории / Сост. А. С. Мирзоев. Нальчик, 2015a.
Налоева Е. Д. Легендарная или историческая личность Инал? // Кабарда в первой половине XVIII века: генезис адыгского феодального социума и проблемы социально-политической истории / Сост. А. С. Мирзоев. Нальчик, 2015b.
Налоева Е. Д. О генерале Эльмурзе Черкасском // Кабарда в первой половине XVIII ве-ка: генезис адыгского феодального социума и проблемы социально-политической истории / Сост. А. С. Мирзоев. Нальчик, 2015c.
Ногайско-русский словарь / Калмыкова С. А. (сост.). Под ред. Н. А. Баскакова. Москва, 1963.
Озова Ф. А. К вопросу о происхождении княжеской династии Черкессии // Археология и этнология Северного Кавказа. Сборник научных трудов. Вып. 1. Нальчик, 2012.
Опрышко О. Л. Через века и судьбы // По тропам истории. Нальчик, 2007.
Самойлович А. Н. Краткая учебная грамматика османско-турецкого языка / Под наблюдением и с предисл. Г. Ф. Благовой, Д. М. Насилова. Репринтное издание 1925 г. с дополнением и исправлениями. Москва, 2002.
Сводный словарь личных имен народов Северного Кавказа / Отв. ред. Р. Ю. Нами-токова. Москва, 2012.
Сейтягьяев Н. С. В. Вернадский адына ильмий китапханесинде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихы, эдебиятына аит материаллар // Йылдыз, 2003, № 6.
Сейтягьяев Н. С. Крымскотатарская историческая проза XV–XVIII вв. Симферо-поль, 2009.
Сейтягьяев Н. С. В. И. Вернадский адына Миллий ильмий китапханенинъ Эльязма болюгинде булунгъан къырымтатар ве тюрк тарихлары, тиллери ве эдебиятлары боюнджа мальземелер // Труды НИЦ крымскотатарского языка и литературы КИПУ. Т. 1. Сим-ферополь, 2011.
Современный карачаево-балкарский язык. В 2-х ч. Ч. 1. Нальчик, 2016.
Сокуров В. Н. Об изменении династийной идеологии адыгских князей в возведение рода к Ною // Архивы и общество, 2007, № 1.
Сокуров В. Н. “Сказание о князьях черкесских” как исторический источник // Междуна-родная Черкесская Ассоциация. 30.11.2011. URL: http://intercircass.org/?p=403 (дата звернення: 15.03.2019).
Статейный список посольства в Имеретию 1650–1652 гг., составленный Алексеем Иевлевым. Тбилиси, 1969. URL: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVII/1640-1660/Tolocanov_. (дата звернення: 15.03.2019).
Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. Москва, 2002.
Хан-Гирей. Записки о Черкесии / Вступ. статья и подг. текста к печ. В. К. Гарданова и Г. Х. Мамбетова. Нальчик, 1978.
Штедер Л. Л. Дневник путешествия из пограничной крепости Моздок во внутренние местности Кавказа, предпринятого в 1781 году. Владикавказ, 2016.
Эвлия Челеби. Книга путешествия (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века) / Пер. и комм. Выпуск 2. Земли Северного Кавказа, Поволжья и Подонья. Москва, 1979.
Çobanzade B. Kırım Tatar İlm-i Sarfı / Haz.: N. Seyityahya. Ankara, 2009.
Deny J. Türk dili grameri: Osmanli lehçesi / Tercüme eden Ali Ulvi Elöve. İstanbul, 1941.
Dilçin C. (düz.). Yeni Tarama Sözlüğü. Ankara, 1983.
Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi. 7. Cilt. İstanbul, 1928.
Grönbech K. Kuman Lehçesi Sözlüğü. Codex Cumanicus’ın Türkçe Sözlük Dizini / Çev. K. Aytaç. Ankara, 1992.
