ХРИСТИЯНСЬКА БОГОСЛУЖБОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ В АРАБСЬКІЙ МОВІ: СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядається процес становлення шару християнської (зокрема православної) богослужбової термінології в лексичній структурі арабської літературної мови. Історія оригінальної арабомовної літератури бере початок з VIII ст. З одного боку, арабо-християнський лексикон зазнав значного впливу з боку арамейської мови завдяки ситуації білінгвізму, яка існувала протягом багатьох століть, з другого – у термінологічній системі кожної з близькосхідних християнських традицій відображені певні відмінності, пов’язані з релігійними реаліями, культурою і мовною історією регіону.
Арабо-православний лексикон формувався під міцним впливом візантійської традиції. Як свідчить матеріал рукописів XVII–XVIII ст., на той час більшість церковних термінів являли собою грецькі запозичення і належали до загальновживаної в межах арабоправослав-ної (мелькітської) спільноти лексики.
У публікації проаналізовано співвідношення термінів православної богослужбової традиції кількох тематичних груп, наявних у рукописах зазначеного періоду, та їхніх аналогів у сучасних виданнях Антіохійської та Єрусалимської церков. У межах представленої вибірки виявлено кількість грецизмів, грецьких та арабських дублетів, а також сучасних лексичних одиниць, які зазнали змін порівняно з їхніми аналогами в рукописних джерелах або залишилися незмінними. Порівняльний аналіз свідчить, що певна кількість грецизмів перейшли до розряду архаїзмів і були витіснені арабськими еквівалентами. Водночас можна констатувати, що більшість термінів османської епохи збігаються з уживаними наразі варіантами. Можна зробити висновок, що основа арабомовної богослужбової православної термінології склалася в XVII ст. в період “мелькітського ренесансу” завдяки перекладацькій і редакторській діяльності Алеппського митрополита Мелетія Карми та його послідовників.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
араби-християни, богослужбова термінологія, грецизми, мелькіти, мелькітський ренесанс, християнська лексика
Журавский А. В. Христианство и ислам: социокультурные проблемы диалога. Москва, 1990.
Ислам: энциклопедический словарь. Москва, 1991. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В . І . Вернадського (ІР НБУВ). Ф. 301, № 23п, № 338п, № 339п, № 353п; Ф. 74, № 25.
Моисеева С. А. Арабская мелькитская агиография IX–XI веков. Москва, 2015.
Панченко К. А. Арабы-христиане // Православная энциклопедия. Т. 3. 2001.
Панченко К. А. Евфимий ІІ // Православная энциклопедия. Т. 17. 2008.
Панченко К. А. Ближневосточное православие под османским владычеством. Первые три столетия. 1516–1831. Москва, 2012.
Панченко К. А. Мелькитский ренессанс // Православная энциклопедия. Т. 44. 2016.
Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским / пер. с араб. Г. Муркоса. Москва, 2005.
“Путешествие патриарха Антиохийского Макария”. Киевский список рукописи Павла Алеппского / издание, перевод, комментарии, предисловие Ю. И. Петровой; под ред. В. С. Рыбалкина. Киев, 2015.
Семитские языки и народы Теодора Нёльдеке в обработке А. Крымского (с участием академика П. К. Коковцова) // Труды по востоковедению, издаваемые Лазаревским Институтом восточных языков. Вып. 5. Москва, 1903.
Факсимильное издание рукописи А 187 (Арабская петербургская лицевая Псалтырь) из собрания Института востоковедения РАН РАН (Санкт-Петербургский филиал) / Подг. Вал. В. Полосин, Н. И. Сериков, С. А. Французов; под общ. ред. Н. И. Серикова. Санкт-Петербург – Воронеж, 2005.
Balamand Monastery. Manuscript Balamand 181.
Bibliothèque Nationale de France. Manuscrit Arabe 6016.
Dalīl al-kursiyy al-’Anṭākiyy. Dimašq, 2018.
Dīk Iġnāṭīyūs. Aš-šarq al-masīḥiyy. Bayrūt, 1973.
Ιερά μονή Βατοπαιδίου. Χειρόγραφον 1049.
Kitāb al-’Ifhūlūğī al-kabīr. Bayrūt, 1955.
Kitāb al-’Ūrūlūğiyūn ’ayy aṣ-ṣalawāt al-mafrūḍa ma‘a bāqī aṭ-ṭuqūs al-marsūma ‘alā madār as-sana. Būhārist, 1702.
Kitāb as-Sawā‘ī al-kabīr. Al-Quds, 1940.
Nassif Charbel. La révision liturgique du métropolite melkite d’Alep Malâtyûs Karma et les réformes liturgiques dans les pays d’Europe de l’Est au XVIIe siècle // Europe in Arabic Sources: “The Travels of Macarius, Patriarch of Antioch”. Proceedings of the International Confe- rence “In the Eyes of the Orient: Europe in Arabic Sources” (Kyiv, 22–23 September 2015) / Ed. by Y. Petrova and I. Feodorov. Kyiv, 2016.
Noble S., Treiger A. Introduction // The Orthodox Church in the Arab World, 700–1700: an Anthology of Sources / Ed. by S. Noble and A. Treiger, foreword by Metropolitan Ephrem (Kyriakos). Illinois, 2014.
