ПЕРСПЕКТИВИ УМОГЛЯДНОГО ПІДХОДУ ДО ОПИСУ АРАБСЬКОЇ ГРАМАТИКИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Граматичні парадигми традиційно посідають чільне місце в описі граматичної системи мови. Утім, в основі мовної парадигматики лежить ідея орієнтації на набір ідеалізованих форм, які можна використовувати як найтиповіші зразки для описання граматичних явищ, що реально існують у мові.
У межах цієї публікації здійснюється пошук принципів аналізу граматичної системи арабської мови, спільних для західної арабістики й традиційної арабської лінгвістики. Одним із підходів, доцільних у цьому контекстів, є, на думку автора, використання умоглядних побудов для визначення теоретичних засад вищезазначених принципів.
Однак через те, що зазвичай наукові теорії вибудовуються для ідеальних об’єктів, необхідне розуміння кореляції цих об’єктів з явищами, що реально існують у мові.
Західна арабістика використовує для характеристики граматичних явищ арабської мови готові парадигми, що склалися для опису європейських мов, насамперед латини, а арабська лінгвістична традиція, у свою чергу, спирається на наявні в класичній арабській мові конкретні зразки граматичних явищ, при цьому обидві традиції широко використовують такий поширений у логіці прийом, як судження за аналогією.
Але для нашого дослідження головним є те, що обидва вищенаведені підходи використовують ідеалізоване уявлення, що робить можливим універсалізований підхід до опису граматичної системи мови. Як можна побачити, для універсалізації опису конкретного мов-
ного явища ідеалізація є необхідною операцією.
На думку автора, одним з умоглядних методів, який доречно застосувати задля досягнення мети запропонованого дослідження, є феноменологічний метод, адже феноменологічні теорії застосовуються не тільки в гуманітарних науках, а й у фізиці й техніці, де феномено-логічний метод дає можливість описати найбільш загальні спільні співвідношення між параметрами, чиї конкретні значення встановлюються за допомогою статистичних методів.
Автор доходить висновку, що часто в описах граматичних явищ арабської мови ми маємо справу з ідеалізованими об’єктами, чиї властивості визначаються рисами формальної подібності, а отже, ці явища можуть бути описані за допомогою спекулятивних умовиводів, що мають умоглядне походження.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
арабська лінгвістична традиція, арабська мова, граматична система, феноменологічний метод
Александрова А. В. Философская сущность и историко-философский смысл тезиса Протагора // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. 2014. № 2 (20).
Введение в философию: Учеб. пособие для вузов. 3-е изд., перераб. и доп. Москва, 2003.
Гайденко П. П. Научная рациональность и философский разум. Москва, 2003.
Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Т. 1. Москва, 1999.
Гуссерль Э. Картезианские медитации / Пер. с нем. В. И. Молчанова. Москва, 2010.
Демьянков В. З. Термин парадигма в обыденном языке и в лингвистике // Парадигмы научного знания в современной лингвистике. Москва, 2006.
Детистова А. С. Феноменология восприятия Э. Гуссерля: имманентный и трансцендентный планы // Вестник РГГУ, 2012, № 17 (97).
Кононец Д. В. Обзор международной конференции “Воплощённая интерсубъективность между феноменологическим и экспериментальным исследованием” (3–4 июня 2013, Прага, Чешская Республика) // Horizon. Феноменологические исследования. Т. 2 (2). Санкт-Петербург, 2013.
Куликов С. Б. Феноменологический подход – ключ к пониманию причин трансформации философских образов науки // Horizon. Феноменологические исследования. Т. 2 (2). Санкт-Петербург, 2013.
ЛЭС. – Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, 1990.
Лосский Н. О. Умозрение как метод философии // Логос. Международный ежегодник по философии культуры. Кн. I. Прага, 1925.
Розова С. С. М. А. Розов об идеальных объектах теории // Философия науки, 2013, № 4 (59).
Рыбас А. Е. Н. О. Лосский как критик позитивизма // Вече. Журнал русской философии и культуры. Вып. 22. 2011.
Философский словарь / Под ред. Фролова И. Т. 7-е изд. Москва, 2001.
Фролов Д. В. Способы определения понятий в традиционной арабской грамматике. // Арабская филология: грамматика, стихосложение, корановедение. Статьи разных лет. Москва, 2006. (Studia Philologica).
Хамрай А. А. Феноменологическое измерение арабской грамматики // Проблемы общей и востоковедной лингвистики 2013. Два выдающихся востоковеда: К 90-летию со дня рождения И. Ф. Вардуля и Ю. А. Рубинчика. Труды научной конференции, ИВ РАН 20 ноября 2013 г. Москва, 2014.
Хамрай О. О. Перспективи застосування феноменологічного підходу в описі арабської граматики // Східний світ, 2016, № 4.
Broad C. D. Some Methods of Speculative Philosophy // Aristotelian Society Supplementary Volume. Vol. 21, Issue 1. 6 July 1947. https://doi.org/10.1093/aristoteliansupp/21.1.1
Merleau-Ponty M. Phenomenology of Perception. London, 2012.
Owens J. The foundations of grammar: an introduction to medieval Arabic grammatical theory. Amsterdam, Philadelphia, 1988.
Sparrow T. The End of Phenomenology: Metaphysics and the New Realism. Edinburgh, 2014.