Günümüz Türkçesiyle Evliya Çelebi Seyahatnâmesi / Haz.: Seyit Ali Kahraman. 7. Cilt. 2. Kitap. İstanbul, 2011.
Kurat A. N. Topkapı Sarayı Müzesi arşivindeki Altın Ordu, Kırım ve Türkistan hanlarına ait yarlık ve bitikler. İstanbul, 1940.
Sami Ş. Kâmûs-ı Türkî. 12. Baskı. İstanbul, 2006.
Toparlı R., Vural H., Karaatlı R. Kıpçak Türkçesi Sözlüğü. 2. Baskı. Ankara, 2007.
REFERENCES
Abul-Gazi, “Rodoslovnaya tyurok”, in Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernads’koho, Fund V, File 3780. (In Russian).
Adygi, balkartsy i karachayevtsy v izvestiyakh evropeyskikh avtorov XIII–XIX vv. (1974), Compl. and ed. by V. K. Gardanov, El’brus, Nalchik. (In Russian).
Azerbaydzhansko-russkiy slovar’ (1941), G. Guseynov (Ed.), Izdatel’stvo Azerbaydzhanskogo filiala AN SSSR, Baku. (In Russian).
Bammatov B. G. and Gadzhiakhmedov N. E. (2011), Kumyksko-russkiy slovar’, B. G. Bammatov (Ed.), IYALI DNTS RAN, Makhachkala. (In Russian).
Beytuganov S. N. (2007), Kabarda: istoriya i familii, El’brus, Nalchik. (In Russian).
Bronevskiy S. (1823), Noveyshiye geograficheskiye i istoricheskiye izvestiya o Kavkaze, Part 2, Tipografiya S. Selivanovskogo, Moscow. (In Russian).
Vel’yaminov-Zernov V. V. (Compl.) (1864), Materialy dlya istorii Krymskogo Khanstva, izvlechennyye po rasporyazheniyu Imperatorskoy Akademii nauk iz Moskovskogo glavnogo arkhiva Ministerstva inostrannykh del, Tipografiya Imperatorskoy Akademii nauk, Saint Petersburg. (In Russian).
Gil’denshtedt I. A. (2002), Puteshestviye po Kavkazu v 1770–1773 gg., Peterburgskoye Vostokovedeniye, Saint Petersburg. (In Russian).
Gogitidze M. D. (2011), Voyennaya elita Kavkaza, In 2 vols., Vol. II: Generaly i admiraly na-rodov Severnogo Kavkaza, Meridiani, Tbilisi. (In Russian).
Dmitriyev N. K. (1940), Grammatika kumykskogo yazyka, Izdatel’stvo AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Əbu hǝjjan ǝl-Əndǝlusi (1992), Kitab ǝl-idrak li-lisan ǝl-ǝtrak. (Türk dillǝrini dǝrketmǝ kitabı), Azǝrnǝşr, Baku. (In Azerbaijani).
Idrisov Yu. and Dzhambulatov R. (2009), “Struktura i pravovoy status kumykskogo uzdenstva”, in Materialy Vserossiyskoy nauchnoy konferentsii 24–26 sentyabrya 2009 g., Karachayevsk, available at: http://kumukia.ru/?id=1192 (accessed March 15, 2019). (In Russian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. (1957a), Vol. 1, AN SSSR. Moscow, avai-lable at: www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVI/Russ_Kab_otn_1/41-60/55.htm (acces-sed March 15, 2019). (In Russian).
Kabardino-russkiye otnosheniya v XVI–XVIII vv. (1957b), Dokumenty i materialy v 2-kh tomakh, Vol. II: XVIII v., Izdatel’stvo AN SSSR, Moscow. (In Russian).
Kazakov A. V. (2006), Adygi (cherkesy) na rossiyskoy voyennoy sluzhbe. Voyevody i ofitsery. Seredina XVI – nachalo XX v.: Biograficheskiy spravochnik, El’-Fa, Nalchik. (In Russian).