Retsö Jan. Aramaic/ Syriac Loanwords // Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics / Ed. by K. Versteegh. Vol. 1. Leiden – Boston, 2006. https://doi.org/10.1163/9789004266858_002
Steenbrink Karel. Muslims and the Christian Other: Nasara in Qur’anic Readings // Mission is a Must. Intercultural Theology and the Mission of the Church. Series: Church and Theology in Context. Vol. 40. 2016.
Versteegh Kees. The Arabic Language. New York, 1997.
REFERENCES
Zhuravskiy A. V. (1990), Khristianstvo i islam: sotsiokul’turnye problemy dialoga, Nauka, Moscow. (In Russian).
Islam: entsiklopedicheskiy slovar’ (1991), Nauka, Moscow. (In Russian).
Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernads’koho (IR NBUV) [Institute of Manuscripts of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine], Fund 301, files 23p, 338p, 339p, 353p; Fund 74, file 25.
Moiseeva S. A. (2015), Arabskaya mel’kitskaya agiografiya IX–XI vekov, Izdatel’stvo PSTGU, Moscow. (In Russian).
Panchenko K. A. (2001), “Araby-khristiane”, Pravoslavnaya entsiklopediya, Vol. 3, pp. 152–155. (In Russian).
Panchenko K. A. (2008), “Evfimiy II”, Pravoslavnaya entsiklopediya, Vol. 17, pp. 425–427. (In Russian).
Panchenko K. A. (2012), Blizhnevostochnoye pravoslaviye pod osmanskim vladychestvom. Pervye tri stoletiya. 1516–1831, Indrik, Moscow. (In Russian).
Panchenko K. A. (2016), “Mel’kitskiy renessans”, Pravoslavnaya entsiklopediya, Vol. 44, pp. 656–659. (In Russian).
Puteshestvie Antiokhiyskogo patriarkha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, opisannoye yego synom, arkhidiakonom Pavlom Aleppskim (2005), Transl. by Murkos G., Obshchestvo sokhraneniya literaturnogo naslediya, Moscow. (In Russian).
“Puteshestvie patriarha Antiohiyskogo Makariya”. Kievskiy spisok rukopisi Pavla Aleppskogo (2015), Petrova Yu. I. (Ed.), A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv. (In Russian, in Arabic).
“Semitskiye yazyki i narody Teodora Neldeke v obrabotke A. Krymskogo (s uchastiem akademika P. K. Kokovtsova” (1903), in Trudy po vostokovedeniyu, izdavayemye Lazarevskim institutom vostochnykh yazykov, Vol. 5, Moscow, pp. 1–164. (In Russian).
Faksimil’noe izdanie rukopisi А 187 (Arabskaya peterburgskaya litsevaya Psaltyr’) iz sobraniya Instituta vostokovedeniya RAN (Sankt-Peterburgskiy filial) (2005), Serikov N. I. (Ed.), Kvarta, St. Petersburg and Voronezh. (In Russian, in Arabic).
Balamand Monastery, Manuscript Balamand 181.
Bibliothèque Nationale de France, Manuscrit Arabe 6016.
Dalīl al-kursiyy al-’Anṭākiyy (2018), Greek Orthodox Patriarchate of Antioch and All the East, Damascus. (In Arabic).
Dīk Iġnāṭīyūs (1973), Aš-šarq al-masīḥiyy, Al-maktaba al-Būlusiyya, Beirut. (In Arabic).
Ierά monή Vatopaidίoy [The Holy and Great Monastery of Vatopedi], Cheirόgrafon 1049.
Kitāb al-’Ifhūlūğī al-kabīr (1955), Maṭba‘at Qalfāṭ, Beirut. (In Arabic).
Kitāb al-’Ūrūlūğiyūn ’ayy aṣ-ṣalawāt al-mafrūḍa ma‘a bāqī aṭ-ṭuqūs al-marsūma ‘alā madār as-sana (1702), Bucharest. (In Arabic).
Kitāb as-Sawā‘ī al-kabīr (1940), Maṭba‘at Bayt al-Maqdis, Jerusalem. (In Arabic).
Nassif Charbel (2016), “La révision liturgique du métropolite melkite d’Alep Malâtyûs Karma et les réformes liturgiques dans les pays d’Europe de l’Est au XVIIe siècle”, in Europe in Arabic Sources: “The Travels of Macarius, Patriarch of Antioch”. Proceedings of the International Conference “In the Eyes of the Orient: Europe in Arabic Sources” (Kyiv, 22–23 September 2015), Petrova Y. and Feodorov I. (Eds.), A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, pp. 117–134.
Noble S. and Treiger A. (2014), “Introduction”, in The Orthodox Church in the Arab World, 700–1700: an Anthology of Sources, Noble S. and Treiger A. (Eds.), Northern Illinois University Press, Illinois, pp. 3–39. https://doi.org/10.1163/9789004266858_002
Retsö Jan (2006), “Aramaic / Syriac Loanwords”, Encyclopedia of Arabic Language and Linguistics, Versteegh K. (Ed.), Vol. 1, Brill, Leiden and Boston, pp. 178–182.
Steenbrink Karel (2016), “Muslims and the Christian Other: Nasara in Qur’anic Readings”, in Mission is a Must. Intercultural Theology and the Mission of the Church. Series: Church and Theology in Context, Vol. 40, Brill, Leiden, pp. 200–222.
Versteegh Kees (1997), The Arabic Language, Columbia University Press, New York.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.