Zahavi D. The end of what? Phenomenology vs. speculative realism // International Journal of Philosophical Studies. Vol. 24, No. 3. 2016. https://doi.org/10.1080/09672559.2016.1175101
Al-Anbārī. Kitābu l’asrāri l-‛arabīyya [Книга таємниць арабської мови] / Taħqīq M. al-Bīţār. Dimašq, 1957.
REFERENCES
Aleksandrova A. V. (2014), “Filosofskaya sushchnost’ i istoriko-filosofskiy smysl tezisa Protagora”, in Visnyk Natsional’noho aviatsiynoho universytetu, No. 2 (20), pp. 5–10. (In Russian).
Vvedeniye v filosofiyu: Ucheb. posobiye dlya vuzov (2003), 3rd ed., Respublika, Moscow. (In Russian).
Gaydenko P. P. (2003), Nauchnaya ratsional’nost’ i filosofskiy razum, Progress-Traditsiya, Moscow. (In Russian).
Gusserl’ E. (1999), Idei k chistoy fenomenologii i fenomenologicheskoy filosofii, Vol. 1, DIK, Moscow. (In Russian).
Gusserl’ E. (2010), Kartezianskiye meditatsii, Transl. from the German by V. I. Molchanov, Akademicheskiy proyekt, Moscow. (In Russian).
Dem’yankov V. Z. (2006), “Termin paradigma v obydennom yazyke i v lingvistike”, in Paradigmy nauchnogo znaniya v sovremennoy lingvistike, INION RAN, Moscow, pp. 15– 40. (In Russian).
Detistova A. S. (2012), “Fenomenologiya vospriyatiya E. Gusserlya: immanentnyy i transtsendentnyy plany”, in Vestnik RGGU, No. 17 (97), pp. 24–32. (In Russian).
Kononets D. V. (2013), Obzor mezsdunarodnoy konferentsii “Voploshchennaya intersub’’ek-tivnost’ mezsdu fenomenologicheskim I eksperimental’nym issledovaniyem” (3–4 iyunya 2013, Praga, Cheshskaya respublika), in Horizon. Fenomenologicheskiye issledovaniya, Vol. 2 (2), Sankt-Peterburg, pp. 61–74. (In Russian).
Kulikov S. B. (2013), “Fenomenologicheskiy podkhod – klyuch k ponimaniyu prichin transformatsii filosofskikh obrazov nauki”, in Horizon. Fenomenologicheskiye issledovaniya, Vol. 2 (2), Sankt-Peterburg, pp. 61–74. (In Russian).
Lingvisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar’ (1990), Sovet. entsikl., Moscow. (In Russian).
Losskiy N. O. (1925), “Umozreniye kak metod filosofii”, in Logos. Mezhdunarodnyy ezhegodnik po filosofii kul’tury, Book I, Praga, pp. 41–50. (In Russian).
Rozova S. S. (2013), “M. A. Rozov ob ideal’nykh ob”yektakh teorii”, in Filosofiya nauki, No. 4 (59), pp. 61–74. (In Russian).
Rybas A. E. (2011), “N. O. Losskiy kak kritik pozitivizma”, in Veche. Zhurnal russkoy filosofii i kul’tury, Issue 22, pp. 87–105. (In Russian).
Filosofskiy slovar’ (2001), Frolov I. T. (Ed.), 7th ed., Respublika, Moscow. (In Russian).
Frolov D. V. (2006), “Sposoby opredeleniya ponyatiy v traditsionnoy arabskoy grammatike”, in Arabskaya filologiya: grammatika, stikhoslozheniye, koranovedeniye. Stat’i raznykh let, Yazyki slavyanskoy kul’tury, Moscow, pp. 65–93. (In Russian).
Khamray A. A. (2014), “Fenomenologicheskoye izmereniye arabskoy grammatiki”, in Problemy obshchey i vostokovednoy lingvistiki 2013. Dva vydayushchikhsya vostokoveda: K 90-letiyu so dnya rozhdeniya I. F. Vardulya i Yu. A. Rubinchika. Trudy nauchnoy konferentsii, IV RAN 20 noyabrya 2013 g., Institut vostokovedeniya RAN, Moscow, pp. 39–50. (In Russian).
Khamray O. O. (2016), “Perspektyvy zastosuvannya fenomenolohichnoho pidkhodu v opysi arabs’koyi hramatyky”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 111–117. (In Ukrainian).
Broad C. D. (1947), “Some Methods of Speculative Philosophy”, Aristotelian Society Supplementary Volume, Vol. 21, Issue 1, pp.1–32. https://doi.org/10.1093/aristoteliansupp/21.1.1
Merleau-Ponty M. (2012), Phenomenology of Perception, Routledge, London.
Owens J. (1988), The foundations of grammar: an introduction to medieval Arabic grammatical theory, John Benjamin publ. comp., Amsterdam, Philadelphia.
Sparrow T. (2014), The End of Phenomenology: Metaphysics and the New Realism, Edinburgh University Press, Edinburgh.
Zahavi D. (2016), “The end of what? Phenomenology vs. speculative realism”, International Journal of Philosophical Studies, Vol. 24, No. 3, pp. 289–309. https://doi.org/10.1080/09672559.2016.1175101
Al-Anbārī (1957), Kitābu l’asrāri l-‛arabīyya, Taħqīq M. al-Bīţār, Al-Mağma‘u l-‘Ilmī l-‘Arabī, Damascus. (In Arabic).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.