Kalmykov I. Kh., Kereytov R. Kh. and Sikaliyev A. I. (1988), Nogaytsy. Istoriko-etnograficheskiy ocherk, Stavropol’skoye knizhnoye izdatel’stvo: Karachayevo-Cherkesskoye otdeleniye, Cherkessk. (In Russian).
Karachayevo-balkarsko-russkiy slovar’ (1989), Compl. by Gochiyayeva S. A. and Suyuichev Kh. I., E. R. Tenishev and Kh. I. Suyunchev (Eds.), Russkiy yazyk, Moscow. (In Russian).
Karpov Yu. Yu. (2013), “Kizlyar kak zerkalo rossiyskoy istorii Kavkaza”, in Kavkazskiy gorod: potentsial etnokul’turnykh svyazey v urbanisticheskoy srede, MAE RAN, Saint Petersburg, pp. 38–110. (In Russian).
Kuryshzhanov A. K. (1970), Issledovaniye po leksike starokypchakskogo pis’mennogo pamyatnika XIII v. – “Tyurksko-arabskogo slovarya”, Nauka, Almaty. (In Russian).
Naloyeva E. D. (2015a), “Genealogiya kabardinskikh knyazey kak istoricheskiy istochnik (Al’bom iz 14 genealogicheskikh kart)”, in Kabarda v pervoy polovine XVIII veka: genezis adygskogo feodal’nogo sotsiuma i problemy sotsial’no-politicheskoy istorii, Pechatnyy dvor, Nalchik, maps 1–14. (In Russian).
Naloyeva E. D. (2015b), “Legendarnaya ili istoricheskaya lichnost’ Inal”, in Kabarda v pervoy polovine XVIII veka: genezis adygskogo feodal’nogo sotsiuma i problemy sotsial’no-politicheskoy istorii, Pechatnyy dvor, Nalchik, pp. 169–177. (In Russian).
Naloyeva E. D. (2015c), “O generale El’murze Cherkasskom”, in Kabarda v pervoy polovine XVIII veka: genezis adygskogo feodal’nogo sotsiuma i problemy sotsial’no-politicheskoy istorii, Pechatnyy dvor, Nalchik, pp. 199–202. (In Russian).
Nogaysko-russkiy slovar’ (1963), Compl. by S. A. Kalmykova, N. A. Baskakov (Ed.), Gos. izd-vo inostr. i nats. slovarey, Moscow. (In Russian).
Ozova F. A. (2012), “K voprosu o proiskhozhdenii knyazheskoy dinastii Cherkesii”, in Arkheo-logiya i etnologiya Severnogo Kavkaza. Sbornik nauchnykh trudov, Issue 1, Izdatel’skiy otdel KBIGI, Nalchik, pp. 134–158. (In Russian).
Opryshko O. L. (2007), “Cherez veka i sud’by”, in Po tropam istorii, El’brus, Nalchik. (In Russian).
Samoylovich A. N. (2002), Kratkaya uchebnaya grammatika osmansko-turetskogo yazyka, Preface by G. F. Blagova and D. M. Nasilov, Vostochnaya literatura: Muravey, Moscow. (In Russian).
Svodnyy slovar’ lichnykh imen narodov Severnogo Kavkaza (2012), R. Yu. Namitokov (Ed.), FLINTA: Nauka, Moscow. (In Russian).
Seytyagyayev N. V. (2003), “Vernadskiy adına ilmiy kitaphanesinde bulunğan qırımtatar ve türk tarihı, edebiyatına ait materiallar”, in Yıldız, No. 6, pp. 40–17. (In Crimean Tatar).
Seytyag’yayev N. S. (2009), Krymskotatarskaya istoricheskaya proza XV–XVIII vv., Krymuchpedgiz, Simferopol. (In Russian).
