НОТАРІУС ПРИЇЖДЖАЄ У ТАНУ: ВЕНЕЦІАНСЬКІ НОТАРІУСИ В ЗАМОРСЬКИХ КОЛОНІЯХ У XV СТОЛІТТІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Є. О. Хвальков

Анотація

Ця стаття присвячена долям двох нотаріусів, Нікколо ді Варсіса і Бенедетто ді Смерітіса, які служили в 1430-х рр. у Венеціанській колонії в Тані (нині Азов), розташованій у гирлі річки Дон, де вона впадає в Азовське море. У цій статті автор встановив на підставі нотаріальних документів хронологію прибуття і від’їзду наших двох нотаріусів разом з хронологією прибуття і від’їзду відповідних консулів. Далі, ґрунтуючись на самоідентифікації нотаріусів, автор зробив висновок про те, що самохарактеристика нотаріуса і, в більш широкому сенсі, будь-якої особи в нотаріальних справах значно різниться, і немає ніяких підстав бачити будь-який чіткий зв’язок між формулою і юридичним статусом особи. Imbreviaturae нотаріальних документів, складених нотаріусами Нікколо ді Варсісом і Бенедетто ді Смерітісом в основному, хоча і з деякими винятками, в Тані з 1430 по 1440 рік, зберігаються в Archivio di Stato di Venezia, в розділах Notarili Testamenti і Cancelleria Inferior, Notai. Після смерті або припинення діяльності державних нотаріусів Cancelleria Inferior отримували ці imbreviaturae. Акти Варсіса і Смерітіса – єдині нотаріальні документи Венеціанського походження, що прийшли до нас з Тани в 1430-х рр. Вступивши в нотаріальну колегію, венеціанські нотаріуси не завжди могли знайти собі місце у Венеції і вирушали практикувати за кордон, часто поєднуючи свою роботу з іншими посадами, найчастіше з духовними чинами, а потім поверталися додому. У заморських колоніях функції і обов’язки нотаріуса були набагато ширше, ніж в метрополії, – вони включали в себе не тільки складання приватних нотаріальних актів, а й участь в управлінні колоніальною канцелярією і адміністрацією, складання офіційних документів куріальної канцелярії консула і т. д. Посада нотаріуса могла поєднуватися з іншими адміністративними і церковними посадами в колоніях. Нотаріуси на заморських венеціанських торгових станціях були одночасно священиками, і це часто можна бачити в Тані, оскільки вони могли поєднувати в одній особі ряд важливих функцій (канцлер курії консула, капелан, нотаріус). У Тані венеціанці компактно жили всередині громади, що визначало особливу роль нотаріусів, які виконували щодо них, крім того, обов’язки пастора. Одним з їхніх завдань було складання приватних нотаріальних актів для приватних осіб, хоча їхня діяльність в якості нотаріусів цим не обмежувалася, як це обговорюється в пропонованій статті.

Як цитувати

Хвальков, Є. О. (2020). НОТАРІУС ПРИЇЖДЖАЄ У ТАНУ: ВЕНЕЦІАНСЬКІ НОТАРІУСИ В ЗАМОРСЬКИХ КОЛОНІЯХ У XV СТОЛІТТІ. Східний світ, (1), 69-76. https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.069
Переглядів статті: 27 | Завантажень PDF: 16

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

італійці, Бенедетто ді Смерітіс, Венеція, Каффа, колонії, консул, морські торгові республіки, Нікколо ді Варсіс, нотаріат, нотаріус, Тана, Чорне море

Посилання

Барбаро и Контарини о России. К истории итало-русских связей в XV в. / Вступ. ст., подготовка текста, перевод и комм. Е. Ч. Скржинской. Ленинград, 1971.

Брун Ф. К. Etudes sur le commerce au moyen-âge. Histoire du commerce de la mer Noire et des colonies Génoises de la Krimée, par F. de la Primandaie // Записки Одесского Общества Истории и Древностей. Т. 2. Одесса, 1848.