Seytyagyayev N. S. (2011), “V. İ. Vernadskiy adına Milliy ilmiy kitaphaneniñ Elyazma bölüginde bulunğan qırımtatar ve türk tarihları, tilleri ve edebiyatları boyunca malzemeler”, in Trudy NITS krymskotatarskogo yazyka i literatury KIPU, Vol. 1, Krymuchpedgiz, Simferopol, pp. 335–357. (In Crimean Tatar).
Sovremennyy karachayevo-balkarskiy yazyk (2016), In 2 parts, Part 1, OOO “Pechatnyy dvor”, Nalchik. (In Russian).
Sokurov V. N. (2007), “Ob izmenenii dinastiynoy ideologii adygskikh knyazey v vozvedeniye roda k Noyu”, in Arkhivy i obshchestvo, No. 1, pp. 59–76. (In Russian).
Sokurov V. N. (2011), “‘Skazaniye o knyaz’yakh cherkesskikh’ kak istoricheskiy istochnik”, in Mezhdunarodnaya Cherkesskaya Assotsiatsiya, November 30, available at: http://intercircass.org/?p=403 (accessed March 15, 2019). (In Russian).
Stateynyy spisok posol’stva v Imeretiyu 1650–1652 gg., sostavlennyy Alekseyem Iyevlevym (1969), Metsniyereba, Tbilisi, available at: www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XVII/1640-1660/Tolocanov_Ievlev/... (accessed March 15, 2019). (In Russian).
Trepavlov V. V. (2002), Istoriya Nogayskoy Ordy, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Khan-Girey (1978), Zapiski o Cherkesii, Introductory article by V. K. Gardanov and G. Kh. Mam-betov, El’brus, Nalchik. (In Russian).
Shteder L. L. (2016), Dnevnik puteshestviya iz pogranichnoy kreposti Mozdok vo vnutrenniye mestnosti Kavkaza, predprinyatogo v 1781 godu, SOIGSI VNTS RAN, Vladikavkaz. (In Russian).
Evliya Chelebi (1979), Kniga puteshestviya (Izvlecheniya iz sochineniya turetskogo puteshestvennika XVII veka), Transl and comm., Issue 2: Zemli Severnogo Kavkaza, Povolzh’ya i Po-don’ya, Nauka: Glavnaya redaktsiya vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).
Çobanzade B. (2009), Kırım Tatar İlm-i Sarfı, N. Seyityahya (Ed.), Türk Dil Kurumu, Ankara. (In Turkish).
Deny J. (1941), Türk dili grameri: Osmanli lehçesi, Tercüme eden Ali Ulvi Elöve, Maarif Matbaası, Istanbul. (In Turkish).
Dilçin C. (düz.) (1983), Yeni Tarama Sözlüğü, Türk Dil Kurumu Yayınları, Ankara. (In Tur-kish).
Evliyâ Çelebi Seyahatnâmesi (1928), Vol. 7, Devlet Matbaası, Istanbul. (In Turkish).
Grönbech K. (1992), Kuman Lehçesi Sözlüğü. Codex Cumanicus’ın Türkçe Sözlük Dizini, Transl. by K. Aytaç, Kültür Bakanlığı Yayınları, Ankara. (In Turkish).
Günümüz Türkçesiyle Evliya Çelebi Seyahatnâmesi (2011), Seyit Ali Kahraman (Ed.), Vol. 7, Book 2, Yapı Kredi Yayınları, Istanbul. (In Turkish).
Kurat A. N. (1940), Topkapı Sarayı Müzesi arşivindeki Altın Ordu, Kırım ve Türkistan hanlarına ait yarlık ve bitikler, Burhaneddin Matbaası, Istanbul. (In Turkish).
Sami Ş. (2006), Kâmûs-ı Türkî, Çağrı Yayınları, Istanbul. (In Turkish).
Toparlı R., Vural H. and Karaatlı R. (2007), Kıpçak Türkçesi Sözlüğü, 2nd ed., Baskı, Türk Dil Kurumu, Ankara. (In Turkish).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.