Карпов С. П. Порты Пелопоннеса в системе торговой навигации венецианских торговых галей в Черном море (XIV–XV вв.) // Средние века. Вып. 59. Москва, 1997.

Ковалевский М. М. К ранней истории Азова. Венецианская и генуэзская колонии в Тане в XIV веке // Труды XII Археологического съезда в Харькове. 1902. Т. 2. Москва, 1905.

Огородникова В. И. Венецианские кладоискатели XV века в Южном Подонье // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии. No. 53 (год двадцать девятый). Симферополь, 1916.

Archivio di Stato di Venezia (ASV). CI. Busta 231.

Archivio di Stato di Venezia (ASV). NT. Busta 750.

Archivio di Stato di Venezia (ASV). NT. Busta 917.

Balard M. La Romanie Génoise (XIIe – début du XVe siècle). Roma – Genova, 1978.

Balard M. C’est la fête à Caffa (XIIIe – XVe s.) // Море и берега. Москва, 2009.

I viaggi in Persia degli ambasciatori veneti Barbaro e Contarini. Roma, 1973.

Iorga N. Notes et extraits pour servir à l’histoire des Croisade au XVe siècle. Ser. I. Pa-ris, 1899.

Vigna Amedeo (ed.). Statutum Caphe. Codice diplomatico delle Colonie Tauro-Ligure durante la signoria dell’Ufficio di San Giorgio (1453–1475) // Atti della Società Ligure di Storia Patria. 7. Vol. 2. 1879.

REFERENCES

Barbaro i Kontarini o Rossii. K istorii italo-russkikh svyazey v XV v. (1971), Nauka, Leningrad. (In Russian).

Brun F. K. (1848), “Etudes sur le commerce au moyen-âge. Histoire du commerce de la mer Noire et des colonies Génoises de la Krimée, par F. de la Primandaie”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 2, Odessa, pp. 709–718.

Karpov S. P. (1997), “Porty Peloponnesa v sisteme torgovoy navigatsii venetsianskikh torgovykh galey v Chernom more (XIV–XV vv.)”, in Sredniye veka, Issue 59, Moscow. (In Russian).

Kovalevskiy M. M. (1905), “K ranney istorii Azova. Venetsianskaya i genuezskaya kolonii v Tane v XIV veke”, in Trudy XII Arkheologicheskogo s”yezda v Khar’kove, 1902, Moscow, Vol. 2, pp. 143–144. (In Russian).

Ogorodnikova V. I. (1916), “Venetsianskiye kladoiskateli XV veka v Yuzhnom Podon’ye”, Izvestiya Tavricheskoy Uchenoy Arkhivnoy Komissii, No. 53, pp. 81–89. (In Russian).

Archivio di Stato di Venezia (ASV), CI, Busta 231.

Archivio di Stato di Venezia (ASV), NT, Busta 750.

Archivio di Stato di Venezia (ASV), NT, Busta 917.

Balard M. (1978), La Romanie Génoise (XIIe – début du XVe siècle), École Française de Rome, Roma, Genova.

Balard M. (2009), “C’est la fête à Caffa (XIIIe – XVe s.)”, in More i berega, Indrik, Moscow, pp. 493–501.

I viaggi in Persia degli ambasciatori veneti Barbaro e Contarini (1973), A cura di L. Lockhart, R. Morozzo della Rocca e M. F. Tiepolo, Istituto poligrafico dello Stato, Libreria, Roma.

Iorga N. (1899), Notes et extraits pour servir à l’histoire des Croisade au XVe siècle, Ser. I, Paris.

Vigna Amedeo (Ed.) (1879), “Statutum Caphe. Codice diplomatico delle Colonie Tauro-Ligure durante la signoria dell’Ufficio di San Giorgio (1453–1475)”, Atti della Società Ligure di Storia Patria, 7, Vol. 2, pp. 575–680.